1. Обсяг попиту-кіл-ть товару, яку споживачі бажають і можуть придбати за певною ціною з визначеного діапазону цін у певнийпроміжок часу за інших незмінних умов.
Попит-платоспроможна потреба,множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару.
2.Пропонування- кіл-ть того чи іншого товару, яку виробник бажає та може запропонувати на продаж в одиницю часу за певних умов.
Обсяг пропонування-конкретна к-ть товару,яку продавці можуть продати за певного значення ціни.
3.Нецінові чинники попиту спричиняють зміни у попиті і зміщують всю криву попиту,ціни залишаються незмінними.
Нецінові чинники:
1.Смаки та уподобання споживачів.
2.К-ть покупців на ринку.
3.Очікування покупців.
4.Доходи споживачів.
4.1.Нормальні блага-товари,попит на які зростає з зростанням доходу.
4.2.Нижчі блага-товари,попит на які скорочується з зростанням доходу.
4.3.Нейтральні блага.
5.Ціни сполучених товарів.
5.1.Товари-суститути(замінники)-пари товарів,для яких підвищення ціни одного спричиняє зростання попиту на інший(масло-маргарин).
5.2.Товари-комплементи(доповнювачі)-пари товарів,для яких підвищ. ціни одного скорочує попит на інший(бензин-машинне мастило).
4. Нецінові чинники пропонування:
1.К-ть продавців на ринку.
2.Очікування продавців відносно зміни цін.
3.Технології виробництва.
4.Ціни ресурсів.
5.Ціни інших товарів.
6.Податки (зменшують пропонув.) і субсидії (збільшення пропон.).
5. В залежності від досліджуваного явища та чинників, які викликають його зміни, розрізняють багато видів еластичності:- чутливість покупців і продавців до зміни цін товарів відображають такі види як цінова еластичність попиту і цінова еластичність пропонування - вони визначають процентну зміну обсягу попиту чи пропонування, спричинену однопроцентною зміною ціни даного товару;- вплив зміни нецінових чинників на обсяги попиту чи пропонування визначають такі види як еластичність попиту за доходом, перехресна еластичність попиту та пропонування та ін. - вони показують, на скільки процентів змішуються криві попиту або пропонування від зміни відповідного чинника на один процент;- чутливість обсягів виробництва визначається еластичністю виробничої функції за факторами виробництва, еластичністю інвестицій за ставкою проценту і т. ін.
6. Показники лінійної та дугової еластичності попиту та пропонування.
Розрізняють:
1.Еластичність попиту за ціною:
- лінійна ЕpD = ?QD/?P * P1/ QD1 ;
- дугова ЕpD = ?QD/?P * P1 ?/ QD1? .
Еластичність попиту в точці рівноваги :
ЕpD = -?*Р/Q , де –? – кут нахилу.
2.Еластичність попиту за доходом :
- лінійна ЕІD = ?QD/?І * P1/ І1 ;
- дугова ЕІD = ?QD/?І * P1 ?/ І1 ? .
3.Перехресна еластичність попиту :
- лінійна ЕxyD = ?Qx/?Py * Py/ Qx ;
- дугова ЕxyD = ?Qx/?Py * Py ?/ Qx ? .
4.Цінова еластичність пропонування :
- лінійна ЕРS = ?QS/?P * P1/ QS1 ;
- дугова ЕРS = ?QS/?P * P1?/ QS1? .
- в точці рівноваги ЕРS = d *P/Q .
7. Чинники цінової еластичності попиту :
1.Наявність у товарах близьких та досконалих замінників.-Чим більше замінників має товар ,тим більш еластичним є попит на нього.
2.Птома вага товару у видатках покупця. – Чим більша питома вага ,тим більш еластичним є попит.
3.Фактор часу у споживанні. – У короткостроковому періоді попит менш еластичний в порівнянні з довгостроковим.
4.Важливість товару для споживача.- Попит на товари першої необхідності не еластичний,на товари другої необхідності,розкоші більш еластичний.
8. Сукупна та грнична корисність благ.
Корисність – це задоволення від споживання товару.Корисність одного і того ж блага для різних людей є різною. Корисність одного і того ж блага для однієї і тієї ж людини також є різною,в залежності від ступеня насиченості потреби та запасу благ.
1.Сукупна корисність- загальна сума задоволення від всіх спожитих благ.
TU = f(x;y) , TU = f(x) , де х,у – к-ть благ.
2. Гранична корисність - додаткова корисність від споживання додаткової одиниці товару.
MU = ?TU/ ?X .
9. Кількість одного блага, від якої змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого, називається граничною нормою заміни (MRS). Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці.
10. Бюджетне обмеження споживача.Рівняння
Доход споживача, а також ціни товарів і послуг формують бюджетне обмеження споживача. У теорії споживання бюджетне обмеження показує які набори товарів та послуг (споживчі набори) може придбати споживач, маючи певну суму (бюджет) при заданих цінах. Бюджетне обмеження є, поряд із відношенням переваги, базовим поняттям при формальній постановці задачі максималізації корисності (задачі про вибір споживача)
Р-ння бюджетного обмеження: PX * X + PY = I .
11. Узагальнене бюджетне обмеження споживача.
Узагальнена модель споживчого вибору дозволяє охарактеризувати вибір множини благ за ординалістським підходом і пов’язати споживання окремого блага з доходом споживача. Відрізняється аналізом специфічного кошика „благо X + видатки на всі інші блага“. Споживач максимізує корисність у точці дотику кривої байдужості до лінії розширеного бюджетного обмеження. Гранична норма заміни благ у даній моделі означає готовність споживача відмовитись від певної кількості грошей заради придбання додаткової одиниці блага X .
Специфічний вигляд приймає бюджетне обмеження , яке називають розширеним бюджетним обмеженням. Узагальнена модель споживчого вибору з розширеним бюджетним обмеженням показує, що споживач буде нарощувати споживання даного блага доти, доки спадна гранична корисність блага не зрівняється з ринковою ціною товару |MUX| = PX, що слугує підтвердженням «кориснісної»основи пропорцій обміну товарів і ринкового ціноутворення .
12. Ефект доходу, ефект заміни.
Зміна рівноваги споживача «від-до» характеризує загальний ефект зниження ціни товару , котрий складається з суми двох ефектів – заміни та доходу: Ефект заміни полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача; Ефект доходу – це зміна обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінності відносних цін товарів.
13. Правило максимізації корисності : споживач максимізує корисність, якщо розподіляє бюджет так, що гранична корисність на останню грошову одиницю видатків є однаковою для кожного з видів товарів .
MUX / PX = MUY / PY = MUN / РN
14. Умова рівноваги споживача - MUX / PX = MUY / PY. Прийнявши оптимальне рішення, споживач знаходиться у стані рівноваги. Рівновагу споживача описує другий закон Госсена: для максимального задоволення потреб в умовах обмеженості благ необхідно припинити споживання благ в усіх точках, де інтенсивність задоволення від споживання кожного блага стає стає однаковою.
15. Споживчий надлишок – це різниця між максимальною сумою, яку споживач був готовий заплатити за кількість товару, на яку він пред’являє попит, і фактично заплаченою сумою.