РОЗДІЛ І
Вибір організаційно-правової форми підприємства з необхідним обгрунтуванням
Одним із найважливіших моментів для різних форм власності і господарювання є реалізація відповідальності підприємства за їхніми зобов’язаннями, засновники «Транскопол» вирішили утворити товариство з обмеженою відповідальністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю – це товариство, майнова відповідальність учасників якого не перевищує суми внесеного паю. Загальна номінальна вартість усіх паїв становить статутний капітал.
ТОВ «Транскопол» діє на основі Статуту. Статут Товариства визначає загальні правові, соціально-економічні та організаційні засади створення, діяльності та припинення діяльності товариства, а також права і обов'язки Учасників Товариства.
Учасниками Товариства є: Хуан Перес Рангел, Мануель Плата Вівас і Салій Ігор Михайлович.
Товариство набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації, керується в своїй діяльності чинним законодавством України, у тому числі міжнародними договорами та міжурядовими угодами.
Товариство відповідає по своїм зобов'язанням належним йому майном, на яке відповідно до чинного законодавства України може бути звернено стягнення.
Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатки, штамп, бланки з фірмовою назвою, інші реквізити, розрахунковий, валютний та інші рахунки, здійснює господарську діяльність від свого імені на підставі повного господарського розрахунку та самофінансування.
Товариство є власником:
- майна, що передане йому учасниками;
- одержаних доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством України;
Джерелами формування майна Товариства є:
- грошові та майнові вклади учасників;
- доходи від інших видів господарської діяльності;
- доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення та дотації з бюджетів;
- придбання майна іншого підприємства, організації; безоплатні або благодійні внески організацій, підприємств і громадян;
- надходження від роздержавлення та приватизації; інші джерела не заборонені чинним законодавством України.
Для забезпечення своєї діяльності ТОВ „ Транспокол" за рахунок грошових та майнових внесків Учасників товариства створюється Статутний капітал в розмірі 20 000 Євро, що на 20.04.2006 р. за курсом Національного банку України 1 Євро = 6,234730 гривні становить 124694.60(сто двадцять чотири тисячі шістсот дев’яносто чотири грн. 60 коп.) гривень.
Статутний капітал товариства розподіляється між Учасниками в наступному співвідношенні: 2 учасника внесли по 7000 євро і 1 учасник – 6000 євро.
Статутний капітал може поповнюватися за рахунок прибутку, отриманого Товариством з від господарської діяльності, прийняття нових учасників, а якщо необхідно, за рахунок додаткових внесків учасників. Додаткові внески учасників, спрямовані на збільшення Статутного капіталу, збільшують статутний капітал Товариства лише після внесення відповідних змін до державного реєстру. Формування Статутного капіталу Товариства здійснюється згідно ст. 144 Цивільного Кодексу України.
Товариство створює фонди. Положення про порядок формування та використання фондів затверджується Зборами учасників. У Товаристві створюється резервний фонд у розмірі 25%) статутного капіталу, фонд розвитку виробництва, фонд соціального розвитку, та інші фонди. Розмір щорічних відрахувань до резервного розвідку, становить не менш 5% від чистого прибутку Товариства. Нормативи відрахувань до фондів Товариства затверджуються щорічно Зборами учасників. Кошти резервного фонду знаходяться у повному розпорядженні Товариства.
Можливі збитки Товариства покриваються за рахунок резервного фонду. Якщо коштів резервного фонду буде недостатньо, учасники приймають рішення про джерела їх покриття.
Прибутком Товариства, після сплати податків в держбюджет та інших обов'язкових відрахувань згідно з діючим законодавством України, самостійно розпоряджається Товариство в особі Зборів учасників та уповноважених ним органів. Частина чистого прибутку від діяльності Товариства розподіляється між учасниками, пропорційно їх часткам в майні Товариства в порядку і на умовах. Передбачених рішенням Зборів учасників.
РОЗДІЛ ІІ
Оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища організації за умов обраної стратегії розвитку підприємства
2.1.Внутрішнє середовище: сильні та слабкі сторони.
2.1.1Структура організації
Аналіз існуючої структури підприємства
Процес прийняття рішень є децентралізованим, оскільки повноваження розподіляються на нижчих рівнях управління. Отже,більшість рішень приймаються менеджерами середнього рівня, проте аналізуються і затверджуються керівниками підприємства.
Організація структурована за комбінацією галузевого і географічного принципів.
Структура організації є зрозумілою для працівників, адже через децентралізацію управлінських рішень у кожної виробничої дільниці є один керівник. Він знає своїх підлеглих, а працівники знають, що вони підпорядковані лише одному керівнику.
Існуюча структура відповідає корпоративним цілям, стратегіям і програмам, оскільки працівники розуміють, що їх матеріальне становище залежить від прибутковості підприємства.
2.1.2 Ресурси і сфера діяльності організації.
Працівники
В області управління персоналом керівниками підприємства передбачені наступні цілі для стимулювання роботи працівників: надання премій за виконаний і перевиконаний план перевезень,передбачається обов’язкове страхування у разі нещасних випадків,оплачується харчування і проживання під час рейсів.
Плинність кадрів на підприємстві достатньо низька, кадрова політика спрямована на її скорочення, як суттєвого недоліку у управлінській політиці. Що ж стосується страйків,то в цій організації їх не було,оскільки вона створює відповідні умови роботи для працівників.
Лінійний менеджер уповноважені спрямовувати роботу своїх підлеглих. Він збирає інформацію про стан та діяльність підрозділів підприємства,на основі цих даних складає звіт, в якому вказує «вузькі місця» в організації, способи їх ліквідації та шляхи їх вирішення,а також вносить пропозиції щодо покращення роботи підрозділу.
2.1.3. Фінанси
Фінанси підприємств є грошовими відносинами, що пов'язані з формуванням,розподілом та використанням фінансових ресурсів і доходів підприємства.
Система управління фінансами підприємства, розроблена кваліфікованими фінансовими менеджерами, яка відображує сучасні погляди на управління корпоративними фінансами, використовує результати фінансового аналізу і включає складання та реалізацію стратегічних та операційних планів, виступає основною передумовою ефективної фінансово-господарської діяльності й економічного зростання підприємства.
Розробка і проведення фінансової політики підприємства, спираючись на фінансову стратегію, дає змогу вирішувати конкретні завдання з відповідних напрямів його фінансової діяльності.
Проаналізувати фінансово-майновий стан діяльності організації можна за допомогою наступних показників:

2.1.5. Технологія
Технологічний процес охоплює всі сторони діяльності підприємства.
Технологічним процесом називають раціональну систему організації роботи, заснованої на широкому впровадженні передових методів і раціональних технологій з максимальним використанням технічних засобів.

Рис. 1. Технологічний процес на підприємстві «Транскопол»
Отже, на підприємстві технологія є стандартною, оскільки передбачає виконання стандартних процедур.
У виробничому процесі перевезень беруть участь люди і засоби виробництва, які у свою чергу складають виробничі фонди.
Виробничі фонди здійснюють в плановому порядку безперервний оборот, послідовно міняючи свою форму: грошова форма переходить у виробничу, виробнича в товарну, товарна в грошову і так далі.
Виробничі фонди діляться на основних і оборотних. До складу основних виробничих фондів входять: будівлі, споруди, устаткування, автомобілі, інструменти інвентар. Під час здійснення виробничого процесу на транспорті основні фонди зношуються. Вартість зносу основних фондів включається в собівартість автомобільних перевезень і відшкодовується у формі виручки за транспортні послуги.
У міру експлуатації основних фондів збільшується сума грошових коштів, компенсуючих їх знос. Ці суми накопичуються у вигляді амортизаційних відрахувань, які потім можуть бути використані для придбання нових засобів праці.
2.2.Зовнішнє середовище: вплив та можливості
Як і будь-яка організація, ТОВ «Транскопол» є відкритою системою і перебуває в постійній взаємодії з елементами зовнішнього середовища.
Зовнішнє середовище – це сукупність господарських суб’єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних і міждержавних інституціональних структур та інших зовнішніх умов і чинників, що діють у глобальному оточенні.
Залежно від характеру впливу на підприємстві зовнішнє середовище поділяють на середовище прямої та опосередкованої дії.
Середовище прямого впливу на організацію утворюють певні суб'єкти — споживачі, конкуренти, постачальники, державні органи, фінансово-кредитні установи та інші зовнішні агенти й контратип. Це середовище ще називають середовищем завдань, тому що до нього входять елементи, які безпосередньо пов'язані з операціями організації.
Середовище непрямої дії охоплює матеріально-технічні умови, суспільні відносини та інституції, інші чинники, що впливають на організації опосередковано. Цим чинникам властивий високий рівень варіативності, невизначеності й непередбачуваності. До основних з них, за якими підприємство має уважно стежити й правильно оцінювати пов'язані з ними загрози чи зиски під час вироблення підприємницької стратегії, належать економічні, політичні, соціокультурні, науково-технологічні, екологічні й деякі інші.
На підприємство впливають як фактори прямого дії, так і непрямої дії. Найбільший вплив на розвиток організації здійснюють споживачі, конкуренти, держава.
Отже, щоб конкуренти не зробили слабкі сторони організації своїми перевагами, потрібно прийняти управлінські рішення по швидкому їх усуненню.
Управлінське рішення – це вибір альтернативи, що здійснює керівник у межах його посадових повноважень і компетенції; цей вибір спрямований на досягнення цілей організації.
Прийняття рішень представляє функціюуправління, що починається з виникнення проблемної ситуації і закінчується обгрунтуванням і вибором рішення з її усунення.
Для усунення недоліків потрібно прийняти ряд таких управлінських рішень:
- більш одноосібне прийняття управлінських рішень керівником;
- пошук і впровадження супутніх послуг, що дасть змогу отримати більший прибуток і відповідно залучення обслуговуючого персоналу;
- залучення інвесторів, що дасть змогу розширити асортимент супутніх послуг;
- пошук нових споживачів для збільшення кількості замовлень .