ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ
ПОЛИЦЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ
УПРАВЛIННЯ ДЕРЖАВНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ
В РIВНЕНСЬКIЙ ОБЛАСТI (№76)
Н А К А З
« 11 » лютого 2008р. с. Іванчі № 51
Про облікову політику підприємства
На виконання Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та з метою забезпечення належного ведення бухгалтерського обліку на підприємстві Полицької виправної колонії (№76)
НАКАЗУЮ:
Забезпечити ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів , капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про його застосування та Положень ( стандартів ) бухгалтерського обліку ( далі – П ( С) БО ) . Ведення бухгалтерського обліку здійснювати по журнально-ордерній формі обліку.
Згідно з П ( С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» здійснювати ведення бухгалтерського обліку та складання фінансових звітів ( за винятком Звіту про рух грошових коштів) за принципом відповідності доходів звітного періоду до понесених витрат на їх отримання. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення незалежного від часу надходження і сплати грошей.
За одиницю бухгалтерського обліку запасів встановити їх найменування. Первісну вартість запасів, придбаних за плату, визначати за їх собівартістю запасів згідно з П(С) БО 9 «Запаси» , виготовлених власними силами підприємства – згідно з П ( С) БО 16 « Витрати». При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінку їх здійснювати за методом середньозваженої собівартості. Оцінка проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.
Розподіл транспортно-заготівельних витрат здійснюється за методом середньозваженої собівартості. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.
Для нарахування амортизації основних засобів застосовувати податковий метод.
Основними засобами вважати матеріальні активи, які утримуються з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг , надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року і вартість яких понад 1000 грн без ПДВ за окремий інвентарний об’єкт.
Об’єкт основних засобів визначати як актив у тому випадку , якщо є вірогідність , що підприємство буде отримувати в майбутньому економічні вигоди , пов’язані з використанням цього об’єкта, і його вартість може бути достовірно визначена. Проводити інвентаризацію основних засобів для встановлення об’єктів, які через свій технічний стан уже не використовуються підприємством і не можуть бути реалізованими на сторону, але ще мають залишкову вартість . На такі об’єкти подавати Департаменту пропозиції та розрахунки щодо їх списання. По основних засобах , які вже не мають балансової вартості, але від використання яких підприємство очікує отримати економічну вигоду, проводити переоцінку до їх справедливої вартості і відновити в активах балансу.
Установити, що до малоцінних необоротних матеріальних активів підприємства належать необоротні матеріальні активи, вартістю до 1000,00грн (однієї тисячі гривень).
Для визначення основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, визначення строку їх корисного використання та ліквідаційної вартості створити комісію (додаток 1 до цього наказу).
В обов’язковому порядку при обліку витрат звітного періоду застосовувати рахунки класу 9 «Витрати діяльності» та класу 8 «Витрати за елементами».
Величину резерву сумнівних боргів установлювати виходячи із платоспроможності окремих дебіторів.
Забезпечення майбутніх витрат і платежів не створювати.
Для оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг застосовувати варіант вивчення виконаних робіт.
До постійних загально-виробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінним при зміні обсягу діяльності, амортизація основних засобів загально-виробничого призначення. Всі інші витрати є змінними. Всі загально-виробничі витрати підлягають розподілу. Бази розподілу загально-виробничих витрат з лютого 2008 року рахувати обсяг діяльності.
Статті калькулювання виробничої собівартості продукції:
сировина і матеріали;
заробітна плата основних робітників;
нарахування на заробітну плату;
паливо та електроенергія на технологічні цілі;
загально-виробничі витрати.
Ступінь завершеності робіт за будівельними контрактами обчислювати прямим підрахункам – вимірювання та оцінка обсягів виконаних робіт.
Переоцінку необоротних активів проводити за вказівкою Департаменту у порядку визначеному п.16 П(С)БО 7. У разі, якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу, переоцінка всіх об’єктів, до якої належить цей об’єкт, проводиться за рішенням керівника підприємства.
Відстрочені податкові зобов’язання в обліку відображаються раз на рік на дату річної фінансової звітності.
За рахунок прибутку створювати фонд споживання (субрахунок 4263) за рахунок якого здійснювати наступні виплати:
одноразові премії та грошові винагороди за підсумками роботи за звітний період;
премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технологій, уведення в дію в строк і достроково виробничих потужностей і об’єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт;
премії за виконання важливих завдань;
одноразові заохочення до ювілейних та пам’ятних дат;
матеріальна допомога на оздоровлення.
Визначити поріг суттєвості для відображення інформації у статтях фінансової звітності – 200,00грн (з урахування правил округлення), суттєвим часом вважати час, що становить більше 3-х місяців.
Визначення ліквідаційної вартості основних засобів вважати не обов’язковим, у зв’язку з тим, що на підприємстві застосовується податковий метод амортизації основних засобів.
Строки корисного використання (експлуатації) основних засобів та нематеріальних активів встановлювати диференційовано, в залежності від наступних критеріїв:
очікуване використання об’єкта підприємством у урахуванням його потужності або продуктивності;
фізичний та моральний знос, що передбачається;
правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.
При надходження коштів цільового фінансування звертати увагу на оформлення операцій, на документи, що підтверджують витрати за таким цільовим фінансуванням. Для здійснення обліку застосовувати окремі субрахунки, кошти використовувати за цільовим призначенням.
На вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, які враховуються на рахунках 11 «Інші необоротні матеріальні активи», при передачі їх в експлуатацію нараховувати знос 50 відсотків вартості , решту 50 відсотків вартості – при вибутті предметів, як непридатних до експлуатацію. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, які враховуються на рахунках 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», при передачі їх в експлуатації списувати відразу в розмірі 100 відсотків первинної вартості з одночасними виключеннями їх зі складу активів ( списати з балансу на рахунки обліку витрат) і враховувати на забалансових рахунках. Для забезпечення збереження відповідальними особами переданих в експлуатацію предметів організувати належний облік протягом всього терміну їх використання.
Готову продукцію та незавершене виробництво відображати в бухгалтерському обліку та балансі за фактичною виробничою собівартістю .
Запаси , які не принесуть економічних вигод у майбутньому, визначати неліквідними і списувати в бухгалтерському обліку.
Дебіторську заборгованість визнавати активом , якщо існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Поточну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи , послуги включати до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю, яка визначається вирахуванням з поточної дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.
Податковий облік здійснювати у відповідності з чинним законодавством України.
Бухгалтерський облік на підприємстві вести силами бухгалтерської служби (бухгалтерії), керованої головним бухгалтером, яка підпорядкована безпосередньо начальнику.
Склад бухгалтерії встановлюється штатним розкладом, а обов’язки кожного працівника бухгалтерського підрозділу регламентується відповідними посадовими інструкціями.
Контроль за виконанням цього наказу покласти на головного бухгалтера Сергійчук Ірину Феодосіївну.
Начальник Полицької виправної колонії
управління Державного департаменту
України з питань виконання покарань
в Рівненській області (№76)
полковник внутрішньої служби В.В.Рак
