ВСТУП
На даному етапі свого розвитку молода українська держава – прагне створити ефективну податкову систему. Ми знаємо, що податки перебувають на перехресті економічних ресурсів різних груп платників та споживачів державних ресурсів. Задовольнити вимоги всіх можна тільки завдяки знайденому компромісу.
Життєздатність і надійність податкової системи залежить від двох чинників. По-перше, від правильності побудови цієї системи, адже нераціонально побудована податкова система не може надійно функціонувати – тут нащо не допоможе. По-друге, від рівня організації податкової служби держави і налагодженості податкової роботи. Хороша податкова служба ще може якось підтримувати хитку податкову систему, недієздатна ж загрожує розвалом навіть ідеальної податкової системи.
Для виконання своїх функцій податкова система повинна відшліфувати роботу кожного податку, а також установити контроль за його справлянням. Особливо це стосується податків, забезпечують надходження значної частки доходів до бюджету, зокрема ПДВ.
З вище наведених причин випливає надзвичайна актуальність такої теми, як "Суть ПДВ та контроль за його надходженням з боку податкових органів".
Метою даної бакалаврської роботи є реальне відображення роботи ПДВ в Україні, виявлення його позитивів та негативів, недоліків та переваг, а також надання пропозицій щодо усунення цих недоліків.
Податок на додану вартість звичайно кращий ніж податок з обороту, що був раніше, але і в ньому є недоліки, які гальмують розвиток виробництва та економічний ріст в державі. Отже перед нами залишається основне завдання: знайти компроміс між фіскальною функцією ПДВ та інтересами виробників. А інтереси держави будуть повністю задоволені при оптимальному надходжені коштів в бюджет за рахунок податку на додану вартість, і, з другох сторони, при зростанні обсягів виробництва і підвищення ділової активності суб'єктів господарювання.
Об'єктом дослідження роботи є не прямий податок – податок на додану вартість, а також робота податкової служби по контролю за надходженням податку в бюджет.
Об'єкт дослідження є доволі обширний, тому завданням самого дослідження є якомога багатосторонніше його розкриття. Перш за все звичайно потрібно розкрити суть і роль ПДВ в податковій системі, також його розвиток в Україні. Дуже важливо глибоко дослідити методику визначення податку на додану вартість, його фіскальне та економічне значення.
Другим важливим моментом дослідження є аналіз контрольної діяльності податкової служби за повнотою та своєчасністю сплати ПДВ. Це, в свою чергу, не можливо зробити не розглянувши облік платників податку в бюджет. Дослідити потрібно також і всі можливі, реальні для нашої держави, напрямки розбудови і вдосконалення ПДВ. Це буде логічним завершенням всієї роботи.
Практична сторона дослідження буде проводитись на основі даних Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції, що утворилась в результаті об'єднання ДПІ міста та ДПІ Коломийського району з метою скорочення штату податківців і витрат на їх утримання та ефективнішого використання трудових ресурсів.
Розділ І. Теоретичні засади функціонування ПДВ в умовах ринкової економіки.
Економічна природа та значення ПДВ
На сьогоднішній день в Україні існує своя податкова система, яка не є простим копіюванням досвіду інших країн. Адже податкова система має відображати конкретні умови конкретної країни, рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню та внутрішню політику, традиції народу, географічне положення, кліматичні умови та безліч інших чинників. В зв'язку з цим склад податкової системи, структурні співвідношення окремих податків їх обчислення, форми розрахунків, організація податкової служби можуть значно відрізнятись.
Сучасний етап податкової системи України можна охарактеризувати як закладання підвалин. Зроблено за короткий час досить багато. Здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформована сама податкова система шляхом впровадження податків, характерних для країн з розвинутою ринковою економікою. Розроблено і відображено (хоча й далеко не досконало) законодавство з питань оподаткування, його інструктивне та методичне забезпечення, створена сучасна податкова адміністрація із сучасною організаційною структурою.
Існує ряд основних податків, які дістали загально світове визнання, хоча механізм їх справляння може суттєво відрізнятись в конкретній країні. До них належать прямі і не прямі податки, та інші збори й обов'язкові платежі. З точки зору вирішення фіскальних завдань непрямі податки завжди ефективніші за прямі. Одним із основних видів непрямих податків є ПДВ.
Податок на додану вартість – це частина новоствореної вартості на кожному етапі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), що надходить до бюджету після їх реалізації. Інакше кажучи, ПДВ – це непрямий податок, який стягується до бюджету у вигляді надбавки до ціни товару, який сплачується споживачами.
Незважаючи на те, що податок на додану вартість використовується в Україні вже 8 років, він був і залишається "terra incognito" як для платників, так і збирачів. ПДВ, був запроваджений як альтернатива податку з обороту та податку з продажу. Це був цікавий експеримент , бо за своїм змістом ПДВ найкраще працює в демонополізованій економіці з мінімальним застосуванням "внутрішньокорпоративних" цін та відсутністю так званих "зв'язаних осіб". Натомість, головна мета планової системи є зворотною – підтримання планового ціноутворення, збереження єдиного власника в особі держави.
Слід зазначити, що становлення податку на додану вартість в Україні проходило в 2 етапи: до 01.10.1997 року і після.
Коротко підсумовуючи викладене, можна визначити основні риси діючої до 01.10.1997 року системи оподаткування добавленої вартості.
відсутній механізм бюджетної компенсації стійкого дебетового сальдо;
відсутні правила інфляційної нейтральності;
ПДВ є розподільчим податком, зобов'язання бюджетів різних рівнів, щодо компенсацій не визначені;
момент виникнення права на кредитування визначається за принципом обліку собівартості ПДВ, сплаченій у ціні товарних запасів, не зменшує податкових зобов'язань; ПДВ, сплаченій у ціні капітальних товарів, амортизується;
податкове поле зруйновано численними пільгами в 1995 році при базовій ставці 20 % середня ставка податкових вилучень (до загальних обсягів реалізації) становить 11 % [29, С. 7]
Декретом про ПДВ ми керувались трохи не п'ять років. Хоча недоліків було чимало (про що викладено вище), проте декрет діяв. До нього звикли. Він (декрет) передбачав різний підхід до оподаткування товаровиробника і торгівлі. Усі розуміли: необхідні зміни.
Другий етап становлення податку на додану вартість розпочався із змін, які знайшли своє втілення в законопроекті прийнятому Верховною Радою України як закон 03.04.97 р. і введеному в дію з 1 жовтня 1997 року, до окремих статей якого згодом було внесено значну кількість поправок і змін. Згідно цього Закону механізм оподаткування податком на додану вартість у корені змінився, а саме:
Чистий податок, що підлягає сплаті до бюджету, враховується як різниця між сумою податку, нарахованого при реалізації товарів (робіт, послуг) і сумою податку, що сплачений або підлягає сплаті постачальникам за придбані товари (виконані роботи, надані послуги) матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на витрати виробництва та обігу відповідно до ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" та податку за придбані та введені в експлуатацію основні виробничі фонди і взяті на облік нематеріальні активи (вартість майнових та інших прав, ліцензій та інше). Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України № 14-92 "Про податок на добавлену вартість" від 26.12.92 р. вказаний механізм оподаткування ПДВ діяв щодо підприємств виробників продукції. З введенням в дію Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 р. введений механізм поширюється і на підприємства торгівлі та посередницької діяльності.
ПДВ, сплачений у ціні придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (тобто відносяться до податкового кредиту).
Платник ПДВ має право на отримання податкового кредиту тільки за умови, якщо придбання будь-якого товару підтверджується податковими чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом, прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Введено податковий облік, згідно з яким є обов'язковим для платників податку при здійсненні продажу товарів (робіт, послуг) надання податкової накладної.[Додаток 1]
Висновки та пропозиції
Непрямі податки, до них належить ПДВ, відіграють значну роль у формуванні доходів бюджету. Однак це не значить, що вони не виконують регулюючої функції. При вмілому використанні непрямі податки можуть бути дієвим фінансовим інструментом регулювання економіки. Що стосується ПДВ, який стягується в Україні, то він більш ефективний у фіскальному аспекті, завдяки широкій базі оподаткування, кількості платників та кількості операцій, що оподатковуються.
Не слід забувати, про регулюючу функцію податку на додану вартість. Щоб підвищити ступінь ділової активності економіки, податковий прес треба послабити. Якщо зменшити основну ставку податку та ввести одну-дві пільгові (крім нульової, що вже існує), то у суб'єктів господарювання можуть з'явитися додаткові стимули для збільшення обсягів виробництва. Таким чином розшириться база оподаткування, і зросте загальна сума доходів зведеного бюджету. Також через послаблення тиску ПДВ зростуть доходи населення зросте сукупний попит.
Із введенням Закону "Про ПДВ" платник податку отримав право на кредитування ПДВ. Крім того, за несвоєчасне відшкодування з бюджету надмірно сплачених сум податку може нараховувати пеню державі.
Для спрощення процедури сплати ПДВ встановлені два види декларацій по податку на додану вартість (звичайна і скорочена). Ці два види декларацій встановлені тому, що існують різні методи справляння податку, з залежності від обсягів оподатковуваних операцій.
Широке застосування ПДВ зумовлене численними його перевагами, серед яких найголовніше те, що оподаткування підлягає переважно дохід, який спрямовується на споживання; інша його частина значною мірою використовується на нагромадження, яке опосередковано стимулює процес інвестування. Широка база оподаткування ПДВ сприяє вагомому зростанню доходів держави від податків на споживання. Вилучення податку на всіх етапах руху товарів сприяє рівномірному розподілу податкового тягаря між всіма суб'єктами підприємницької діяльності.
Найбільшу активність в Україні ПДВ має з фіскальної точки зору. Його частка в державному бюджеті України за чотири останніх роки збільшувалась, а питома вага складала близько 30 %.
Для ефективного контролю за справлянням ПДВ до бюджету запроваджено реєстрацію платників цього податку.
Реєстрацію суб'єктів платників податку на додану вартість спрощує та робить більш ефективною Реєстр платників податку на додану вартість.
За не подання податковим органам декларацій та інших необхідних документів, платники сплачують до бюджету 10% належних сум податку. Несвоєчасно сплачені суми ПДВ стягуються за весь час заборгованості перед бюджетом з нарахуванням пені в розмірі 120% ставки НБУ із суми недоїмки за кожен день прострочення (включаючи день сплати).
Вершиною піраміди системи справляння ПДВ є контрольна діяльність податкової служби за повнотою та своєчасністю сплати цього податку. Існують два етапи перевірок декларацій по податку на додану вартість і попередня (камеральна) перевірка і документальна перевірка. Камеральна перевірка здійснюється податковим інспектором на підставі аналізу даних податкових декларацій та додатків до неї, без виходу на місце роботи платника. Документальна перевірка – проводиться безпосередньо на місці роботи платника і включає в себе перевірку документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. При необхідності можуть проводитись зустрічні перевірки, щоб удостовіритись у правдивості показаних у документах операцій.
При виявленні перевіркою порушень може наступити адміністративна відповідальність, а якщо сума недоїмки більш 1700 гривень, то справа передається в податкову міліцію і наступає кримінальна відповідальність.
Дослідивши недоліки функціонування податку на додану вартість вважаємо за можливе запропонувати напрямки вдосконалення механізму справляння ПДВ:
встановити диференційовані ставки податку на додану вартість;
при визначені додано вартості потрібно зменшувати виручку на суму всіх матеріальних витрат, включаючи амортизаційні витрати. Тим більше, якщо з прийняттям Податкового кодексу буде введений податок на майно, то амортизаційні відрахування будуть оподатковуватись двічі;
спростити механізм справляння податку на додану вартість, а саме – виключити з бази оподаткування інші податки і збори та обов'язкові платежі; - змінити дату виникнення податкового зобов'язання і відповідно податкового кредиту; - посилити контроль за здійсненням відшкодування ПДВ з бюджету;
обмежити перелік пільг, залишити тільки пільги, що стосуються предметів першої необхідності;
змінити механізм справляння ПДВ щодо підприємств торгівлі та посередницької діяльності. Встановити, що об'єктом оподаткування у вказаних підприємствах виступає валовий дохід, який визначається як різниця між ціною реалізації та ціною придбання. Це дасть можливість не застосовувати до підприємств торгівлі та посередницької діяльності механізм відшкодування податку на додану вартість.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
Конституція України. – 12.: Преса України. 1997 – ст. 85,95, 96, 97, 98, 116, 119.
Закон України "Про Державний бюджет на 1999 рік" // Вісник податкової служби. – 199 . - № 6.
Закон України "Про Державний бюджет на 2000 рік" // Урядовий кур'єр. –2000ю - № 6.
Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України Про систему оподаткування" // Голос України. – 1997. - № 23.
Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України Про державну податкову службу" // Вісник податкової служби. – 1998. - № 4.
Закон України "Про податок на додану вартість" // Галицькі контракти. – 1998. № 19.
Декрет Кабінету міністрів України "Про податок на добавлену вартість" // Галицькі контракти. 1993. - № 3.
Указ Президента. "Про деякі зміни в оподаткуванні" // Вісник податкової служби. – 1998. - № 6.
Інструкція щодо порядку справляння ПДВ та акцизного збору у разі ввезення товарів на митну територію України. – 1997. - № 143.
Бабич. Л., Понєдєлкова О. Аналіз податкової системи і пропозиції, щодо її вдосконалення. // Економіка України. – 1995. - № 12.
Барулін. С. В. Податки як ціна послуг держави // Фінанси. 1995. - № 2.
Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997.
Бровкова Е. Г., Продиус И. П. Финансово – кредитная система государства. – К., 1997.
Вишенвський В. П. До питання про реформу податкової системи України // Фінанси України. – 1996. - № 12.
Вишневська М. Удосконалення структурних елементів системи оподаткування // Вісник податкової служби. 1999. - № 12.
Деркач Н. Н. Гордєєва Л. П. Бюджет и бюджетный в Украине. – Днепропетровск, 1995.
Дьякова І. І. Податки та податкова політика України. – К. Наукова думка. 1997.
Златкін Б. І. Податкам – стимулюючу роль // Економіка України. – 1996. - № 2.
Єпіфанова А. О., Сало. І. В., Дьякова І. І. Бюджет і фінансова політика України: Навч. посібник – К.: Наукова думка, 1997.
Крисоватий А. Державна податкова політика і система податків // Фінанси України. 1998. - № 1.
Коцій В. Податки в майбутньому: базу розширюєм, пільги скорочуєм // Фінансова Україна. – 1997. - № 45.
Курс лекцій з питань оподаткування // Бібліотека Вісника податкової служби України.
Мельник В. До питання про податки // Фінанси України. – 1996. - № 10.
Мещерякова О. Податкові системи розвинутих країн світу // Справочник – М. Фонд "Правова культура" – 1995.
Романенко С Деякі особливості податку на додану вартість (ПДВ) і його застосування в Україні // Економіка. Фінанси. Право. – 1996. - № 4.
Суторіна В. М., Федосов В. М., Андрушенко В. А. Держава, податки, бізнес. – К.: Либідь, 1992.
Терьохін С ПДВ очікують зміни // Вісник податкової служби – 1996 - № 8, 10, 11.
Тимошенко Ю., Турчинов О. Основні напрямки удосконалення системи оподаткування в Україні. – К., 1998.
Федько В. Проблеми мобілізації доходів бюджету. // Вісник податкової служби – 1998. - № 11.