Прибуток в торгівлі, резерви і шляхи його збільшення
в сучасних умовах
Процес здійснення господарської діяльності передбачає поєднання організаційних, трудових, фінансових й інших ресурсів. Ефективність їх використання відображають фінансові результати – прибуток або збиток.
В умовах становлення і розвитку ринкової економіки прибуток являється основним показником оцінки господарської діяльності підприємств, оскільки в ньому акумулюються всі доходи, витрати, втрати і збитки, узагальнюються результати функціонування.
Він є стрижнем і головною спонукальною силою економіки ринкового типу, основним заохочувальним стимулом діяльності підприємства. В умовах ринкових відносин проблема максимізації прибутку і мінімізації збитків є головною в діяльності будь – якого підприємства.
Все це зумовлює необхідність поглибленого дослідження теоретичних засад формування та розподілу прибутку. На сучасному етапі необхідний якісно новий підхід до теоретичного висвітлення і практичного обґрунтування рекомендацій щодо активізації ролі прибутку в економічній системі.
Метою даної роботи є комплексне теоретичне обґрунтування економічної природи й призначення прибутку, його місця у фінансовому забезпеченні розвитку торговельного підприємства, а також розробка практичних рекомендацій щодо пошуку резервів та шляхів збільшення прибутку в умовах ринкової економіки та розвитку кризових явищ в ній.
Прибуток відображає результати діяльності підприємства і зазнає впливу багатьох чинників. На формування прибутку впливає: сфера діяльності підприємства, галузі господарства, форма власності, розвиток ринкових відносин, фінансово-господарська діяльність підприємства, облік фінансових результатів. Схема формування прибутку торговельного підприємства відображена на рис.1. Співвідношення різних доходів підприємства зокрема : … і всіх витрат трансформується у прибуток до оподаткування.
В торгівлі з урахуванням специфіки виконуваних функцій і особливостей формування доходів та витрат, прибуток визначається, як різниця між доходом підприємства та його поточними витратами (рис. 1.1).
Прибуток виконує ряд функцій(рис. 1.3.)
В процесі управління прибутком торговельного підприємства використовують різні класифікації (рис. 2).
Об`єктом дослідження дипломної роботи є діяльність ТОВ „Зіко” за 2006-8 рр. Підприємство працює в галузі торгівлі промтоварами і реалізує: насоси, баки, фільтри, водонагрівачі, котли, водоочисні споруди. До складу торгової мережі входять чотири магазини у місті Львові.
В аналітичному розділі роботи проведено оцінку товарообороту і фінансових показників діяльності.
В таблиці 1 представлені основні фінансові показники діяльності.
Згідно даних таблиці 1 в ТОВ „Зіко” обсяг товарообороту у 2008 році становив 5885 тис. грн. і порівняно із 2006 роком зменшився на 24%, що дорівнює 1852 тис.грн., але порівнюючи із 2007 роком товарооборот збільшився на 19% або на 940 тис.грн. Фінансовий результат від операційної діяльності у 2006, 2007 роках майже не змінився: 160 та 163 тис.грн. відповідно, тоді як у 2008 році сума збитку становила 316 тис.грн. Причиною цьому є збільшення суми витрат на збут продукції на 58,4% відносно 2006 року і на 30,2% щодо 2007 року, а також внаслідок підвищення орендної плати, у 24 рази порівняно із минулим роком збільшилися інші операційні витрати. Проте, у звітному 2008 році за рахунок отримання інших доходів на суму 1416 тис.грн. сума прибутку до оподаткування становила 153 тис.грн., тоді як у минулому році підприємство отримало збиток на суму 348 тис.грн.
Аналіз фінансових результатів діяльності дозволяє визначити найбільш раціональні шляхи використання ресурсів і сформувати оптимальну структуру засобів підприємства. Без управління витратами неможливо здійснювати і управління прибутком.
Групування витрат за економічними елементами стосується лише операційної діяльності підприємства і дає змогу провести аналіз їх складу, структури та ефективності. Можна визначити залежність витрат від рівня розвитку та ефективності використання матеріальних, трудових ресурсів, визначити пріоритетні напрями їх раціоналізації та економії.
Загальна сума операційних витрат ТОВ «Зіко» у 2008 році досягла 1431 тис.грн., що на 102,6 тис.грн. більше витрат у 2007 році і на 197,9 тис.грн. – у 2006 році. Із чотирьох основних статей витрат, що належать до операційних, найбільша частка припадає на витрати на оплату праці: 38,9% при сумі 479,9 тис.грн. у 2006 році, 40,2% при сумі 534,5 тис.грн., 30,9% при сумі 433,0 тис.грн. Незважаючи на це, у 2008 році сума витрат на оплату праці зменшилася на 36,9 тис.грн. порівняно із 2006 роком, і на 91,5 тис.грн. відносно 2007 року, а питома вага скоротилася на 9,3 структурних пункти щодо минулого періоду. Це пояснюється різким скороченням чисельності працюючих, яка становила у 2006 році 41 особу, у 2007 році – 39 осіб, а у 2008 році – лише 29 осіб. Майже на половину у 2008 році зменшилася частка амортизаційних відрахувань (3,9% проти 6,8% у 2007 році), що пояснюється зменшенням вартості основних засобів. Протягом останніх двох років майже на змінилася частка матеріальних витрат (5,0%), проте сума збільшилася на 6,5 тис.грн. і дорівнювала у 2008 році 71,0 тис.грн. У звітному році різко зросла сума інших операційних витрат, які пов’язані із безпосереднім процесом реалізації продукції і досягла 699,0 тис.грн., що на 172,3 тис.грн. більше порівняно із 2006 роком і на 225,1 тис.грн. відносно 2007 року, а питома вага у 2008 році відносно 2006 року зросла на 6,1, а щодо 2007 року – на 13,1 пункти структури і досягла 48,9%.
Виходячи з наявних доходів та витрат, можна обчислити прибуток ТОВ „Зіко”, який відображений у таблиці 2.8, дані якої свідчать про те, що у 2008 році сума валового прибутку підприємства є найменшою (1112 тис.грн.) і порівняно з 2006 роком вона зменшилася на 298 тис. грн., а порівняно з 2007 роком – на 51 тис. грн.; динаміка зміни становила 95,6% та 78,9% відповідно. Як вже зазначалося, у 2008 році підприємство отримало незадовільний фінансовий результат від операційної діяльності (сума збитку становила 316 тис.грн.). Проте, завдяки іншим джерелам отримання доходів у звітному році суми прибутку до оподаткування і чистого прибутку були найбільшими і досягли 153 тис.грн. і 104 тис.грн. відповідно.
Отже, як бачимо, в цілому підприємство працює успішно, хоча виникає необхідність активізувати пошук резервів для покращення фінансово-господарської діяльності.
Відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту з наявними або використаними ресурсами - це рентабельність. Рентабельним є такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати.
Слід зазначити, що показники рентабельності не розраховуються за 2007 рік, адже підприємство в цей період отримало збиток на суму 364,9 тис.грн. Прошу звернути увагу на таблицю 5.
Аналіз системи показників рентабельності підприємства «Зіко» за 2006, 2008 роки показав, що у звітному 2008 році порівняно із 2006 роком ефективність діяльності підприємства підвищувалася. Протягом аналізованого періоду спостерігається незначна тенденція до росту рентабельності товарообороту на 0,9%, і у 2008 році досягла 2,0% проти 1,1% у 2006 році.
Оцінити ефективність поточних витрат підприємства «Зіко», їх окупність можна за допомогою показника рентабельності витрат (Рв). Слід зазначити, що для Підприємства «Зіко» характерна аналогічна тенденція до зміни і цього показника. Так, рентабельність витрат із 6,6% у 2006 році досягнула розміру 7,2% у 2008 році. Проаналізовані показники рентабельності мають суттєвий недолік: вони не враховують, при яких господарських ресурсах (активах), власному капіталі був досягнутий кінцевий фінансовий результат та на скільки ефективно вони використовувалися.
Саме тому, при аналізі прибутковості ТОВ «Зіко» слід окремо приділити увагу ресурсним показникам рентабельності. Згідно з даними таблиці 2.10, рис. 2.7 в ТОВ «Зіко» у 2008 році спостерігається підвищення всіх показників рентабельності. Зокрема у 2008 році найвищими показниками рентабельності є рентабельність основних фондів (від 7,6% у 2006 році до 8,6% у 2008 році), а також рентабельність власного капіталу (від 5,0% у 2006 році до 7,5% у 2008 році). Загалом, аналізуючи показники рентабельності протягом аналізуємого періоду, очевидно, що, незважаючи на досить низький загальний рівень, у 2006 і 2008 році вони є відносно стабільними: абсолютне відхилення показників рентабельності від 2,5% до 0,5%.
Прибуток до оподаткування формується під впливом факторів і залежить від зміни обсягу роздрібного товарообороту, середнього рівня валового доходу, середнього рівня валових витрат. Тому у другому розділі роботи проведено факторний аналіз зміни прибутку.З огляду на те, що у 2007 році ТОВ «Зіко» отримало збитки, факторний аналіз прибутку нами буде проводитися за період 2008-2006 роки.
Результати проведеного факторного аналізу прибутку показали, що зменшення обсягу товарообороту у 2008 році на 1852 тис. грн. сприяло зменшенню суми прибутку на 25 тис. грн. За рахунок підвищення рівня валових доходів на 3,7% сума прибутку зросла на 217 тис. грн. Третім фактором, який впливає на зміну суми прибутку є рівень валових витрат. У 2008 році відносно 2006 року цей показник зріс на 2,5%. Безумовно, підвищення рівня витрат вплинуло також негативно на зміну суми прибутку і, згідно проведених розрахунків, зменшило її на 147 тис. грн. Отже, перший і другий фактори вплинули негативно на зміну прибутку до оподаткування, причому підвищення рівня валових витрат спричинило більший ефект.
Важливим завданням при здійсненні процесу управління прибутком є визначення резервів його збільшення та розробка заходів щодо їх мобілізації. Під резервами збільшення прибутку розуміють можливості його підвищення шляхом впровадження низки заходів впливу на чинники, які поділяються на внутрішні, що піддаються більшому управлінню з боку самого підприємства, і зовнішні. Одна із основних причин недостатньої прибутковості діяльності підприємства є відсутність стабільності росту обсягів реалізації, при чому, застосовуючи модель лінійного тренду, передбачений прогноз зменшення товарообороту.
Використовуючи динамічний ряд товарообороту ТОВ «Зіко» за 2006-2008 рр. (табл. 7), отримуємо лінійну модель тренду (рис. 6). Трендовий прогноз товарообороту на найближчий період, проведений на основі фактичних обсягів реалізації за 2006-2008 роки, свідчить про зниження обсягів реалізації. Отримана модель має вигляд y = -926х + 8041.
На мою думку доцільно здійснити ряд заходів для підвищення обсягу реалізації на перспективу. Для цього керівництву підприємства слід враховувати ряд як зовнішніх, так і внутрішніх факторів, які впливають на обсяг та структуру товарообороту підприємства. Це, зокрема, обсяг та структура споживчого ринку, стан конкуренції на даному регіональному товарному ринку, загальна стратегія діяльності підприємства, забезпеченість товарообороту трудовими та товарними ресурсами, цінова та маркетингова діяльність підприємства та інше.
Незважаючи на це, ТОВ «Зіко» є конкурентоспроможним і позитивно зарекомендувало себе на ринку. Сильною стороною підприємства є широкий асортимент промислових товарів вітчизняного товаровиробника та імпортних фірм, співвідношення ціни і якості, надання гарантійних зобов’язань. Зовнішніми можливостями для ТОВ „Зіко” виступає розширення ринку збуту продукції, підвищення конкурентного статусу серед аналогічних підприємств та залучення більшої аудиторії споживачів.
До стратегічних цілей ТОВ „Зіко” слід віднести розширення ринку збуту, залучення нових потенційних клієнтів, покращення обслуговування та можливості впровадження акцій для споживачів. Таким чином, узагальнюючи проведене нами дослідження, є очевидним, що в процесі управління прибутком важливу роль відіграють так звана фінансова складова в основі якої покладено удосконалення структури витрат, ефективніше використання активів, розширення можливості отримання доходів, і клієнтська складова, яка залежить від конкурентоспроможності підприємства на ринку. Їх взаємозалежність зображено на рис. 5.
В сукупності використання всіх вище перелічених пропозицій дозволить в кінцевому результаті збільшити загальну суму прибутку і підвищення рентабельності. Цей висновок також підтверджує і прогноз суми прибутку, отриманий внаслідок застосування моделі лінійного тренду, що представлена на рис. 7.
Підсумовуючи результати проведеного аналізу діяльності ТОВ «Зіко», особливу увагу необхідно приділити розробці маркетингової стратегії і стратегії менеджменту, які відображають варіанти вдосконалення системи управління конкурентоспроможністю.
Головні завдання забезпечення конкурентоспроможності продукції ТОВ «Зіко» у сучасних умовах:
Підвищення якості продукції, що реалізується.
Поліпшення системи сервісного обслуговування.
Посилення мережі дилерів у регіонах України – засобами стимулювання збуту та особистим продажем.
Розробка маркетингової політики комунікацій; активізувати рекламну та маркетингову діяльність.
Вдосконалення ефективності менеджменту на підприємстві.
Для ТОВ „Зіко” можна визначити наступну сукупність чинників, яку слід застосувати для збільшення загальної суми прибутку: збільшення обсягу товарообороту підприємства, зниження закупівельної вартості товарів, оптимізація структури асортименту, недопущення позареалізаційних збитків, оптимізація витрат діяльності підприємства. Всі перелічені чинники перебувають у тісному взаємозв’язку і в кінцевому результаті призводять до збільшення (зменшення) загальної суми прибутку.