ВСТУП Актуальність теми дослідження. Історичний досвід, набутий Україною за роки незалежності, переконливо свідчить, що ефективне державне регулювання суспільними відносинами, у тому числі й економічними, є не тільки важливою передумовою суспільного розвитку, але й нагальною необхідністю економічного зростання. Необхідність і важливість державного регулювання економіки не тільки доведена провідними науковцями світу, але й підтверджена історичним розвитком більшості держав світу. Одним із провідних і найбільш дієвих інструментів державного регулювання економіки є державна податкова політика. Вітчизняний інститут державної податкової політики є порівняно новим суспільним інститутом, формування якого почалося лише з проголошенням Україною незалежності, оскільки в соціалістичній системі господарювання функціонування зазначеного інституту, як необхідного і важливого інструменту державного регулювання економіки, нівелювалося. На жаль, історичний розвиток України як суверенної та незалежної держави свідчить про неефективне та безсистемне використання державної податкової політики як інструменту державного регулювання економіки. Нині державна податкова політика в Україні здійснюється за відсутності єдиної загальнодержавної програми (концепції), що обумовлює її безсистемний та непослідовний характер. Наслідком цього є складність та суперечливість податкового законодавства, внесення численних змін до податкових законів, надмірне податкове навантаження на платників податків, зниження ділової активності суб’єктів господарювання, численні конфлікти між контролюючими органами у сфері оподаткування та платниками податків, значні масштаби тінізації економіки тощо. Потребує вдосконалення також система та структура державних органів, що забезпечують формування, реалізацію та контроль за виконанням державної податкової політики в Україні, оскільки сучасний розподіл відповідних компетенційних повноважень між державними органами характеризується як прогалинами, так і дублюванням окремих функцій. Зазначені негативні особливості державної податкової політики набувають особливого значення в період переходу Україні до ринкової економіки, оскільки прискорення реалізації економічних та соціальних реформ неможливе за відсутності узгодженого функціонування підсистеми державних органів з приводу реалізації відповідної науково обгрунтованої концепції державної податкової політики. Разом з тим, науковий інтерес до організаційно-правових питань здійснення державної податкової політики в Україні також зумовлює комплексність та багатовекторність самого явища державної податкової політики, що охоплює економічні, соціальні, політичні та інші аспекти суспільного життя. Така складність обумовлює постійний науковий інтерес до питань державної податкової політики представників різних суспільних наук, зокрема: філософії, політології, економічної теорії, теорії державного управління, адміністративного права тощо. Наведені вище обставини зумовили необхідність проведення дисертаційного дослідження, присвяченого організаційно-правовим питанням здійснення державної податкової політики в Україні. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов'язане з темами науково-дослідної роботи кафедри правознавства Київського національного торговельно-економічного університету, зокрема є складовою науково-дослідної теми № 10/1 „Актуальні проблеми комерційного права”, затвердженої вченою радою КНТЕУ від 2 лютого 2001 року. Крім цього дане дослідження є складовою держбюджетної науково-дослідної роботи професорсько-викладацького складу кафедри правознавства Київського національного торговельно-економічного університету „Актуальні проблеми вдосконалення законодавства України” (довідка №1264/33 від 30.06.2004 р.) Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження організаційно-правових аспектів формування, реалізації та контролю за виконанням державної податкової політики в Україні, еволюційного розвитку законодавства із зазначених питань, визначення основних напрямків реформування системи державних органів, що забезпечують формування, реалізацію та контроль за виконанням державної податкової політики в Україні, а також розробка і обґрунтування рекомендацій щодо вдосконалення чинної нормативної бази, що регламентує державне управління у сфері оподаткування. Відповідно до поставленої мети дисертаційної роботи завданнями даного дослідження є: визначення поняття та принципів здійснення державної податкової політики, аналіз її змісту; дослідження співвідношення державної податкової політики, державного управління у сфері оподаткування та державного регулювання у сфері оподаткування; визначення місця державної податкової політики в системі загальнодержавної політики України; аналіз історичних етапів формування та еволюційного розвитку законодавства з питань здійснення державної податкової політики в Україні; дослідження актуальності і необхідності розробки та реалізації в Україні Концепції державної податкової політики; визначення та дослідження системи державних органів, що беруть участь у формуванні, реалізації та контролі за виконанням державної податкової політики шляхом аналізу їх правового статусу та відповідних компетенційних повноважень; аналіз рівня ефективності функціонування системи державних органів, що забезпечують формування, реалізацію та контроль за виконанням державної податкової політики в Україні з метою підготовки та надання обґрунтованих пропозицій щодо її вдосконалення; визначення місця Державної податкової адміністрації України в системі державних органів, що забезпечують формування, реалізацію та контроль за виконанням державної податкової політики в Україні; підготовка обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення організаційно-правового забезпечення формування, реалізації та контролю за виконанням державної податкової політики в Україні. Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері формування, реалізації та контролю за виконанням державної податкової політики в Україні. Предметом дослідження є система нормативно-правових актів, які регулюють відносини, що виникають у процесі формування, реалізації та контролю за виконанням державної податкової політики в Україні, літературні джерела, матеріали судової практики вирішення спорів між платниками податків та контролюючими органами у сфері оподаткування, а також практики застосування чинного податкового законодавства України. Методи дослідження. Для досягнення зазначеної мети та розв’язання поставлених задач при проведенні дослідження дисертант використав поширені та загальноприйняті в юридичній науці методи наукового дослідження і методи наукового пізнання, зокрема: системного аналізу досліджуваних явищ і подій; порівняльного аналізу правових норм і понять; формально-логічного та історичного аналізу правових категорій. Окремі питання в роботі досліджувались як міжпредметні проблеми на межі юридичних та економічних наук, що відповідає завданню комплексного дисертаційного дослідження явищ. За допомогою історико-правового методу було досліджено процес формування інституту державної податкової політики в Україні, становлення та етапи розвитку вітчизняного законодавства з питань здійснення державної податкової політики. Системний аналіз застосовувався при вивченні і дослідженні системи державних органів, що забезпечують формування, реалізацію та контроль за виконанням державної податкової політики в Україні. У дослідженні також широко застосовувалися методи моделювання та прогнозування під час розробки та надання пропозицій щодо вдосконалення окремих положень податкового законодавства України та функціонування зазначеної вище системи державних органів. Емпірична база дослідження. Основні теоретичні положення, наукові висновки та практичні рекомендації даного дисертаційного дослідження ґрунтуються на аналізі чинного адміністративного, фінансового та податкового законодавства України, нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади, зокрема Державної податкової адміністрації України, а також на результатах власних теоретичних досліджень. Теоретичним та науковим підґрунтям дослідження є наукові здобутки провідних українських вчених-юристів, зокрема В.Б. Авер'янова, В.Г. Атаманчука, О.Ф. Андрійко, Д.А. Бекерської, І.П. Бутко, О.Д. Василика, Л.К. Воронової, Н.В. Воротіної, Н.К. Ісаєвої, С.Т. Кадькаленка, Л.В. Коваля, Ю.І. Крегула, М.П. Кучерявенка, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришка, П.С. Пацурківського, В.І. Полюховича, В.В. Цвєткова та багатьох інших авторів. Теоретичну базу даного дослідження також доповнюють наукові доробки зарубіжних вчених, які прямо чи опосередковано торкаються досліджуваної проблематики: С.С. Алексєєва, А.П. Альохіна, В.Г. Афанасьєва, Б.А. Венегрова, М.П. Девере, Ю.М. Козлова, Б.П. Курашвілі, Л.А. Пала, Ю.А. Тихомирова, Н.І. Хімічевої та інших. Враховуючи міжпредметний характер даної роботи, дисертантом під час проведення дисертаційного дослідження був використаний науковий доробок вчених-економістів, зокрема М.Я. Азарова, О.Д. Василика, Л.І. Дідківської, Л.С. Головко, Б.А. Гаєвського та інших. Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед в тому, що дане дисертаційне дослідження є першим в українській правовій науці комплексним дослідженням організаційно-правових засад здійснення державної податкової політики в Україні, в якому запропоновано концепцію вдосконалення функціонування зазначеного інституту. Наукова новизна даної роботи також визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей, тенденцій розвитку відносин у податковій сфері та напрямків вдосконалення як системи державних органів, що забезпечують формування, реалізацію та контроль за виконанням державної податкової політики, так і законодавства з питань здійснення державної податкової політики в Україні. У процесі дослідження зроблені й обґрунтовані науково-теоретичні висновки і пропозиції, а також сформульовано ряд положень, що виносяться на захист: запропоновано комплексне авторське визначення категорії „державна податкова політика”, що принципово відрізняється від існуючих системним підходом та відповідністю вимогам сучасного етапу соціально-економічного розвитку українського суспільства. Державна податкова політика – це напрям державної фінансової політики, що виражається у постійній, організованій, системній і цілеспрямованій діяльності/бездіяльності компетентних державних органів щодо засобів, методів і форм організації системи мобілізації податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та інших цільових фондів, а також їх правову регламентацію з метою забезпечення збалансованості державного бюджету та стимулювання економічного розвитку країни; обґрунтовано пропозицію та доведено необхідність розроблення, затвердження та реалізації загальнодержавної Концепції державної податкової політики в Україні, оскільки зміни і доповнення, що вносяться до вітчизняного податкового законодавства й системи оподаткування, зазвичай розробляються безсистемно та без урахування взаємозв’язку з уже впровадженими нововведеннями, що в свою чергу зменшує ефективність останніх; розроблено критерії класифікації державної податкової політики: за терміном здійснення (короткострокова, середньострокова та довгострокова), за територіальним масштабом здійснення (загальнодержавна, регіональна і місцева), за галузями народного господарства (державна податкова політика в промисловості, державна податкова політика в сільському господарстві та ін.), за суб’єктами реалізації (державна податкова політика, що реалізується центральними органами державної влади, державна податкова політика, що реалізується місцевими органами державної влади), за об’єктами оподаткування (державна політика щодо оподаткування майна, державна політика щодо оподаткування доходів); виокремлено та досліджено систему державних органів, що здійснюють державну податкову політику в Україні. Структурні елементи даної багаторівневої системи державних органів, з одного боку, характеризуються специфічними особливостями, пов'язаними з рівнем їх компетенції і повноваженнями, а також характером відповідних цілей, а, з іншого – особливою загальною функціональною спрямованістю, під якою слід розуміти виконання відповідними державними органами однієї або декількох наступних функцій: 1) формування державної податкової політики; 2) реалізація державної податкової політики; 3) контроль за виконанням державної податкової політики, а також розкрито зміст зазначених функцій; на основі аналізу системи загальнодержавної політики автором визначено місце державної податкової політики України. Державна податкова політика – це окремий напрям державної фінансової політики; уточнено співвідношення та розмежування категорій „податкові органи” та „контролюючі органи у сфері оподаткування” з огляду на те, що вони мають різний юридичний зміст. Контролюючі органи України у сфері оподаткування є поняттям ширшим, ніж податкові органи України, і включає в себе, крім останніх, органи Державної митної служби України, установи Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України від нещасних випадків та професійного захворювання. При цьому дисертантом акцентується увага на необхідності уточнення переліку контролюючих органів України у сфері оподаткування, який закріплено у статті 2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки Фонд соціального страхування України реорганізовано і його правонаступниками є Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонд соціального страхування України від нещасних випадків та професійного захворювання; уточнено правовий статус Державної податкової адміністрації України. Враховуючи одночасне існування одразу двох нормативних актів – Закону України „Про державну податкову службу України” та Положення „Про Державну податкову адміністрацію України”, які по різному визначають правовий статус Державної податкової адміністрації України, її підконтрольність, підзвітність, а також порядок призначення керівників та їх заступників, дисертант пропонує зазначений державний орган визначити центральним органом виконавчої влади, наділити його відповідним правовим статусом, а також внести відповідні зміни до пункту 1 Положення „Про Державну податкову адміністрацію України”; враховуючи багатогранність впливу державної податкової політики на широкий спектр суспільних відносин, дисертант доводить недоцільність зосередження повноважень щодо розроблення зазначеного напряму державної політики лише в межах Міністерства фінансів України. При цьому обґрунтовано позицію щодо необхідності створення у складі Кабінету Міністрів України колегіального органу – Урядового комітету з питань державної податкової політики, до завдань якого слід віднести розроблення державної податкової політики; подальшого розвитку дістали: обґрунтування недоцільності як з правової, так і з економічної точки зору оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді процентів за депозитними вкладами у банках та інших фінансово-кредитних установах; дослідження розвитку законодавства про державну податкову службу України, який умовно можна поділити на три етапи: перший – з 1990 р. по 1998 р.; другий з 1998 р. по 2003 р.; третій – з 2003 р. по теперішній час. Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження, сформульовані висновки та пропозиції можуть бути використані для вдосконалення податкового законодавства України, зокрема шляхом внесення запропонованих змін та доповнень до проекту Податкового кодексу України, Законів України "Про податок з доходів фізичних осіб" і „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (акт впровадження №06-10/10-867), а також при розробленні „Концепції державної податкової політики в Україні”. Запропоновані дисертантом висновки та пропозиції також можуть бути використані органами державної податкової служби України під час роботи з платниками податків з метою забезпечення гармонізації відносин з ними. Крім цього, матеріали дисертаційного дослідження можуть використовуватись у навчальному процесі при вивченні курсів з податкового, фінансового права та спецкурсу „Правові основи державної податкової політики України”, а також при підготовці до друку навчальної та навчально-методичної літератури. Апробація результатів дослідження. Теоретичні висновки і пропозиції, сформульовані в дисертації, обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції „Торговля в экономической системе: теория и практика” (м. Мінськ, 2002 р., тези опубліковані), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Банківська система в умовах трансформації фінансового ринку України” (м. Київ, 2003 р., тези опубліковані), Міжнародній науково-практичній конференції „Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2003 р., тези опубліковані), науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Академії муніципального управління (м. Київ, 2003 р., тези опубліковані). Публікації. Основні висновки та результати дисертаційного дослідження викладено в семи наукових публікаціях, шість з яких у фахових виданнях, всі одноосібні. Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел.
