Автаркія—це ізоляція держави від зовнішньоекономічного впливу, створення незалежного господарства, яке може себе самозабезпечити без усілякої підтримки з зовні. Автаркія є вагомою противагою сьогоденному глобалізму. Повна автаркія(ізоляція) може бути реалізована тільки в умовах „народного господарства”(виробництва).
Автракія –це також стратегічний план мілітаризації та підготовки до війни. Він дозволяє раціонально сконцентрувати ресурси та направити їх на потреби
При автаркії наша країна зможе стати самодостатньою і незалежачою не від кого.Сама автаркія створить умови для розвитку нашої держави,а не інших,як це при капіталізмі.
Автаркія дасть змогу повернути політичну стабільність,оскільки економічна незалежність визначає політичну.Автаркія дасть можливість розвивати українське ВПК,а значить і українське військо.Наша економіка буде незалежною від інших валют,оскільки усі міжнародно-торгові операції будуть здійснюватися за допомгою клірінгу(зовнішнього бартеру).Інвестиції нам будуть просто не потрібні,оскільки ми будемо мати своїх безліч.Автаркія дає можливість керуватися „власним життям”,а значить ми зможемо контролювати ринок і вивезти з нього усе негативне:егоїзм,лібералізм.,індивідуалізм,спекуляції,лихварство.Замість цього ми дамо собі порядок,дисципліну,культуру,підприємницьку діяльність,яка буде діяти по-альтруїстичній схемі,соціальну справедливість,справедливий розподіл. Автаркія—це навіть,щось більше,ніж просто економічна незалежність,це ще й політична й соціальна дієздатність та вільність,оскільки економічна незалежність,автоматично дає нам можливість політично,військово та інформаційно-ідеологічно визволитися від кайданів „світової спільноти”,а значить дає нам право стати Великою
Повна автаркія—це повна ізоляція країни,в цих обставинах вона не веде будь якої торгівлі
з жодною країною світу.Це може бути наслідком політичного конфлікту чи санкцій в сучасному світі.В умовах народного господарства це було можливим,але при товарному господарстві це є просто смішним та утопічним.
Проблеми іноземних інвестицій в Україні
Іноземні інвестиції є провідником сучасних технологій виробництва та управління, своєрідною „перепусткою” на світові ринки товарів та капіталів, дозволяючи при цьому компенсувати дефіцит національних грошових коштів.
На сьогоднішній день потреба в інвестиціях для структурної перебудови української економіки зростає. Цікаво буде відмітити, що валові інвестиції в основний капітал в Україні за 1994 – 2001 роки склали 47 млрд. доларів.
Непривабливий інвестиційний клімат в Україні, що негативно впливає на можливості активізації процесу залучення прямих іноземних інвестицій в економіку країни.
В умовах ринкового трансформування економіки України дуже гострою є потреба в значних іноземних інвестиціях. Для більшості країн з перехідною економікою ефективно використаний іноземний капітал стає ключовим фактором їх розвитку. Звичайно, залучення іноземних інвестицій відіграє важливу роль і в структурі пріоритетів української економіки.
В Україні існують об’єктивні й суб’єктивні фактори, які негативно впливають на процес іноземного інвестування, а саме:
- залучення іноземних інвестицій відбувається в умовах економічної кризи. Дехто з інвесторів призупинив діяльність на території України, висловлюючи свою невпевненість у подальшому співробітництві, подаючи запити щодо економічної політики уряду;
- нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту від його змін для іноземних інвесторів;
- повільні темпи приватизації. Іноземні інвестори, банки та фінансові організації при вкладанні коштів у інвестиційні проекти віддають перевагу приватним підприємствам;
- невирішеність питання щодо надання у приватну власність земельних ділянок під об’єкти, що приватизуються;
- темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Західної Європи і США;
- низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість реалізації на внутрішньому ринку продукції, що могла б вироблятися на новостворених або реконструйованих із допомогою іноземного капіталу підприємствах;
- невисокий рівень розвитку інфраструктури, яка могла б забезпечити швидкий оперативний зв’язок України з іншими країнами, надавати необхідні послуги для оперативного управління діяльністю підприємств з іноземними інвестиціями.
Отже, в Україні сформувався малосприятливий інвестиційний клімат, який спричинив брак стратегічних іноземних інвестицій. Залученню прямих іноземних інвестицій сприяє процес формування інституційного середовища. Україна, з одного боку, поступово включається в діяльність міжнародних економічних структур, а з другого – досить інтенсивно розвиває внутрішні ринкові організаційні структури та інститути. Сформовані та діють інститути, що регулюють або забезпечують зовнішньоекономічну діяльність: Міністерство економіки та європейської інтеграції, валютно-економічне управління Міністерства фінансів, Державна митна служба, відповідні підрозділи і служби в інших відомствах.

Автаркія—це ізоляція держави від зовнішньоекономічного впливу, створення незалежного господарства, яке може себе самозабезпечити без усілякої підтримки з зовні. Автаркія є вагомою противагою сьогоденному глобалізму. Повна автаркія(ізоляція) може бути реалізована тільки в умовах „народного господарства”(виробництва).
Автракія –це також стратегічний план мілітаризації та підготовки до війни. Він дозволяє раціонально сконцентрувати ресурси та направити їх на потреби
При автаркії наша країна зможе стати самодостатньою і незалежачою не від кого.Сама автаркія створить умови для розвитку нашої держави,а не інших,як це при капіталізмі.
Автаркія дасть змогу повернути політичну стабільність,оскільки економічна незалежність визначає політичну.Автаркія дасть можливість розвивати українське ВПК,а значить і українське військо.Наша економіка буде незалежною від інших валют,оскільки усі міжнародно-торгові операції будуть здійснюватися за допомгою клірінгу(зовнішнього бартеру).Інвестиції нам будуть просто не потрібні,оскільки ми будемо мати своїх безліч.Автаркія дає можливість керуватися „власним життям”,а значить ми зможемо контролювати ринок і вивезти з нього усе негативне:егоїзм,лібералізм.,індивідуалізм,спекуляції,лихварство.Замість цього ми дамо собі порядок,дисципліну,культуру,підприємницьку діяльність,яка буде діяти по-альтруїстичній схемі,соціальну справедливість,справедливий розподіл. Автаркія—це навіть,щось більше,ніж просто економічна незалежність,це ще й політична й соціальна дієздатність та вільність,оскільки економічна незалежність,автоматично дає нам можливість політично,військово та інформаційно-ідеологічно визволитися від кайданів „світової спільноти”,а значить дає нам право стати Великою
Повна автаркія—це повна ізоляція країни,в цих обставинах вона не веде будь якої торгівлі
з жодною країною світу.Це може бути наслідком політичного конфлікту чи санкцій в сучасному світі.В умовах народного господарства це було можливим,але при товарному господарстві це є просто смішним та утопічним.
Проблеми іноземних інвестицій в Україні
Іноземні інвестиції є провідником сучасних технологій виробництва та управління, своєрідною „перепусткою” на світові ринки товарів та капіталів, дозволяючи при цьому компенсувати дефіцит національних грошових коштів.
На сьогоднішній день потреба в інвестиціях для структурної перебудови української економіки зростає. Цікаво буде відмітити, що валові інвестиції в основний капітал в Україні за 1994 – 2001 роки склали 47 млрд. доларів.
Непривабливий інвестиційний клімат в Україні, що негативно впливає на можливості активізації процесу залучення прямих іноземних інвестицій в економіку країни.
В умовах ринкового трансформування економіки України дуже гострою є потреба в значних іноземних інвестиціях. Для більшості країн з перехідною економікою ефективно використаний іноземний капітал стає ключовим фактором їх розвитку. Звичайно, залучення іноземних інвестицій відіграє важливу роль і в структурі пріоритетів української економіки.
В Україні існують об’єктивні й суб’єктивні фактори, які негативно впливають на процес іноземного інвестування, а саме:
- залучення іноземних інвестицій відбувається в умовах економічної кризи. Дехто з інвесторів призупинив діяльність на території України, висловлюючи свою невпевненість у подальшому співробітництві, подаючи запити щодо економічної політики уряду;
- нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту від його змін для іноземних інвесторів;
- повільні темпи приватизації. Іноземні інвестори, банки та фінансові організації при вкладанні коштів у інвестиційні проекти віддають перевагу приватним підприємствам;
- невирішеність питання щодо надання у приватну власність земельних ділянок під об’єкти, що приватизуються;
- темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Західної Європи і США;
- низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість реалізації на внутрішньому ринку продукції, що могла б вироблятися на новостворених або реконструйованих із допомогою іноземного капіталу підприємствах;
- невисокий рівень розвитку інфраструктури, яка могла б забезпечити швидкий оперативний зв’язок України з іншими країнами, надавати необхідні послуги для оперативного управління діяльністю підприємств з іноземними інвестиціями.
Отже, в Україні сформувався малосприятливий інвестиційний клімат, який спричинив брак стратегічних іноземних інвестицій. Залученню прямих іноземних інвестицій сприяє процес формування інституційного середовища. Україна, з одного боку, поступово включається в діяльність міжнародних економічних структур, а з другого – досить інтенсивно розвиває внутрішні ринкові організаційні структури та інститути. Сформовані та діють інститути, що регулюють або забезпечують зовнішньоекономічну діяльність: Міністерство економіки та європейської інтеграції, валютно-економічне управління Міністерства фінансів, Державна митна служба, відповідні підрозділи і служби в інших відомствах.