Досвід імітаційного моделювання по оптимізації бази і фінансів системи охорони здоров'я*
Прийняття “Програми державних гарантій забезпечення громадян Російської Федерації безкоштовною медичною допомогою” дозволило законодавчо і методологічно упорядкувати підходи до розмежування видів медичної допомоги і медичних послуг відповідно до визначених потоків фінансування системи охорони здоров'я.
Разом з тим, ни сама Програма, ни Методичні рекомендації з порядку формування економічного обґрунтування територіальних програм не відповідають на запитання про оптимальне співвідношення обсягів і видів медичної допомоги і послуг на конкретній території, а так само обсягів фінансування в рамках обов'язкового медичного страхування (ОМС) і бюджету.
В умовах хронічного фінансового дефіциту в охороні здоров'я вкрай актуально раціональний розподіл засобів усередині самої системи. Тривиально, что визначеним обсягам фінансування повинна відповідати адекватна матеріальна і кадрова база системи охорони здоров'я і навпаки.
При сучасних методах керування соціально-економічними структурами з використанням новітніх інформаційних технологій вкрай актуальна побудова імітаційних і математичних моделей, що описує фінансування надання безкоштовної медичної допомоги населенню. Комплексне моделювання систем охорони здоров'я і соціального забезпечення дозволяє точно оцінювати й оптимизировать витрати на соціальні нестатки.
У дійсному повідомленні представлені деякі результати робіт з імітаційного моделювання й оптимізації потоків фінансових засобів амбулаторно-поліклінічної служби обласного рівня.
При побудові математичної моделі, було з'ясовано за рахунок яких джерел і в яких обсягах відбувається фінансування надання безкоштовної медичної допомоги населенню Владимирськ області.
На сьогоднішній час існує три яскраво виражені фінансові потоки в територіальної системи охорони здоров'я: перший – медичні послуги оплачуються в системі обов'язкового медичного страхування (25%), другий – медична допомога виявляється за рахунок територіального бюджету (70%), третій – на лікування витрачаються особисті засоби громадян (5%).
Відповідно до потреб на території Владимирськ області на 1999 р. були розраховані і встановлені загальні обсяги медичної допомоги і її фінансування.
Опускаючи докладні математичні викладення, приведемо отримані нами формули (математичні моделі) різних систем фінансування охорони здоров'я.
Розрахунок фінансування лікувально-профілактичних заснувань, що функціонують у системі обов'язкового медичного страхування, представлений математичною моделлю:
.где
N – Число ЛПУ финансируемых фондом ОМС;
- Число посад для i-го ЛПУ;
- Кількість ставок для j-ої посади i-го ЛПУ;
- Число відвідувань на одну ставку j-ої посади i-го ЛПУ;
- Вартість одного відвідування j-ої посади i-го ЛПУ;
- Вартість комунальних послуг для i-го ЛПУ;
- Придбання предметів постачання, видаткових матеріалів i-го ЛПУ;
- Вартість командировочних витрат для i-го ЛПУ;
- Медикаменти і перев'язні засоби;
- Придбання не дорогого устаткування для i-го ЛПУ;
- Придбання м'якого інвентарю й обмундирування для i-го ЛПУ;
– Загальна сума необхідна фонду ОМС на зміст N ЛПУ.
Розрахунок фінансування лікувально-профілактичних заснувань, що функціонують в умовах обласного бюджету, представляється наступною математичною моделлю:
де
M – Число ЛПУ финансируемых обласним бюджетом;
- Число посад для i-го ЛПУ;
- Кількість ставок для j-ої посади i-го ЛПУ;
- Вартість однієї ставки j-ої посади i-го ЛПУ;
- Вартість комунальних послуг для i-го ЛПУ;
- Придбання предметів постачання, видаткових матеріалів i-го ЛПУ;
- Вартість командировочних витрат для i-го ЛПУ;
- Медикаменти і перев'язні засоби;
- Придбання не дорогого устаткування для i-го ЛПУ;
- Придбання м'якого інвентарю й обмундирування для i-го ЛПУ;
– Загальна сума необхідна обласному бюджету на зміст N ЛПУ.
Таким чином, маючи необхідну інформацію з усім лечебно –профілактичної заснуванням територіальної системи охорони здоров'я, ми можемо змоделювати ситуацію фінансування, як з боку фонду ОМС, так і з боку обласного бюджету, задавши на вхід системи різні керуючі параметри. Модель дозволяє враховувати планована і фактична наявність коштів, як системи обов'язкового медичного страхування, так і бюджетні асигнування. У моделі передбачена перспективна можливість моделювати розподіл засобів системи обов'язкового медичного страхування по сукупності конкретних статей витрат ЛПУ, одержуючи їхні всілякі комбінації. Приміром, представляється можливість моделювання ситуації, при якій заробітна плата медичних працівників виплачується з бюджету, а засоби ОМС розподіляються тільки на забезпечення лікувального процесу.
У програму попередньо вводиться інформація, що характеризує конкретне лікувально-профілактичне заснування і його діяльність.
На виході роботи імітаційної моделі експериментатор-дослідник одержує відповідь: як розподілятися (у реальному часі) наявні засоби і чи вистачає їхній на покриття витрат лікувальних заснувань, або засобів цих недостатньо.
У програмі ситуаційного моделювання закладений алгоритм визначення оптимальної кількості ЛПУ, финансируемых роздільно і змішано по системі ОМС і бюджету, тим самим оптимизируется потік коштів, що направляються на надання безкоштовної медичної допомоги в системі державних гарантій.
Створено оригінальну комп'ютерну програму, що дозволяє моделювати можливі сполучення обсягів фінансування і вести пошук адекватних фінансовим потокам обсягів бази лікувально-профілактичних заснувань.
Приведемо деякі результати програмування, отримані нами при іспитах побудованої моделі.
Дослідження показали, що існує шість станів взаємин ОМС і бюджету.
Перший стан – коли територіальна Програма ОМС виконується на 100%, а бюджету обласної охорони здоров'я необхідні додаткові засоби.
Другий стан – коли Програма гарантій забезпечення безкоштовною медичною допомогою по лінії обласний бюджет виконується на 100% без залишку, а обласній територіальній системі ОМС необхідні додаткові засоби.
У першому і другому варіантах програма видає відповідне повідомлення з рекомендаціями управлінських дій.
Третій стан - територіальна програма системи ОМС виконана на 100% і в резерві залишилися невитрачені гроші, а бюджету області необхідні додаткові засоби.
Комп'ютерна програма видасть відповідні повідомлення, при якому пропонується деякі ЛПУ, що знаходяться у веденні місцевих бюджетів, перевести під фінансування фонду ОМС, при цьому програма вказує які саме ЛПУ, а так само скільки засобів необхідно на зміст кожного лікувально-профілактичного заснування окремо, який резервний фонд ОМС і ін.
Четвертий стан – прямо противоположно третьому стану: програма повідомляє, які перераховані ЛПУ необхідно вивести із системи обов'язкового медичного страхування і перевести їх під юрисдикцію місцевих бюджетів. При цьому повідомляється повна інформація з пропонованого для перекладу ЛПУ (кадровий склад, постатейна витрата засобів і ін.).
П'ятий стан – коли не вистачає коштів, як у системі ОМС, так і в обласному бюджеті.
Шостий стан – програми фінансування, як по лінії системи ОМС, так і то лінії бюджетного фінансування, виконані на 100%.
Нами отриманий графік лінійної залежності різних способів фінансування системи охорони здоров'я, представлений на малюнку 1.
Рис.1. Залежність витрат бюджету й ОМС в імітаційній моделі фінансування системи охорони здоров'я.
Відпрацьовування комп'ютерної програми по моделюванню здійснюється на реальних показниках діяльності системи охорони здоров'я, що дозволяє представити конкретні рекомендації з реструктуризації бази охорони здоров'я і знайти оптимальне співвідношення цієї бази наявним обсягам фінансових потоків.