23. Поняття ліквідності.
Ліквідність буває:
1. Ліквідність активів;
2. Ліквідність балансу;
3. Ліквідність підприємства.
Розглянемо більш детально кожну з визначених категорій.
Досліджуючи економічну літературу можна виділити наступні види визначень ліквідності активів:
1. Ліквідність активів трактується як аналітична величина, що характеризує розподіл активів на часові осі;Ліквідність активів – величина зворотна часу необхідна для перетворення їх в гроші (Поляк Г. Б. «Фін менеджмент»);
Ліквідність активів – величина зворотна до ліквідності балансу за часом перетворення активів в грошові засоби тобто чим більше часу потрібно щоб даний актив набув грошової форми тим нижча його ліквідність.
2.Ліквідність активів розуміють як внутрішню притаманну активу властивість трансформуватись в грошові засоби.
Ліквідність активу – це здатність його трансформуватись в грошові засоби, а ступінь ліквідності визначається тривалістю грошового періоду.
3.Ліквідність розуміють як характеристику активів, яка визначає незначні затрати при перетворені їх в грошові засоби.
Ліквідні активи – це активи, які можуть швидко перетворюватись в гроші без значного зниження своєї вартості. Таким чином підсумовуючи наведені визначення ліквідності логічно під ліквідністю активів розуміти:
Ліквідність активів підприємства – це комплексна, аналітична категорія, яка характеризує здатність кожного конкретного активу трансформуватись в грошові засоби при цьому ступінь ліквідності визначається 2-ма факторами:
- швидкістю трансформації;
- затратами власника від зниження вартості активу в результаті екстреної її продажі.
2. Ліквідність балансу трактується більш однозначно ніж ліквідність активу. Ліквідність балансу це можливість суб’єкта господарюв. перетворити активи в готівку і погасити свої платіжні зобов’язання.
Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами термін перетворення яких в грошову форму відповідає терміну погашення зобов’язання.
Ліквідність балансу підприємства – це характеристика балансу підприємства, яка показує теоретичну облікову можливість підприємства перетворити активи в готівку і погасити свої зобов’язання, а також ступінь покриття зобов’язань активами на різних платіжних горизонтах.
3. Ліквідність підприємства доцільно згуртувати в декілька блоків за визначеннями:
Ліквідність підприємства трактується з точки зору загальної можливості здійснення необхідних витрат.
Ліквідність підприємства – здатність суб’єкта господарства в будь-який момент здійснювати необхідні витрати.
Міжнародні стандарти фін звітності трактують так:
1. Ліквідністю називають наявність грошей в найближчому майбутньому після відрахувань фінансових зобов’язань за період.
2. Дана категорія розглядається як здатність підприємства погашати свої виключно короткострокові зобов’язання. Ліквідність – ступінь готовності компанії погасити свої короткотермінові зобов’язання ліквідними активами.
3. Ліквідність підприємства розуміють як здатність погашати вимоги контрагентів, як за рахунок власних так і за рахунок залучених засобів.
Ліквідність – здатність фірми:
- швидко реагувати на несподівані фінансові проблеми і можливості.
- збільшувати активи при зростанні об’єму реалізації.
- повертати короткострокові борги шляхом перетворення активів в готівку.
На основі наведених визначень сформулюємо: Ліквідність підприємства – це синтетичний, обліково аналітичний показник, який характеризує здатність підприємства погашати установлений час, а в окремих випадках із порушенням термінів сплатити свої зобов’язання, як за рахунок власних, так і за рахунок позикових засобів.
Поняття платоспроможності підприємства є дуже близьке до поняття ліквідності і деякі автори ототожнюють ці поняття, що є не коректним з фінансової точки зору.
24. Ліквідність активів.
Ліквідність активів підприємства – це комплексна, аналітична категорія, яка характеризує здатність кожного конкретного активу трансформуватись в грошові засоби при цьому ступінь ліквідності визначається 2-ма факторами:
- швидкістю трансформації;
- затратами власника від зниження вартості активу в результаті екстреної її продажі.
У залежності від ступеню ліквідності активи поділяються на наступні групи:
А1 – найбільш ліквідні активи – всі статті гроші підприємства і поточні фінансові інвестиції. Розраховується в такий спосіб: А1=Р220+230+240.
А2 – швидко реалізовані активи до цієї групи відносять активи для перетворення яких у грошову форму потрібно більш тривалий час, готова продукція, товари, векселі отримані, дебіт. заборгов. До цієї групи відносять наступні рядки: А2=130+…+210
А3 – Повільно реалізовані активи. До цієї групи належать виробничі запаси і витрати майбутніх періодів і оборотні активи, які не ввійшли до перших 2-х груп. А3=100+110+120+250+270
А4 – важко реалізовані активи – до цієї групи відносять необоротні активи підприємства, вартість яких відображена в рядку А4=080

25. Ліквідність балансу.
Ліквідність балансу підприємства – це характеристика балансу підприємства, яка показує теоретичну облікову можливість підприємства перетворити активи в готівку і погасити свої зобов’язання, а також ступінь покриття зобов’язань активами на різних платіжних горизонтах.
Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів активу згрупованих за ступенем ліквідності із зобов’язуваннями по пасиву згрупованими за ступенем зменшення термінів погашення і розташованих в порядку зростання цих термінів.
Пасив балансу групується за ступенем настання терміну їхньої сплати. Але за даними балансу достовірно таке групування зробити неможливо. Уточнити його можна користуючись формою №5.
При проведенні внутрішнього аналізу таке
групування можна зробити дуже точно:

Четверта група буде представлена довгостроковими пасивами, віднесення до 2 і 3 групи, викон. За даними БО.
Якщо у розпорядженні аналітика є тільки баланс використовується більш стандартний підхід і зобов’язання групуються відповідно до прогнозів термінів погашення, використовуючи загально визнані уявлення про терміновість того чи іншого виду зобов’язання. Використовуючи такий підхід пасиви групуються:
П1 – найбільш термінові зобов’язання представлені рядочком 530 кредит. заборгованість за товари, роботи, послуги.
П2 – короткострокові пасиви – відносяться короткострокові поточні зобов’язання, за «-» 530 рядка. Крім того сюди відносять забезпеченість майбутніх витрат і платежів та доходів майбутніх періодів у частині сум планованих до виплати протягом 12 місяців.
П3 – Довгострокові пасиви – це група пасивів представлена довгостроковими відображеннями в 3-му розділі пасиву + 2-й і 5-й розділ в частині сум до виплати терміном більше 12 місяців.
П4 – Постійні пасиви відображені в 1-му розділі пасиву балансу.
Для визначення ліквідності балансу необхідно співставити відповідні групи активів і пасивів:
П1<А1
П2<А2
П3<А3
П4>А4
Б=Б
26. Ліквідність підприємства.
Ліквідність підприємства – це синтетичний, обліково аналітичний показник, який характеризує здатність підприємства погашати установлений час, а в окремих випадках із порушенням термінів сплатити свої зобов’язання, як за рахунок власних, так і за рахунок позикових засобів.
Аналіз ліквідності підприємства здійснюється за допомогою розрахунку насупних коефіцієнтів:
1. коефіцієнт абсолютної ліквідності, характеризує спроможність підприємства погасити свої поточні зобов’язання одно моментно і розрахувати за наступною формулою:
Кабс.л=А1/(П1+П2) (0,2-0,35)
2. коефіцієнт проміжної ліквідності. При визначенні цього коефіцієнта до уваги береться дебіторська заборгованість та інші найбільш ліквідні оборотні активи:
Кпром.л=(А1+А2)/(П1+П2) (0,7-0,8)
3. коефіцієнт покриття, розрах. як віднош. оборот. активів до поточ. зобов’язань:
Кпокр=(А1+А2+А3)/(П1+П2) (1-1,5).
28. Суть фінансової стійкості і фінансової стабільності
Фін. стабільність п-ства є однією знайважливіших характеристик фін. стану п-ства. Вона повязана з рівнем його залежності від кредиторів та інвеститорів. За різних умов в яких здійснює свою діяльність п-ство, фін. стабільність проходить різні етапи: 1) ліквідація поточної неплатоспроможності п-ства (оперативний механізм стабільності); 2) відновлення фін. стійкості(фін. рівноваги) у короткостроковому періоді (тактичний механізм фін. стабільності). Кожному етапу фін. ста-льності відповідають певні внутрішні механізми; 3)забезпечення фін. рівноваги у довгостроковому періоді (стратегічний механізм фін. стабільності).
Визначення стандартизованої межі фін. стійкості є складним процесом. Кожне п-во здійснює свою операц. д-ть в умовах певного економ. середовища. Як економ. категорія, фін. стабільність – це сукупн. економ. відносин,які забезпечують умови зберігання п-вом абсол. або нормальної фін. стійкості та одночасно спроможність до стійкого економ. зрост. при врахуванні
Фін. стійкість п-ства – один з головних чиників, що впливає на фін. стабільність п-ства та досягнення п-ством стану фін. рівноваги.
Фін. стійкість - це такий стан фін. ресурсів п-ва, за якого раціональне розпорядженя ними є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу розширеного відтворення
29. Підходи до розвязання задачі кількісної оцінки фін. стійкості
Єдиного загальновизнаного підходу до оцінки фін. стійкості п-ва у цифровому вираженні, а також усталених алгоритмів немає.
Існує 2 підходи:
1) При оцінки фін. стійкості п-ва орієнтуються винятково на структуру джерел засобів п-ва, тобто на пасив балансу; 2) Прихильники цього підходу оцінюють фін. стійкість п-ва аналізуючи взаємозвязок між активом і пасивом, тобто відслідковують напрямки використання коштів п-ва. Безумовно показники розраховані за пасивом балансу є основними у цьому блоці фін. аналізу, але характеристика фін. стійкості за допомогою тільки цих показників навряд чи буде повною. Важливо не тільки те звідки залучені засоби, але і те в яку групу активів вони вкладені, тобто дослідження структури вкладень. Інакше кажучи 2-гий підхід доповнює висновки зроблені з розрахунку 1-шої групи коефіцієнтів.
Розрізняють 2-і групи коефіцієнтів: 1) коеф-ти капіталізації; 2) коеф-ти покриття.
30. Коефіцієнти капіталізації
Коефіцієнти капіталізації характеризують фін. стан п-ва з позицій структури, джерел, засобів. Серед коеф, доцільно розглянути наступні:
1) коеф. автонономії(коеф. фін. стійкості) – розрах. як віднош. власного капіталу до валюти балансу і показує, яка частина власних засобів у загальній сумі засобів авансованих в його діяльність. EMBED Equation.3 ; = EMBED Equation.3 ; Чим вище значення цього коеф., тим стабільніше вважається п-ство. Критичне значення вважається 0,5, оптимальне від 0,5 до 1.
2) коеф. фін. залежності є оберненим до коеф. фін. стійкості, розраховується як відношення валюти балансу до власного капіталу п-ства. Зростання цього показника означає збільшення частки позикових засобів в фінансуванні п-ства.
3) коеф. фін. ризику – розраховується як відношення залучених засобів до власного капіталу і показує скільки одиниць (в грошовому вираженні) залучених засобів припадає на 1 грош. од. власного к-лу. Зростання показника свідчить про посилення залежності п-ства від залученого к-лу
4) коеф. маневрування власного капіталу – розрах. як відношення власного оборотного капіталу до загальної суми власного капіталу і показує, яка частина власного капіталу приймає участь в операційному циклі або задіяна в обороті, а яка частина капіталізована. Власний оборотний капітал розраховується як різниця між сумою власного капіталу і необоротних активів. Власний оборотний к-л визнач як різниця: оборот. активи - позикові кошти. Таким чином формула має такий вигляд:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 .
5) коеф. забезпечення власними оборотними засоби – розрах. як відношення власного оборотного капіталу до заг. величини оборотного капіталу і показує, яка частина оборотних засобів придбана за рахунок власних коштів: EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 .