Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра менеджменту
Реферат
з дисципліни
«Основи наукових досліджень»
на тему:
«Роль науки в науково-технічній революції»»

Зміст
Вступ
Сутність науково-технічної революції
Особливості сучасного етапу НТР і соціально-економічний прогрес
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Сутнісні сили людини як вирішального фактора соціально-економічного прогресу розвиваються у тісному взаємозв'язку з іншими факторами. Деякі з них інтегруються у певні групи, комплекси, посилюючи свій синергічний ефект. Важливу роль у цьому процесі відіграє науково-технічна революція (НТР). Тривалий період розгортання НТР свідчить про її поєднання з еволюційною формою науково-технічного прогресу (НТП), що передбачає з'ясування співвідношення НТР і НТП, основних ознак самої НТР. Розкриття сутності НТР, особливостей її сучасного етапу ( в тому числі перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу) дає змогу з'ясувати вплив цих революційних Перетворень на соціально-економічний прогрес, зокрема на зміст праці, формування суспільства нового типу.
Протягом усієї історії людство перебуває в стані постійного наукового і технічного пошуку. Розум, зусилля і майстерність рук людини дали змогу їй пройти, напри, вклад, в галузі енергетики шлях від набуття вміння застосування вогню до відкриття ядерної і термоядерної енергії; в галузі транспорту - від винайдення колеса до створення сучасних надшвидкісних поїздів або літаків. Поступальний рух людського суспільства у розвитку науки і техніки називають науково-технічним прогресом, На відміну від науково-технічного прогресу, що споконвіку супроводжує розвиток цивілізації, науково-технічна революція (НТР) - це якісний стрибок у розвитку продуктивних сил, що відбувається в результаті поєднання процесів наукової та технічної революції.
Сутність науково-технічної революції
Термін "НТР" уперше ввів у науковий обіг англійський учений Дж. Бернал наприкінці 50-х років XX ст. У радянській науковій літературі (філософській, економічній та ін.) налічувалося до 180 визначень сутності НТР. У 90-ті роки XX ст. цій проблемі стали приділяти значно менше уваги. Найчастіше сутність НТР українські і російські економісти визначають як якісний стрибок у розвитку продуктивних сил суспільства1, як їх докорінне якісне перетворення2, як "докорінне перетворення сфери виробництва і сфери послуг, ...перехід до якісно нового етапу розвитку економіки", як "принципову якісну зміну становища людини у виробництві". У багатьох підручниках з економічної теорії говориться лише про науково-технічний прогрес, а значення НТР як сучасної форми такого прогресу взагалі ігнорується.
Наведені визначення НТР мають такі недоліки:
1) методологічно некоректно НТР підведено під якісні перетворення замість сутнісних;
2) не застосовано принцип суперечності, що робить такі визначення поверховими;
3) НТР помилково розповсюджується на всю економіку, а отже, на суспільну форму продуктивних сил, тоді як вона здійснюється лише в межах технологічного способу виробництва;
4) зміни в одному з елементів (у становищі людини у виробництві) видано за ціле;
5) нехтування дослідженням НТР не дає змоги дослідити зміни, які відбуваються понад 40 років у розвитку продуктивних сил розвинутих країн, а отже, і у тих кількісно-якісних зрушеннях, котрі здійснюються внаслідок цього у відносинах економічної власності.
Для того щоб обґрунтувати найкоротше визначення сутності НТР, слід з'ясувати революційні зміни, які відбулися в техніко-економічних відносинах. Такі зміни виявляються, зокрема, в тому, що в межах суспільного поділу праці починає домінувати розвиток одиничного поділу праці, у тому числі на інтернаціональній основі. Отже, науково-технічна революція — це революційні зміни у взаємодії людини і природи, а також в системі продуктивних сил і техніко-економічних відносин (тобто технологічного способу виробництва). Це визначення синтезує радикальні зміни усього технологічного способу виробництва, але не розкриває комплексної сутності НТР, бо не охоплює її основні ознаки, кожна з яких теоретично відображається певними техніко-економічними категоріями.
НТР можна також розглядати як процес діалектичного поєднання наукової і технічної революції. Наукова революція почалась ще наприкінці XIX — на початку XX ст. як наслідок вивчення структури матерії, різних видів випромінювання, відкриття елементарних частинок (електрона та ін.), вивчення створення нових хімічних елементів, теорії відносності. Коли на основі цих та інших відкриттів були побудовані ядерні реактори, лазери, ЕОМ (комп'ютери), космічні апарати, наукова й технічна революції злилися.
Системна суть НТР розгортається в таких її основних ознаках:
1. Перетворення науки у безпосередню продуктивну силу. Закономірністю розвитку науки є те, що її прогрес у певний проміжок часу залежить від знань, успадкованих від попередніх поколінь, а натепер — і від засвоєння, активної адаптації набутих в інших країнах наукових знань, від інтернаціоналізації науки. Функцію безпосередньо продуктивної сили наука виконує насамперед традиційним шляхом, тобто через механізм реалізації наукових винаходів у машинах, робочій силі, предметах праці та інших елементах продуктивних сил, а також — перетворенням науки на самостійний фактор виробництва, на відносно самостійну рушійну силу економічного прогресу.
2. Кардинальні зміни в техніці — штучно створені засоби праці, які посідають проміжне місце у взаємодії людини і природи. Центральна ланка цього революційного перетворення — поява четвертого покоління машин — автоматичного керуючого пристрою, який долає обмеженість психофізичних можливостей людини у процесі виробництва. Отримуючи імпульс від розвитку науки, зокрема від відкриття нових властивостей матерії, розробки нової техніки, конструкційних матеріалів, джерел енергії тощо, техніка стає проміжною ланкою на шляху здійснення НТР і, у свою чергу, дає науці стимул для розвитку. Впровадження принципово нової техніки у процес виробництва означає безпосередній вплив найновішої технології на предмети праці, що зумовлює якісні зміни у змісті праці людини, сприяє розвитку її сутнісних сил.
3. Суттєві перетворення головної продуктивної сили — людини-працівника: формування працівника нового типу, радикальна зміна змісту праці (зокрема, витіснення працівника зі сфери виробництва і перехід до здійснення контролюючих функцій), гармонійне поєднання розумових, фізичних, психічних зусиль людини, її духовне збагачення. Таке перетворення людини-працівника передбачає домінування розумових зусиль, духовних здібностей при організації й управлінні виробництвом, високий рівень освіти та кваліфікації.
4. Докорінне перетворення предметів праці, створення нових видів матеріалів з наперед заданими необхідними властивостями на основі синтезу використовуваних раніше: композитні матеріали (поєднання матеріалів і кераміки та ін.), сплави різних металів, полімери, надчисті матеріали, хімічне волокно, нові метали (аморфні сплави, що накопичують інформацію, надпровідники тощо).
5. Упровадження принципово нових технологій, що з'явилися на базі фундаментальних відкриттів — лазерних, плазмових, мембранних, електронно-променевих та ін. їм властиві маловідходність, вони забезпечують зростання продуктивності праці в десятки разів, високу якість продукції, екологічну чистоту тощо.
6. Революційні зміни у підході до використання людьми сил природи. Розпочалися під час промислової революції наприкінці ХVIII — на початку XIX ст., коли у безпосередньому виробництві почали використовувати силу вітру, пари, електроенергію. За НТР важливу роль відіграють ядерна та термоядерна енергія, перспективним є широке використання енергії термоядерного синтезу, сонця, океанських припливів, підземного тепла та ін.
7. Революція у формах і методах організації виробництва. Вперше революційні зміни у цій сфері відбулися з впровадженням системи Тейлора. її ще перед Другою світовою війною замінили досконаліші — система аналітичної оцінки робіт, збагачення змісту праці, людських стосунків тощо.
8. Революція у засобах зв'язку, виникнення принципово нових засобів інформації — космічних, волоконно-оптичних тощо.
На основі комплексного аналізу основних ознак НТР логічно можна з'ясувати системне визначення її сутності.
Науково-технічна революція — революційні перетворення науки, техніки і технології, які зумовлюють докорінні зміни у взаємодії людини і природи, особистісних і речових факторів виробництва, системи продуктивних сил та її речової (техніко-економічної) форми, що, у свою чергу, детермінує перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу, принципові зміни ролі людини в суспільному виробництві.
Особливо важливу роль (якщо не брати до уваги зміни в основній продуктивній силі) відіграє перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу. Воно передбачає органічний взаємозв'язок науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) з масовим виробництвом.
Наука як продуктивна сила — сфера розумової діяльності людства, яка полягає в розробленні й теоретичній систематизації знань про реальну діяльність, що використовується для підвищення ефективності виробництва матеріальних і духовних благ.
Загалом до кінця ХVIII ст. вчені вивчали окремі ізольовані явища, накопичували дані з різних сфер знань. У XIX ст. під впливом потреб виробництва, зокрема промислового перевороту, наука почала досліджувати процеси, генезис і розвиток окремих речей, явищ. Найвагомішим результатом таких досліджень стало відкриття клітини і створення клітинної теорії, закону збереження і перетворення енергії, еволюційна теорія Ч. Дарвіна. Виявлення електрона та глибоке вивчення елементарних частинок почало революцію у природознавстві. Поява методів штучного створення нових хімічних елементів, вивчення енергетичних процесів на Землі, Сонці, в космічному просторі стали найважливішими умовами виникнення НТР у середині 50-х років XX ст.
За НТР роль науки кардинально змінилася, вона перетворилася на безпосередню специфічну продуктивну силу, що характеризується такими основними властивостями:
1) домінування теоретичних знань над експериментальними. До цього нові технічні винаходи іноді робилися емпірично, а науково пояснили їх пізніше (наприклад, теорія, яка обґрунтовувала функціонування парової машини, з'явилась приблизно через півстоліття після її винайдення). У сучасну епоху поява комп'ютерів, лазерів, ядерних реакторів та інших винаходів є наслідком цілеспрямованого використання фундаментальних наукових відкриттів;
2) перетворення науки в більшості галузей виробництва на початкову стадію безпосереднього матеріального виробництва;
3) безперервне набуття виробничими процесами все більше наукового характеру;
4) сприяння інтенсивному економічному зростанню, оскільки використання досягнень науки дає змогу поліпшувати економічну якість машин, обладнання, транспорту тощо, інтенсифікувати технологічні процеси, вдосконалювати організацію виробництва і праці;
5) перетворення праці вченого на продуктивну працю сукупного працівника;
6) безпосередній вплив науки на окремі елементи продуктивних сил — предмети праці, форми й методи організації виробництва, інформацію.
Роль науки як важливої продуктивної сили суспільства виявляється насамперед у швидкому зростанні в більшості розвинутих країнах витрат на науку (у США такі витрати за 1970—2000 рр. зросли з 28,6 до понад 220 млрд дол.), а також в тому, що сфера НДДКР стала одним із найважливіших факторів (поряд з якісним удосконаленням трудових ресурсів) економічного зростання, конкурентної боротьби. Стимулюючи генеруючу дію цього фактора, розвинуті країни витрачають від 2,5 % до 8 % ВНП на розвиток НДДКР. В Україні внаслідок кризових явищ в економіці у 90-ті роки XX ст. — на початку XXI ст. ця частка скоротилась до 0,3 % (у 2003 р.).
Ще одним виявом процесу перетворення науки на продуктивну силу є переважаючий її розвиток у системі "наука — техніка — виробництво" і випереджаючий розвиток наукомістких галузей. Держава активно сприяє освоєнню космічного простору, розвитку ядерної енергетики, біотехнології, напівпровідникової технології, комплексної автоматизації та роботизації виробництва тощо тому, що, наприклад, в США одиниця їх продукції в 10 разів наукомісткіша, а її матеріаломісткість на ЗО % нижча, ніж в традиційних. Свідченням цього процесу є також активна державна підтримка НДДКР усіма розвинутими країнами, що виявляється в організації наукової діяльності в межах державних лабораторій (які зайняті переважно довготерміновими і дорогими проектами), у фінансуванні значної частки витрат на науку, зокрема у ВНЗ (які проводять фундаментальні та прикладні дослідження), наданні додаткових пільг, створенні спільних і міжгалузевих інститутів та програмно-цільових центрів тощо.
Україна у перетворенні науки на продуктивну силу значно відстає від розвинутих країн, причому таке відставання зросло у 90-ті роки XX — на початку XXI ст. Крім скорочення витрат на розвиток науки, це виявилось в істотному зменшенні кількості наукових працівників та мережі проектних і науково-дослідних установ, еміграції за кордон понад 6,2 тис. докторів і кандидатів наук за період з 1991 по 2001 рік та ін.
Наслідком перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу, як і кумулятивної дії інших факторів, став перехід НТР у другий етап свого розвитку, який почався в середині 70-х років XX ст. (перший етап в середині 50-х років XX ст.), і поява в системі продуктивних сил ще одного елементу — інформації.
Особливості сучасного етапу НТР і соціально-економічний прогрес
Найважливіші напрями розвитку НТР на другому етапі. Цей етап пов'язаний передусім з електронною автоматизацією матеріального виробництва і обігу, науково-технічної творчості. Він почався з винайдення і швидкого розвитку мікропроцесорів на великих інтегральних схемах і був названий мікропроцесорною революцією (кристал площею 1 см2 може накопичувати до 5 млн біт інформації). Мініатюризація основних блоків ЕОМ, зокрема пристроїв пам'яті (або блоків пам'яті), уможливила підключення їх до будь-яких машин і механізмів як керуючої частини, створення досконаліших комп'ютерів, електронних блоків керування в побутовій техніці тощо. Якісне поліпшення інформаційної місткості, надійності, швидкості роботи комп'ютерів, їх гнучкості й автономності (без втручання людини) стали матеріальною основою для створення комп'ютерів п'ятого покоління. Вони здатні "розуміти" мову людини, фотографії, графіки та інші символи, тобто це інтелектуальні комп'ютери. Приблизно 70 % таких машин випускається у США, 28 % — в Японії, 1% — у Німеччині. Американські вчені планують створити суперкомп'ютер, який буде виконувати тисячу трильйонів операцій за секунду.
Зі створенням комп'ютерів фемптового діапазону, біомолекулярних чіпів з'являться комп'ютери, які переважатимуть людину в сотні разів за обсягом пам'яті та в мільйони разів за швидкістю виконуваних операцій. На надмістких сучасних носіях обсягом з невелику кімнату можна записати всю накопичену людством опубліковану інформацію, а пошук необхідної інформації в еквівалентних мільйону томів системах здійснювати за одну-дві хвилини. Країни, які значно відстали у створенні суперкомп'ютерів, перетворяться на інформаційну колонію найрозвинутіших держав. Нормальне функціонування таких ЕОМ забезпечують різноманітні програми, за допомогою яких зовнішня інформація перекладається на цифрову мову. Цим видом інтелектуальної та професійної діяльності у США зайнято майже 500 тис. спеціалістів, що свідчить про появу і швидке поширення нового виду професій, сприяє збільшенню питомої ваги осіб розумової праці. Мікропроцесорна революція зменшує фізичне навантаження, підвищує загальну комп'ютерну грамотність і роль розумової праці, а отже, значно прискорює науково-технічний прогрес.
Мікропроцесори стали матеріальною основою для створення промислових ("інтелектуальних") роботів третього покоління. Вони за допомогою сенсорної системи сприймають інформацію про навколишні події, відтак обробляють її за допомогою найновіших ЕОМ і передають у свій виконавчий механізм, створюючи реальні передумови для комплексної автоматизації виробництва, формування "безлюдних виробництв", або "заводів-автоматів". Це найвищий ступінь автоматизації, який передбачає виготовлення машин самими машинами, і є передумовою безперервної роботи, величезного зростання продуктивності суспільної праці, швидкого освоєння нової продукції, системного контролю за якістю виробленої продукції.
Новий етап НТР позначений також інтенсивним розвитком біотехнології, зокрема генної клітинної інженерії, що забезпечує передумови для розгортання біотехнологічної революції: створення нових організмів з наперед заданими властивостями, зміна спадкових якостей сільськогосподарських рослин і тварин. На основі біотехнології виникають нові галузі промисловості, суттєво скорочується енергомісткість і матеріаломісткість у сільському господарстві, нафтовій, хімічній галузях, революціонізується медицина, виробництво продуктів харчування тощо, посилюється процес інтенсифікації виробництва.
Новітнім напрямом сучасного етапу НТР є комплексне застосування різних засобів інформації (у тому числі супутників зв'язку) і зв'язку, передусім тих, які впливають на людські відчуття (візуальні та слухові), і нові методи роботи з такими засобами, внаслідок чого відбувається їх інтеграція та виникають нові джерела інформації. Використання мультимедіа поліпшує доступ до зовнішньої інформації, вдосконалює планування, маркетингові дослідження, моделювання різних об'єктів і процесів тощо. Виникають віртуальні університети, забезпечено широкий доступ до Інтернету, з'являються машини, що впливають на емоції та почуття людей тощо. Каталізатором науково-технічного й економічного прогресу в усіх галузях економіки є космонавтика, освоєння космічного простору.
Бурхливий розвиток електронної техніки зумовлює поступове перетворення всієї інформаційної діяльності, створення могутніх індустріально-інформаційних комплексів як у національних, так і в міждержавних межах. Наприклад, частка електронної промисловості, телекомунікацій та інформаційних послуг у ВНП Японії становить нині 20 %, а майже 70 % робочої сили зайнято в інформаційному та комунікаційному секторах економіки.
Висновок
Україна значно відстає від розвинутих країн в розгортанні НТР, зокрема у впровадженні ЕОМ (комп'ютерів), промислових роботів, гнучких виробничих систем, у рівні розвитку вищої та середньої освіти, ступені розвитку людини-працівника та інших напрямах НТР. Це пояснюється незначними витратами на розвиток науки, відсутністю раціональної економічної, наукової і інноваційної політики та ін.
Список використаної літератури
Гордійчук А.С., Стахів О.А. Основи наукових досліджень:Навч.посіб.-Рівне:НУВГП,2008.-331с.
Єщенко В.О., Копитко П.Г., Опришко В.П., Костогриз П.В. Основи наукових досліджень в агрономії:Підручник/За ред. В.О.Єщенка. - Київ:Дія,2005.-288с.
Кір'янов В.М. Основи наукових досліджень:Навч. посіб. для економічних спец.-Рівне:НУВГП,2008.-286с.
Макогон Ю.В., Пилипенко В.В. Основи наукових досліджень в економіці:Навч. посіб.-2-ге вид.-Донецьк:Альфа-прес,2007. - 144с.
П'ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі:Навч. посібник. - Київ:ЦНЛ,2003. - 116с.
Романчиков В.І. Основи наукових досліджень:Навч.посіб.-Київ:ЦУЛ,2007. - 254с.
Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень:Навч.посіб.- Київ: Видавничий Дім «Слово», 2003.- 240 c.