Тема 3. Корпоративна стратегія підприємства.
I.Стратегічний набір п-ва.
Враховуючи багатоплановий хар-р д-сті під-в їм потрібно визначити певний набір взаємопов’язаних стратегій, які формують так звану стратегічну піраміду.
Стратегічний набір- це набір стратегій різного типу, який розробляє п-во на певний проміжок д-сті та розвитку, який враховує його специфіку, а також рівень претендування та місце і роль в зовн. середовищі.
Кожне п-во розроб. свій власний стратегічний набір, який враховує специфіку його д-сті, залежить від умов функціон. та особлив. адаптації внутр.. сер-ща до вимог зовн. оточення. Так як не має 2-х однакових п-в, так і не може бути 2-х однакових стратег. наборів.
Ієрархічні набори:
ієрархія стратегій для диверсифікованого п-ва: корпоративна стратегія, стратегії бізнесу, функціон. стратегії, операційні стратегії.
Ієрархія стратегій для однопрофільних: стратегія бізнесу, функціон. стратегії, операційні стратегії.
Процес побудови стратег. набору здійсн. на всіх рівнях управлінської ієрархії. На диверсиф. Під-вах він здійсн. на 4-х рівнях, на однопрофільних на 3-х рівнях.
Стратегічний набір повинен відповідати певним вимогам:
орієнтація на досягнення реальних взаємопов’язаних цілей;
ясність змісту та розуміння необхідності застосування певного набору;
ієрархічний хар-р, оскільки можна виділити загальну стр-ю, продуктово-товарну стр-ю окремих підрозділів, основні та забезпечуючи стр-ї для кожного напрямку д-сті;
надійність, яка передб його всебічну обґрунтованість та зваженість;
відображення господ-х процесів у їхній сукупності та взаємозв’язку;
гнучкість та динамічність стр-го набору;
баланс рівноваги між прибутковими та витратними стратегіями.
Для того, щоб ств. ефектив. страт-й набір кожну із його складових стр-й потрібно формувати із залученням фахівців, які знаходь. у тих підсистемах і підрозділах, що будуть розвиватися на основі обраних стр-й. У такий спосіб забезпеч. ефективна координація різноспрям. стр-й стратегічного набору та виконання дій, що зумовлені стратегічними планами, розробленими для реалізації стратегічного набору.
II.Поняття і зміст корпоративної стратегії п-ва.
Корпоративна стр-я (загальна)- це загальна стр-я управління підпр-вом, яка охоплює всі напрямки його д-сті.
Корпоративна стр-я передб створення і управління господарством високопродуктивним портфелем структ. підрозділів п-ва ( розширення портфеля шляхом освоєння нових видів д-сті; ств. нових СГЦ; придбання компаній; зміцнення існуючих ділових позицій; перегляд стратег планів деяких СГЦ, для поліпшення їх д-сті; припинення неефективного бізнесу тощо).
Отже, корпоративна стр-я вирішує питання, щодо загал. Структурних рішень таких як:
визначення сфер і напрямків розвитку бізнесу п-ва;
визначити як повинен змінитися розвиток п-ва.
За розроблення і затвердження корпор стр-ї відповідає вище керівництво п-ва (рада директорів, правління, штаб квартира, рада акціонерів).
III.Головні види корпоративної стр-ї та їх хар-ки.
В процесі управління під-вом викор. такі основні типи корпор. Стр-й це:
1. зростання
2. стабілізації
3. скорочення
1. Стратегія зростання-це найефективніша стр-я стабільного збільшення п-ва, зростання обсягів в-ва і продажу капіталу, зокрема через проникнення на основі ринку та їх захоплення. Цю стр-ю найчастіше обирають п-ва, які діють у галузях із швидкими змінами технологій.
З метою досягнення стратегічного зростання використовують такі основні стр-ї:
1) Стр-я проникнення на ринок.
Вона полягає у інтенсифікації руху товару наступного просування та викор. конкурентоздатних цін. За рахунок цього п-во залучає до купівлі про-ї тих споживачів, які раніше не купували його прод-ю, а також споживачів конкурентів. Вона ефективна у тому випадку, коли ринок зростає і при цьому він є ненасиченим.
2) Стр-я диверсифікації-це процес проникнення в нові сфери д-сті, не характерні раніше для п-ва, які покликані змінити, доповнити прод-ю, що вже випускається. Зростання через диверсиф. знімає залежність від одного виду прод-ї чи виду д-сті. Втрати, які понесе п-во при виході на ринок будуть компенсовані за рахунок прибутку від ін.. видів д-сті, а це дозволить п-ву не тільки виживати але і покращити результати своєї д-сті.
3)Стр-я глобалізації-вона полягає у входжені п-ва, до міжнародних альянсів та союзів. Такі об’єднання надають переваги за рахунок масштабів в-ва, що дозволяють п-ву проникнути на світовий ринок та отримати доходи від наукових розробок та досліджень. Інколи глобальні стр-ї націлені на спрощення вихду п-ва на окремі ринки, на краще, використання нових технологій чи нових методів розробок. Об’єднання п-в на основі стратегічної глобалізації є засобом стабілізації конкуренції у світовому масштабі. Ці стр-ї рекомендують використ. п-ва, які конкурують на світовому ринку.
2. Стр-я стабілізації-це стр-я д-сті п-ва, яка передбачає зосередження на існуючих видах д-сті та їх підтримку. Її переважно обирають ті п-ва, які домінують на ринку, або діють у сформованих галузях з відносно стабільною технологією. Якщо керівництво задоволене існуючим станом п-ва, то воно буде дотримуватись тієї ж стр-ї, оскільки це найменш ризиковий шлях.
Стр –я стабілізації обирається і у тому випадку, коли бізнес з різних причин не може зростати, або його зростання є неефективним. Варіанти призупинення д-сті п-ва є також різновидами стр-ї стабілізації. Стабілізацію можна проводити за рахунок:
модифікації власної прод-ї;
підтримки власного потенціалу;
захисту частини ринку.
Для реалізації стр-ї стабілізації використовують такі основні стр-ї:
1)стр-я диверсифікації- передб проведення модифікації, або удосконалення традиц. Прод-ї, що виробляється п-вом за рахунок використання у вир-ві нових технологічних принциів, додавання в прод-ю таких змін, які можуть викликати нові потреби чи нові сфери споживання. Стабілізація д-сті п-ва відбувається за рахунок концепції постійного удосконалення прод-ї, яка має певні перспективи збуту. Це характерно для п-в, яким притаманна інноваційно – підприємницька д-сть.
2) стратегія паузи – спрямована на підтримку власного потенц за умов, коли виробничі потужності мають надто високий рівень (80-85%) завантаж., або коли збутова діяльність знаходиться за межею можливості. Суть стратегії полягає в наявному призуп. в-ва, або темпів росту збуту.
Для того, щоб не зростала питома вага витрат, погіршув якість обслуговування споживачів та знижував якість продукції п-ва повинне стабілізувати свій потенціал за рахунок зниження кількості споживачів,або підвищення ціни на окремі вироби.
3) Стратегія обережного просування – полягає у підтримці стабільної роботи бізнесу, сприятливій, але незрозумілій перспективі. Ця стратегія спрямована на підготовку п-ва за різними напрямками допоміжної д-сті для створення відповідного потенціалу,при умові можливого «сплеску попиту».
4) Стратегія нічого не змінювати –полягає у свідомому «заморожуванні» ситуації на ринку і відповідному зберігані, існуючого бізнесу. Стр-я передб проведення звичайної д-сті але без залучення перспективних інвестицій, розшир вир-х можливостей, проникнення на нові ринки, відсутності розробок нової або удосконалені існуючої прод-ї. При цьому стр-ю задано для п-ва є утримання традиційних споживачів за рахунок різних заохочувальних заходів.
5) Стратегія концентрації-передб, що п-во для захисту частини ринку виділяє специфічний сегмент ринку, використовуючи низькі ціни, або унікальні пропозиції. Таким чином п-во може контролювати витрати за рахунок концентр. зусиль на кількох ключових видах прод-ї, яка розрахована на використання специфічними споживачами.
П-во може також створити при обслуговуванні ринку відповідну репутацію, якої немає у конкурента.
3. Стратегія скорочення (виживання)-це по суті захисна стр-я, яка викор-ся під час кризового стану п-ва її обирають і тоді, коли п-во збирається переорієнтувати свою д-сть.
Перехід від стр-ї стабілізації до стр-ї скорочення відбувається за рахунок стр-ї зняття прибутку. Ця стр-я поступового скорочення витрат за умови, що існуючий бізнес буде ще деякий час прибутковим за рахунок дії Закону інерції.
Ця стр-я передбачає:
скорочення поточних інвестицій
витрат на рекламу
скорочення соц. програм та витрат на підтримку ОФ.
Для реалізації стратегії скорочення використ.такі типи стратегій:
Стратегія скинення жиру – п-во використовує процеси масового розпродажу продукції за зниженими цінами. Ця стр-я розрахована на те, що низькі ціни приваблять велику к-сть споживачів, а це дасть останню можливість заробити кошти на невдалому продукті. Отриманні кошти дадуть змогу п-ву почати відносно нормальну д-сть.
Стратегія відмови від незалежності – є досить поширеною стр-ю для укр.-х п-в. Ці стр-ї мають різні варіанти залежно від того, яку саме незалежність втрачають п-ва. Для п-в України найбільш типовими стратегіями відмови від незалежності є:
а) стр-я використання схеми роботи на давальній сировині, яка веде до втрати маркетингової та збутової діяльності, оскільки п-во фактично втрачає незалежність самостійної роботи на ринку;
б) стр-я втрати фінансової незалежності, яка реалізується шляхом продажу акцій в інші руки.
3. Стратегія ліквідації – це форма виходу з ринку окремого бізнесу, який використовується на вивільнення ресурсів та його переводу в інший вид бізнесу. Наприклад: коли один із напрямків діяльності п-ва стає збитковим, о в такому випадку приймається рішення про ліквідацію, або продаж цього напрямку бізнесу.