План 1.Значення статистики населення. 2.Показники чисельності населення і його розміщення на території країни. 3.Показники складу населення. 4.Показники руху населення. 5.Джерела статистичних даних населення. 1.Предметом статистики населення чи демографічної статис- тики є само населення, вся сукупність людей, що населяє зем- ну кулю, або будь-яку країну, чи її частину. Матеріали статистики населення важливі для характеристики соціального ладу країни, її економічного і культурного рівня. Використовуючи такі джерела даних про населення , як перепис населення , а також матеріали поточної реєтрації статистика разробляє такі питання : 1)чисельність населення та його розміщення на території країни; 2)склад населення; 3)рух населення. 2. Визначення чисельності населення є складною і важливою роботою і потребує дотримання певних умов: 1) точне встановлення часу, по відношенню до якого виз- чається чисельність населення ( не чисельність в 1997р., а чисе- льність на 1 січня 1998р.), бо це може бути середньоспискова чисельність за рік, або чисельність на певну дату, а ці дані різні. Чисельність визначається на певну дату і обовязково встано- влюється критичний момент на цю дату ( переважно 12 год. ночі) Для ряду розрахунків необхідно знати середньорічну чисель- ність населення ( наприклад для визначення скільки припадає продукту на душу населення). Вона може бути визначена як середнє арифметичне із чисельності населення на початок і кі- нець року. Якщо чисельність напротязі року змінювалась рів- номірно, то такий розрахунок буде точним. Але для розрахунку по окремих територіях країни розрахунок середньої чисельності визначається по формулі середньої хронологічної. Якщо дані про чисельність на одну і ту ж дату (1.01,1.02) з врахуванням три- валості проживання використовують формулу: X=(xt/(t x- чисельність населення; t-час напротязі якого проживала ця чисельність населення. А найкраще для розрахунку поєднювати обидва методи. 2) ще однією умовою правильного визначення чисельності населення + точне встановлення границь території, по якій виз-начається чисельність населення ( є межі ,границі населених пунктів ); 3) третьою вимогою для правильного визначення чисель- ності населення + чітке розмежування постійного і наявного населення . Постійне населення – це ті люди які в даному населеному пункті проживають постійно незалежно від того, де вони пере-бувають в момент, обліку населення (в гостях, у відряджені і т.д.) Наявне населення будь-якого населеного пункту – це особи, які фактично в ньому проживають на момент обліку населення, незалежно від постійного місця проживання. Тому існують такі поняття як тимчасово відсутні і тимчасово проживаючі. В статистиці термін відсутності і термін проживан- ня обмежується 6-а місяцями. Між чисельністю окремих категорій населення є певна залеж-ність. Цю залежність виражає баланс категорій населення, який виражається двома формулами: - чисельність наявного населення дорівнює чисельності пос- тійного населення мінус чисельність тимчасово відсутніх плюс чисельність тимчасово проживаючих; -чисельність постійного населення дорівнює чисельності ная- вного населення мінус чисельність тимчасово проживаючих плюс чисельність тимчасово вітсутніх. Для окремого населеного пункту чи окремого району країни чисельність постійного населення і чисельність населення мо- жуть відрізнятися і дуже значно. А в цілому по країні ці по- казники співпадають, що є важливим контрольним моментом. До показників загальної чисельності населення відносять такі показники як розподіл населення статі і віку. Під віком в ста-тистиці розуміється кількість повних років. Для характеристики населення країни і його змін велике зна- чення має показник розміщення населення по території країни ( по районах, областях, колись республіках). Просторове розміщення населення характеризує такий по- казник як густота населення. Густота населення – це кількість жителів на 1км2 території. Середня густота населення по країні представляє собою се-редню різних регіональних показників. 3.Є показник галузевого складу населення, що характеризуе розподіл зайнятого населення відповідно до класифікації галу- зей народного господарства. Все населення зайняте в народному господарстві поділяеться перш за все на населення зайняте в сфері матеріального виробництва і в нематеріальній сфері. Матеріали цього групування використовують для характерис- тики розподілу трудових ресурсів країни по окремих галузях, для характеристики її економічного і соціального строю. В характеристиці складу населення важливе значення має сатистика його занять. При цьому в статисциці розрізняють два пов’язаних але різні поняття, заняття і професія. Професія- це робота, в якій дана особа краще всього підготовлена, а заняття- це робота, яка нею виконується. Для соціально - економічної характеристики країни велике значення має групування населення на міське і сільське. Стати-стика до міського населення відносить населення міст та інших населених пунктів, затверджених законом. До сільського насе-лення відноситься все інше населення. Крім того населення по-діляється на сільськогосподарське, що пов’язане з сільським господарством і несільськогосподарське, пов’язане з іншими га-лузями народного господарства. В першому випадку основою групування було місце проживання, а в другому зв’язок з тією чи іншою галузею. Важливе місце в статистиці належить показнику національ-ного складу населення. Крім того важливе значення мають показники культурного рівня населення: грамотність, рівень освіти, тобто кількість осіб, що мають ту чи іншу освіту ( середню, спеціальну, вищу ). 4. В статистиці під рухом населення розуміють зміну його чи- сельності. При цьому розрізняють два види руху населення: природній і механічний. Природній рух населення - це зміна одного покоління іншим в результаті народження і смертності. Сюда відносяться шлюби і розлучення. Механічний рух населення (міграція населення) - це рух насе-лення: приїзди, виїзди. Статистика визначає абсолютні показники руху населення: кількість народжених, померлих в даному році. Природній приріст населення, дорівнює кількості народжених мінус кількості померлих; кількості тих, що приїхали і тих, що виїхали. Механічний приріст населення дорівнює кількості, що при- їхала мінус кількість, що виїхала. Цей показник може бути і додатній і відємний, або дорівнювати 0. Коефіціенти руху населення визначаються по відношенню до середньорічної чисельності населення і визначаються на 1000 чоловік населення, тобто в промілле(‰ ). Коефіцієнти природнього руху населення. Якщо чисельність населення позначимо S, число народжених в цьому році - N, тих, що померли в цьому році - M, то коефіцієнт народження: Kнар.= N*1000/S Коефіцієнти смертності Kсмерт.=M*1000/S Коефіцієнт природного приросту населення K пр.прир. (N-M)*1000/S=Kнар.-Kсмерт. Розраховуються ще коефіцієнт життєвості Kжит.=n*1000/M Для характеристики життєвого рівня населення і його росту велике значення має показник середньої тривалості майбут- нього життя. Середня тривалість майбутнього життя - це кількість років, які в середньому має прожити покоління, що народилося в даному році при тому, що смертність буде на тому рівні, що і в році народження цього покоління. 5. Важливим джерелом статистичних даних про населення є переписи населення , які дають найбільш повні і точні дані про чисельність в складі населення на певну дату ( критичний лег- мент). Проведення перепису населення велика і відповідальна робо-та . Підготовка до цієї роботи проводиться за кілька років . Сюда відноситься підготовка переписного листа , складання плану , програми , встановлення дати проведення , контрольний обхід населення, підготовка працівників перепису , що включає в проведення інструктажу , курсів , проводиться розяснювальна ро- бота по радіо , телебаченню і т. д. Переписи населення проводяться приблизно через 10р.Але для характеристики населення в міжпереписні періоди необхідне інше джерело-поточна статистика населення , що дає характерис- тику і природнього і механічного руху населення . Природній рух (народження, смертність, шлюб, розлучення) обліковується ЗАГС (в записах актів громадського стану), чи в сільських, місцевих радах. Другі єкземпляри цих актів передаю- ться в органи ЦСУ. Механічний рух населення обліковується при прописувані, або виписуванні на спеціальних адресних листках , відривні та- лони яких передаються в органи статистики для подальшої статистичної обробки . Матеріали поточної статистики поряд із даними поперед- нього перепису дають можливість визначити фактичну чисель- ність.