Вступ
Все більша насиченість сучасних ринків, постійно зростаюча конкуренція призвели до необхідності переглянути традиційні уявлення про управління як жорстко заданий перелік функцій спрямованих на створення "споживчих характеристик" в товарній продукції і значно розширити тлумачення цього поняття.
Виробництво матеріальних благ і послуг становить основу життя і розвитку будь-якого суспільства. Воно не тільки забезпечує людей необхідними споживчими благами, а і є рушієм технічного прогресу й розвитку людини.
Виробництво має дві важливі сторони: воно одночасно є взаємодією людини з природою і сукупністю відносин між людьми.
Елементами процесу виробництва є власне праця, предмети праці та засоби праці.
Праця, або цілеспрямована діяльність, передбачає застосування здібностей та трудових навичок людей, їхніх фізичних та розумових зусиль.
Предмети праці – це об’єкти цілеспрямованої діяльності людини. До предметів праці належать обладнання, сировина, матеріали тощо. Людина діє на предмети праці за допомогою засобів праці.
Засоби праці – це шліфувальні машини, інструменти обладнання, цехи, деревина, ДСП, ДВП, фанера, та інші аксесуари для виробництва меблів, тощо.
Перехід до ринкової системи господарювання тісно пов’язаний з виникненням і поширенням самостійної, ініціативної діяльності суб’єктів економічних відносин, спрямованих на виробництво продукції, надання різноманітних послуг з метою одержання прибутку. Рухливий і динамічний підприємницький сектор сприяє вирішенню низки соціально-економічних проблем, розширенню можливості працевлаштування, повнішого задоволення потреб споживачів.
Підприємницька діяльність у кожній країні має певні особливості, що визначаються політичними, соціальними, економічними, правовими та іншими умовами. Ці особливості мають враховувати підприємці та фахівці у своїй зовнішньоекономічній діяльності, зокрема при підготовці виходу підприємства на ринок.
Об’єктом вивчення даної роботи є підприємство – товаровиробник , як основа первинна ланка народного господарства. Підприємство не може ефективно функціонувати без належного управління, або менеджменту.
У спрощеному розумінні, менеджмент - це уміння домагатися поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поводження інших людей. Основною складовою менеджменту є операційний менеджмент, як філософія управління.
Операційний менеджмент – це діяльність, пов’язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем на основі яких виробляється основна продукція чи послуга підприємства
Отже, об’єктом моєї курсової роботи є ПП „Релакс” , яке займається виробництвом меблів.
Висновок
В курсовій роботі проведено аналіз господарської діяльності підприємства, а саме операційної системи. Було досить ретельно проаналізовано саме підприємство (його рід діяльності, ринкові позиції, конкурентні переваги), організаційну структуру, виробничу структуру. Переді мною стояла задача оптимізувати виробничу структуру і я гадаю, що справилася із цією роботою, провівши при цьому певний аналіз та обрахунки і в результаті чого було створено операційну карту.
Визначивши виробничу потужність кожного виду наявного обладнання, я обрахував виробничу програму, яка загалом складає 43563 верстато-годин, тобто це той час протягом якого можна випустити максимальну кількість продукції при повному використанні площ і всіх засобів виробництва. Але порівнявши кінцеві залишки потужності, то саме ковальне обладнання дає найменший залишок, і це говорить про те, що цей вид обладнання використовується найефективніше. Після оптимізації виробничої програми було визначено, що підприємство може виготовляти 263 одиниць продукції.
Під час наступних обрахунків було визначено, що в основному підприємство займається серійним виробництвом: обробка виробів партіями з певною регулярністю після чого обладнання переналагоджується на інший виріб.
Провівши ряд розрахунків по визначенню тривалості технологічного циклу (процесу), я оптимізувала час, який іде на виготовлення певного виду продукції, таким чином, щоб менше часу було втрачено, а отримано більші результати. Тому було визначено загальний час на виконання виробничої програми для кожного виробу окремо: А становить 92 днів, для виробу В — 386 дні, для С — 125 днів, для D – 139 днів, для Е – 84 дні.
Також і не минуло моєї уваги і транспортне господарство. Дане підприємство використовує як міжцеховий так і зовнішній транспорт, але більше уваги приділено міжцеховому транспорті. Для підприємства потрібні автомобілі та електротягачі, оскільки відстань між цехами становить 950 м і тому було визначено, що річний обсяг перевезень різноманітних деталей різної маси становить 1088442,4 кг.
Стосовно складу готової продукції, то його площа складає 15383 метрів квадратних, що є доволі просторим приміщенням, а також вигідним стосовно розміщення продукції.
Було проведено аналіз чисельності основних робітників, яких було нараховано 133 чоловіка. Але при цьому було визначено і кількість допоміжних робітників у сумі 25 чоловік. А загальна чисельність робітників по підприємству становить 237 чоловік. Саме така кількість робітників в змозі виконати ту виробничу програму, яку поставило підприємство насьогодні.
Для підтвердження своїх обрахунків було створено операційну карту, що є основним документом і складається на кожну операцію окремо.
До умов, що дозволяють постійно вдосконалювати виробничий потенціал підприємства (розширити її граничні можливості), належать:
здатність забезпечити внутрішню гнучкість виробничої системи за рахунок оснащення виробничого процесу адаптивними засобами технологічного оснащення та іншого обладнання;
здатність забезпечити внутрішню гнучкість виробничої системи за рахунок формування адекватного до змін цілей виробничої системи кадрового потенціалу;
здатність здійснювати зміни архітектурно-планових рішень, адекватних до змін цілей виробничої системи;
здатність забезпечувати рівень конкурентоспроможності товарів і послуг, необхідний для захоплення лідерства в теперішніх та перспективних сегментах ринку;
Здатність забезпечити виробництво продукції та послуг в обсягах, які відповідають потенційному попитові на них у відповідних сегментах ринку з врахуванням конкурентного статусу фірми та запланованої частки захоплення ринку;
здатність забезпечити високу ефективність функціонування фірми за рахунок найбільш раціонального використання інвестиційних можливостей фірми;
здатність забезпечити ефективне розроблення та реалізацію стратегічної програми технічного і соціального розвитку підприємства.
Список використаної літератури:
Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. - Львів. ”Світ”, 1995.
Кіндрацька Н. Основи стратегічного менеджменту: Посібник, - Львів, 2000.
Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент, - Львів, 1995.
Мескон М., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджмента, - М:”Дело”, 1993.
Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник, - К. 1995.
Шегда А.В. Основи менеджмента: Учебник. – к.:”Знання”, 1999.
www.refer.org.ua