Бронзовий вік Залізний вік і епоха Середньовіччя Епоха формування капіталістичного окладу Період домонополістичного і монополістичного капіталізму
1 2 3 4
Кін. 4-го – поч. 1-го тис. до н.е. Економічний аналіз того періоду за своєю суттю доцільніше було б іменувати аналізом господарських фактів (операцій), які стосувалися переважно мінових товарних операцій. Історично першим видом аналізу був оперативний аналіз фактів господарського життя, а прийомом – порівняння кількостей фактичних і запланованих матеріальних цінностей. Аналізовані показники були натуральні, абсолютні. Трудомісткість такого аналізу була високою у зв’язку із значною кількістю осіб, задіяних у цьому процесі. Аналіз був надзвичайно деталізований. Перша згадка про контроль виконання кошторисних і фактичних значень щодо виконуваних робіт на основі оприлюднюваних звітів спеціальними комісіями. Прообраз аналізу використання робочого часу склався в Месопотамії. Наглядачі, які виконували функції керівників робіт, вели табелі, в яких відмічалася виконана робота і причини неявок робітників. Далі табель передавався в управління для вивчення і затвердження. Аналіз окремих фактів та звітів проводився нерегулярно і носив локальний характер. Важливим досягненням у розвитку аналізу на цьому етапі було також використання умовних та середніх величин, що значно збагатило прийом порівняння. У зв’язку з появою кредитів з’явилася потреба у проведенні аналізу кредитних операцій, оскільки існуюча практика надання кредитів була пов’язана з певними труднощами. Аналіз кредитоспроможності позичальника замінявся тим, що кредитор скрізь супроводжував купця боржника аж до моменту повернення кредиту. Аналіз як практична діяльність не потребував у той час спеціальних знань і міг проводитись значним числом користувачів, основною вимогою до яких була грамотність. Ще від свого зародження аналіз використовувався для забезпечення контролю за наявністю, рухом та використанням майна власників. Цей період у становленні аналізу був переломним. В цей період «вільні громадяни» виконують управлінсько-контрольні функції. У залізному віці спостерігається поступовий перехід до: аналізу систематизованих документів аналізу вартісних показників елементів фінансового аналізу у вигляді аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості аналізу в розрізі різних за галузевою приналежністю господарств, що було пов’язано з еволюцією форм торгівлі і грошового обігу. У 3 ст. до н. е. відбувся еволюційний перехід до економічного аналізу, суттю якого була вже не тільки констатація стану господарств, але й співставлення результатів господарювання шляхом розрахунку господарського ефекту. Підтвердженням цього є той факт, що звітність містила інформацію про доходи і втрати господарств. Виник ретроспективний за суттю аналіз ,оскільки за періодичністю звітність поділялась на місячну, трьохмісячну, річну. Поява в обліку періодичної звітності перед вищестоящими органами, яку використовують для фіскальних цілей, означала формування елементів аналізу на макрорівні. На мікрорівні джерелом інформації для аналізу і управління служили: домашні книги, приватні календарії. Достовірність інформації, наведеної у календаріях забезпечували: ревізор, прокуратор, писар, рахівник. Керували їх роботою куратори, призначені магістратом. В епоху Середньовіччя основою аналізу були такі риси: приблизність, періодичність, недостатність або відсутність документальної основи, відсутність узагальнень, систематизації, незначне коло професійних користувачів аналітичної інформації, непорівнянність даних, слабка інформаційна база аналізу, незначний перелік об’єктів економічного аналізу, відсутність єдиного грошового вимірника. Аналіз мав чітко виражений статичний характер, тобто порівняння даних здійснювалось по окремо взятому факту господарського життя. Тільки з введенням принципу накопичування даних, їх реєстрації, почала формуватися інформаційна база для аналізу динаміки фактів господарського життя. 15-18 ст. Опосередкований внесок в аналіз ,зроблений у 1494 році відомим Трактатом про рахунки та записи Луки Пачолі, полягав у формуванні сучасних для економічного аналізу категорій і понять, вигоди і витрати, достовірність, капітал тощо. Ді Піетро вважав, що три рахунки: Балансу, Капіталу, Збитків і Прибутків дають уявлення про фінансовий стан фірми. Вентурі будував ряди динаміки показників господарської діяльності підприємства за 10 років, а Флорі вважав облік засобом, що розкриває економічне становище фірми. Принципово важливі для розвитку практики економічного аналізу була книга монаха дона Анжело Піетра. У ній вперше в історії розглядаються: фактори господарського життя; п’ят умов-чинників: час, цінність, якість, кількість, ціна; аналітичні процедури, аналітичні таблиці. Жак Саварі ввів поняття систематизованого і аналітичного обліку. 19-поч. 20 ст. характеризувався еволюційним розподілом обліку на практичну і наукову діяльність. У значній мірі це було пов’язано з формуванням теорії калькуляції. Було закладено фундамент аналізу собівартості продукції в розрізі: носіїв витрат – виробів, видів витрат, місць витрат. Сформульоване необхідне підґрунтя для систем директ-костінг та стандарт-костінг та відповідно аналізу відхилень за окремими видами та статтями витрат. Створено організаційні передумови для проведення аналізу в розрізі центрів витрат. Сформульований І.Ф.Шерром постулат:»величина капіталу підприємства дорівнює різниці між обсягом майна та кредиторською заборгованістю підприємства», ліг в основу балансової теорії обліку, яка є основою поточного аналізу господарських операцій та Т-рахунків, а також фінансового аналізу. І.Ф.Шерр запропонував прийом «мертвої точки», методика визначення якої відповідає розрахунку точки беззбитковості у сучасному управлінському аналізі. 19 ст. характеризувалося подальшим розвитком економічного аналізу. Значним є вклад у цей процес російських вчених. Г.Бруч опублікував рекомендації щодо розрахунку показників, які використовуються в аналізі інвестицій. П.І.Рейнтбот зробив внесок у еволюцію маркетингового аналізу. А.З.Попов виділив поняття «основний капітал», «оборотний капітал», «запасний капітал», пропонував для ефективного управління виробничими процесами на підприємстві складати технічну і статистичну звітність: щотижнево, щомісячно. Заслугою Ф.Гюглі є те, що він запровадив у облікову практику кошторис, тобто запропонував обліковий прогноз. Автор балансової теорії в Росії М.С.Лунський вважав необхідним аналіз господарської діяльності. На початку 20 ст. виникли дві англо-американські школи бухгалтерського обліку – персоналістська та інституціоналістська. Важливим досягненням бухгалтерського обліку є те, що фахівці саме цього напрямку не тільки усвідомили, але й описали у вигляді дефініцій потребу в аналізі, визначили місце економічного аналізу в системі бухгалтерського обліку.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра обліку і аудиту Самостійна робота на тему: Порівняльна характеристика особливостей економічного аналізу у розрізі соціально-економічної формації Виконав: студент ФЕіП, групи ОіА-33. Романюк М.М. Перевірила: Мельничук Н.В. .Рівне-2006 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра обліку і аудиту Самостійна робота на тему: Порівняльна характеристика особливостей економічного аналізу у розрізі соціально-економічної формації Виконала: студентка ФЕіП, групи ОіА-33. Паляниця І О. Перевірила: Мельничук Н.В. .Рівне-2006
