Тема 5 : Цільова орієнтація управлінських рішень. 1. Застосування методів прийняття рішень згідно їх групування. В основі першої групи лежать суб'єктивні судження менеджерів. їх переваги - оперативність прийняття. Недолік - відсутність гарантії в надійності інтуїції. В склад цієї групи методів включають : порівняльне абстрагування, аналогію, узагальнення. Колективні рішення приймаються на основі колективного розуму (учасників групи, працівників відділів, тощо), що дозволяє уникнути грубих помилок при їх розробці. Недолік - значні затрати часу в процесі роботи над рішеннями. Кількісні методи базуються на науковому підході (системному аналізі, дослідженні операцій) і передбачають вибір оптимальних рішень шляхом збору і обробки значного масиву інформації. Використовують наступні методи (підходи та інструменти) щодо етапів розробки рішень: Етапи розробки рішень Зміст і особливості роботи Методи підходи і інструменти, що використовуються
Визначення цілей Чітке формування цілей або їх сукупність Методи прогнозування, евристичні підходи і методи
Забезпечення комплексності рішення Аналіз проблеми, що виявляється. Встановлення відчутних взаємозв'язків, складання математичних і інших моделей Системний підхід
Забезпечення надходження і переробкою інформації для підготовки рішення Визначення техніки переробки інформації, встановлення логічного зв’язку між потоками інформації і об'єднання їх в одне ціле Економіко-математичні моделі (методи дослідження операцій)
Перевірка наслідків реалізації можливих варіантів Порівняльна оцінка альтернатив рішень Економіко-математичні моделі, побудова "дерева цілей"
(Точна оцінка результатів) уточнення та оцінка результатів Співставлення на рівень відповідності критеріям оцінки ефективності результатів Оціночні методи
Організація і контроль реалізації рішення Облік розподілу і кооперації праці на підприємстві Сіткове планування, регламентне управління
Методи дослідження операцій доречно використовувати при вирішенні комплексу задач: оптимального використання трудових ресурсів, обладнання, матеріальних і фінансових засобів; раціонального розподілу ресурсів; раціональної доставки на підприємство сировини і матеріалів від постачальників 2. Взаємозв’язок цілей і рішень Вибір цільової орієнтації підприємства є досить актуальною задачею, особливо в сучасному господарському житті, яке відрізняється високим динамізмом. Постійні зміни на ринку виникають необхідністю постановки нових цілей , а відповідно їх здійснення, що відображається на характері управлінського процесу. В зв’язку з цим вирізняють різні типи управлінського процесу, хоч строгого їх дотримання на практиці може і не бути. Типи управлінського процесу та їх коротка характеристика Тип управлінського процесу Значення мети (цілі) при організації процесу розробки рішень Особливості кправлінських рішень
Цільове управління Визначальне (зорієнтовуюче) на всіх рівнях управління Специфічні решення разового характеру
Програмне управління Зорієнтовуюча Рішення складних задач виробництва та множиною учасників забезпечення деталізації
Ситуаційне управління Стабільність (постійність), ясність, незмінність цілей Стандартність рішень
Програмно-цільове управління Основоутворююча в цільових програмах Кардинальні основні цільові рішення
Визначення цілей (мети) рішення завжди викликає труднощі, оскільки тільки прості рішення, як правило, мають одну ціль. В більшості випадків прийняття рішень, тобто кількість їх буває різною, причому можливі протиріччя між ними. Поряд з новими цілями деколи слід зберігати старі. Наприклад: вирішуючи проблему збільшення об’ємів виробництва або зменшення витрат, слід пам’ятати про забезпечення якості продукції. В даному випадку мета (ціль), яку треба зберегти при збільшенні обсягів, зберегти якість або зменшуючи затрати, теж постає питання цілі. Від того, наскільки точно сформульована ціль (мета) нерідко залежить і вибір шляху яким її досягти. Ця обставина має і психологічний аспект: чим більш конкретно поставлена ціль, тим впевненіше діють виконавці при її реалізації. Досягнути цього можна таким чином: по-перше, виявити надійність цілей (другорядних цілей) для досягнення основної і виключити їх з перечення цілей. Наприклад: при визначенні головної цілі – отримання прибутку, зменшення собівартості продукції є підціллю, тобто одним із варіантів її досягнення. по-друге, визначити чи реально досягти поставлених цілей, цілі, які не відповідають цій умові виключаються. по-третє, бажано об’єднувати цілі, які співпадають за своїм змістом.
Якщо намічено декілька цілей, то вирізняється головна, відносно якої здійснюється пошук оптимального рішення. При цьому встановлюється обмеження для досягнення цих цілей, які залишилися. Наприклад, при визначенні основної мети – підвищення якості продукції – повинні бути встановлені обмеження по інших цілях – підвищення собівартості (тому, що неможливий безмежний її ріст) або праце ємності виробів, що випускаються. В замежності від специфіки ситуацій, величини обмеження варіюються. Вона може: – досягне нути певного обмеження (максимального або мінімального); – бути рівному цьому обмеженню (значенню) або бути більшому його; – бути рівному цьому значенню, або бути меншому його; – лежати в певному інтервалі. При встановленні цілей необхідно виходити з загальних показників системи, враховуючи можливі протиріччя інтересів окремих підсистем, виражених в другорядних цілях. При наявності протиріччя цілей необхідно цілі привести до однієї шкали виміру і виходити з пріоритетних більш загальних цілей і дозволяє краще оцінити альтернативні варіанти дій. Взаємозв’язок цілей і рішень Признаки схожості цілей і рішень Признаки, що різнять цілі і решення Признаки взаємозвязку цілей і рішення
Спрямованість на позитивні зміни об’єкта управління Постановка цілі- першооснова організації та підприємства Ціль - стан вироблення рішення
Орієнтація на місію підприємства Багатоваріантність рішення і однозначність цілі Ціль - основа контролю за виконанням рішень
Постановка і прийняття на всіх рівнях ієрархії управління Ефективність цілей - очікується в рішеннях, реальна Ціль без рішення безплідна
Ресурсне забезпечення Ризик в цілях максимально елімінований Рішення - механізм реалізації цілей
Часовий фоктор (терміни) реалізації Можливість корекції стратегій досягнення цілей вищий, чим рішень Ціль визначає вибір варіанта рішення
Присутність фактору ризику Фінансування цілей орієнтовно, а рішень - реально Цілі визначають критерії оцінки ефективності рішень
Відповідальність за прийняття цілей і реалізації рішень Вибір цілі- творчість людини, вибір рішення можливий людинно-машинної системи. Задіяність особи в реалізації рішення і вибору цілі буває кардинально різними
