У 1927 р. Сталін вийшов переможцему затятій боротьбі за владу, що точилася міжпартійними вождями після смерті Леніна. Сталін (справжнє прізвище Джугашвілі)народився 1879 р. в Грузії в убогій родині і в молодому віці став більшовиком. Дореволюції він грав порівняно незначну роль у більшовицькій партії. Як один із неба-гатьох неросіян у партії, він повинен був, серед іншого, вивчати теоретичні аспектинаціональних проблем — заняття, яке вважалося другорядним. Пізніше досвід у ційсправі стане йому (але не народам імперії) у великій пригоді. Людина скромних за-датків (численні свідки пригадують його лише як «сіру пляму»), Сталін не маввидатних здібностей письменника та оратора, властивих багатьом провідним біль-шовикам. Поступово він втягується в організаційну роботу під час революції і якгенеральний секретар контролює поповнення партії новими членами та їхнє дальшепросування. Контроль над партійним апаратом і надзвичайна спритність допомоглийому позбутися суперників і стати абсолютним лідером партії — вождем в оточенніпідлабузників.
У міру того як Сталін підпорядковував своєму тиранічному пануванню партію,вона в свою чергу систематично поширювала владу на всі сторони життя суспільства.Відкрита критика Сталіна (не кажучи вже про опір) ставала неможливою, оскількимогутнє і всезростаюче Чека послідовно тероризувало, а потім і ліквідувало реальну,а також потенційну Опозицію. Деякі вчені кваліфікують російсько-марксистське по-єднання особистої диктатури з монолітною організацією як тоталітаризм. Інші на-зивають це просто сталінізмом. Радянські вчені розглядали це як необхідний етапу будівництві соціалізму й довгий час вихваляли Сталіна за мудре керівництво, за-
лізну волю та реалізм. Критики ж Сталіна незмінно підкреслювали в ньому жорсто-кість, неймовірну глухоту до людських страждань і паранойю кровожерця, що зму-шувало його скрізь бачити ворогів і змову. За словами НіколасаРязанова, якщоСталін (як і Іван Грозний, яким він захоплювався) і був божевільним, то в тім бо-жевіллі існувала певна методика й послідовність.
Мржливо, більше, ніж інші комуністи, Сталін був дуже невисокої думки про се-лян, вважаючи їх невиліковно консервативним класом і основною перешкодою ре-волюційним змінам. За словами його наступника Микити Хрущова, «селяни булидля Сталіна покидьками». Неросіянин Сталін використав російський шовінізм якзасіб зміцнення Радянської імперії. Тому українці — ця переважно сільська на-ція, в якій зростав націоналізм,— опинилися під подвійною загрозою сталінськихпроектів.