НАВЧАННЯ ОСНОВАМ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ – ВАЖЛИВА УМОВА ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ВИХОВАНЦІВ
ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Тихенко Л.В., директор
Сидоренко Н.Ю., практичний психолог
Сумського ОЦПО та РТМ
У наш час навчання дітей здоровому способу життя та їх творчий розвиток доцільно розглядати як цілісну педагогічну систему, що ґрунтується на об’єктивних та суб’єктивних можливостях педагогічної, медичної та родинної взаємодії. Запровадження спеціальних (наскрізних) валеологічних програм у практику діяльності позашкільних навчальних закладів сприятиме позитивній динаміці загального та творчого розвитку вихованців, зростанню позитивної мотивації особистості до здорового способу життя як важливого елементу формування її життєвої компетентності.
Сьогодні перед навчальними закладами України ставляться підвищені вимоги з боку суспільства, держави і самого життя. Суспільного значення набуває проблема організації здорового способу життя та формування культури здоров’я підростаючого покоління, адже здоров’я населення є найважливішою характеристикою розвитку будь-якої країни.
За сутністю здоров’я людини – це гармонійне поєднання біологічних і соціальних якостей, що визначаються природними й соціальними факторами. В Законі України «Про освіту», державній національній програмі «Освіта» (Україна XXI століття), Національній програмі «Діти України» здоров’я розглядається як інтегративний показник соціального розвитку суспільства, могутній фактор впливу на економічний і культурний потенціал держави.
Українське суспільство зацікавлене в творчих особистостях, здатних активно діяти, самостійно приймати рішення, легко адаптуватися до нових умов, досягти вагомих творчих результатів діяльності. Тому питання пошуку шляхів розвитку творчої особистості знаходиться в центрі уваги вчених, психологів, педагогів-практиків.
Сьогодні в системі загальної середньої освіти України відбувається формування нової структури навчання в галузі здоров’я. Вводяться спеціальні навчальні курси, факультативи, переглядаються програми з фізичної культури. Проте, потреба у перегляді існуючої системи навчання дітей та учнівської молоді основам здорового способу життя залишається актуальною. Для системи позашкільної освіти вона ще недостатньо вивчена й потребує спеціальних науково-методичних досліджень.
Опитування, проведені в гуртках та інших творчих об’єднаннях позашкільних навчальних закладів Сумщини свідчать, що 47,6% дітей молодшого шкільного віку та 63% середнього шкільного віку розуміють, що означає поняття «здоровий спосіб життя».
Дотримуються ж його лише третина вихованців обох вікових категорій, а 7,4% дітей молодшого шкільного віку взагалі ведуть нездоровий спосіб життя: мало рухаються, не дотримуються правил гігієни, режиму харчування та сну. Майже 43% вихованців старшого дошкільного віку фізично не підготовлені до навчання в загальноосвітніх закладах.
Результати проведеного дослідження підтверджують необхідність зосередження зусиль педагогів, практичних психологів загальноосвітніх та позашкільних закладів на пошук найбільш ефективних форм та методів роботи у процесі навчання дітей здоровому способу життя та формування позитивного відношення до власного здоров’я.
Слід зазначити, що в сучасній психолого-педагогічній науці взаємозв’язок навчання і розвитку розглядається як діалектичне явище: навчання веде за собою розвиток, а продуктивний загальний розвиток сприяє успішному навчанню (Л. Заков, Г. Костюк, В. Паламарчук, О. Савченко, У. Якиманська) [3]. Саме тому валеологічний напрям загального розвитку вихованців поряд із інтелектуальним, соціальним та творчим був визначений педколективом Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю як один із основних.
Відповідно до цього, актуальними напрямами методичної роботи протягом 2002-2010 років було вивчення наукових та науково-методичних матеріалів щодо дослідження проблеми формування валеологічної компетентності дітей та учнівської молоді, навчання їх основам здорового способу життя (педагогічний, психологічний, медичний аспекти); перевірка ефективності застосованих програм, форм та методів навчально-виховної роботи в умовах комплексного позашкільного навчального закладу; розроблення методичних матеріалів з проблеми формування навичок здорового способу життя; ціннісного ставлення особистості до власного здоров’я та здоров’я інших.
Методологічною основою роботи педколективу стали концепції цілісності педагогічного процесу Ю. Бабанського, В. Ільїна, концепція гуманістичного виховання В. Сухомлинського [1; 6], а також сукупність ідей про: визнання людини як вищої цінності і мети суспільного розвитку; провідної ролі активності самої особистості в процесі її розвитку; єдності природи, людини і суспільства; системного і цілісного підходу до педагогічних явищ.
Застосування інтегративного підходу дозволило педколективу закладу об’єднати три паралельні напрями роботи, що функціонально пов’язані між собою:
перший напрям – збагачення змісту навчальних програм роботи гуртків – надав можливість розширити знання та уявлення вихованців про здоровий спосіб життя, підвищити їх мотиваційну спрямованість на збереження і зміцнення власного здоров’я (формування пізнавальної складової валеологічної компетентності вихованців);
другий напрям – створення сприятливих організаційно-педагогічних умов – дозволив значно розширити сферу впливу на навчання дітей здоровому способу життя в умовах позашкільного закладу (реалізація діяльнісного підходу до навчання та виховання);
третій напрям – застосування сучасних форм і методів навчально-виховної роботи в гуртках та інших творчих об’єднаннях – забезпечив реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до навчання дітей здоровому способу життя, дотримання ними оптимального режиму дня, що грунтується на біологічних ритмах.
Дослідження ефективності програмного змісту роботи щодо формування навичок здорового способу життя спиралося на праці М. Амосова, М. Антропової, І. Брехмана, А. Хрипкової про анатомо-фізіологічні й психофізичні особливості дітей, здоровий спосіб життя як головну умову збереження здоров’я; Ю. Змановського, Н. Куінджі про сутність природовідповідного виховання; П. Виноградова, О. Даниленка, Н. Крупеніна, С. Рубінштейна, В. Хоміка, Ю. Лисицина про психологічні аспекти виховної роботи [2, 5].
Відповідно до зазначеного, реалізація змісту навчання щодо формування у вихованців закладу навичок здорового способу життя відбувається не лише під час занять творчих об’єднань, а й через активну діяльність і спілкування дітей один з одним, з батьками, педагогами, медиками, практичними психологами. Зважаючи на залежність виховного та розвивального ефекту від активної й позитивної внутрішньої позиції особистості, зміст наскрізних виховних програм побудовано на основі особистісно-орієнтованих методик навчання, виховання та розвитку. Методи навчання вихованців основам здорового способу життя обираються в залежності від їх вікових та психологічних особливостей.
Результати роботи педагогічного колективу за період з 2002 по 2008 рік, свідчать про те, що застосування означеного підходу є ефективним завдяки застосуванню традиційних і нетрадиційних методів навчально-виховної роботи; прищепленню вихованцям навичок дотримання основних компонентів здорового способу життя, особистої й суспільної гігієни, необхідних у повсякденному житті, навчанні та праці; удосконаленню методики проведення гурткових занять шляхом упровадження інтерактивних форм та методів навчання, виховання та розвитку.
Особливістю роботи закладу є опора на активну навчально-творчу взаємодію всіх суб’єктів навчально-виховного процесу. Серед основних форм та методів навчально-виховної роботи – обговорення навчальних завдань в групах, «мозкові штурми», демонстрація поведінки, рольові ігри, робота в малих групах, навчальні ігри та моделювання ситуацій, практичне відпрацювання життєвих навичок під час тренінгових занять, розгляд та аналіз окремих життєвих ситуацій, навчання однолітків, конкурси, вікторини, змагання, аудіовізуальна діяльність, малювання, музика, театралізоване мистецтво, танець, створення «карти рішення» тощо.
Традиційно учасниками занять та заходів валеологічного спрямування є не лише діти та керівники гурткової роботи, а й практичні психологи, методисти, медики, батьки, що забезпечує різнобічність, безперервність, наступність та практичну спрямованість процесу формування у вихованців навичок здорового способу життя, що є важливим елементом їх валеологічної компетентності.
Дані проведеного у 2008-2010 роках психолого-педагогічного моніторингу стали переконливим свідченням того, що завдяки впровадженню спеціальних (наскрізних) програм, розроблених на основі інтерактивних методик навчання, у вихованців підвищилися знання та вміння щодо оздоровчих дій, зріс рівень гігієнічної культури, відбулась позитивна динаміка в їх фізичному розвитку та мотивації на дотримання здорового способу життя, за відносно короткий проміжок часу у вихованців були сформовані життєво необхідні навички здорового способу життя. Навчання вихованців основам здорового способу життя сприяло їх творчому розвитку, що зумовило свідоме ставлення до власного здоров’я. А це, за нашим висновком, підтверджує широкі можливості сучасного позашкільного навчального закладу щодо формування валеологічної компетентності творчої особистості.
Виходячи із зазначеного можна стверджувати, що робота педагогічного колективу Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю з означеної проблеми набула певної науково-практичної значущості, оскільки засвідчила ефективність розроблених та впроваджених спеціальних (виховних наскрізних) програм з формування у вихованців навичок здорового способу життя; надала можливість педагогам та батькам вихованців створювати умови для гармонійного фізичного й психічного розвитку дітей, їх адаптації до природного та соціального середовища, підготовки до самостійного життя у майбутньому. Завдяки активній професійно-творчій роботі педагогічного колективу значно розширено програмно-методичну базу позашкільних навчальних закладів регіону за означеним освітнім напрямом, а методичні проблеми «Навчання дітей та учнівської молоді основам здорового способу життя», «Формування валеологічної компетентності особистості в позашкільному навчально-виховному просторі» стали важливими науково-методичними проблемами, над якими працюють всі методичні об’єднання педагогів позашкільних закладів регіону.
Список літератури
Бабанский Ю. К., Победоносцев Г. А. Комплексный подход к воспитанию. / Ю. К. Бабанский, Г. А. Победоносцев – М., 1980. – 80 с.
Лисовенко Е.И. Ежедневный астромедицинский советчик. / Е. И. Лисовенко – Львов, 1996.
Паламарчук В. Ф. Першооснови педагогічної інноватики. – Т. 2. / В. Ф. Паламарчук – К.: Освіта України, 2005. – 504 с.
Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. / С. Л. Рубинштейн – М.: Педагогика, 1976. – 416 с.
Степанова С. И. Биоритмологические аспекты проблемы адаптации. / С. И. Степанова – М.: Наука, 1986. – 244 с.
Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям. / В. А. Сухомлинский – К.: Радянська школа, 1971. – 243 с.