1. Поняття власного капіталу.
Власний капітал – це загальна вартість активів п-тва (матеріальних цінностей, грошових коштів, фінансових інвестицій), які належать йому на правах власності і використовуються в процесі виробничої та іншої підприємницької діяльності.
Власний капітал має складну структуру, яка залежить від організаційно-правового статусу суб’єкта господарювання.
Власний капітал класифікується за формою та рівнем відповідальності:
за формою: інвестований капітал, подарований капітал, нерозподілений прибуток.
за рівнем відповідальності: статутний капітал, додатковий капітал.
Власний капітал відображає величину вартості засобів, які належать власникам п-тва. Капітал власника відображає розмір участі власників п-тва у фінансуванні його активів. На величину власного капіталу впливають:
1. інвестиції; 2. доходи; 3. витрати; 4. вилучення коштів власниками п-тва.
Власний капітал складається з: статутного, пайового, додаткового, неоплаченого, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку.
2.Основні шляхи надходження ОЗ.
ОЗ-це матеріальні активи, які підрядник утримує з метою використання їх у процесі виробництва, надання послуг, здавання в оренду іншими особами або для здійснення адмін. І соціально культурних функцій , очікуваний строк корисного використання яких більше 1 року, або операційного циклу.
1)придбані за грошові кошти у постачальника або інших підприємств. Д152К63,68;2)надходження ОЗ будівництва реконструкцій Д152К20,22,66,65,68,63Д10К152.;3)Оприбуткування Оз внесених засновниками при формування статутного капіталуД46К40.Д10К46.;4)безоплатно одержані необоротні активи Д10К424,;5)переведення оборотних активів до ОЗ Д153К26, Д10К152.
3. Баланс
В сучасному обліку бух. баланс – це спосіб узагальнення в грошовій одиниці стану господарських засобів та джерел їх утворення на певну дату у формі звітної таблиці, складеної бухгалтером для зовнішніх і внутрішніх користувачів з метою прийняття ними інвестиційних та управлінських рішень.
Актив балансу показує предметний склад майна, а призначення пасиву балансу полягає в тому, що він повинен визначити хто і в якій формі брав участь у створенні цього майна.
Актив балансу складається з 3-х розділів:
1. необоротні активи; 2. оборотні активи; 3. витрати майбутніх періодів.
Пасив балансу складається з 5-ти розділів: 1. власний капітал; 2. забезпечення наступних витрат і платежів; 3. довгострокові зобов’язання; 4. поточні зобов’язання; 5. Доходи майбутніх періодів.
У бух. балансі всі господарські засоби підпр. та джерела їх утворення об’єднані в економічно однорідні групи, які називаються статтями балансу. Статті балансу мають загальну назву, окремий код і їх записують окремими сумами. Статті балансу поділ. на активні і пасивні. Статті активу балансу завжди характеризують господарські засоби. Статті пасиву балансу завжди характеризують джерела утворення господарських засобів.
Обов’язковою умовою правильності складання бух. балансу – це рівність підсумків активу і пасиву.
Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок допущених при його складанню. При складані балансу необхідно врахувати, що у статтях накопичена амортизація по нематеріальних активах та довгострокових біологічних активах та зносу по основних засобах сума відображається в дужках і до підсумку в балансу включається залишкова вартість.
Баланс проводить підсумок стану активів і пасивів у визначений момент часу і показує скільки капіталу використовується у бізнесі.
4.Амортизація основних засобів
Під впливом часу сил природи та в процесі експлуатації ссновні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первині фізичні якості.Амортизація оновних засобів-це поступове систематичне списання вартості основних засобів в процесі їх корисного використання пов’язане з їх фізичним і моральним зносом.До вартості осн.засобів, що підлягають амортизації включають витрати на їх придбання, виготовлення і покращення. Строк корисного використання- це період протягом якого підприємство передбачає використовувати відповідний обєкт або кількість одиниць продукції, яку підприємство очікує отримати від його використання.
Метод амортизаці основних засобів обирається підприємством самостійно.Можна виділити основні вимоги до амортизації осн.засобів:
-вартість об’єкта, що амортизується повина списуватися систематично протягом строку корисної експлуатації;
-метод амортизації який використовується повинен відображати процес споживання підприє.економічних вигід, що одержуютьсм явід об’єкта.
Амортизація осн.засобів нараховується із застосуванням таких методів:
-метод прямолінійного списання;-виробничий;прискорені методи амортизації:-зменшення залишкової вартості;-прискореного зменшення залишкової вартості;-кумулятивний.
Нарахування амортизації проводиться щомісячно.Нарахування починається з місяця наступного за місяцем у якому обєкт осн. Засобів став придатним для користування.Нарахування амортизації припинюється починаючи з місяця наступного року за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.Суму нарахованої амортизації всі підприєм.відображають збільшення суми витрат підприєм. І зносу осн.засобів Д23К13.При використані 8 класу витрат за елементами нарахув. Амортиз. Здійснюється Д83К13.
5. Резервний і власний капітал.
Власний капітал — це загальна вартість активів підприємства (матеріальних цінностей, грошових коштів, фінансових інвестицій тощо), які належать йому на правах власності і використовуються в процесі виробничої та іншої підприємницької діяльності.
Власний капітал має складну структуру, яка залежить від організаційно - правового статусу суб’єкта господарювання. Власний капітал класифікується за формою та рівнем відповідальності:
за формою: інвестований капітал, подарований капітал, нерозподілений прибуток.
за рівнем відповідальності: статутний капітал, додатковий капітал.
Власний капітал відображає величину вартості засобів, які належать власникам п-тва. Капітал власника відображає розмір участі власників п-тва у фінансуванні його активів. На величину власного капіталу впливають:
1. інвестиції; 2. доходи; 3. витрати; 4. вилучення коштів власниками п-тва.
Власний капітал складається з: статутного, пайового, додаткового, неоплаченого, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку
Кошти резервного капіталу використовуються відповідно до напрямів, передбачених установчими документами: як правило, у випадку недостачі прибутку за рахунок резервного капіталу покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації підприємства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо.
Резервний капітал повинні створювати господарські товариства в процесі діяльності у розмірі 25% статутного капіталу. За рахунок відрахувань від прибутку не менше 5% чистого прибутку за рік.
6.Зобовязання їх класифікація. Зобов’язання це заборгованісті підприємства що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому як очікується приведе до зменшення ресурсів підпр. що втілюють в собі економ. Вигоди. Зобовязання визначається якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення . якщо на дату балансу раніше визнане зобовяз. Не підлягає погашенню то його сума включається до складу доходу звіт. Періоду . Поділяється на довгострокові,поточні,забезпечення,непередбачені зобов’язання і доходи май бут. періодів.Довгострокові на якій нарах. Відсоток від обр. У балансі за їх теперішньою вартістю(довгострокові кредити банків відстрочені податкові зобов’язання,та інші довгострокові фін. Зобов’язання). Поточні відображу. У балансі за сумою їх погашення .поточні зоб. Включ. :короткострокові кредити банків,поточна заборг. За довгострокові зобовяз.,корот. Векселі видані,поточ. Зобов. За розрахунками.Забезпечення це зобовяз.з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу . вони створ. Для відшкодування май бут. Операц. Витрат н7а виплату відпусток прац.,на додаткове пенсійне забезпечення,реконструкцію,вик. Гарантійних зобовяз. Виконання зобовяз.щодо обтяжливих контрактів . Непередбачувані зоб. Це зобов. Що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджуватись тоді коли відбув. або невідбув. Одна чи більше невизначених майбут подій над якими підприєм. Не має повного контролю.Або це теперішнє зобовяз. Що виникло внаслідок минулих подій але не визначено оскіли малоймовірно що для врегулювання зобовяз необхідно використ. Ресурси ,які втілють у собі економічні вигоди.Неперед зоб. Відображ. На позабалансових рах підпр. за обліковою оцінкою.Доходи майбутніх періодів доходи отримані протягом поточного або попередніх звіт. Періодів і які належать до наступних звітних періодів.
9.Облік дебіт. Заборгованості-сума заборгованості дебіторів підпр. на певну дату.Для узагальнення інформації про розр. з покупцями та замовниками призначений 36рах.-розрах. з покупцями та замивниками.для Цей рахунок призначений для узаг. Інформації за відвантажену продукцію товари роботи послуги крім зобов’язань які забезпечуються векселем.Рах.активний за Дт-відобажається вартість реалізованих послуг товарі робіт,яка вкл.ПДВ,акцизний збір та ін. податк.збори які підлягають перерах. до бюджету. За Кт-відобр. Сума платежів які надійшли на поточний рахунок пі дп.Для узаг. Інформації по нетоварній деб.заборгованості вик. 37рах.За Дт 37рах.відобр.винекн.або формування деб. Заборг.за нетоварні операц. А за Кт-сума платежів які надійшли у результ. Розрах. за нетоварні операц.371-розрах. за виданими авансами.За Дт371-відобр.сума виданих авансів.За Кт371-сума погашені за рахув. При розрах. за поставлені товари.
Для обліку розрах. з підз.. особами використ.372рах.За Дт 372-видача коштів під звіт.За Кт372-суми які підтяв.звітами та документами а також повернення невик. підзвітних сум.
Для розрах. за нарах. Доходами вик. 373рах.-на ньому ведеться облік нарахув. %,роялті які підлягають отриманню.Дт373Кт73.Д301К373.
Розрах за претензіями-374.Винекнення розрах. за претензіями на підпр. повязані з нестачею товарів при постачанні отриманні невідповідності якості помилковим списанням банком грошей коштів з поточного рахунку.За Д374К311-встановлено претензії постачальнику.
На субрах. 377РОЗРАХ. З ІН.ДЕБІТОАМИ.ведеться облік деб. Заборг. По розрах. за орендними операціями по розрах. пов’язаних із здійсненням спільної діяльності,по розрах. з реалізацією необхідних активів запасів крім реалізації пов’язаної з осн. Діяльністю.За Д377-відобр. Виникнення цієї заборг.За К-списання.
10.Запаси ,шляхи їх надходження
Запаси – це активи які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності,перебув у процесі вироб. З метою подальшого продажу продукції і утримуються для сировини під час виробництва продукції вик. Робіт надання послуг а також управління підпр. Придбані або отримані чи виготовлені власними силами запаси зарах. На баланс підпр за первісною вартістю .Складові пер варт запасів : 1)придбаних за плату підзвітними особами є собівартість запасів яка склад з таких витрат суми що зплач згідно договором постачальнику за вирах непрямих податків і суми візного мита і суми непрямих податків іще транспотно загот. Затрат а також інші витрати які пов’язані з предбанням запасів і доведення їх до стану в якому вони придатні до використання до таких витрат належать прямі матер затрати прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати підпр. на підвищення якісно технічних характер запасів .
Д20 ,22,28К372-прид. Запасів.2)виготовлення власними силами .згідноПЗБо -16»Витрати» до виробничої собівартості продукції робіт послуг включається прямі матер. Витрати ,прямі на оплату праці зміні загально виробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати .3)первісна вартість запасів що внесені до статутного капіталу підприємства визнач. Погоджено засновниками чи учасниками підприємства їх справедлива вартість з урах витрат передбачних при формуванні пер. Вартості запасів,що придбанні за оплату.Не включ до перв. Вартості запасів ,а належать витрат того періоду в якому вони були здійснені :витрати на збут,фінансові витрати не наднормові витрати і нестача запасів а також загальногосподарські і інші витрати які безпосередньо непов’язані з придбанням і доставкою запасів і приведення їх до стану в якому вони придатні для використання у запланованих цілях
11. Нетоварна дебіторсака заборгованість.
Нетоварна деб. заб. виникає від іншої діяльності п-тва., тобто операцій інших ніж продаж продукції товарів, робіт, послуг. Прикладом таких нетоварних операцій є: розрахунки з підзвітними особами, розрахунки за нарахованими доходами, розрахунки за претензіями, розрахунки за відшкодування завданих збитків, розрахунки з іншими дебіторами.
Для узагальнення інформації по нетоварній заборгованості використовується 37 рахунок. За Д37 рахунку відображається виникнення або формування дебіторської заборгованості, а за К сума платежів, які надійшли в результаті розрахунків за нетоварними операціями.
12.Методи оцінки вибуття запасів.
Первісною вартістю запасів що внесені до статутного капіталу підприємства визначаються погоджена засновниками чи учасниками підпр.їх справедлива вартість з урахуванням витрат передбачених при формувані первісної вартості запасів, що придбані за плату. Не включаються до первісної вартості запаси, що належать до витрат того періоду в якому вони були здійснені понад нормові витрати, фін.витрати , витрати на збут, загальногосподарські та інші витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням. При відпуску запасів у виробництво з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним із методів:-ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасу;-середньозваженої собівартості;-собівартості перших за часом надходження(ФІФО);-нормативних затрат;-ціни продажу.Для всіх одиниць бух.обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання застосовується тільки 1 метод.
Ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасу за цим методом оцінюються запаси які відпускаються та, послуги що виконуються для спеціальних проявів і ефектів, а також запаси які замінюють одне одного.
середньозваженої собівартості Оцінка проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишків таких запасів на поч. Звітного періоду і вартості одержан. За звітний період запасів на сумарну к-сть запасів на початок звітного періоду і к-сть запасів одержаних у звітному періоді.
Собівартості перших за часом надходження(ФІФО) базується на припущені. Що запаси використовуються у тій послідовності в якій вони надходили на підприємство тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво продаж чи інше вибуття оцінюється за собівартістю перших за часом надходження запасів.Оцінка за Нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції робіт, послуг, які встановлені підприємством з урахуванням нормативних рівнів використання запасів праці виробничих потужностей і діючих цін.Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норм і ціни повині регулярно в нормативі базі перевірятися і переглядатися.Оцінка за цінами продажу заснована на застосувані підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту, торгівельної націнки товарів. Середній процент торгівельної націнки визначається діленням суми залишку торгівельної націнки на початок звітного місяця і торгівельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної вартості залишку товарів на початок місяця та продажної роздрібної вартості одержаних у звітному місяці товарів.
13. Поняття і визначення дебіторської заборгованості.
Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів п-тва на певну дату.Дебітори – це фізичні і юридичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували п-тву певні суми грошових коштів або інших податків.
Дебіторська заборгованість визначається активом якщо існує ймовірність отримання п-твом майбутніх економічних вигід та сума активу може бути достовірно визначена.Довгострокова дебіторська заборгованість – це сума деб. заб. фізичних чи юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу.Поточна дебіторська заборгованість – це сума деб. заб., яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.В більшості випадків випадків що до поточної деб. заб. можна визначити два головних види такої заб.: товарну, нетоварну.Товарними називаються операції якщо мова йде про оплату продукції товарів, робіт, послуг.Нетоварна деб. заб. виникає від іншої діяльності п-тва., тобто операцій інших ніж продаж продукції товарів, робіт, послуг.
15.Документування виробничих запасів. Докуметтув.з надходження та оприбутківання запасів:накладна;рахунок;видаткованакладна;довіреність; прибутковий ордер;акт про приймання матеріалів. Документи складського обліку матеріалів:матеріальний ярлик;відомість обліку залишків матеріалів на складі;матеріальний звіт.Документи які використовуються при вибутті запасів:лімітно заробітна картка;акт вимога про заміну матеріалів; накладна вимога на відпуск внутрішнє переміщення матеріалів.
16. Статутний капітал. Формування і облік.Статутний капітал - це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначеним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріплені за підприємством на праві власності або повного господарського відання. За рахунок статутного капіталу підприємство формує свої власні (основні та оборотні) кошти. Порядок і джерела формування статутних капіталів залежить від типу підприємства і форми власності, на базі якого воно функціонує. Розмір статутного капіталу підприємства в значній мірі визначає масштаби його виробничо-господарської діяльності, хоч, природно, не існує прямого зв’язку між розмірами статутних капіталів підприємств різних галузей і обсягом виробництва товарів та послуг на них, бо останнє визначається ще й такими факторами, як попит, пропозиція і ціна на товари та послуги, розмір залучених кредитів та інших позикових фінансових ресурсів. У певній мірі розмір статутного капіталу впливає на можливості зовнішнього фінансування, ділову репутацію підприємства. Початковий розмір статутного капіталу підприємства фіксується в статуті або установчому договорі, які в обов’язковому порядку подаються до органів влади під час державної реєстрації підприємства. Джерелами формування статутного капіталу господарських товариств є грошові та матеріальні внески засновників. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення приймається лише засновниками (власниками) товариства та обов'язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць.Для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу призначений пасивний рахунок 40 "Статутний капітал". По дебету даного рахунку відображається зменшення статутного капіталу, а по кредиту - його збільшення.Сума кредитового сальдо по рахунку 40 повинна відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованого у засновницьких документах підприємства і відображається в балансі підприємства. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником (учасником), акціонером тощо.
17.Документування .Облік руху ОЗ.
Рух ОЗ пов’язаний із здійсненням господарсь.операцій з надходження внутрішнього переміщення та вибуття ОЗ оформлюються за допомогою типових форм первиної облікової інформації затверджено наказом Мініст Укр.№352 Типові форми:03-1Акт приймання передачі;03-2-акт приймання здачі відремонтованих реконструйованих та модернізованих об’єктів.03-3-акт на списання оз;03-4-акт на списання автотранспор.засобів;03-5-акт про установки та демонтаж будівельних машин;03-6-інвентарна картка обліку оз;03-7- опис інвентарних карток по обліку оз;03-8-картка обліку руху оз;03-9-інвентарний список оз;03-14розрахунок амортизації оз;03-16-розрахунок амортизації по автотранспорту.
18.П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва"
П(С)БО 25 встановлює зміст і форму фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва. Особливістю такого звіту є тс, що до його складу входять тільки звітні форми Баланс (форма № 1-М) і Звіт про фінансові результати (форма № 2 -М), які дещо спрощені за показниками щодо відповідних типових форм. Інші форми фінансової звітності - Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності суб'єкти малого підприємництва не складають.Виходячи з цього, при складанні фінансової звітності суб'єктом малого підприємництва слід враховувати вимоги П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", а щодо порядку заповнення статей форм № 1-М і 2-М, керуватися нормами, встановленими П(С)БО 25. При складанні спрощеної звітності передбачена можливість застосування рахунків як спрощеного, так і загального Планів рахунків бухгалтерського обліку.Визначення суб'єкта малого підприємництва. Згідно Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19 жовтня 2000 р. №2063-111 суб'єктами малого підприємництва є: юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 000 євро (біля 2,67 млн. грн.).Для визнання суб'єктів малого підприємництва враховується середньооблікова чисельність працюючих, яка визначається у порядку, встановленому Держкомстатом України. Представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності показники про середньооблікову чисельність не подають.
Нематеріальні активи
Нематеріальний актив – це немонетарний актив який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований, тобто відокремлений від підприємства та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше 1 року.
Класифікація нематер. активів:
Права користування природними ресурсами.
Права користування майном.
Права на комерційні позначення.
Права на об’єкти промислової вартості
Авторське право.
Інші нематер. активи.
Обов’язковою ознакою нематер. Активів є відсутність матеріальної форми по відношенню до будь-якого об’єкту, що приймається на облік, тому повині бути документи, що ідентифікують немат. актив, тобто підтверджують існування самого об’єкта та права підприємства користування тим чи іншим об’єктом в певній формі.
Облік грошових коштів.
Грошові кошти- згідно П(с)бо-4 «Звіт про рух грошових коштів»-це готівка,кошти на рахунку в банках та депозити.Касові операції – це операції, які пов’язані з прийманням, зберіганням, вибачі готівки касами, банків, підпр.Каса підпр., установи, організації- це приміщення або місце призначене для приймання, видачі і зберігання готівки, інших ціностей і касових документів. Інвентаризація каси проводиться раптово не менше 1 раз на місяць. Результати інвентариз. Оформлюють актом інвентар. Надлишки оприбутковуються у дохід підприємства, а не стача відшкодовується касиром. Видача грошей з каси оформлюється видатковим касовим ордером. Регістром аналітичного обліку є касова книга. Кожна операція записується в цю книгу.Готівкові кошти обліковуються нв 30 актив. Рахунку.За Дт надходження коштів їх використання.За Кт їх використання.