ВступРозділ 1. Теоретичні аспекти управління запасами на підприємстві1.1. Економічна сутність запасів 1.2. Особливості та класифікація виробничих запасів: зарубіжний та вітчизняний досвід1.3. Системи управління матеріальними запасами на підприємстві1.4. Законодавче регулювання товарно-матеріальних запасівРозділ 2. Аналіз ефективності використання матеріальних запасів ВАТ «Будівельник» 2.1. Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Будівельник»2.2. Особливості управління запасами ВАТ «Будівельник» 2.3. Аналіз динаміки, структури запасів у ВАТ «Будівельник» та впливу факторів на зміну їх формування та використання Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності використання матеріальних запасів Висновок Список використаної літератури Додатки
Висновок: Матеріальні запаси – це продукція виробничо-технічного призначення (ВТП), вироби народного споживання і інші товари, що знаходяться на різних стадіях виробництва і які очікують поступлення в процес виробничого або особистого споживання. На рівні підприємства, запаси відносяться до числа об’єктів, які вимагають великих капіталовкладень, і тому представляють собою один із факторів, що визначають політику підприємства і які впливають на рівень логістичного обслуговування в цілому. Зміна обсягів товарно-матеріальних запасів в значній степені залежить від переважаючого на даний момент відношення до них підприємців, яке, безумовно, визначається кон’юнктурою ринку. Товарно-матеріальні запаси завжди вважались фактором, що забезпечує безпеку системи МТП, її гнучке функціонування, і були свого роду “страховкою”, “дахом”. Запаси як економічна категорія відіграють важливу роль у сфері виробництва і обігу продукції. Дослідженню економічної суті запасів присвячена велика кількість праць вітчизняних і закордонних авторів. В закордонних літературних джерелах по логістиці і логістичному менеджменту визначення запасу дається стосовно конкретного його виду, загальне ж визначення (як економічної категорії) відсутнє. Запаси відіграють як позитивну, так і негативну роль в економіці в цілому і в окремих організаціях бізнесу. Позитивна роль запасів полягає в тому, що вони забезпечують безперервність процесу виробництва і збуту, являючись своєрідним буфером, що згладжує непередбачені коливання попиту, збої в поставках і виробничому процесі, підвищують надійність логістичного менеджменту. В багатьох випадках запаси є необхідним елементом реалізації певної логістичної концепції (наприклад в системах MRP і DRP). Негативною стороною запасів МР є те, що в них заморожуються (імобілізуються) значні фінансові ресурси і обсяги товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), які могли б бути використані суб’єктами підприємництва на інші цілі, наприклад, інвестиції в нові технології, маркетинг, підвищення продуктивності праці і т.п. Окрім того, великі рівні запасів ГП гальмують покращення її якості, так як підприємства, фірми перш за все зацікавлені в їх реалізації до інновацій в якість. І, нарешті, наявність значних запасів в постачанні, виробництві і збуті є перепоною для впровадження інтегральної парадигми логістики і концепції загальних витрат, так як ізолює групи ЛЛС і стадії бізнесу один від одного. Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами) - сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відмітною особливістю їх є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництві має велике значення. Логістична система управління запасами проектується, з метою безперервного забезпечення споживача яким-небудь видом МР. В теорії управління запасами розроблено дві системи управління, які вирішують поставлені завдання. Такими системами є: 1. Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення. 2. Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. Принципово нові ідеї і алгоритми роботи систем управління приводять до можливості формування по суті діла великої кількості систем управління запасами, що відповідають самим різним вимогам. Найбільш розповсюдженими з інших систем, що застосовуються в логістиці є: система з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня і система “Мінімум-максимум”. В даній роботі було проаналізовано управління запасами ВАТ «Будівельник». Необхідно зазначити, що на підприємстві ВАТ “Будівельник” в 2005 р. сума запасів зменшилася на 18,9 тис. грн. (13,8%); сума власних обігових коштів ВАТ «Будівельник» і сума довготермінових джерел формування запасів – однакова величина, при чому в 2005р. вона більша на 7,1 тис. грн. Загальна величина основних джерел формування запасів в 2005р. виявилася на 7 тис. грн. більшою, ніж в 2004р. і становить 116,6 тис. грн. Окрім цього, у ВАТ «Будівельник» спостерігається надлишок власних обігових коштів, сума якого в 2004р. більша на 15,4 тис. грн., в порівнянні з наступним 2005р.; надлишок довготермінових джерел формування запасів, що в 2005р. був меншим, в порівнянні з 2004р. на 15,4 тис. грн. та надлишок загальної величини основних джерел формування запасів, який в 2005р. був меншим на 15,9 тис. грн., ніж в 2004р. Необхідно наголосити на відносному зменшенні (на 16,8 тис. грн.) суми надходження матеріалів в 2005 р., у порівнянні з попереднім 2004р. Це зокрема пояснюється зменшенням обсягів реалізації товарів (робіт, послуг) підприємства. Аналіз виробничих запасів ВАТ „Будівельник” повною мірою забезпечує раціональне й ощадливе використання матеріалів, збереженість матеріалів, дотримання законності доцільності господарських операцій з матеріалами, а також їхня ефективність. Виробничі запаси на аналізованому підприємстві надходять переважно із зовнішніх джерел: від постачальників як за договорами поставки, так і в порядку бартерних операцій, а також від підзвітних осіб. Необхідно також відмітити, що виробничі запаси надходять на підприємство в основному автотранспортом. Оптимізація запасів ВАТ «Будівельник» – це забезпечення ритмічного постачання МР у виробництво, при мінімальному вилучені їх у запаси. Оптимальний розмір партії товарів, що поставляються, і відповідно оптимальна частота завезень залежить від наступних факторів: обсяг попиту (обігу); витрати по доставці товарів; витрати по збереженню товарів. В якості критерію оптимальності, вибирають мінімум сукупних витрат по доставці і збереженню. Оптимальний розмір замовлення – це обсяг партії поставки товарів, що відвантажуються постачальником по замовленню споживача і який забезпечує для споживача мінімальне значення суми двох складових – транспортно-заготівельних витрат і затрат на формування і збереження запасів.
ВступРозділ 1. Теоретичні аспекти управління запасами на підприємстві1.1. Економічна сутність запасів 1.2. Особливості та класифікація виробничих запасів: зарубіжний та вітчизняний досвід1.3. Системи управління матеріальними запасами на підприємстві1.4. Законодавче регулювання товарно-матеріальних запасівРозділ 2. Аналіз ефективності використання матеріальних запасів ВАТ «Будівельник» 2.1. Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Будівельник»2.2. Особливості управління запасами ВАТ «Будівельник» 2.3. Аналіз динаміки, структури запасів у ВАТ «Будівельник» та впливу факторів на зміну їх формування та використання Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності використання матеріальних запасів Висновок Список використаної літератури Додатки
Висновок: Матеріальні запаси – це продукція виробничо-технічного призначення (ВТП), вироби народного споживання і інші товари, що знаходяться на різних стадіях виробництва і які очікують поступлення в процес виробничого або особистого споживання. На рівні підприємства, запаси відносяться до числа об’єктів, які вимагають великих капіталовкладень, і тому представляють собою один із факторів, що визначають політику підприємства і які впливають на рівень логістичного обслуговування в цілому. Зміна обсягів товарно-матеріальних запасів в значній степені залежить від переважаючого на даний момент відношення до них підприємців, яке, безумовно, визначається кон’юнктурою ринку. Товарно-матеріальні запаси завжди вважались фактором, що забезпечує безпеку системи МТП, її гнучке функціонування, і були свого роду “страховкою”, “дахом”. Запаси як економічна категорія відіграють важливу роль у сфері виробництва і обігу продукції. Дослідженню економічної суті запасів присвячена велика кількість праць вітчизняних і закордонних авторів. В закордонних літературних джерелах по логістиці і логістичному менеджменту визначення запасу дається стосовно конкретного його виду, загальне ж визначення (як економічної категорії) відсутнє. Запаси відіграють як позитивну, так і негативну роль в економіці в цілому і в окремих організаціях бізнесу. Позитивна роль запасів полягає в тому, що вони забезпечують безперервність процесу виробництва і збуту, являючись своєрідним буфером, що згладжує непередбачені коливання попиту, збої в поставках і виробничому процесі, підвищують надійність логістичного менеджменту. В багатьох випадках запаси є необхідним елементом реалізації певної логістичної концепції (наприклад в системах MRP і DRP). Негативною стороною запасів МР є те, що в них заморожуються (імобілізуються) значні фінансові ресурси і обсяги товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), які могли б бути використані суб’єктами підприємництва на інші цілі, наприклад, інвестиції в нові технології, маркетинг, підвищення продуктивності праці і т.п. Окрім того, великі рівні запасів ГП гальмують покращення її якості, так як підприємства, фірми перш за все зацікавлені в їх реалізації до інновацій в якість. І, нарешті, наявність значних запасів в постачанні, виробництві і збуті є перепоною для впровадження інтегральної парадигми логістики і концепції загальних витрат, так як ізолює групи ЛЛС і стадії бізнесу один від одного. Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами) - сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відмітною особливістю їх є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництві має велике значення. Логістична система управління запасами проектується, з метою безперервного забезпечення споживача яким-небудь видом МР. В теорії управління запасами розроблено дві системи управління, які вирішують поставлені завдання. Такими системами є: 1. Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення. 2. Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. Принципово нові ідеї і алгоритми роботи систем управління приводять до можливості формування по суті діла великої кількості систем управління запасами, що відповідають самим різним вимогам. Найбільш розповсюдженими з інших систем, що застосовуються в логістиці є: система з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня і система “Мінімум-максимум”. В даній роботі було проаналізовано управління запасами ВАТ «Будівельник». Необхідно зазначити, що на підприємстві ВАТ “Будівельник” в 2005 р. сума запасів зменшилася на 18,9 тис. грн. (13,8%); сума власних обігових коштів ВАТ «Будівельник» і сума довготермінових джерел формування запасів – однакова величина, при чому в 2005р. вона більша на 7,1 тис. грн. Загальна величина основних джерел формування запасів в 2005р. виявилася на 7 тис. грн. більшою, ніж в 2004р. і становить 116,6 тис. грн. Окрім цього, у ВАТ «Будівельник» спостерігається надлишок власних обігових коштів, сума якого в 2004р. більша на 15,4 тис. грн., в порівнянні з наступним 2005р.; надлишок довготермінових джерел формування запасів, що в 2005р. був меншим, в порівнянні з 2004р. на 15,4 тис. грн. та надлишок загальної величини основних джерел формування запасів, який в 2005р. був меншим на 15,9 тис. грн., ніж в 2004р. Необхідно наголосити на відносному зменшенні (на 16,8 тис. грн.) суми надходження матеріалів в 2005 р., у порівнянні з попереднім 2004р. Це зокрема пояснюється зменшенням обсягів реалізації товарів (робіт, послуг) підприємства. Аналіз виробничих запасів ВАТ „Будівельник” повною мірою забезпечує раціональне й ощадливе використання матеріалів, збереженість матеріалів, дотримання законності доцільності господарських операцій з матеріалами, а також їхня ефективність. Виробничі запаси на аналізованому підприємстві надходять переважно із зовнішніх джерел: від постачальників як за договорами поставки, так і в порядку бартерних операцій, а також від підзвітних осіб. Необхідно також відмітити, що виробничі запаси надходять на підприємство в основному автотранспортом. Оптимізація запасів ВАТ «Будівельник» – це забезпечення ритмічного постачання МР у виробництво, при мінімальному вилучені їх у запаси. Оптимальний розмір партії товарів, що поставляються, і відповідно оптимальна частота завезень залежить від наступних факторів: обсяг попиту (обігу); витрати по доставці товарів; витрати по збереженню товарів. В якості критерію оптимальності, вибирають мінімум сукупних витрат по доставці і збереженню. Оптимальний розмір замовлення – це обсяг партії поставки товарів, що відвантажуються постачальником по замовленню споживача і який забезпечує для споживача мінімальне значення суми двох складових – транспортно-заготівельних витрат і затрат на формування і збереження запасів.
