1. Національна академія наук України.
1.1 Коротка історія НАНУ.
НАНУ була створена у 1918 році. Першим її президентом був Володимир Іванович Вернадський (палеонтолог), який розробив поняття про ноосферу як форму організації суспільства та природи. АНУ СРСР була створена 27 листопада 1918 року.
1.2 Структура НАНУ.
Статус. НАНУ є вищою державною науковою організацією України, що заснована на державній власності і користується правом самоврядності, що полягає у самостійному визначені тематики досліджень, своєї структури, вирішені науково-організаційних, господарських та кадрових питань, здійснені міжнародних наукових зв’язків.
Найвищим органом управління є загальні збори. До складу академії входять дійсні члени (академіки), члени-кореспонденти, іноземні члени, наукові працівники, які підпорядковуються академії. В період між загальними зборами управління здійснює президія НАНУ, яка обирається один раз на 5 років. До складу президії входить 32 особи, в тому числі президент (Борис Патон), віце-президенти, головний секретар та інші.
Є 6 наукових центрів НАНУ:
Донецький,
Західний (Львів),
Південний,
Північно-Східний (Харків),
Придніпровський (Дніпропетровськ),
Кримський (Сімферополь).
У складі НАНУ є 3 секції:
Фізико-технічних та математичних наук,
Хімічних та біологічних наук,
Економічних та гуманітарних наук.
Секцією керує академік. До складу секції входять відділення, якими керують керівники відділення, секретарі відділення.
Структура секцій НАНУ:
Фізико-технічних та математичних наук: відділення математики, інформатики, механіки, фізики і астрономії, наук про Землю, фізико-технічних проблем матеріалознавства (найбільший відділ), проблем енергетики,
Хімічних та біологічних наук: відділення хімії, біохімії, фізіології, молекулярної біології,загальної біології,
Економічних та гуманітарних наук: відділення економіки, історії, філології, права; літератури, мови, мистецтвознавства.
В бюро відділення входять академіки, члени-кореспонденти, іноземні члени.
При президії є установи: видавництва, журнали, книгарні, видавничий дім та інші наукові установи.
Наукова рада – це громадське об’єднання вчених певного напрямку, яке визначає напрямки досліджень і координує їх проведення.
Загальна кількість працюючих складає 43 349 осіб, в тому числі 2 568 докторів, 8 079 кандидатів технічних наук, 182 академіки, 352 члени-кореспонденти, 315 іноземні члени.
Класифікація наукових досліджень:
фундаментальні наукові дослідження (теоретичні і експериментальні);
фундаментально прикладні наукові дослідження;
прикладні наукові дослідження;
дослідно конструктивні роботи;
проектувальні роботи;
процеси виробництва;
процес супроводу.
1.3 Типи установ.
1. Інститут – науково-дослідна установа, завданням якої є проведення фундаментальних наукових дослідів згідно пріоритетних напрямків своєї діяльності.
До складу інституту входять директор, один чи декілька заступників, вчений секретар, господарська частина.
Основною структурною одиницею є науковий відділ – виконує одне чи декілька завдань пріоритетних напрямків. Кожний відділ має назву. Керує відділом керівник відділу та заступник.
Посади відділу:
1. головний науковий співробітник – академіки, члени-кореспонденти, кандидати технічних наук,
2. провідний науковий співробітник ,
3. старший науковий співробітник – кандидат технічних наук,
4. провідний інженер, інженери 1, 2, 3 категорій, допоміжний персонал.
Дослідження в інституті організовані у вигляді тем – перелік завдань, які потрібно виконати в певний термін. Є керівник теми, який несе відповідальність за зміст і якість виконання наукових досліджень. Результатами проведення наукових досліджень є нові наукові знання, оформлені у вигляді наукових публікацій.
В кінці тема подається подається на розгляд і підписується керівником теми, всіма виконавцями, затверджується директором інституту.
Звіт захищається на засіданні бюро відділення.
2. Центри, які можуть бути при інституті і мати самостійне економічне провадження. Фінансування тем відбувається державою.
Структура фінансування:
Зарплата виконавця теми,
Накладні витрати,
Витрати на матеріали,
Витрати на службові відрядження – метою є участь у наукових конференціях, зібраннях.
3.Дослідні виробництва призначені для виготовлення дослідних взірців продукції, обладнання.
2. Галузеві академії
Крім НАНУ є 5 галузевих академій:
академія педагогічних наук України;
академія правових наук України;
Українська академія аграрних наук України;
академія мистецтв України;
академія медичних наук України.
Академія педагогічних наук СРСР створена у 1991 році. В Україні така академія була створена 16 червня 1992 року.
Статус академії: вища державна галузева наукова установа.
Академія складається з 5 відділень:
відділення теорії та історії педагогіки;
відділення дидактики, методики
відділення психології, вікової фізіології та дефектології;
відділення педагогіки і психології вищої школи;
відділення педагогіки та психології професійно-технічної науки.
Видавництво академії – видавництво “Педагогічна думка”.
Академії – громадські об’єднання
академія наук вищої школи.
академія інженерних наук.
академія комп’ютерних наук.
Підсумок: фундаментальна наука в академічній сфері здійснюється в НАНУ та 5 галузевих академіях, існує низка громадських об’єднань, які координують діяльність в різних галузях наукових досліджень.
3. Наукові дослідження в системі Міністерства освіти і науки України
Міністерство освіти і науки є органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.
За СРСР існувало Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти України, Міністерство освіти, Держкомітет з науково-технічної політики.
Науково-технічна діяльність – це діяльність, що пов’язана із застосуванням наукових досліджень в техніці.
Інноваційна діяльність – це діяльність, що пов’язана із застосуванням новітніх технологій урізних сферах.