Аргументи протекціонізму Одним з найбільш вагомих аргументів є необхідність забезпечення національної оборони, національної безпеки. 3 цим аргументом найчастіше виступають стратегічні галузі – енергетика, машинобудування та ін., наполягаючи на необхідності самозабезпечення країни відповідною продукцією на випадок надзвичайних обставин або війни. Це аргумент не стільки економічного, скільки політичного характеру, який застосовується з метою одержання пріоритетного статусу певними галузями. Але досягнення самозабезпеченості за допомогою торговельних обмежень породжує значні суспільні втрати від високих цін на продукцію захищених галузей. Аргументом політики протекціонізму може виступати необхідність забезпечення національної економічної безпеки, економічної незалежності. В першу чергу, цей аргумент стосується країн, які спеціалізуються на виробництві одного товару, який становить основу експорту країни, і коливання цін світового ринку на нього створює ризик втрат для економіки країни в цілому. Спорідненим аргументом є аргумент захисту молодих галузей. В сучасних умовах розвиненої та жорсткої конкуренції на світовому ринку молоді галузі мають незначні шанси стати ефективними і конкурентоспроможними. Але в ізоляції від світової конкуренції вони не зможуть порівнювати національні витрати виробництва з міжнародними. Безперечно, що молоді галузі потребують захисту до того часу, коли вони зможуть набути порівняльних переваг. Порівняльний аналіз економічних наслідків квоти і мита Основним інструментом торговельної політики є митні тарифи й мита. Митний тариф – це звід ставок мита, що застосовуються до товарів, які переміщуються через митний кордон країни. Митний тариф може також бути визначений як конкретна ставка мита, що сплачується в разі ввезення або вивезення товару з митної території країни. В останньому випадку поняття митний тариф і мито співпадають. Квотування – це обмеження обсягу експорту (експортна квота) або імпорту (імпортна квота) у кількісному чи вартісному виразі за певний період часу. Квоти сезонного характеру називаються контингентами Тому може здаватися, що тарифні і нетарифні обмеження практично однаково впливають на добробут споживачів та економіки в цілому, але це не так. Порівняльний аналіз впливу мита і квоти у довгостроковому періоді показує, що з точки зору впливу на добробут мито має певні переваги над імпортними квотами. Частково це пояснюють тим, що іноземні виробники, прагнучи зменшити негативний вплив мита на обсяги свого продажу, будуть намагатися зменшити витрати виробництва, що зрештою дозволяє знизити ціни. В результаті у виграші будуть національні споживачі, які зможуть купувати більше товарів. Квота не стимулює іноземних виробників до зниження витрат, оскільки економія на витратах не призведе до розширення імпорту. В умовах економічного зростання, коли зростає внутрішній попит на імпортні товари, негативний вплив квот стає ще більшим порівняно з негативним впливом мита. В цілому аналіз економічних наслідків застосування інструментів протекціоністської торговельної політики показує, що виграш, який отримують захищені національні виробники, досягається ціною значно більших втрат для добробуту нації. Протекціоністські бар'єри призводять до підвищення цін, скорочення обсягів споживання і обсягів світової торгівлі, вони стимулюють розвиток неефективних виробництв і закріплюють неефективний розподіл ресурсів в межах окремої країни та світової економіки в цілому. Політику свободи торгівлі у цьому плані характеризують виключно позитивні результати. Але якщо зважити на те, що в сучасних умовах конкуренція на міжнародних ринках не є досконалою, що наводнення національного ринку іноземними товарами може загострити проблему зайнятості, що без захисту певні галузі не зможуть конкурувати у світовій торгівлі, доводи прихильників протекціонізму можуть виглядати цілком прийнятними. Зрештою кожна країна і світове співтовариство в цілому шукають оптимальне співвідношення між свободою торгівлі та протекціонізмом. Це співвідношення є більш сприятливим для розвитку світової торгівлі, чим ближче воно наближається до свободи торгівлі. Аргументи протекціонізму Одним з найбільш вагомих аргументів є необхідність забезпечення національної оборони, національної безпеки. 3 цим аргументом найчастіше виступають стратегічні галузі – енергетика, машинобудування та ін., наполягаючи на необхідності самозабезпечення країни відповідною продукцією на випадок надзвичайних обставин або війни. Це аргумент не стільки економічного, скільки політичного характеру, який застосовується з метою одержання пріоритетного статусу певними галузями. Але досягнення самозабезпеченості за допомогою торговельних обмежень породжує значні суспільні втрати від високих цін на продукцію захищених галузей. Аргументом політики протекціонізму може виступати необхідність забезпечення національної економічної безпеки, економічної незалежності. В першу чергу, цей аргумент стосується країн, які спеціалізуються на виробництві одного товару, який становить основу експорту країни, і коливання цін світового ринку на нього створює ризик втрат для економіки країни в цілому. Спорідненим аргументом є аргумент захисту молодих галузей. В сучасних умовах розвиненої та жорсткої конкуренції на світовому ринку молоді галузі мають незначні шанси стати ефективними і конкурентоспроможними. Але в ізоляції від світової конкуренції вони не зможуть порівнювати національні витрати виробництва з міжнародними. Безперечно, що молоді галузі потребують захисту до того часу, коли вони зможуть набути порівняльних переваг. Порівняльний аналіз економічних наслідків квоти і мита Основним інструментом торговельної політики є митні тарифи й мита. Митний тариф – це звід ставок мита, що застосовуються до товарів, які переміщуються через митний кордон країни. Митний тариф може також бути визначений як конкретна ставка мита, що сплачується в разі ввезення або вивезення товару з митної території країни. В останньому випадку поняття митний тариф і мито співпадають. Квотування – це обмеження обсягу експорту (експортна квота) або імпорту (імпортна квота) у кількісному чи вартісному виразі за певний період часу. Квоти сезонного характеру називаються контингентами Тому може здаватися, що тарифні і нетарифні обмеження практично однаково впливають на добробут споживачів та економіки в цілому, але це не так. Порівняльний аналіз впливу мита і квоти у довгостроковому періоді показує, що з точки зору впливу на добробут мито має певні переваги над імпортними квотами. Частково це пояснюють тим, що іноземні виробники, прагнучи зменшити негативний вплив мита на обсяги свого продажу, будуть намагатися зменшити витрати виробництва, що зрештою дозволяє знизити ціни. В результаті у виграші будуть національні споживачі, які зможуть купувати більше товарів. Квота не стимулює іноземних виробників до зниження витрат, оскільки економія на витратах не призведе до розширення імпорту. В умовах економічного зростання, коли зростає внутрішній попит на імпортні товари, негативний вплив квот стає ще більшим порівняно з негативним впливом мита. В цілому аналіз економічних наслідків застосування інструментів протекціоністської торговельної політики показує, що виграш, який отримують захищені національні виробники, досягається ціною значно більших втрат для добробуту нації. Протекціоністські бар'єри призводять до підвищення цін, скорочення обсягів споживання і обсягів світової торгівлі, вони стимулюють розвиток неефективних виробництв і закріплюють неефективний розподіл ресурсів в межах окремої країни та світової економіки в цілому. Політику свободи торгівлі у цьому плані характеризують виключно позитивні результати. Але якщо зважити на те, що в сучасних умовах конкуренція на міжнародних ринках не є досконалою, що наводнення національного ринку іноземними товарами може загострити проблему зайнятості, що без захисту певні галузі не зможуть конкурувати у світовій торгівлі, доводи прихильників протекціонізму можуть виглядати цілком прийнятними. Зрештою кожна країна і світове співтовариство в цілому шукають оптимальне співвідношення між свободою торгівлі та протекціонізмом. Це співвідношення є більш сприятливим для розвитку світової торгівлі, чим ближче воно наближається до свободи торгівлі. Аргументи протекціонізму Одним з найбільш вагомих аргументів є необхідність забезпечення національної оборони, національної безпеки. 3 цим аргументом найчастіше виступають стратегічні галузі – енергетика, машинобудування та ін., наполягаючи на необхідності самозабезпечення країни відповідною продукцією на випадок надзвичайних обставин або війни. Це аргумент не стільки економічного, скільки політичного характеру, який застосовується з метою одержання пріоритетного статусу певними галузями. Але досягнення самозабезпеченості за допомогою торговельних обмежень породжує значні суспільні втрати від високих цін на продукцію захищених галузей. Аргументом політики протекціонізму може виступати необхідність забезпечення національної економічної безпеки, економічної незалежності. В першу чергу, цей аргумент стосується країн, які спеціалізуються на виробництві одного товару, який становить основу експорту країни, і коливання цін світового ринку на нього створює ризик втрат для економіки країни в цілому. Спорідненим аргументом є аргумент захисту молодих галузей. В сучасних умовах розвиненої та жорсткої конкуренції на світовому ринку молоді галузі мають незначні шанси стати ефективними і конкурентоспроможними. Але в ізоляції від світової конкуренції вони не зможуть порівнювати національні витрати виробництва з міжнародними. Безперечно, що молоді галузі потребують захисту до того часу, коли вони зможуть набути порівняльних переваг. Порівняльний аналіз економічних наслідків квоти і мита Основним інструментом торговельної політики є митні тарифи й мита. Митний тариф – це звід ставок мита, що застосовуються до товарів, які переміщуються через митний кордон країни. Митний тариф може також бути визначений як конкретна ставка мита, що сплачується в разі ввезення або вивезення товару з митної території країни. В останньому випадку поняття митний тариф і мито співпадають. Квотування – це обмеження обсягу експорту (експортна квота) або імпорту (імпортна квота) у кількісному чи вартісному виразі за певний період часу. Квоти сезонного характеру називаються контингентами Тому може здаватися, що тарифні і нетарифні обмеження практично однаково впливають на добробут споживачів та економіки в цілому, але це не так. Порівняльний аналіз впливу мита і квоти у довгостроковому періоді показує, що з точки зору впливу на добробут мито має певні переваги над імпортними квотами. Частково це пояснюють тим, що іноземні виробники, прагнучи зменшити негативний вплив мита на обсяги свого продажу, будуть намагатися зменшити витрати виробництва, що зрештою дозволяє знизити ціни. В результаті у виграші будуть національні споживачі, які зможуть купувати більше товарів. Квота не стимулює іноземних виробників до зниження витрат, оскільки економія на витратах не призведе до розширення імпорту. В умовах економічного зростання, коли зростає внутрішній попит на імпортні товари, негативний вплив квот стає ще більшим порівняно з негативним впливом мита. В цілому аналіз економічних наслідків застосування інструментів протекціоністської торговельної політики показує, що виграш, який отримують захищені національні виробники, досягається ціною значно більших втрат для добробуту нації. Протекціоністські бар'єри призводять до підвищення цін, скорочення обсягів споживання і обсягів світової торгівлі, вони стимулюють розвиток неефективних виробництв і закріплюють неефективний розподіл ресурсів в межах окремої країни та світової економіки в цілому. Політику свободи торгівлі у цьому плані характеризують виключно позитивні результати. Але якщо зважити на те, що в сучасних умовах конкуренція на міжнародних ринках не є досконалою, що наводнення національного ринку іноземними товарами може загострити проблему зайнятості, що без захисту певні галузі не зможуть конкурувати у світовій торгівлі, доводи прихильників протекціонізму можуть виглядати цілком прийнятними. Зрештою кожна країна і світове співтовариство в цілому шукають оптимальне співвідношення між свободою торгівлі та протекціонізмом. Це співвідношення є більш сприятливим для розвитку світової торгівлі, чим ближче воно наближається до свободи торгівлі. Аргументи протекціонізму Одним з найбільш вагомих аргументів є необхідність забезпечення національної оборони, національної безпеки. 3 цим аргументом найчастіше виступають стратегічні галузі – енергетика, машинобудування та ін., наполягаючи на необхідності самозабезпечення країни відповідною продукцією на випадок надзвичайних обставин або війни. Це аргумент не стільки економічного, скільки політичного характеру, який застосовується з метою одержання пріоритетного статусу певними галузями. Але досягнення самозабезпеченості за допомогою торговельних обмежень породжує значні суспільні втрати від високих цін на продукцію захищених галузей. Аргументом політики протекціонізму може виступати необхідність забезпечення національної економічної безпеки, економічної незалежності. В першу чергу, цей аргумент стосується країн, які спеціалізуються на виробництві одного товару, який становить основу експорту країни, і коливання цін світового ринку на нього створює ризик втрат для економіки країни в цілому. Спорідненим аргументом є аргумент захисту молодих галузей. В сучасних умовах розвиненої та жорсткої конкуренції на світовому ринку молоді галузі мають незначні шанси стати ефективними і конкурентоспроможними. Але в ізоляції від світової конкуренції вони не зможуть порівнювати національні витрати виробництва з міжнародними. Безперечно, що молоді галузі потребують захисту до того часу, коли вони зможуть набути порівняльних переваг. Порівняльний аналіз економічних наслідків квоти і мита Основним інструментом торговельної політики є митні тарифи й мита. Митний тариф – це звід ставок мита, що застосовуються до товарів, які переміщуються через митний кордон країни. Митний тариф може також бути визначений як конкретна ставка мита, що сплачується в разі ввезення або вивезення товару з митної території країни. В останньому випадку поняття митний тариф і мито співпадають. Квотування – це обмеження обсягу експорту (експортна квота) або імпорту (імпортна квота) у кількісному чи вартісному виразі за певний період часу. Квоти сезонного характеру називаються контингентами Тому може здаватися, що тарифні і нетарифні обмеження практично однаково впливають на добробут споживачів та економіки в цілому, але це не так. Порівняльний аналіз впливу мита і квоти у довгостроковому періоді показує, що з точки зору впливу на добробут мито має певні переваги над імпортними квотами. Частково це пояснюють тим, що іноземні виробники, прагнучи зменшити негативний вплив мита на обсяги свого продажу, будуть намагатися зменшити витрати виробництва, що зрештою дозволяє знизити ціни. В результаті у виграші будуть національні споживачі, які зможуть купувати більше товарів. Квота не стимулює іноземних виробників до зниження витрат, оскільки економія на витратах не призведе до розширення імпорту. В умовах економічного зростання, коли зростає внутрішній попит на імпортні товари, негативний вплив квот стає ще більшим порівняно з негативним впливом мита. В цілому аналіз економічних наслідків застосування інструментів протекціоністської торговельної політики показує, що виграш, який отримують захищені національні виробники, досягається ціною значно більших втрат для добробуту нації. Протекціоністські бар'єри призводять до підвищення цін, скорочення обсягів споживання і обсягів світової торгівлі, вони стимулюють розвиток неефективних виробництв і закріплюють неефективний розподіл ресурсів в межах окремої країни та світової економіки в цілому. Політику свободи торгівлі у цьому плані характеризують виключно позитивні результати. Але якщо зважити на те, що в сучасних умовах конкуренція на міжнародних ринках не є досконалою, що наводнення національного ринку іноземними товарами може загострити проблему зайнятості, що без захисту певні галузі не зможуть конкурувати у світовій торгівлі, доводи прихильників протекціонізму можуть виглядати цілком прийнятними. Зрештою кожна країна і світове співтовариство в цілому шукають оптимальне співвідношення між свободою торгівлі та протекціонізмом. Це співвідношення є більш сприятливим для розвитку світової торгівлі, чим ближче воно наближається до свободи торгівлі.
