Тема 4: «Ризик наявності помилок та система внутрішнього контролю»
4.1 Методика оцінки ризику наявності помилок.
4.2 Організація системи внутрішнього контролю підприємства.
Тема 5: «Аудиторські докази»
5.1 Сукупність аудиторських доказів. Вимоги до кількості та якості аудиторських доказів.
5.2 Джерела отримання аудиторських доказів.
5.3 Методи і прийоми аудиту.
Тема 6: «Аудит найважливіших напрямків діяльності підприємства»
6.1 Аудит операцій з основними засобами.
6.2 Аудит грошових коштів.
6.3 Аудит дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги.
6.4 Аудит поточних зобов’язань.
6.5 Аудит фінансових резервів діяльності господарювання.
4.1 Методика оцінки ризику наявності помилок.
Ризик наявності помилок – це ризик того, що у документах та у фінансовій звітності можуть бути навмисні та ненавмисні відхилення. Ризик наявності помилок має 2 види:
властивий ризик,
ризик контролю.
Властивий ризик – це схильність окремих операцій до суттєвих перекручень а також фактори компетентності, чесності, облікового персоналу та керівництва.
Приклади властивого ризику:
складність операцій та подій з точки зору їх обліку,
чутливі сит активів до втрат і незаконного привласнення,
багато чисельність операцій.
Ризик контролю – це ризик виникнення помилок в зв’язку з тим, що заходи контролю, які запроваджує керівництво підприємства можуть бути неефективними та своєчасно не попереджати і не виправляти помилки в обліку і звітності.
Приклади факторів ризику контролю:
відсутність проведення інвентаризації,
не правильний розподіл обов’язків між обліковими працівниками,
відсутність своєчасного санкціонування господарських операцій.
Аудиторський ризик – це ризик того, що аудитор може надати не правильний аудиторський висновок. АР=ВР*РК*ДР(де ВР – властивий ризик, РК - ризик контролю, ДР – ризик не виявлення.
Жоден з видів ризику не може дорівнювати нулю(бути відсутнім).
4.2 Організація системи внутрішнього контролю підприємства.
Система внутрішнього контролю – сукупність заходів і процедур для своєчасного попередження, виявлення і виправлення відхилень у обліку та звітності.
Керівництво підприємства має запровадити наступні процедури контролю:
санкціонування господарських операцій – це надання дозволу уповноваженою посадовою особою на здійснення операцій, що реалізуються шляхом підпису документів та оформлення наказів розпорядження,
інвентаризація,
обмеження доступу до активів, що реалізується шляхом укладання договорів про індивідуальну матеріалістичну відповідальність та затвердженням переліку осіб, що мають право давати дозвіл на видачу коштів та цінностей,
запровадження контролю старших за посадою за роботою підлеглих,
формування правильного розподілу обов’язків між працівниками.
Несумісність обов’язків – це така їх комбінація, за якої особа, що здійснила помилку або навмисне викривила інформацію може приховати цей факт у ході виконання діяльності(шахрайство, фальсифікація, маніпуляція обліковими записами, помилка).
5.1 Сукупність аудиторських доказів. Вимоги до кількості та якості аудиторських доказів.
Аудиторські докази – це інформація відносно достовірності показників фінансової звітності чи іншої фінансової інформації, що отримані у ході перевірки.
Аудиторські докази є підставою для формування аудиторського висновку. Не вся інформація, отримана в ході перевірки є аудиторськими доказами, а лише та, що описується критеріями достовірності.
Існують вимоги до кількості та якості аудиторських доказів.
Кількість доказів визначається поняттям достовірності з точки зору обґрунтування аудиторського висновку або іншого підсумкового документа. Кількість доказів залежить від оцінки ризику наявності помилок: чим вище ризик – тим більше доказів потрібно отримати, тим більшим має бути обсяг перевірки документів.
Якість аудиторських доказів характеризується їх релевантністю та достовірністю.
Релевантність аудиторських доказів – це відповідність дій з перевірки поставленому завданню.
Достовірність аудиторських доказів залежить від джерела їх отримання.
5.2 Джерела отримання аудиторських доказів.
Джерела отримання аудиторських доказів:
аудиторські докази, отримані безпосередньо аудитором(інформація, отримана аудитором в результаті його особистих аудиторських спостережень і міркувань),
аудиторські докази на основі документальних підтверджень від третіх сторін (зовнішня інформація).
Банк – підтвердження залишку коштів на рахунку та руху коштів по ньому.
Постачальник – умови поставки, ціну.
Юристи -
Аудиторські докази на підставі внутрішньої документації замовника (складаються з доказів, що створені, опрацьовані і зберігаються у інформаційній системі клієнта).
Джерело аудиторських доказів – пояснення керівництва в письмовій та усній формі.
5.3 Методи і прийоми аудиту.
Прийоми аудиту:
формальна перевірка документа – полягає у перевірці, наявності та правильності заповнення усіх реквізитів у документі, що забезпечують його юридичну силу,
перевірка за змістом – полягає у перевірці законності та доцільності усіх господарських операцій,
арифметична перевірка – полягає у перевірці шляхом підрахунку чи перерахунку точності сум у первинних документах та облікових записах,
зустрічна перевірка документів – полягає у співставленні даних різних документів або різних примірників одного і того ж документа на предмет тотожності певної інформації у них,
запит – це звернення до обізнаних осіб всередині підприємства чи за його межами за інформацією, що підтверджуватиме господарські операції або певні суми сальдо,
прослідковування – це прийом перевірки документів, що полягає у простеженні відображення окремої операції, категорії операцій послідовно в різних документах, починаючи від первинних документів до реєстрів аналітичного і синтетичного обліку та до показників звітності. Приклад прослідковування розрахунків з оплати праці,
інвентаризація,
спостереження – це безпосереднє візуальне спостереження аудитора за процедурами і процесами,
фізичний огляд – це встановлення об’єктивних даних про предмет перевірки, його характерні ознаки та кількість. Фізичний огляд вдрізняєтьсявід інвентаризації та спостереження обсягом та завданнями перевірки,
аналітичні процедури – це процедури аналізу, які дозволяють встановити нетипові тенденції по певних показниках чи суттєві відхилення від нормативних значень, зв’язку між показниками, що свідчить про наявність помилки.
6.1 Аудит операцій з основними засобами.
З метою встановлення достовірності даних по операціях з основними засобами докази слід отримувати в розрізі критерія достовірності.
Для отримання доказів щодо наявності ОЗ застосовується інвентаризація. Кожне підприємство має в обов’язковому порядку провести інвентаризацію ОЗ, запасів коштів, розрахунків перед складанням річної фінансової звітності.
В ході інвентаризації оформлюють наступні документи:
1) акт інвентаризації,
2) інвентаризаційний опис,
3) спів ставна відомість.
Для отримання доказів щодо факту події потрібно перевірити наявність та правильність оформлення первинних документів з надходження, вибуття ОЗ, ремонтів та інших операцій, по яких затверджені форми первинної документації.
6.2 Аудит грошових коштів.
Наявність коштів у касі встановлюється на підставі записів у касовій книзі та інвентаризації коштів у касі, яка повинна проводитись раптово, не рідше одного кварталу в місяць.
Здійснюючи перевірку операцій по касі слід враховувати такі вимоги до організації готівкових розрахунків:
операції з готівкою в національній та іноземній валюті мають обліковуватись на різних рахунках та в окремих касових книгах,
операції з готівкою документально оформлюються прибутковими касовими ордерами, видатковими КО, видатковими відомостями,
всю готівку, що надходить до кас потрібно своєчасно в день одержання коштів та в повній сумі оприбуткувати(відобразити в касовій книзі),
аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені відбитком печатки підприємства, кількість аркушів своїми підписами засвідчують керівник і головний бухгалтер,
виправлення в касових ордерах і видаткових відомостях забороняються. У касовій книзі виправлення, як правила, теж не допускається, лише як виняток і за підписом бухгалтера,
підприємства мають затверджувати ліміт залишку готівки в касі, тобто це сума готівки, яка може залишатись на кінець дня в касі. Суму ліміту затверджує керівник підприємства на підставі розрахунку бухгалтера. Якщо сума ліміту не встановлена, то вона прирівнюється до нуля.
Існують обмеження щодо розрахунків готівкою.Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами становить 10000 грн.,
Гроші понад ліміт можуть зберігатись в касі не більше трьох днівна оплату праці, на виплати пенсій, стипендій, дивідендів.
Перевірка руху коштів на поточному та інших рахунках здійснюється на підставі виписки банку, у якій вказується сальдо коштів на початок дня, рух коштів по рахунку з розшифровкою, сальдо коштів на кінець операційного дня.
Кінцеве сальдо коштів на рахунку попередньої виписки має співпадати з початковим сальдо наступного.
Під кожен платіж чи надходження у виписці має бути підтверджувальний документ( платіжне доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога доручення).
6.3 Аудит дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги.
Перевіряючи правильність оцінки дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги слід перевірити правильність визначення чистої реалізаційної вартості як різниці між первісною вартістю та резервів сумнівних боргів.
Під час аудиту встановлюють проведення інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами, що є обов’язковою та оформлюється актами.
Докази щодо факту подій розрахунків з дебіторами, правильності обліку та оцінки встановлюються на підставі документального оформлення розрахунків з дубіторами.
Документи:
накладна,
рахунок-фактура,
рахунок,
товаротранспортна накладна,
акт виконаних робіт.
6.4 Аудит поточних зобов’язань.
Для встановлення достовірності суми зобов’язань на кінець певного періоде рекомендується проводити інвентаризацію розрахунків з кредиторами та за розрахунками з бюджетом. Для перевірки розрахунків з постачальниками і підрядниками використовують документи:
реєстри обліку за рахунком 631,
договори,
акти виконаних робіт,
накладні,
вантажні та митні декларації,
приймальні акти,
акти експертизи.
Утримання:
податок з доходів фізичних осіб – 15%,
внесок до ПФ – 2%,
внесок до ФЗ – 0.6%,
у фонд СС з тимчасової втрати працездатності(якщо ЗП < ПМ, то 0.6%, якщо ЗП>ПМ,1%),
Прожитковий мінімум для працездатних осіб 669 грн.
Податкова соціальна пільга 302.5 грн.
Розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги – 940 грн.
Нарахування до ФОП:
ПФ – 33.2%,
Нарахування у ФТВП – 1.4%,
Нарахування у фонд зайнятості – 1.6%,
Нарахування у ФСС від нещасних випадків на виробництві –залежно від страхового тарифу.
6.5 Аудит фінансових резервів діяльності господарювання.
Чистий дохід – це показник діяльності підприємства, що враховує операційні, фінансові, інвестиційні доходи і витрати, результат надзвичайної діяльності, податок на прибуток.