25. Суть фінансової стійкості і фінансової стабільності
Фін. стабільність п-ства є однією знайважливіших характеристик фін. стану п-ства. Вона повязана з рівнем його залежності від кредиторів та інвеститорів. За різних умов в яких здійснює свою діяльність п-ство, фін. стабільність проходить різні етапи: 1) ліквідація поточної неплатоспроможності п-ства; 2) відновлення фін. стійкості(фін. рівноваги у короткостроковому періоді). Кожному етапу фін. ста-льності відповідають певні внутрішні механізму; 3)забезпечення фін. рівноваги у довгостроковому періоді.
Визначення стандартизованої межі фін. стійкості є складним процесом. Фін. стійкість п-ства один з головних чиників, що впливає на фін. стабільність п-ства та досягнення п-ством стану фін. рівноваги.
Фін. стійкість - це такий стан фін. ресурсів підпиємства, за якого раціональне розпорядженя ними нимим є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу розширеного відтворення
26. Підходи до розвязання задачі кількісної оцінки фін. стійкості
Єдиного загальновизнаного підходу до оцінки фін. стійкості п-ства у цифровому виразі, а також усталених алгоритмів немає.
Існує 2 підходи:
1) Для оцінки фін. стійкості п-ства орієнтуються винятково на структуру джерел засобів п-ства, тобто на пасив балансу; 2) Оцінюють фін. стійкість п-ства аналізуючи взаємозвязок між активом і пасивом, тобто відслідковують напрямки використання коштів п-ства. Безумовно показники розрахованні за пасивом балансу є основними у цьому блоці фін. аналізу, але характеристика фін. стійкості за допомогою тільки цих показників навряд чи буде повною, важливо не тільки те звідки притягнуті засоби, але і те в яку групу активів вони вкладені, тобто дослідження структури вкладень. Інакше кажучи 2-гий підхід доповнює висновки зроблені з розрахунку 1-шої групи коефіцієнтів.
Розрізняють 2-і групи коефіцієнтів: 1) коеф-ти Капіталізації; 2) коеф-ти покриття.
27. Коефіцієнти капіталізації – характеризуютьстан п-ства з позицій структури, джерел, засобів. Серед коеф, доцільно розглянути наступні:
1) коеф. автонономії(коеф. фін. стійкості) – які кошти власного капіталу до валюти балансу і показують, яка частина власних засобів у загальній сумі засобів авансованих в його діяльність. EMBED Equation.3 ; = EMBED Equation.3 ; Чим вище значення цього коеф., тим стабільніше вважається п-ство. Критичне значення вважається 0,5, оптимальне від 0,5 до 1.
2) коеф. фін. залежності є оберненим до коеф. фін. стійкості, розраховується як відношення валюти балансу до власного капіталу п-ства. Зростання цього показника означає збільшення частки позикових засобів в фін. п-ства.
3) коеф. фін. ризику – розраховується як відношення залучених засобів до власного капіталу і показує скільки одиниць в грошовому вираженні припадає на 1 од. Власного капіталу. Зростання показника свідчить про посилення залежності п-ства від зовн. к-лу
4) коеф. маневрування власного капіталу – розрах. Як відношення власного оборотного капіталу до загальної суми власногог капіталу і показує, яка частина власного капіталу приймає участь в операційному циклі або задіяна в обороті, яка частина капіталізована. Власний оборотний капітал розраховується як різниця між сумою власного капіталу і необоротних активів. Власний оборотний к-л визнач як різниця: ОА - ПК. Таким чином формула має такий вигляд:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 .
5) коеф. забезпечення власними оборотними активами – розрах.як відношення власного оборотного капіталу до заг. Величини оборотного капіталу і показує, яка частина оборотних засобів придана за рахунок власних коштів: EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 .
28. Коеф. структури покриття довгострокових вкладень – логіка розрахунку цього показника грунтується на тому, що довгострокові позики використовуються для фінансування основних засобів і капітальних вкладень. Збільшення показника в динаміці, свідчить про збільшення залежності п-ства від зовнішніх джерел фінансування.
Для власників – може бути індикатором стратегії залучення коштів.
Для інвесторів, контрагентів, кредиторів – є негативною ознакою
Коеф. структури довгострокових джерел фінансування:
коеф. довгострокового залучення довгостр. Засобів – розрах., як відношення довгострокових пасивів до суми власного капіталу
коеф. фін. незалежності капіталізованих джерел. Сума цих коеф. = 1
29. Аналіз типу фін. стійкості за джерелами фінансування матеріальних оборотних активів
Матеріальні оборотні активи п-ства являють собою запаси, вартість, яких відображена в 2-му розділі активу балансу: З = EMBED Equation.3 р.100-140
Для формування запасів використовуються наступні показники, які характеризують види джерел:
власний оборотний капітал;
функціонуючий капітал;
загальна величина основних джерел формування запасів:
а) +/- ФВОК = ВОК – 3;
б) +/- ФФК = ФК – 3;
в) +/- ФЗВД = ЗВД – 3;
За допомогою вище зазначених показників визначається трьохкомпонентний показник фін. стійкості: S(Ф) = {1, Ф>00, Ф<0
1) Абсолютна фін. стійкість S(1;1;1) – характеризується тим,що всі запаси п-ства придбані за рахунок власних коштів і керівництво не може або не вміє залучити зовн. джерела
2) Нормальна фін. стійкість S(0;1;1) – п-ство викор. Для покриття запасів, крім власного капіталу і довгострокового джерела залучених засобів.
3) Нестійкий S(0;0;1) – п-ству не вистачає „нормальних джерел покриття запасів.
4) Кризовий S(0;0;0).

Аналіз ділової активності проводиться в кілька етапів, які виконуються в певній послідовності:
заг. оцінка ділової активності як за якісними, так і за кількісними показниками
До якісних показників включають: 1) розмір ринку збуту продукції; 2)наявність продукції, що експортується; 3) репутація підприємства.
До кількісних відносять: 1) обсяг реалізації продукції; 2) прибуток; 3) розмір активів, які тісно повязані між собою.
2) розрахунок та оцінка показників ефективності господарської діяльності, які можна оцінити, взявши за пріоритет один із підходів: а) ресурсний; б) витратний; в) доходний.
3) комплексна оцінка ділової активності.
Основні показники ділової активності:
- коеф. оборотності активів – відношення обсягу реалізації продукції до сер. Розміру активів за період. Показує скільки разів за період обертається капітал, включений в активи: EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ,(зрост-ня0
- коеф оборотності оборотних активів – відношення обсягу чистого доходу до сер. Вартості оборотних активів, характеризує швидкість обороту ОА або суму доходу, яка отримується з кожної грн. ОА: EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 ;
Названі коеф. оборотності прямо пропорційні Ор та обернено пропорційні сумі активів, що використовуються. Прискорення можливе за рахунок вдосконалення технології, автоматизації виробництва, налагодження збуту і постачі.
коеф. оборотності запасів – розрах. 2 способами:
як відношення чистого доходу до сер. Розміру запасів
як відношення собівартості реалізованої продукції до сер розміру матеріальних запасів
КОБ. З= EMBED Equation.3 ;
- коеф оборотності власного капіталу – відношення Ор до сер.-річного розміру ВК: EMBED Equation.3 , збільшення коеф. означає про ефективне використання ВК. Різке збільшення залуч. Ів оборот позик. капіталу, що послаблює позиції власників і дає змогу брати участь в управлінні власним позик. капіталом.
- коеф. оборотності коштів в розрахунках (дебіт. Заборгованості) – відношення ЧД до середньорічного розміру дебітор. заборгованості. Характеризує розмір комерційного кредиту наданого підприємством: цей показник в умовах неплатежів має низький рівень. Даний коеф можна уточнити, розрахувавши коеф оборотності для різних видів деб. Заборгованості;
- коеф оборотності кредиторської заборгованості 0- відношення ЧД до сер.-річної кредиторської заборгованості. Характеризує збільшення або зменшення комерційного кредиту наданого підприємству;
- коеф. завантаженості активів в обороті власного капіталу – показує, скільки припадає майна, оборотних активів, ВК на 1 гривню. ЧД(Ор. Без ПДВ і АЗ).
Нормативних значень для перерахунку коеф. не існує.