А
Абстрактно-логічний метод - базується на здогадках,інструкції,домислах, закономірностях розвитку і враховується при планувані д-ті п-ва у випадку відсутньої або недостотньої нформац
Б
Бюджет – це поточний план діяльності, де визначено витрати майбутніх періодів та джерел їх покриття.
Д
Диференціація означає в-во такої продукції яка б сприймалася в межах галузі як щось унікальне.
Діалектичний метод - розгл.усі явища у природі та сусп,не ізольовано а у їх взаємозв’язку та взаємообумовленості у їх розвитку,т ощо.
Е
Екологічна стратегія. Призначення для розроблення довгострокового плану формування та реалізації системи охорони навколишнього середовища. Пріоритетними її напрямками вважається екологізація виробництва, яка передбачає гармонізацію відносин під-ва та природи, екологічної безпеки продукції.
Економіко-математичний м.-баз.на побудові різномнітних моделей економ.явищ та процесів,з метою вибору оптим.варіанту управл.п-вом.
Експериментальний - баз.на провед.експерементів,вивч.їх результатів на основі яких розробляються конкретні пропозиції,приймаються найбільш ефективні рішення,що впровадхуються на п-ві.основним признач.цього методу є перевірка теорет.гіпотез в онкретних умовах господарюв.
К
Корпоративна стратегія Корпоративна стратегія - заг.стратегія управління п-вом, що охоплює усі напрямки його д-сті.
Л
Лідер виконує свою роль в процесі організації,реалізації рішень.
Лідер виконує свою роль в процесі організації,реалізації рішень. Тут особливо цінується уміння спілкуватися з людьми, здатністю розрізняти потенціал кожної людини і зацікавити її у повному використанні цього потенціалу
М
Менеджер-організатор – в екстраполятивному плануванні та контролі акцент робиться на ефективність та її оцінку, а не на особливості характеру.
Менеджер-організатор – в екстраполятивному плануванні та контролі акцент робиться на ефективність та її оцінку, а не на особливості характеру. Тому сюди найбільш підходять менеджери-адмінстратори, які добре уявляють, що головне для підприємства – це здатність визначити місце та причини збою і прийняти коригуючі заходи.
Менеджер-підприємець хоча і зорієнтований на майбутнє відрізняється від плановика тим, що намагається я змінити динаміку розвитку підприємства, а не екстраполювати його майбутню діяльність.
Менеджер-плановик – намагається оптимізувати майбутню діяльність підприємства, концентруючи головні ресурси у традиційних сферах і спрямовує підприємство на досягнення поставлених цілей .
Менеджер-плановик – намагається оптимізувати майбутню діяльність підприємства, концентруючи головні ресурси у традиційних сферах і спрямовує підприємство на досягнення поставлених цілей .
Метод PIMS. В основу цього методу покладено моделювання впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на показники ефективності підприємницької діяльності, зокрема рентабельності інвестицій і валовий прибуток.
Монографічний -включає обстеж.і аналіз економ.д-ті п-ва.
О
Операційні стратегії - це найбільш вузькі стратегії для управління головними ланками всередині функціональних напрямків при вирішенні щоденних оперативних завдань, які мають стратегічну значимість (закупівля сировини, управління запасами).
П
Планування – це відокремлений вид управлінської д-сті, який визначає перспективу і майбутній стан д-сті під-ва.
Портфель - це поняття також використовується для позначення будь-якої групи господарських підрозділів, тому поняття портфель стали використовувати для визначення різних стратегічних господарських центрів (СГЦ) які належать одній особі (одне керівництво), разом вони утворюють групу або обєднання підприємств інші блиські за змістом терміни: асоціація, концерн, корпорація тощо.
Портфель – це цінні папери, які належать будь-якій особі.
Р
Розрахунково-конструктивни - баз.на вик.різних норм і нормативів,вик.при розробленні та обгрунтув.різних економ.рішень і при планувані роботи на п-ві.











С
Синергія – це стратегічні переваги які виникають при обєднанні двох чи більшої кількості різних за профелем підприємств і створення централізованого регулювання діяльності кожного із учасників.
Соціальні стратегія під-ва розробляється з метою забезпечення нормального відтворення робочої сили, сприятливого психологічного мікроклімату і підвищення ефективності підпр. діяльності.
Соціологічний - передбач.вивч.попиту на прод-ю і як на нього впливабть зміни в економіці держ.Використ.анкетування,опитування,інтерв’ю.
Статистичний метод - полягає в тому,що він пов’язаний з економ.аналізом масових статистичних даних для виявлення закономірностей розвитку п-ва,галузі чи регіону взагалі.Застосов.при розроблені місії та цілей п-ва після аналізу внутр.та зовн. Середовища.
Страт. зона господарювання (СЗГ) – окремий елемент оточення, на яке підприємство має, або хоче мати вихід.
Стратагія вир-ва під-ва охоплює такі складові, як перспективне планування обсягів діяльності під-ва, визначення необхідної кількості продукції за її видами та зростання продуктивності праці.
Стратег. господ. Центри (СГЦ) – самост. господарська од. для якої майже були погоджені облік заходів, витрат та капіталовкладень і яка відповідає за розроблення стратег. позиції підприємства у певних сегментах ринку.
Стратегічне управління – це управлінський процес, який опираючись на людський потенціал як основу під-ва орієнтує виробничу д-сть під-ва на потреби споживачів, гнучко реагує і здійснює своєчасні зміни на під-ві, що відповідають виклику збоку оточення і дозволяє досягти конкурентних переваг, що в сукупності дозволяє під-ву виживати в довгостроковій перспективі, досягаючи при цьому поставлених цілей.
Стратегічний бізнес центр (СБЦ) - організац. од. підприємства, яка відповідає за розроблення стратег. позиції підприємства в одній, або декількох СЗГ.
Стратегічний набір - набір стратегій різного типу, які розробляє п-во на певний проміжок часу, що показує специфіку його д-сті та розвитку, а також рівень претендування на місце та роль у зовнішньому середовищі.
Стратегія зосередження полягає на концентруванні уваги на конкретні цільові групи покупців, сегментній чи товарній номенклатурі.
Стратегія маркетингової діяльності полягає в тому, що підприємство визначається для себе у виборі відповідних продуктів, послуг, ринків на яких вони будуть запропоновані.
Стратегія найменших сукупних витрат - передбачає зростання виробничих потужностей зменшення витрат завдяки досвіду політиці, економіці та мінімізації витрат у таких сферах як: науково дослідні та проектно-конструкторські роботи , сервісі, рекламі, робото торгівельного персоналу.
Стратегія підприємства -це комплексна програма дій,спрямована на ефективну,виробничу, фінансову, наук.-досл. та ін д-ть, реалізація якої забезпеч.здійсн.місії та досяг.цілей п-ва.
Стратегія підприємства як наука розробляє теоретичні основи господ.діяльн.п-в в умовах ринку та сприяє підвищеню їх ефективності.
Стратегія скорочення - посуті захисна стратегія яка виконує під час кризового стану економічної д-сті п-ва. За розроблення і затвердження корпоративної стратегії на п-ві відповідає вище керівництво п-ва (рада директорів, правління).
Стратегія стабілізації - стратегія д-сті п-ва передбачає зосередження на існуючих видах д-сті на їх підтримку їх обирають переважно п-ва, які домінують на ринку або діють у сформованих галузях з відносно стабільною технологією.
Стратегрічне планування (СП)– це адаптивний процес, за допомогою якого здійснюється регулярне розроблення та коригування системи порівняно формалізованих планів на основі безперервного контролю та оцінюванні змін, що відбуваються як в середині, так і ззовні під-ва.
Ф
Фінансова стратегія. Повинна обов’язково базуватися на результатах виробничого аналізу діяльності під-ва та аналізі його фінансового стану.
Формування стратегії – це процес, у ході якого керівники встановлюють місію, формулюють систему цілей, створюють окремі стратегії та стратегічні набори, а також визначають усі складові (компоненти) процесу стратегічного управління підприємством. Загальний процес формування стратегії охоплює декілька взаємопов’язаних етапів, кожен з яких має свою важливість та спрямованість.
Фунціональні стратегії – це стратегії для управління кожним функціональним напрямом певної сфери діяльності бізнесу.










Тема 1: «Стратегія п-ва як навч.дисципліна та галузь науки»
1.1 Стратегія п-ва як наука та її виникнення.
1.2 Необхідність,зміст та значення стратегії підприємства.
1.3 Науков.методи дослідж.стратегії підприємства та їх застосування.
Тема 2: «Перснективне планування на п-ві»
2.1 Виникнення планування спрямованого на зовні п-ва
2.2 Еволюція системи планування розвитку п-ва
2.3 Фінансове планування
2.4 Довгострокове планування
2.5 Стратегічне планування.
2.6 Стратегічне управління.
Тема 3: «Загальна хар-ка стратегії підприємства»
3.1 Ієрархія стратегії
3.2 Корпоративна страт.
3.3 Стратегія бізнесу
3.4 Функціональні страт.
3.5 Операційна страт.
3.6 Синергія портфелю і портфельна стратегія
Тема 4: «Організація розробки та ф-ня стртегї на п-ві»
4.1 Організація планування стратег.на п-ві
4.2 Моделі мислення менеджерів
4.3 Формування стратегії
4.4Стратегічна сегментація
В
Виникнення планування спрямованого на зовні п-ва 2.1
Д
Довгострокове планування 2.4
Е
Еволюція системи планування розвитку п-ва 2.2
І
Ієрархія стратегії 3.1
К
Корпоративна страт.3.2
М
Моделі мислення менеджерів 4.2
Н
Необхідність,зміст та значення СП. 1.2
Науков.методи дослідж.СП та їх застосування. 1.3
О
Операційна страт.3.5
Організація планування стратег.на п-ві 4.1
С
Стратегія п-ва як наука та її виникнення.1.1
Стратегічне планув 2.5
Стратегічне управління 2.6
Стратегія бізнесу 3.3
Синергія портфелю і портфельна стратегія 3.6
Стратегічна сегментація 4.4
Ф
Фінансове планування 2.3
Функціональні страт.3.4
Формування стратегії 4.3