підготувала Суліма Олена Юріївна
Управлінський облік
Управлінський облік, як інтегрована система обробки та підготовки інформації для внутрішніх користувачі, відіграє важливу роль в економіці більшості зарубіжних і вітчизняних підприємств.
Законом України «Про бухгалтерський облік і звітність в Україні», прийнятим на початку 2000 року було офіційно підтверджено існування управлінського обліку у вітчизняній системі обліку.
Розвиток управлінського обліку в Україні поки що відбувається не послідовно і суперечливо. Проте постійне виявлення зацікавленості з боку менеджерів різних галузей економіки та різних рівнів управління до управлінського обліку свідчить про необхідність упровадження його на вітчизняних підприємствах та подальшого розвитку.
В умовах ринкових відносин кожна організація (підприємство) самостійно обирає напрями розвитку, види продукції, обсяги виробництва, політику збуту, соціальну та інвестиційну політику. Тому створення на підприємствах системи управлінського обліку є об’єктивною необхідністю, адже в кожного підприємства виникає потреба накопичувати інформацію (із внутрішніх і зовнішніх джерел) за різноманітними аспектами для більш ефективного планування, контролю,аналізу та прийняття управлінських рішень.
Суттєві зміни відбулися в організації, техніці й технології виробництва, з’явилося більше різновидності продукції, способів її виготовлення у цих умовах кількість варіантів вирішення значно зросла. Разом із тим зросла ціна неправильно прийнятого управлінського рішення. Тому основним обов’язком керівництва є управління діяльністю найбільш ефективними способами. Для вирішення сучасних проблем управління необхідна принципово нова система формування інформації, котра оперативно реагувала б на зміни що відбуваються в зовнішньому та внутрішньому середовищі і задовольняла б потреби всіх рівнів управління підприємством в обґрунтованій і конкретній інформації. Для цього на підприємствах розвинутих країн світу створено систему управлінського обліку, в якій спеціаліст може обирати форми, методи і прийоми аналізу і контролю. Головне в цій системі – правильно визначити суть економічних процесів і тенденцій, що відбуваються на підприємстві, й своєчасно дати кваліфіковані рекомендації керівникові.
Суть управлінського обліку його призначення відображає формулювання: «виробництво інформації для здійснення ефективного управління».
Розвиваючи концепцію методології управлінського обліку,слід враховувати, що, завдяки принципам її формування, мають вирішуватися практичні проблеми, які виникають на підприємстві. Методологія системи управлінського обліку повинна змінюватися зі зміною стратегій менеджменту. Перед кожним підприємством постає надзвичайно важлива і водночас складна проблема – забезпечити безперервність власного розвитку в умовах надзвичайно динамічного зовнішнього середовища, яке постійно стимулює появу нових методів, систем і підходів. Постала необхідність створення інформаційної бази, сформованої в системі управлінського обліку, яка, постійно пристосовуючись, набула б все нових форм і трансформувала б вже набуті якості для прийняття та реалізації управлінських рішень, адекватним цим ситуаціям.
Предмет управлінського обліку теж змінюється зі зміною стратегій менеджменту. Якщо предметом традиційного обліку вважається діяльність підприємства, то предметом управлінського обліку є «поведінка» підприємства, тобто механізм ефективного управління підприємством.
Необхідно врахувати, що система управління затратами і доходами – це складний механізм зв’язків, відносини і дій менеджері різних рівнів діяльності, тому затрати і доходи займають центральне місце в системі управлінського обліку.
Облік виступає важливим елементом загальної інформаційної системи кожного підприємства; одночасно він є частиною його інформаційного забезпечення. У свою чергу, основним завданням інформаційного забезпечення є надання суб’єктам управління інформації, необхідної для реалізації конкретних функцій управління. Отже, управлінський облік, як частина загальної інформаційної системи, має важливе значення для забезпечення комунікативних зв’язків між структурними підрозділами підприємства.
Сучасною традиційною парадигмою управління затратами називають концепцію доданої вартості, згідно з якою досліджуються складові затрат на всіх стадіях доданої вартості, починаючи з закупівлі сировини і закуповуючи реалізацію продукції (робіт, послуг). Центральним стрижнем такого підходу є максимізація різниці (доданої вартості) між закупівлею і реалізацією.
Система вітчизняного обліку має бути зорієнтована не на виробництво, а на ринок. Мислення, зорієнтоване на продукцію, мусить змінитися на мислення, зорієнтоване на вирішення проблем клієнтів (споживачів), генеруючи одночасно високі прибутки. У нових економічних умовах, суттєвою характеристикою яких є динамічність, пріоритети споживачів і зони прибутку, що постійно змінюється. Вже не можна уникнути змін, тому необхідно звикнути до думки, що постійні зміни – це норма для сучасного періоду. «Зміни перейшли в ту ж категорію, що й смерть і податки, краще зустрітися з ними пізніше, а ще краще – не зустрітися нікого»(Апчерч А. Управленчиский учт: принципы и практика: Пер. с.англ./Под.ред.Я.В.Соколова,И.А.Смирновой.- М. Финанси и статистика,2002.-952с.). Отже, необхідно виходити з того, що фундамент економіки будь-якого підприємства – керована організація, а облік - це специфічний інструмент, який є частиною системи управління, що існує для досягнення бажаних стратегічний цілей організації.
(Нападоська Л.В. Управлнський облік: Підручник для студентів вищих навчальних закладіав.- К.: Книга.2004.-544с.)
Очевидно, що за сучасних умов управлінський облік – це скоріше підхід до організації управління підприємством, що орієнтується на внутрішнього користувача, який має отримувати необхідні відомості оперативному режимі, ніж якась нова методика обліку. Адже ні нових прийомів, ні облікових способів не запропоновано, йдеться лише про нові напрями управління об’єктами та прийняття цілеспрямованих управлінських рішень.
На практиці втілюється теорія за двома напрямками: перший – це підприємство, другий – фахівці. Щодо першого напрямку, то слід звернути увагу, що червоною ниткою через визначення управлінського обліку проходять облік витрат та калькулювання собівартості. З цього випливає, що такий облік мають вести лише ті підприємства, де визначають ці показники, зокрема, промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні.
Очевидно управлінський облік слід розглядати тільки як інструмент управління для великих підприємств та середніх підприємств, що за розмірам наближаються до великих. Крім того, оскільки цей облік не регламентований то не так багато фахівців на великих підприємствах впроваджуватимуть його, бо ведення чи не ведення управлінського обліку ніякої відповідальності за собою не тягне. (Сльозко Т. Управлінський облік чи управлінська стратегія // Бухгалтерський облік і аудит. - №2. - 2006 р. - с.49-55.)
Практичний бік застосування управлінського обліку ставить перед керівництвом підприємства конкретні завдання організаційного характеру, а саме: чи отримає підприємство якусь вигоду від використання цього виду обліку; чи створити управлінську бухгалтерію; який має бути порядок формування інформацій про витрати, обсяг виробництва та систему контролю за цими показниками тощо. (Моссаковський В. Про управлінський облік // Бухгалтерський облік і аудит. - №10. - 2006 р. - с.37-43.)
Управління витратами стосується всіх сфер діяльності, включаючи бюджетну, доцільно предметом управлінського обліку розуміти факти господарського життя, які стосуються процесів постачання ресурсі та їх споживання, а також результаті діяльності підприємства чи установи у звітному періоді на перспективу; під об’єктом – формування необхідної інформації про предмет управлінського обліку з метою подальшого її узагальнення, аналізу та розробки управлінських рішень; під методом управління витратами – порядок формування інформації про предмет та об’єкти обліку і подальшої її обробки з метою розробки управлінських рішень.
Усі ці питання мають бути узгоджені на рівні держави і прийняті до загального застосування.
Історично управлінський облік виник не як джерело загальної інформації про діяльність підприємства для забезпечення управління, а шляхом перетворення обліку виробничих витрат собівартості продукції, який називається виробничим обліком, в управлінський, що забезпечує управління інформацією для прийняття рішень, пов’язаних із виробничими витратами.
Для подальшого вдосконалення управлінського обліку на підприємствах необхідно вирішити такі проблеми:
У визначенні управлінського обліку потрібно більш точно вказати його призначення, а саме:
„ управлінський облік являє собою складову частину бухгалтерського обліку, що ґрунтується на обліку виробничих витрат калькулюванні собівартості виробленої продукції. Він доповнюється плануванням витрат собівартості продукції, їхнім аналізом розробкою проектів рішень щодо управління витратами підприємства ”.
Основним завданням управлінського обліку підприємства є виявлення резервів систематичного зниження собівартості виробленої продукції на сонові створення підсистеми управління витратами підприємства.
Виконання основного завдання управлінського обліку супроводжується низкою часткових завдань:
забезпечення достовірних даних розподілу „ Елементи операційних витрат ” звіту форми №2 „ Звіт про фінансові результати ”;
калькулювання повної собівартості виробленої продукції в цілому і за виробами;
виявлення витрат за центрами відповідальності в порівнянні з плановими завданнями;
визначення розрахунково перемінної частини собівартості цілому і за виробами для проведення аналізу взаємозв’язку витрат, обсягу виробництва і прибутку;
організація обліку витрат і собівартості на снові принципів нормативного обліку виробництва;
забезпечення точності даних обліку аналізу собівартості продукції.
Відповідні зміни рекомендується внести до програми навчального курсу „ Управлінський облік ”. (Білоусова І. Проблеми вдосконалення управлінського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. - №3. - 2008 р. - с.35-40).
Практичне застосування управлінського обліку на підприємствах України є поширеним явищем. Для організації управлінського обліку необхідні висококваліфіковані спеціалісти, повноцінна матеріальна база, чого не можуть дозолити собі більшість підприємств України (Особливо в умовах кризи, коли відбувається масове скорочення штатів працівників)
Разом з тим вітчизняна економічна система, її не стабільність та нормативна неузгодженість потребують чіткої орієнтації суб’єкта господарювання на зовнішні економічні вимоги, внутрішні можливості та потенційні резерви, що може вирішувати впровадження ефективної системи управлінського обліку.
Результативність системи управлінського обліку можлива лише при впровадження прогресивних методів управління на етапах планування, прогнозування, організації поточної господарської діяльності з урахуванням економіко-організаційної структури юридичної особи. Ці завдання цілком під силу керівникам та працівникам економічних служб – фахівцям в галузі знань „ Економіка і підприємництво ”.
(Левицька С. Управлінський та внутрішньогосподарський облік: завдання, мета, чинники ефективного впровадження // Бухгалтерський облік і аудит. - №2. - 2009 р. - с.27-35.).
Система управлінського обліку призначена для рішення внутрішніх задач керування підприємством і є його ноу-хау. Для керування підприємством необхідна детальна інформація, що враховує технологію й організацію саме цього підприємства. Тому інформація управлінського обліку формується і надається з урахуванням потреб керівників конкретного підприємства. Кінцевою метою управлінського обліку є допомога керівництву в досягненні стратегічної мети підприємства.
Управлінський облік суттєво відрізняється від традиційного бухгалтерського обліку, зорієнтованого на складання фінансової звітності. На відміну від фінансового обліку, що ведеться з дотриманням визначених офіційних регламентів (інструкцій, стандартів і т.д.) встановлених державними органами або професійними організаціями, управлінський облік не обмежений у виборі методів і правил. Його форми і методи розробляються самим підприємством з урахуванням різних параметрів, приймаючи до уваги при підготовці варіантів управлінських рішень не тільки регламентні кількісні, але і якісні показники.
Інформація, що надається управлінським обліком, орієнтована на задоволення потреб як стратегічного, так і поточного керування, оптимізацію використання ресурсів, забезпечення об’єктивної оцінки діяльності підрозділів і окремих менеджерів. (Павленко Л.А. Корпоративні інформаційні системи: Навчальний посібник.. — Х. : ВД «ІНЖЕК», 2003. — С. 151-154 (260 с.).)
В Україні розробленню вищезазначеної проблеми приділяється значна увага з боку вітчизняних дослідників М. Чумаченка, С. Го’лова, Л. Сухаревої та ін. Однак на практиці лише деякі вітчизняні підприємства застосовують систему управлінського обліку для ефективнішого вирішення питань i проблем ведення бізнесу. Основне пояснення цього — відсутність достатнього обсягу знань у керівництва. Водночас багато керівників не завжди усвідомлюють роль управлінського обліку в організації, недостатньо чітко розуміють поставлену мету i завдання.( УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: РЕАЛЬНІСТЬ СЬОГОДЕННЯ “ Вісник податкової служби України ” N 17, від 27 квітня 2004 р. Ірина Колос, Юлія Гродецька . Київський національний університет технологій та дизайну)
ОБЛІК ТА УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ
Управлінський облік необхідний для вдосконалення діяльності підприємства, а одним з методів такого вдосконалення є ефективне управління витратами. Помилки та неточності у визначенні та калькуляції витрат призводять до рішень, які не відповідають цілям підприємства, не враховують реальних потреб ринку і ставлять під загрозу функціонування підприємства. Для вирішення проблеми завищення чи заниження значення собівартості певного виду продукції можна використовувати концепцію маржинального доходу та метод функціонально-вартісного аналізу
Система управлінського обліку з використанням сучасних методик та концепцій здатна підтримувати найбільш актуальні для керівної ланки українських товариств рішення, такі як:
Припинення або продовження виробництва збиткового товару.
Нарощування виробництва того чи іншого товару.
Ціноутворення.
Стратегічні (розвиток бізнесу).
Зміни у технології.
Проте слід наголосити, що використання, наприклад, CVP-аналізу в Україні ускладнюється декількома факторами:
Часта зміна цін на матеріали та послуги, які використовуються на виробництві, та ціни реалізації одиниці продукції – не дозволяють визначити діапазон релевантності.
Рівень запасів сировини та матеріалів залежить від несвоєчасності постачання.
Запаси готової продукції необхідно збільшувати або зменшувати через нестабільність попиту.
Обсяг виробництва не є єдиним фактором, що впливає на зміну витрат та доходів.( Стаття була опублікована у "Круглому столі" № 9 (12) за листопад 2008 р.
Автор: Оксана Андрощук)
Історично управлінський облік виник не як джерело загальної інформації про діяльність підприємства для забезпечення управління, а шляхом перетворення обліку виробничих витрат і собівартості продукції, який називався виробничим обліком, в управлінський, що забезпечує управління інформацією для прийняття рішень, пов’язаних із виробничими витратами.
Унаслідок якісних перетворень виробничого обліку, доповнення його плануванням витрат і собівартості продукції, аналізом собівартості та обґрунтуванням проектів управлінських рішень було створено якісно новий управлінський облік. Він дав змогу підняти рівень економічної роботи на підприємстві. Але розбіжності в сучасних посібниках з управлінського обліку присутні і досить значні. Причини розбіжностей в спеціальній літературі з управлінського обліку:
1. Автори зарубіжних видань з управлінського обліку після якісного поліпшення виробничого обліку почали розширювати його додатковою тематикою, причому такою, яка виходить за межі змісту виробничого обліку.
2. Негативний вплив справляє несправедлива оцінка точності показників управлінського обліку. Якщо відносно фінансового обліку підкреслюється точність його показників, то при характеристиці даних управлінського обліку застосовано зовсім інші характеристики, які викликають недовіру до його даних.
3. Автори посібників не дуже дотримуються регламентації, а прагнуть бути не схожими на інших. Парадокс у тому, що ніхто з авторів не заперечує походження управлінського обліку від виробничого обліку, однак у літературі зберігаються обидва види обліку. Але в інтересах практики обліку та теорії ці відмінності необхідно досить чітко окреслити. Це необхідно ще й тому, що у вітчизняній літературі відстоюється положення про те, що управлінський і виробничий облік не синоніми, а самостійні розділи обліку.
4. У зв’язку з викладеним вище необхідно звернути увагу ще й на той факт, в працях з управлінського обліку його розглядають не як частину бухгалтерського обліку, а як вільне використання економічної інформації для управлінського аналізу, і тим самим поступово відбувається відходження від бази виробничого обліку.(« Проблеми вдосконалення управлінського обліку» Савка В.А.,Топольницька А.О.Науковий керівник – Косминко М.В. Буковинська державна фінансова академія,м. Чернівці)
Сучасний розвиток економічних відносин і умов діяльності господарських одиниць обумовив підвищення вимог до інформаційного забезпечення керівництва кожного підприємства. Відповідно, функції управлінського обліку повинні розширюватися, які вже не є лише функціями внутрішньогосподарського обліку. Такої ж думки дотримується і С. Левицька, зазначаючи, що «управлінський облік є не тільки системою збору, реєстрації та узагальнення інформації, а й системою управління підприємством . На думку В. Палія управлінський облік включає елементи бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку, що підтверджує наявність набагато ширших можливостей досліджуваної системи . М. Чумаченко також відносить до функцій управлінського обліку такі, як узагальнення нормативів і планування витрат, аналіз собівартості, врахування не фінансових показників, прийняття рішень, що доводить масштабність управлінського обліку порівняно з традиційним обліком.( к.е.н., Фоміна Олена Володимирівна.Київський національний торговельно-економічний університет. ДО ПИТАННЯ ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТТЯ «УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК»).