Лекція 3 еп
Тема: Еколого-економічна оцінка природних ресурсів
План
1. Економічна оцінка ПР.
2. Основні концепції оцінки ПР.
3. Абсолютна та порівняльна економічні оцінки ПР.
Л: [6, 11, 16 (Неверов А.В. Экономика природопользования. Мн. – 1990. – 216 с.)].
1. Економічні показники, що характеризують різні сторони використання природних благ, прийнято називати еколого-економічними показниками, а економічну оцінку використання та відтворення ПР – еколого-економічною оцінкою.
В процесі життєдіяльності людини вона вступає в контакт з природними факторами, які виконують щодо неї такі функції:
фізіологічні (підтримують життя людини як біологічного організму);
соціальні (забезпечують формування людини як особистості);
економічні (визначають діяльність економічної системи, у т.ч. відтворення людини як трудового ресурсу);
екологічні (формують, регулюють і підтримують стан екосистеми, у якій живе людина).
Економічна функція природи є єдиною основою яка дозволяє факторам природного середовища отримувати економічну оцінку.
Економічна оцінка ПР – це грошовий вираз загальнодержавної цінності природних благ, яка визначається шляхом вимірювання ефективності їх відтворення (охорона і відновлення екосистем, експлуатація і переробка природної сировини).
Застосування оцінки ПР обумовлене необхідністю враховувати вплив природних факторів на підвищення ефективності суспільного виробництва, вдосконалення його галузевих і територіальних структур, стимулювання відновлення, раціонального використання і охорони природних ресурсів, які обмежені в часі і просторі.
Суть економічної оцінки ПР виражається через критерій, який обумовлений виробничим відносинами і дією економічного закону у природокористуванні.
Критерій виступає мірою оцінки функціонування ПР як засобів виробництва (земля для вирощування продовольчих культур, нафта для виробництва бензину, дизельного палива та мастил, залізна руда для виробництва сталі та чавуну і т. д.) і засобів життя (водні, тваринні та рослинні ресурси, які використовуються населенням для споживання).
Отже, ПР оцінюються лише тоді, коли суспільство відчуває потребу в них та залучає їх в суспільне виробництво.
Економічна оцінка ПР виконує дві функції: облікову і стимулюючу.
Облікова – полягає в тому, що ПР розглядається як національне багатство.
Стимулююча – полягає в тому, що ціни на ПР встановлюються в залежності від їх якості та доступності. Крім того підприємства сплачують плату за обсяги вилучених з природного обігу ПР та збори за збитки заподіяні природі забрудненням НПС, в залежності від кількості шкідливих інгредієнтів, які з їх вини попали в природне середовище, та рівня токсичності цих інгредієнтів.
Зазначені функції оцінки ПР тісно взаємозв’язані між собою і разом орієнтують підприємства на раціональне природокористування.

2. Розрізняють дві основні концепції оцінки ПР:
1). Витратна в основі якої лежать суспільно необхідні витрати праці на відтворення кількісних або якісних параметрів природних благ, а також їхню підготовку до залучення в господарську діяльність. В цьому випадку необхідно враховувати такі показники:
витрати необхідні для розвідки корисних копалин,
витрати на освоєння родовищ (підготовка родовищ, створення інфраструктури, необхідної для експлуатації),
витрати на видобуток ПР та їх підготовку до використання (збагачення, транспортування),
витрати на формування супутньої інфраструктури і допоміжних товарів при опосередкованому використанні природних благ (зокрема рекреаційних ресурсів);
витрати на відтворення відтворюваних і частково відтворюваних природних ресурсів (ґрунти, рослинні і тваринні ресурси),
рекультиваційні витрати (відновлення порушених ландшафтів і якості середовища);
2). Рентна, яка базується на розрахунку загальнодержавного ефекту від використання ПР або витрат на його економічне заміщення.
Таким чином, витратна концепція оцінки ПР базується на обсягах вкладеної праці і засобів виробництва для відтворення ПР.
Якість природних ресурсів при такому підході виступає як додаткова міра цінності.
Так, економічна витратна оцінка 1 га землі оцінюється за формулою:
О = К (У/Т : У*/Т*),
де: К – середня по країні вартість освоєння 1га землі в сучасних умовах, грн.;
У/Т і У*/Т* - відношення урожайності до затрат на виробництво продукту, відповідно на оцінюваній ділянці і по країні.
Рентна концепція оцінки базується на обчисленні диференційної ренти. Пропонуються різні підходи до визначення її величини. Одні базуються на фактичних цінах, інші на розрахункових.
Застосовуються різні методи обчислення:
як різниця вартості продукції з кращих і гірших земель;
як різниця цін виробництва і собівартості продукції або чистого доходу підприємств, які функціонують в різних умовах.
Найбільш розповсюдженою і визнаною прийнята методика, згідно з якою диференційна рента визначається як різниця між цінністю продукції, що отримана при експлуатації ПР, і нормативним рівнем індивідуальних приведених затрат на її виробництво.
Економічна оцінка ПР на основі рентної концепції розраховується за формулою:
R = max (k х g (Z-S)),
де: k – коефіцієнт, який враховує динаміку у часі показників g, S і Z, а також ефекти знецінення майбутніх затрат і результаті (фактор часу);
g – коефіцієнт продуктивності природних ресурсів (визначається урожайністю с/г культур і розподілом землі між ними, коефіцієнтом утилізації запасів корисних копалин і т. д.);
Z – замикаючі (суспільно-виправдані межі затрат на приріст виробництва відповідної продукції) затрати на продукцію, яку виробляють при експлуатації природного ресурсу, грн.;
S – індивідуальні затрати на продукцію, яку отримали при експлуатації ПР, грн.
3. При економічні оцінці ПР розрізняють два види: абсолютну і порівняльну економічну оцінку.
Абсолютна економічна оцінка ПР використовується для визначення розміру плати і прийняття ПР на баланс підприємства, а також відображення ПР у складі національного багатства.
Цей вид оцінки вказує на величину капітальних вкладень, необхідних для заміщення даного ПР на основі абсолютного ефекту відтворення продукту природокористування.
Розрізняють абсолютну поточну і довгострокову оцінки. Поточна являє собою щорічний ефект відтворення, довгострокова – їх суму за період знаходження ПР в обороті.
Поточна оцінка базується на методичній схемі визначення абсолютної ефективності капітальних вкладень.
Один з її показників визначається як відношення економії від зниження собівартості продукції до капітальних затрат, які визвали цю економію:
Єс = (С1 – С2) К,
де: С1 і С2 – собівартість продукції до і після впровадження капітальних вкладень, грн.;
К – величина капітальних вкладень, грн.
Якщо Єс > Еа, то капітальні вкладення вважаються ефективними. Еа = 0,14 – норматив загальної економічної ефективності.
Абсолютний ефект відтворення ПР визначається за формулою:
Єа = Еа х Сн х Пн,
де Єа – абсолютний ефект відтворення ПР, грн.;
Еа – нормативний коефіцієнт абсолютної економічної ефективності (Еа = 0,14);
Сн – середня по країні собівартість одиниці продукту природокористування, грн.;
Пн - величина продукту природокористування.
Ця формула застосовується для визначення загальнодержавної оцінки ПР виходячи з середніх об’єктивних умов відтворення.
У зв’язку з неоднаковою якістю ПР та їх місцезнаходженням у кожному конкретному випадку індивідуальні витрати необхідно співвідносити з загальнодержавним рівнем, корегуючи тим самим ефект відтворення конкретного ПР. Тоді формула матиме такий вид:
Єа = Еа х Сн х Пн (Пф/Сф : Пн/Сн), або після перетворення:
Єа = [(Еа х Сн* х Пф) / Сф] Кс, грн.;
де: Пф – фактична величина продукту природокористування;
Сф – індивідуальна собівартість продукту природокористування, грн.;
Кс – коефіцієнт споживчої вартості конкретного ПР.
Довгострокова оцінка ПР – це сума його поточних оцінок.
Порівняльна економічна оцінка ПР використовується для визначення ефективності різних заходів, направлених на більш повне, якісніше та економне використання ПР.
Порівняльна економічна ПР показує на доцільність і ефективність використання ПР конкретного регіону. Механізм розрахунків порівняльної ЕО базується на порівнянні ефективності капітальних вкладень.
Порівняльна ЕО визначається за формулою:
Єп = ?[(С1 + Ен х К1) – (С2 + Ен х К2)] х ?Пі,
де (С1 + Ен х К1) і (С2 + Ен х К2) приведені затрати на одиницю додаткової продукції виробленої в різних регіонах, або за різними варіантами, грн.;
С1 і С2 – поточні витрати на одиницю продукту природокористування у різних регіонах або варіантах, грн.;
Ен – нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (встанов-люється для кожної галузі використання ПР; для економіки в цілому Ен = 0,12);
К1 і К2 – капітальні витрати на одиницю продукту природокористування у різних регіонах, або за різними варіантами;
?П обсяг приросту додаткової і-тої продукції.
Для оцінки затрат понесених в різні періоди потрібно враховувати коефіцієнт приведення (В):
В = 1 / (1 + Енп)*,
де: t – період приведення, років;
Енп – норматив для приведення різночасових затрат (0,08 – для звичайних витрат; 0,03 – витрат на відтворення лісу та рекультивацію земель).

Питання гарантованого рівня знань
Функції, які виконує оцінка ПР.
Витратна концепція оцінки ПР,
Рентна концепція оцінки ПР.
Абсолютна економічна оцінка ПР.
Порівняльна економічна оцінка ПР.