ВСТУП 3РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СВІТОВОГО РИНКУ КАПІТАЛІВ 41.1. Суть міжнародного руху капіталу 41.2. Основні форму руху капіталу на світовому ринку 51.3. Причини та наслідки міжнародного руху капіталів 11РОЗДІЛ 2 УКРАЇНА В СУЧАСНОМУ РИНКУ КАПІТАЛІВ 142.1. Основні тенденції на світовому ринку капіталів 142.2. Україна на світовому ринку капіталів 192.3. Рейтинги інвестиційної привабливості регіонів України 25РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВИЙ РИНОК КАПІТАЛІВ 28ВИСНОВКИ 38СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 40 Вступ При всьому різноманітті форм міжнародного руху іноземного капіталу пріоритетну роль на сучасному етапі грають прямі іноземні інвестиції, причому механізм і канали по яких вони здійснюються, знаходяться в процесі постійного вдосконалення і розвитку, модернізуються разом із структурними зрушеннями у всьому світовому господарстві.Міжнародна інвестиційна діяльність грає ключову роль в системі сучасних міжнародних економічних відносин і робить значний вплив (як позитивне, так і негативне) на економічний розвиток всіх країн і регіонів миру. В даний час Україна не має в своєму розпорядженні власних інвестиційних засобів в потрібному об'ємі, тому одним з пріоритетних напрямів вітчизняної зовнішньоекономічної політики є залучення іноземних інвестиційних засобів. Проте процес залучення інвестиційних засобів повинен регулюватися з боку держави. Таке регулювання може здійснюватися за допомогою сукупності спеціальних правових, адміністративних, економічних і соціально-психологічних методів, і деяких інструментів стимулювання і обмеження. Таким чином, вивчення розвитку світового ринку капіталів є основою для розроблення національної інвестиційної політики України.Метою курсової роботи є вивчення формування та розвитку світового ринку капіталів. Встановлена мате зумовила виконання наступних завдань:- вивчити теоретичні основи формування світового ринку капіталів;- визначити місце України у сучасному ринку капіталів;- розглянути проблеми і перспективи інтеграції України у світовий ринок капіталів.Предметом курсової роботи є світові інвестиційні процеси, об’єктом – світовий ринок капіталів.Висновки У реальному економічному змісті міжнародний рух кап¬італу є визначальним елементом функціонування світової економіки, розвитку форм і умов міжнародних господарсь¬ких зв'язків усіх видів. Він лежить в основі функціонуван¬ня сучасної світової економіки, а динаміка співвідношення показників даного процесу та їх функціонально-елементний склад відбивають характер економічного розвит¬ку країни на тому чи іншому етапі.В умовах фінансової глобалізації інвестиційні ресурси пе¬реміщуються у відповідності з принципом господарської доцільності і концентруються в регіонах, де можна досягти найбільшої ефективності. Приплив ПІІ стає одним з ключо¬вих критеріїв статусу країни, успішності її включення до світового господарства.Основною тенденцією розвитку ринку ПІІ є підвищення частки розвинутих країн і зниження частки країн, що розвива¬ються. Так, у сфері імпорту інвестицій близько 73% припадає на промислово розвинуті країни, понад 24% — на країни, що розвиваються, і менше ніж 3% — на країни Центральної і Східної Європи.Акумулювання вітчизняного капіталу за кор¬доном створює головну проблему – повернення їх у вигляді інвестицій на Батьківщину.Це явище має суперечливі властивості. З одного боку, власники капіталу зацікавлені в поверненні коштів на Батьківщину, оскільки норма прибутку в Україні з урахуван¬ням можливостей офіційної і тіньової економіки значно пере¬вищує норму прибутку від використання коштів за кордоном.З іншого боку, тіньовий характер капіталу стримує його по¬вернення унаслідок високого ступеня ризику, пов'язаного з необхідністю обґрунтувати походження коштів, що викорис¬товуються для особистих цілей, закупівлі дорогої техніки, ав¬томобілів, нерухомості і т.п. Крім того, ризик обумовлений ще й необхідністю одержання офіційних кредитних та інвес¬тиційних ресурсів, участю в приватизації, нейтралізації пе¬реслідувань тіньової діяльності державними органами.Низький рівень іноземного інвестування обумовлений провалом здійснюваних в Україні реформ, які базувалися на трьох основних постулатах: стабілізація, лібералізація і прива¬тизація. Наслідком "шокової терапії" стали "велика депресія" і "велика інфляція", які "з'їли" заощадження населення і зни¬щили середній клас. Проведена керівниками номенклатурна приватизація породила "підприємців" криміногенного типу, що орієнтуються в основному на вилучені ренти, а не на участь у виробничій діяльності. Подолання дезинтеграцї економіки і запобігання подальшій втечі капіталу з виробничої сфери ви¬магає активних та адекватних зусиль держави. Потрібні еко¬номічні й організаційні інструменти, які спрямовували б гро¬шові потоки у вітчизняну виробничу сферу.Політична та фінансова стабільність – необхідна, але не¬достатня умова для активізації іноземного інвестування. Потрібний відповідний рівень прибутковості вкладень як в проект у цілому, так і для іноземного інвестора зокрема. Економічний зміст платіжного балансу та методологія складання. Платіжний баланс (balance of payments) — це балансовий рахунок міжнародних операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв’язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів. Платіжний баланс – це агреговане віддзеркалення економічних відносин країни з рештою світу протягом певного періоду часу. Платіжний баланс – статистичний звіт, де у систематичному вигляді наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції цієї країни з іншими країнами світу за певний проміжок часу. (Киреев, с.127, МВФ, 1993, с.21) За економічним змістом розрізняють баланс на певну дату і за певний період. Платіжний баланс на певну дату існує у вигляді співвідношення платежів та надходжень, які із дня на день постійно змінюються. Стан платіжного балансу визначає попит і пропозицію національної й іноземної валюти в цей момент і він є одним із факторів формування валютного курсу. Платіжний баланс за певний період (місяць, квартал, рік) складається на основі статистичних показників при здійсненні за цей період зовнішньоекономічні дії і дає змогу аналізувати зміни в міжнародних економічних зв’язках країни, масштабах і характері її участі у світовому господарстві. З бухгалтерського погляду, платіжний баланс завжди знаходиться в рівновазі. Проте за підсумками його основних розділів може мати місце або активне сальдо, якщо надходження перевищують платежі, або пасивне, коли платежі перевищують надходження. В платіжному балансі використовується принцип подвійного запису, кожна операція має дві сторони – дебет і кредит. У відповідності з цією обліковою системою загальна сума на дебеті повинна завжди бути рівною загальній сумі на кредиті. Кредит – це відплив за кордон вартостей, за які мають надійти платежі у певну країну (збільшення пасивів, зменшення активів) (приносять іноземну валюту). Дебет - це приплив вартостей із-за кордону до даної країни, за які її резиденти мають платити за кордон (збільшення активів, зменшення зобов’язань) (пов’язані з витратами іноземної валюти). Таблиця 7.1. Прибуткові статті (+) (Джерела грошових коштів) Витратні статті (-) (Способи використання грошових коштів) Експорт товарів та послуг Імпорт товарів та послуг Приток капіталу Вивіз капіталу ¨ Приватні та державні дари із-за кордону ¨ Дари за кордон ¨ Транспортні послуги, що надані нерезидентам ¨ Використання транспорту інших держав ¨ Витрати іноземних туристів в даній країні ¨ Витрати на туризм за рубежем ¨ Військові витрати інших держав ¨ Військові витрати за кордоном ¨ Проценти та дивіденди, отримані із-за кордону ¨ Проценти та дивіденди, що виплачуються нерезидентам ¨ Продаж активів даної країни нерезидентам ¨ Придбання іноземних активів (наприклад, акцій, облігації та нерухомості) ¨ Депозити нерезидентів в депозитних установах даної країни ¨ Депозити в іноземних депозитних установах ¨ Продаж золота нерезидентам ¨ Придбання золота за кордоном ¨ Продаж національної валюти нерезидентам ¨ Купівля іноземної валюти Способи використання інформації платіжного балансу: По-перше, за допомогою записів результатів обміну між країнами легше зробити висновок про стабільність системи плаваючих курсів, оскільки платіжний баланс допомагає виявити акумулювання валют у руках тих людей, які більше зацікавлені в цьому (резиденти) і тих, які намагаються позбутися цих валют (нерезиденти). По-друге, платіжний баланс незамінний і в умовах фіксованих валютних курсів, оскільки допомагає визначити розміри нагромадження даної валюти в руках іноземців і дає змогу вирішити питання про доцільність підтримування фіксованого курсу валюти, якщо їй загрожує криза. По-третє, рахунки платіжного балансу надають інформацію про накопичення заборгованості, виплату процентів і платежів з основної суми боргу і можливості країни заробити валюту для майбутніх платежів. Ця інформація необхідна для того, щоб зрозуміти, наскільки країні-боржнику стало важче (або дорожче) погасити борги іноземним кредиторам. Структура платіжного балансу: · Торговельний баланс · Баланс послуг та некомерційних платежів · Баланс руху капіталів і кредитів Торговельний баланс — це співвідношення вартості експорту та імпорту. Економічний зміст активу чи дефіциту торговельного балансу щодо конкретної країни залежить від її положення в світовому господарстві, характеру її зв’язків із партнерами та загальної економічної політики. Баланс послуг та некомерційних платежів включає: · платежі та надходження за транспортні перевезення, страхування, електронний, телекосмічний та інші види зв’язку, міжнародний туризм, обмін науково-технічним і виробничим досвідом, експортні послуги, утримання дипломатичних, торговельних та інших представництв за кордоном, передачу інформації, культурні та наукові обміни, різні комісійні збори, рекламу, організацію виставок, ярмарків, торгівлю ліцензіями, лізингові операції тощо; · за прийнятими у світовій статистиці правилами у розділ “Послуги” входять, як не дивно, виплати прибутків від інвестицій за кордоном та процентів за міжнародними кредитами, хоча за економічним змістом вони звичайно ближчі до руху капіталу; · за методикою МВФ показують односторонні перекази : - державні операції – субсидії іншим країнам по лінії економічної допомоги, державні пенсії, внески в міжнародні організації; - приватні перекази – перекази іноземних робітників, фахівців, родичів на батьківщину. Три перелічені вище групи операцій – послуги, надходження від інвестицій, односторонні перекази – називають невидимими операціями на противагу експорту та імпорту реальних цінностей (товарів). Баланс руху капіталів і кредитів – виражає співвідношення вивозу та ввозу державних і приватних капіталів, наданих і одержаних міжнародних кредитів. За економічним змістом ці операції поділяються на дві категорії: · міжнародний рух підприємницького капіталу; · міжнародний рух позикового капіталу. Міжнародний рух підприємницького капіталу включає: · Вивіз капіталу: § Прямі інвестиції за рубіж, проведені національними фірмами. § Придбання національними інвесторами зарубіжних акцій та облігацій. § Придбання національними резидентами банківських депозитів в зарубіжних банках. · Приток капіталу : § Прямі інвестиції в економіку країни, що здійснюються зарубіжними фірмами. § Придбання зарубіжними інвесторами акцій та облігацій іншої країни. § Придбання нерезидентами депозитів банків країни. Міжнародний рух позикового капіталу включає: · Довго- і середньострокові операції – це державні та приватні запозичення і кредити, які надаються на термін понад один рік. · Короткострокові операції - включають міжнародні кредити терміном до одного року; поточні рахунки національних банків у закордонних банках (авуари); переміщення грошового капіталу між банками. Помилки і пропуски – включає дані як статистичних похибок так і неврахованих операцій. Показники різко зростають в кризових ситуаціях. Операції з ліквідними валютними активами – заключна стаття платіжного балансу, відображає операції з ліквідними валютними активами, в яких беруть участь державні валютні органи й у результаті яких відбуваються зміни як величини, так і складу центральних офіційних золотовалютних резервів. Сучасна класифікація статей платіжного балансу за методикою МВФ: А. Поточні операції Товари Послуги Доходи від інвестицій Інші послуги та доходи Приватні односторонні перекази Офіційні односторонні перекази В. Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал Прямі інвестиції Портфельні інвестиції Інший довгостроковий капітал Підсумок А+В відповідає концепції базисного балансу в США С. Короткостроковий капітал D. Помилки та пропуски Підсумок: А + В + С + D відповідає концепції ліквідності в США Е. Компенсуючі статті Переоцінка золотовалютних резервів, розподіл і використання СДР (СПЗ). F. Надзвичайне фінансування G. Зобов’язання, що складають валютні резерви іноземних офіційних органів. Підсумок А + В + С + D + Е + F + G відповідає концепції офіційних розрахунків в США Н. Підсумкова зміна резервів СДР (СПЗ) Резервна позиція в МВФ Інші вимоги Кредити МВФ Методологія складання платіжного балансу визначається за допомогою міжнародного стандарту – “Керівництво з платіжного балансу”, що розробляється і періодично публікується МВФ. Останнє, п’яте видання Керівництва опубліковано у 1993 р. Прийнята МВФ система класифікацій статей платіжного балансу використовується країнами-членами Фонду як основа національних методів класифікації. Однак платіжні баланси промислово розвинутих країн і країн, що розвиваються, суттєво відрізняються як за методикою складання, так і за змістом. Схеми платіжних балансів, прийнятих сьогодні МВФ і ОЕСР, враховують спільні риси, притаманні всім розвинутим країнам, і водночас дають змогу кожній країна вносити свої корективи. Фактори, що впливають на стан платіжного балансу. Ё Нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція. Ё Циклічні коливання економіки. Ё Зростання закордонних державних витрат, пов’язаних із мілітаризацією економіки і військовими витратами. Ё Посилення міжнародної фінансової взаємозалежності. Ё Зміни в міжнародній торгівлі. Ё Вплив валютно-фінансових факторів. Ё Негативний вплив інфляції. Ё Торгівельно-політична дискримінація певних країн. Ё Надзвичайні обставини – неврожай, стихійні лиха, катастрофи. Економічні фактори, що впливають на платіжний баланс держави Таблиця 7.2. Характеристика економічних факторів Економічні фактори Спосіб впливу Темп інфляції В результаті надмірного підвищення цін товари та послуги, що виробляються в середині в країні, стають надмірно дорогими для покупців – нерезидентів. В силу цього підвищення скорочується рівень експорту. Одночасно із-за підвищення рівня цін імпортні товари стають все більш принадливими для покупців в порівнянні з товарами, що виробляються в цій країні. Це сприяє збільшенню обсягу імпортних операцій. Реальний ріст ВВП Високі темпи росту ВВП ведуть до збільшення обсягів імпорту товарів та послуг, Ця тенденція пояснюється тим, що високі темпи росту ВВП означають, що підвищується рівень прибутків в середині країни, частина яких може бути використана на імпорт. Низькі темпи росту ВВП, навпаки, приведуть до зниження рівня імпорту товарів та послуг. Процентні ставки Рівні процентних ставок впливають на потоки капіталу, що вливаються в ринок облігацій і використовуються для інвестицій в грошовий ринок. Якщо в країні підвищуються процентні ставки, то можна чекати збільшення притоку капіталу для інвестицій в облігації з високою прибутковістю та в інші інструменти грошового ринку. І навпаки, якщо процентні ставки знижуються, то можна чекати відтоку капіталу, тому що фінансові центри інших країн стають більш принадливими для інвесторів. Валютний курс “спот” Валютний курс “спот” впливає на : · Відносну вартість імпортних товарів в порівнянні з вартістю товарів, що вироблені в середині в країні. · На відносну вартість експортних товарів в порівнянні з товарами інших країн (в країнах – імпортерах). Високий курс іноземної валюти перешкоджає проведенню імпортних операцій та сприяє проведенню експортних операцій. І навпаки, низький курс іноземної валюти створює сприятливі умови для імпорту та перешкоджає експорту. Процес правки платіжного балансу Платіжний баланс будь-якої країни підлягає процесу безперервної правки. Необхідність цієї правки пояснюється впливом різних економічних факторів на платіжний баланс.
