Міністерство освіти та науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Навчально – дослідна робота студента
(науковий реферат)
Експеримент як метод наукового дослідженя

Зміст
Вступ 3
1. Експеримент, як метод наукового дослідження. 4
2. Мета наукового експерименту. 7
3.Ефективність використання експериментальних методів 8
Висновки: 9
Список використаної літератури: 10
Вступ
Зростання ролі науки в усіх сферах життя суспільства – одна з характерних рис сучасності. Виступаючи в якості засобу пізнання світу, наука перетворилася в дійсний інструмент перетворення природи, суспільства і людини. Реалізація наукових знань стала основним шляхом розвитку виробничих сил, а динамічний процес єднання науки з виробництвом виразився в стрімкому і всеохоплюючому розгортанні науково-технічної революції (НТР). Природно, що НТР відіграє роль у вдосконаленні вищої освіти. Це висуває нові підвищені вимоги до знань студентів і щоб задовольнити такі вимоги необхідно озброїти молодих спеціалістів знаннями з новітніх методів та засобів наукових досліджень.
З кожним роком підвищення ефективності наукових досліджень стає все більше актуальною. Проведення експериментів, або взагалі дослідницьких робіт потребує не тільки поліпшення матеріально-технічної бази науки, але й вдосконалення організації таких робіт. Дослідницькі роботи можуть бути оптимально спланованими за рахунок зменшення числа експериментів, а значить дозволять зменшити витрати матеріальних ресурсів без втрати вірогідності достовірних висновків щодо отриманої техніко-економічної інформації.
З другого боку можна значно збільшити об’єм нової наукової інформації при збереженні загального об’єму витрат на повне наукове дослідження Ці положення повністю відносяться і до обчислювального експерименту, який все частіше реалізується на моделях об’єкту дослідження. В ряді випадків, а саме при дослідженні складних сумішей та рецептур, планування оптимального експерименту стає єдиною можливістю оптимізації властивостей продукту, на який чекає ринок.
1. Експеримент, як метод наукового дослідження.
Методи наукового дослідження — сукупність прийомів, операцій, спрямованих на вивчення наукових явищ і розв'язання різноманітних проблем.
Традиційно методи наукового дослідження поділяють на основні (наукове спостереження, експеримент) і допоміжні (аналіз продуктів діяльності, бесіда, тестування та ін). Використовуючи основні методи, здобувають базові дані про науку, допоміжні — ілюстративну інформацію.
Методи наукового дослідження класифікують за різними критеріями:
— за метою дослідження: методи теоретичного пошуку, виявлення шляхів удосконалення практики;
— за джерелами одержання інформації: методи вивчення теоретичних джерел, аналізу реального процесу;
— за способами обробки й аналізу даних дослідження: методи якісного аналізу, кількісної обробки матеріалу та ін.
За природою методи наукового дослідження поділяють на теоретичні (порівняльно-історичний аналіз, методи моделювання, методи причинно-насліднового аналізу) і практичні (вивчення реального наукового процесу в природних умовах за допомогою спостереження, бесіди, анкетування, аналізу документів; вивчення наукового процесу в змінених умовах під час проведення експерименту).
Дослідження починають з формулювання та обґрунтування проблеми. Цю роботу здійснюють, застосовуючи теоретичні методи дослідження, що забезпечує новизну поставленої проблеми, проникнення в закономірності процесів розвитку. Використання теоретичних методів передбачає опрацювання літературних джерел: державних документів про освіту, історичної та наукової літератури із суміжних наук, архівних документів, педагогічної періодичної преси, фольклорних творів.
Теоретичне дослідження значно складніше, ніж просто вивчення спеціальної літератури. Воно передбачає постійний причинно-наслідковий аналіз наукових явищ, зіставлення, порівняння, перехід від абстрактного до конкретного, узагальнення, продукування висновків.
Для успішного використання всіх методів необхідні дані емпіричного рівня пізнання. Це означає, що теоретичний та емпіричний способи нерозривно пов'язані, у конкретному науковому дослідженні вони існують у єдності та взаємодії.
До практичних методів наукового дослідження належать спостереження, експеримент, вивчення продуктів діяльності дитини, соціометрія, незалежні характеристики (педагогічний консиліум), тестування, аналіз документів виховного процесу, математична статистика, моделювання та ін.
Метод наукових спостережень грунтується на безпосередньому сприйманні педагогічних явищ і процесів у цілісності та динаміці.
Наукове спостереження — спеціально організоване, цілеспрямоване, систематичне та планомірне сприйняття досліджуваного об'єкта в умовах повсякденного життя.
Головним завданням спостереження є збір фактів, детальна фіксація їх суттєвих ознак. Наукова його цінність полягає в тому, що воно є найбезпосереднішим способом одержання дослідних даних.
Однак спостереження не дає змоги оперативно зібрати матеріал, оскільки дослідник не може спровокувати явище, яке його цікавить, а мусить вичікувати його. Крім того, факти, що є об'єктом спостереження, пов'язані з багатьма супутніми явищами: при повторному спостереженні неможливо побачити точно ідентичне явище, що унеможливлює перевірку раніше отриманих даних.
Успіх дослідника залежатиме від того, наскільки чітко визначено мету, об'єкт, план і спосіб систематизації даних. Формулюючи мету, насамперед слід з'ясувати, яке педагогічне явище буде вивчатися. Залежно від мети дослідження обирають його об'єкт і ситуації, в яких здійснюватиметься спостереження. Важливим аспектом є складання плану дослідження (основних і проміжних етапів роботи), який має охоплювати весь перебіг спостереження, враховуючи можливі зміни спостережуваного явища. Результати будуть об'єктивнішими і достовірнішими за систематичних і багаторазових спостережень у різний час і за різних умов. Виявлені факти слід реєструвати не ізольовано, а разом з тими, що їх супроводжують і можуть мати значення для аналізу. При цьому недопустимими є оцінні судження.
Наукове спостереження може бути безпосереднім (здійснюване безпосередньо дослідником) і опосередкованим (здійснюване особами, які працюють за програмою дослідника); безперервним (і дискретним (лат. discretus — поділений, перервний) — якщо є неодноразове спостереження тривалого процесу.
Задля досягнення необхідного результату спостереження повинно бути систематичним, об'єктивним і тривалим.
Науковий експеримент. Є найпоширенішим методом досліджень у сфері наукових досліджень..
Науковий експеримент — комплексний дослідницький метод, суть якого полягає в дослідженні наукового явища у спеціально створених умовах, організованих ситуаціях.
Надзвичайно важливо, щоб спеціально створені умови сприяли об'єктивному виявленню й аналізу досліджуваних явищ.
2. Мета наукового експерименту.
Науковий експеримент використовують з метою:
— встановлення причинно-наслідкових зв'язків між певними науковими впливами і досягнутими результатами;
— порівняння ефективності двох або кількох варіантів впливів, умов і вибору з них оптимального з огляду на певний критерій (ефективність, затрачений час, засоби та ін.);
— виявлення необхідних умов для реалізації конкретних завдань відомими засобами;
— дослідження особливостей перебігу певного процесу в нових умовах тощо.
На відміну від інших методів дослідження науковий експеримент дає змогу виокремити явище, що вивчається; оперативно зібрати великий фактичний матеріал; повторювати окремі наукові явища приблизно в однакових умовах. За його допомогою отримують факти і водночас перетворюють наукові явища. Експеримент об'єктивніший метод дослідження, ніж спостереження, оскільки його методика містить чіткі критерії фіксації та обробки даних. Однак він потребує тривалішої й ретельнішої підготовки. Значно простіший аналіз протоколу експерименту, адже його вибудовують відповідно до заданої методикою послідовності. Аналіз фактів і явищ може бути виражений у цифрових показниках.
Залежно від завдань і умов проведення розрізняють природний експеримент (здійснюється у межах наукового процесу і є поширеним) і лабораторний (відбувається у спеціально створених умовах). Залежно від часу проведення науковий експеримент може бути короткочасним і тривалим. За метою дослідження розрізняють констатуючий (виявлення стану досліджуваного явища), формуючий (перетворення досліджуваного явища) і контрольний (аналіз ефективності запропонованої системи наукових впливів) експерименти.
3.Ефективність використання експериментальних методів
Ефективність використання експериментальних методів у науковому дослідженні залежить від якості теоретичного аналізу і вивчення масової практики, чіткого формулювання дослідницького апарату: мети, завдання, гіпотези та ін. Не менш важливо заздалегідь визначити конкретну кількість експериментальних об'єктів, тривалість експерименту та способи одержання необхідної інформації на кожному його етапі. Цінність даних залежить від ретельності виконання програми експериментальної роботи, від поєднання його з іншими методами. Дбаючи про достовірність експериментальних даних, дослідник повинен дотримуватися інструкції експерименту, послідовності виконання завдань, володіти способами статистичної обробки фактів тощо.
Методи математичної статистики, їх використовують для кількісного аналізу одержаного матеріалу та обробки даних експерименту. Вони допомагають установити якісну залежність між явищами, що вивчаються, оцінити результати експерименту, підвищують надійність висновків, є фактологічною основою теоретичних узагальнень.
Статистичні методи застосовують при обробці значного масиву даних для визначення середніх величин одержаних показників шляхом підрахунків за відповідними формулами, довідковими таблицями. Результатам дослідження надають форми графіків, діаграм, таблиць.
Багато моделей належить до дидактичних явищ, які використовують у дидактиці для оптимізації структури навчального матеріалу, вдосконалення планування навчального процесу, а також діагностики, прогнозування, проектування навчання.
Головною перевагою моделювання є цілісність, синтетичність, різнобічність інформації.
Глибина, достовірність будь-якого наукового дослідження обумовлюються комплексним використанням різноманітних його методів.
Висновки:
Науковий експеримент — комплексний дослідницький метод, суть якого полягає в дослідженні наукового явища у спеціально створених умовах, організованих ситуаціях.
Науковий експеримент використовують з метою:
— встановлення причинно-наслідкових зв'язків між певними науковими впливами і досягнутими результатами;
— порівняння ефективності двох або кількох варіантів впливів, умов і вибору з них оптимального з огляду на певний критерій (ефективність, затрачений час, засоби та ін.);
— виявлення необхідних умов для реалізації конкретних завдань відомими засобами;
— дослідження особливостей перебігу певного процесу в нових умовах тощо.
Дані проведеного наукового експерменту, обробляються методами математичної статистики і результати будуть об'єктивнішими і достовірнішими за систематичних і багаторазових спостережень у різний час і за різних умов.
Список використаної літератури:
Методичні вказівки до курсу «Основи наукових досліджень» КПІ проф. Астрелін І.М., 2002, 63 с.
А.А. Лудченко, Я.А. Лудченко, Т.А. Примак. Основы научных исследований. Уч. пособие, Киев, Знання, 2004, 114с.
А.Р. Наринян, В.А. Поздеев. Основы научных исследований. Изд-во Европейского Ун-та, Киев, 2006, 110 с.
Бондарь А.Г., Статюха Г.А., Потяженко И. А. Планирование эксперимента при оптимизации процессов химической технологии. К., Вища школа, 2001 г.
Ахназарова С.Л., Кафаров В.В. Методы оптимизации эксперимента в химической технологии. М., Высшая школа, 2005г.