Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України
Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 14 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.), яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань.
У рамках УПС визначено 7 пріоритетів співпраці між Україною та ЄС: енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція та внутрішні справи, наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу, охорона навколишнього середовища, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпраця у сфері науки, технологій та космосу.
З огляду на завершення у березні 2008 року 10-річного терміну дії УПС, 5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нового рамкового договору між Україною та ЄС. На період до укладення нової угоди чинність УПС щороку автоматично продовжується за взаємною згодою сторін. 9 вересня 2008 року на Паризькому Саміті Україна та ЄС досягли політичної домовленості про укладення майбутньої рамкової угоди в форматі Угоди про асоціацію.
Значний позитивний політичний вплив на розвиток відносин між Україною та ЄС мало розширення ЄС у 2004 році, завдяки якому у складі Євросоюзу з'явилася так звана "група друзів України" – низка центральноєвропейських країн з традиційними партнерськими зв'язками з нашою державою. Однак справді якісний прорив у двосторонньому співробітництві відбувся з проведенням демократичних президентських виборів узимку 2004 року та парламентських виборів навесні 2006 року. Яскраве підтвердження вибору України на користь демократичного шляху розвитку сприяло ґрунтовній переоцінці ЄС своєї політики щодо України, пошуку нових, нестандартних інструментів та механізмів.
Незважаючи на позитивний ефект розширення, Євросоюз продовжує уникає відповіді на питання щодо визнання перспективи членства України в ЄС. У своїх документах – Спільній Стратегії щодо України 1999 року, рішеннях Ради міністрів ЄС із загальних питань та зовнішніх відносин від 21 лютого 2005 року щодо затвердження Плану дій Україна-ЄС, сторона ЄС лише "визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір". У мандаті висновках Ради ЄС від 18 січня 2007 р. з приводу початку переговорів щодо нової рамкової угоди на зазначається, що укладення угоди "не визначатиме наперед майбутній розвиток відносин України та ЄС".
План дій Україна-ЄС
21 лютого 2005 року, під час засідання Ради з питань співробітництва, Україна та ЄС підписали трирічний План дій – двосторонній політичний документ, який містить заходи по розширенню політичної співпраці та поглибленню економічної інтеграції України до ЄС.
План дій покликаний вивести на якісно вищий рівень відносини України та ЄС порівняно з існуючими рамками УПС. Згідно з цим документом, Україна бере на себе значні політичні зобов'язання щодо проведення внутрішніх демократичних перетворень, економічних реформ та адаптації національного законодавства до норм та стандартів ЄС в низці секторів економіки. Практичний внесок ЄС у реалізацію Плану дій зводиться до технічної та фінансової допомоги у рамках новоствореного механізму допомоги "Європейський Інструмент партнерства та сусідства", надання ринкового статусу економіці України в контексті антидемпінгових розслідувань (надано у лютому 2005 р.) укладення угоди про спрощення візового режиму (підписана у червні 2007 р., набула чинності 1 січня 2008 р.), поглиблення співробітництва в рамках регіональної безпеки (механізм приєднання до заяв ЄС з міжнародних питань, започаткований у 2004 році), активізації співробітництва у сфері придністровського врегулювання, поширення на Україну фінансування Європейського Інвестиційного Банку, поглиблення секторальної співпраці (енергетика, транспорт, науково-технологічна сфера), допуску України до участі в тематичних програмах та агентствах ЄС.
Завершення чинності Плану дій Україна-ЄС у лютому 2008 року поставило питання про його подальшу долю. У ході інтенсивних двосторонніх консультацій були досягнуті домовленості про здійснення спільної оцінки виконання Плану дій Україна-ЄС. Ця спільна оцінка отримала форму стислого документа політичного характеру. У висновках до документу міститься перелік додаткових 23 спільних заходів для розвитку двосторонніх відносин, наприклад, початок діалогу щодо запровадження між Україною та ЄС безвізового режиму. Документ про спільну оцінку та додаткові заходи рік були офіційно затверджені під час Дванадцятого засідання Ради з питань співробітництва Україна-ЄС 11 березня 2008 р. Проведення спільної оцінки та узгодження додаткових заходів стали умовою згоди української сторони на продовження в порядку виключення на один рік Плану дій.
Після завершення своєї чинності у березні 2009 року, План дій буде замінено новим практичним інструментом двосторонньої співпраці, який міститиме заходи, що сприятимуть ефективній імплементації Угоди про асоціацію.
Україна та ЄС погоджуються з тим, що одним з пріоритетів співробітництва на найближчу перспективу має стати поглиблення економічної інтеграції. Цю мету планується досягти шляхом укладення всеосяжної та поглибленої зони вільної торгівлі (ЗВТ) у рамках Угоди про асоціацію, яка передбачатиме лібералізацію у сфері руху товарів, капіталів та послуг та широку гармонізацію нетарифних інструментів економічного регулювання (технічні стандарти). Після завершення фіналізації вступу України до СОТ на початку лютого 2008 року, 18 лютого Україна та ЄС офіційно започаткували переговори щодо створення поглибленої ЗВТ.
Крім співробітництва у рамках Плану дій, активно реалізуються відносини України та ЄС у наступних галузях:
У сфері зовнішньої політики та безпеки Україна вже тривалий час бере участь у реалізації спільної європейської політики безпеки та оборони (ЄПБО). З 2002 року наша держава є учасником Поліцейських місій ЄС в Боснії і Герцеговині (2002-2005рр.) та Республіці Македонія (2004-2005рр.). У лютому 2006 року Україна направила миротворчий контингент до складу оновленої Поліцейської місії ЄС в БіГ. Правова основа цієї співпраці була закладена з підписанням 13 червня 2005 р. Угоди про участь України в операціях Європейського Союзу з врегулювання кризових ситуацій, а також Угоди про безпекові процедури обміну інформацією з обмеженим доступом. Укладено Угоду про участь в операціях ЄС з врегулювання кризових ситуацій, яка на початку березня 2008 року була ратифікована Верховною Радою України.
У 2005 році започаткована практика приєднання України до позицій та заяв ЄС з регіональних проблем та питань міжнародного життя. Таким чином, вже на даному етапі Україні надано право бути складовою позиційЄС, яким користуються країни-кандидати та країни-члени Європейської економічної зони. Іншим важливим елементом взаємодії у сфері зовнішньої та безпекової політики став механізм двосторонніх консультацій між Україною та Генеральним Секретаріатом Ради ЄС з питань зовнішньополітичного планування, які дають змогу координувати позиції України та ЄС з цих питань.
Важливим етапом у співробітництві з ЄС у цій сфері стала активізація позиції України з проблем придністровського врегулювання, що дало змогу зрушити з місця цей процес, сприяло зростанню довіри до України як впливового гравця у забезпеченні європейської безпеки і стабільності. Завдяки підтримці України 1 грудня 2005 року розпочала роботу Прикордонна Місія ЄС на українсько-молдовському кордоні, 16 березня 2006 року був відновлений повноцінний митний та прикордонний контроль на придністровській ділянці українсько-молдовського кордону, що надало значний поштовх процесу повернення придністровських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у правове поле Молдови.
Динамічно розвивається торговельно-економічне співробітництво між Україною та Європейським Союзом.
На сьогодні ЄС є найбільшим зовнішньоторговельним партнером України у світі (на 25 країн-членів ЄС припадає 33% зовнішньоторговельного обороту України).
За даними Євростату, за 2008 р. товарообіг України зЄС перевищив 39 млрд. євро. У порівнянні з 2007 р. він зріс майже на 5 млрд. євро (ріст 14,1%). Сальдо торгівлі Україна – ЄС продовжує залишатися від'ємним. Воно збільшилося за 2008 р. порівняно з 2007 р. на 11,6% – з -9,7 до -10,8 млрд. євро. Темпи зростання імпортуЄС з України перевищували темпи зростання експорту ЄС до нашої держави. Імпорт ЄС з України у 2008 р. порівняно з 2007 р. збільшився на 15,12% (до 14,3 млрд. євро), а експорт ЄС до України за той же період зріс на 13,57% (до 25,1 млрд. євро). За товарною структурою, в експорті нашої держави до ЄС переважає продукція з низькою часткою доданої вартості (чорні метали та вироби з них – 32%, мінеральні продукти – 17,98%, сільськогосподарська продукція – 16,51%), в той час як в імпорті – технологічна та промислова продукція (механічне обладнання та машини – 31,13%, транспортні засоби та шляхове обладнання – 13,73%, хімічна продукція – 11%).
Станом на січень 2009 року інвестиції ЄС в Україну складають 28,2 млрд. дол. США, найбільший інвестор - Кіпр (7,7 млрд.), другий - Німеччина (6,4 млрд. дол.США), всього по Україні - 35,7 млрд. дол. США. Інвестиції України вЄС складають 5,9 млрд. дол. США, з них до Кіпру 5,8 млрд.
Україна активно взаємодіє з ЄС у сфері боротьби з нелегальною міграцією, реадмісії, боротьби з організованою злочинністю і тероризмом, здійснює активне реформування прикордонного менеджменту, міграційно-візової політики та відповідної правової бази.
В останні роки помітно активізувалося співробітництво України та ЄС в галузі енергетики, в тому числі ядерної, сільського господарства та охорони навколишнього середовища. Поступово зростає політична та фінансова допомога Україні з боку ЄС у вирішенні наболілих проблем в енергетичному секторі та подоланні наслідків аварії на Чорнобильській станції.
За підтримки ЄС здійснюється також реформування системи управління газотранспортною системою України, проведення технічного аудиту нафтотерміналу "Південний" та техніко-економічного обґрунтування для проекту транспортування каспійської нафти нафтопроводом Одеса-Броди-Гданськ, підтримується розвиток альтернативної енергетики в Україні, модернізація вугільної промисловості тощо.
Європейський Союз є найбільшим донором України. Починаючи з 1991 року, загальний обсяг допомоги, наданої Україні з боку ЄС в рамках програми ТАСІS, макрофінансової та гуманітарної допомоги, складав понад 1 млрд. євро.
У 2007 році ЄС реорганізував та об'єднав програму ТАСІС та інші супутні програми технічної допомоги ЄС, доступні для України, у новий Європейський Інструмент сусідства та партнерства – European Neighbourhood and Partnership Instrument, ENPI. Фінансування в рамках Інструменту надається всім країнам, на які розповсюджується Європейська політика сусідства, себто як східним, так і південним сусідам ЄС. Бюджет ЄІСП на поточну фінансову перспективу ЄС 2007-2013 рр. становить приблизно 12 млрд. євро, з них для України на цей період виділяється 494 млн. євро в рамках Національної індикативної програми допомоги ЄІСП.
Окрім ЄІСП, з 2007 року Україна отримує доступ до нових форм технічної допомоги ЄС. Зокрема, додаткову підтримку можуть отримати реформи у сфері адаптації законодавства та зміцнення інституційної здатності. Така підтримка надається у вигляді експертних консультацій в рамках спеціального механізму Technical Assistance and Information Exchange - TAIEX, що застосовувався для сприяння передвступних переговорів країн-кандидатів на членство в ЄС. Крім цього, технічна та експертна допомога може надаватися індивідуальними державами-членами в рамках проектів "twinning". Нарешті, Україна має право брати участь у тематичних програмах Європейського Співтовариства, які відкриті для третіх країн, а також співпрацювати зі спеціалізованими агентствами ЄС.
Принципово новими інструментами допомоги є Інвестиційний Механізм Сусідства (Neighbourhood Investment Facility), бюджет якого становить 700 млн. євро на період 2007-2013 рр. та Механізм підтримки державного управління, Governance Facility з річним бюджетом 50 млн. євро. Кошти Інвестиційного Механізму надаються на правах позик і як правило супроводжують позики міжнародних фінансових інституцій країнам-партнерам, спрямовані на підтримку економічних реформ та інфраструктурних проектів. Фонди Механізму підтримки державного управління надаються країнам-партнерам в рамках підтримки заходів з реформування системи державного управління. Першими реципієнтами Механізму з часу його заснування у 2007 році стали Україна та Марокко.
Із затвердженням Європейською Радою 20 березня 2009 р. нової зовнішньополітичної ініціативи ЄС щодо своїх сусідів на сході Європи – Східного Партнерства, обсяги технічної допомоги ЄС для України, як і для інших східних сусідів ЄС далі зростуть. Окрім скерування частини фондів ЄІСП у розмірі 250 млн. євро на період 2010-2013 рр. для потреб східних сусідів, додаткові 350 млн. євро будуть надані цим країнам у період 2013-2020 рр.
Перспективним напрямом співробітництва України та ЄС є сфера космічних досліджень. Враховуючи той факт, що Україна належить до вісімки держав, які мають значний космічний технічний та технологічний потенціал, 2 вересня 2004 року Європейська Комісія звернулася до Ради Міністрів ЄС з пропозицією розпочати переговори з Україною щодо угоди про співпрацю у створенні Глобальної навігаційної системи (GNSS). Передбачається, що така співпраця буде розвиватися в галузі промисловості, науково-дослідницькій роботі, зокрема, в питаннях стандартизації, в контролі сумісності регіональних систем тощо.
Своє головне завдання Україна на сьогоднішньому етапі вбачає в утвердженні європейських цінностей і стандартів в політиці, економіці, соціальній сфері. У цьому - запорука суспільної стабільності і сталого розвитку нашої держави.