КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А від 3 квітня 1996 р. N 404 Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1109 ( 1109-2004-п ) від 25.08.2004 )
Про Концепцію державної політики розвитку малого підприємництва
З метою забезпечення єдиної державної політики у сфері малого підприємництва Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Схвалити Концепцію державної політики розвитку малого підприємництва (додається).
2. Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству юстиції, Міністерству праці, Міністерству освіти, Українському фонду підтримки підприємництва за участю громадських об'єднань підприємців у III кварталі 1996 р. подати Кабінетові Міністрів України проект Державної програми розвитку малого підприємництва в Україні на IV квартал 1996 р. та 1997 - 1998 роки.
3. Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за участю громадських об'єднань підприємців у III кварталі 1996 р. розробити і узгодити з Міністерством економіки та Міністерством фінансів регіональні програми підтримки малого підприємництва на 1997 - 1998 роки.
4. Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Українському фонду підтримки підприємництва за участю наукових установ у III кварталі 1996 р. підготувати і затвердити методичні рекомендації щодо розроблення цільових регіональних програм підтримки малого підприємництва.
5. Визнати такими, що втратили чинність:
1) постанову Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 р. N 201 ( 201-93-п ) "Про Програму державної підтримки підприємництва в Україні" (ЗП України, 1993 р., N 9, ст. 171);
2) постанову Кабінету Міністрів України від 21 березня 1995 р. N 200 ( 200-95-п ) "Про внесення змін і доповнень до Програми державної підтримки підприємництва в Україні" (ЗП України, 1995 р., N 6, ст. 145);
3) підпункт 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 1995 р. N 386 ( 386-95-п ) "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Уряду України в зв'язку з прийняттям Указу Президента України від 15 березня 1995 р. N 226 "Про реформування системи державної підтримки підприємництва";
4) постанову Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1995 р. N 667 ( 667-95-п ) "Про внесення змін до Програми державної підтримки підприємництва в Україні";
5) пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1995 р. N 687 ( 687-95-п ) "Про Український фонд підтримки підприємництва".
Прем'єр-міністр України Є.МАРЧУК
Міністр Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.25
ЗАТВЕРДЖЕНА постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1996 р. N 404
КОНЦЕПЦІЯ державної політики розвитку малого підприємництва
Мале підприємництво як самостійний і незамінний елемент ринкової економіки є одним із дієвих важелів розв'язання таких економічних і соціальних завдань, як сприяння структурній перебудові економіки, зміцнення економічної бази регіонів, швидке насичення ринку товарами та послугами, послаблення монополізму і розвиток конкуренції, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення експортних можливостей країни, забезпечення зайнятості значної частини населення.
Важливе значення малого підприємництва викликає необхідність виконання комплексу взаємопов'язаних заходів щодо забезпечення сприятливих правових і організаційно-економічних умов для його становлення та ефективного розвитку в Україні.
Це можливо у разі реалізації Концепції, метою якої є спрямування дій центральних, регіональних і місцевих органів державної виконавчої влади на створення режиму найбільшого сприяння розвиткові малого підприємництва.
I. Цілі та принципи державної політики розвитку малого підприємництва
Державна політика розвитку малого підприємництва є частиною загальної соціальної та економічної політики України і визначає основні принципи, напрями і форми економічного та адміністративно-правового впливу, які передбачаються Урядом у сфері малого підприємництва з урахуванням державних інтересів та пріоритетів.
Державна політика розвитку малого підприємництва спрямовується на:
забезпечення зростання внутрішнього валового продукту за рахунок діяльності суб'єктів малого підприємництва;
залучення суб'єктів малого підприємництва до розв'язання соціально-економічних проблем на державному та регіональному рівнях;
удосконалення структури малого підприємництва;
підвищення технологічного рівня виробництва малих підприємств;
заохочення розвитку малих підприємств у пріоритетних галузях і на територіях пріоритетного розвитку;
створення нових робочих місць, зменшення безробіття;
сприяння максимальній самореалізації громадян у підприємницькій діяльності;
формування соціального прошарку власників і підприємців.
Реалізація зазначених цілей забезпечується шляхом підтримки малого підприємництва в таких основних напрямах:
формування нормативно-правової бази;
удосконалення податкової та фінансово-кредитної політики;
забезпечення інформацією;
сприяння впровадженню технологій та інновацій;
стимулювання зовнішньоекономічної діяльності;
підготовка та перепідготовка кадрів.
Заходи державної підтримки малого підприємництва, в тому числі пільги та преференції, застосовуються, передусім, у пріоритетних сферах, які встановлюються Урядом для суб'єктів малого підприємництва та грунтуються на економічній доцільності. Держава виходить з того, що малі підприємства у своїй діяльності повинні в основному спиратися на власні сили та ресурси.
Основними принципами державної політики розвитку малого підприємництва є:
системність та комплексність механізмів державного регулювання розвитку малого підприємництва;
цілеспрямованість та адресність підтримки суб'єктів малого підприємництва шляхом вибору пріоритетів та концентрації ресурсів для їх реалізації;
рівноправний доступ суб'єктів малого підприємництва усіх форм власності до матеріально-сировинних, фінансових та інших ресурсів.
II. Основні напрями державної підтримки та регулювання розвитку малого підприємництва
Формування стабільної нормативно-правової бази - найголовніша передумова ефективного розвитку малого підприємництва. Законодавство у цій сфері повинно становити єдину правову систему як за взаємною узгодженістю норм, так і за цілісністю нормативного регулювання підприємницької діяльності.
Формування нормативно-правової бази передбачає:
встановлення чітких правових гарантій, що забезпечували б свободу і захист підприємницької діяльності;
розроблення законодавчих та інших нормативних актів, спрямованих на правове забезпечення розвитку ринкових відносин;
удосконалення діючих правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність, з метою усунення внутрішньо-правових суперечностей і скасування положень, які гальмують розвиток приватної ініціативи та підприємництва.
Закони та інші нормативні акти повинні сприяти залученню до підприємницької діяльності широких верств населення та стимулювати розвиток малого підприємництва, у тому числі шляхом створення сприятливих податкового, цінового, інвестиційного, інноваційного режимів та умов для проведення зовнішньоекономічної діяльності.
Особлива увага приділятиметься розвиткові та вдосконаленню фінансової підтримки малого підприємництва.
Державна політика у сфері малого підприємництва виходить з того, що загальний рівень оподаткування, система оподаткування та база для нарахування податків повинні бути стабільними протягом періоду реформування економіки і стимулювати підприємницьку та інвестиційну діяльність.
Удосконалення механізму сплати податків суб'єктами малого підприємництва передбачає перехід юридичних осіб на єдиний сукупний податок, обчислюваний за результатами фактичної діяльності, і встановлення його граничного розміру, а також запровадження системи патентів для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю.
Стимулювання розвитку малого підприємництва у пріоритетних напрямах держава забезпечує шляхом встановлення сприятливого режиму оподаткування та звільнення від податку частини прибутку, що спрямовується на рефінансування малих підприємств, встановлення прискорених норм амортизації активної частини основних виробничих фондів.
Фінансово-кредитна політика у сфері малого підприємництва спрямовуватиметься на:
розвиток мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів, страхових організацій;
розвиток товариств взаємного кредитування та страхування;
забезпечення умов для розвитку перспективних форм фінансування малого підприємництва (лізинг, факторинг тощо).
Перехід до ринкових відносин і підтримка малого підприємництва потребують переорієнтації у сфері інвестиційної діяльності. Пріоритетними об'єктами за існуючих умов повинні у найближчій перспективі стати основні фонди малих підприємств.
Формування інвестиційних ресурсів поряд із традиційними джерелами інвестування, якими є амортизація, власні кошти, спеціальні бюджетні та позабюджетні, інвестиційні та інноваційні фонди, цільові кредити, передбачає активне використання інвестиційного потенціалу комерційних банків, іноземних кредитних ліній, коштів від приватизації державного майна.
Стимулювання фінансових установ до роботи із суб'єктами малого підприємництва здійснюватиметься за окремими напрямами і включатиме:
використання державних кредитних ліній для підтримки малого підприємництва із зазначенням середнього розміру позики, відсоткової ставки та секторів кредитування;
створення системи гарантій кредиту;
встановлення сприятливого режиму оподаткування і переваг фінансовим установам, що безпосередньо обслуговують пріоритетні напрями діяльності малого підприємництва;
страхування діяльності суб'єктів малого підприємництва.
У сфері зовнішньоекономічної діяльності державна політика передусім спрямовується на нарощування експортного потенціалу з метою зменшення ресурсоорієнтованого експорту, розвиток торговельних, науково-технічних, виробничо-технологічних, інформаційних зв'язків з іноземними країнами та забезпечення сприятливих умов для іноземної інвестиційної діяльності у сфері нових технологій, ноу-хау, створення нових виробництв з випуску конкурентоспроможної продукції та продукції, що замінює імпортну.
Малі підприємства, що експортуватимуть свою власну продукцію, стимулюватимуться шляхом:
організації пільгового кредитування експортної діяльності;
створення сприятливих умов страхування кредитів для експортних операцій;
запровадження митних пільг і преференцій для експортної продукції з підвищеним ступенем переробки, що забезпечуватиме високу ефективність експорту та створення можливостей для її реалізації на зарубіжних ринках;
надання допомоги для участі в міжнародних виставках і ярмарках на пільгових умовах.
Для забезпечення ефективної діяльності суб'єктів малого підприємництва на зовнішніх ринках передбачається надання відповідних рекомендацій та необхідної інформації про зовнішньоекономічну діяльність, зовнішні ринки, тенденції їх розвитку, про потенційних партнерів тощо, а також проведення конференцій, семінарів, консультацій для суб'єктів малого підприємництва, які бажають вийти на зовнішні ринки.
Головними напрямами державної політики, спрямованої на підвищення технічного рівня, поліпшення якості і відповідно конкурентоспроможності продукції малих підприємств, повинні стати стимулювання інноваційної діяльності і забезпечення цих підприємств інформацією про новітню техніку та технології.
Стимулювання технологічного оновлення малого підприємництва полягає в державній фінансовій та організаційній підтримці інноваційної діяльності і здійснюватиметься шляхом:
надання допомоги у проведенні досліджень та впровадженні інновацій;
сприяння інтенсифікації трансферу технологій;
надання консультаційних послуг у сфері інновацій та нових технологій;
створення мережі технопарків і технополісів.
Розвиток малого підприємництва потребує створення розвинутої системи інформаційного забезпечення та інфраструктури, що підтримує її діяльність.
Основним елементом зазначеної системи стане мережа регіональних інформаційно-аналітичних центрів, які в подальшому інтегруються в єдину інформаційну систему.
Головними завданнями регіональних інформаційно-аналітичних центрів мають бути:
забезпечення доступу підприємців до інформації (правової, нормативно-довідкової, маркетингової, науково-технологічної, комерційної тощо) як у процесі створення, так і функціонування підприємств;
надання консультаційних послуг з питань стану ринку, кон'юнктурного аналізу, управління підприємством, участі у виставках, підготовки кадрів;
складання інформації для органів державної влади про стан справ у сфері малого підприємництва та тенденції його розвитку.
Зазначена система передбачає диференційоване інформаційне обслуговування суб'єктів малого підприємництва залежно від його технічного забезпечення та платоспроможності.
З метою створення ефективної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для підприємницької діяльності передбачається: запровадити навчання основ теорії і практики підприємництва у сфері державної освіти, включаючи загальноосвітню, професійну, середню спеціальну та вищу освіту, забезпечити перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів через розвинуту мережу центрів перепідготовки, сприяти залученню окремих категорій населення до підприємницької діяльності.
Держава сприяє розробленню навчальних планів, програм і методичних посібників для підготовки підприємців залежно від рівня їх базової підготовки, термінів навчання, підвищенню кваліфікації вчителів та викладачів, використанню державних телерадіоканалів для навчання широких верств населення основ підприємницької діяльності.
Система підготовки і перепідготовки кадрів здійснюється з використанням можливостей міжнародних організацій та фондів і з урахуванням досвіду іноземних держав у питаннях підприємництва, налагодження ділових контактів.
Запровадження постійного моніторингу за державною підтримкою малого підприємництва та механізмами регулювання діяльності у цій сфері дасть змогу відстежувати зміни та напрями його розвитку як на державному, так і регіональному рівнях, а також своєчасно застосовувати важелі державного регулювання з метою поліпшення економічного клімату для проведення діяльності малих підприємств.
III. Організаційне забезпечення розвитку малого підприємництва
Формування та реалізацію державної політики розвитку малого підприємництва забезпечують органи державної виконавчої влади всіх рівнів при взаємодії з громадськими спілками та об'єднаннями підприємців.
До компетенції центральних органів державної виконавчої влади належать:
формування концептуальних основ розвитку малого підприємництва;
забезпечення формування законодавчої та нормативно-правової бази щодо регулювання та стимулювання розвитку малого підприємництва;
визначення державних пріоритетів підтримки малого підприємництва та розроблення відповідних державних програм;
формування фінансових ресурсів для розвитку малого підприємництва;
створення у сфері малого підприємництва централізованої системи забезпечення інформацією поточного комерційного характеру, інформацією про стан регіональних ринків праці та капіталу, найперспективніші проекти на місцях тощо;
розроблення та реалізація механізму залучення коштів іноземних інвесторів до сфери малого підприємництва на високому конкурентоспроможному техніко-технологічному та організаційному рівнях.
Виходячи з того, що мале підприємництво повинно стати базою для формування раціональної структури місцевого господарювання з урахуванням особливостей розвитку даного регіону (соціально-політичних умов, темпів ринкових перетворень тощо), регіональні органи управління:
визначають пріоритетні напрями розвитку малого підприємництва на місцях;
розробляють відповідні заходи і формують ресурси для їх реалізації за рахунок місцевих джерел;
сприяють малому підприємництву в розвитку виробничої бази підприємств, організації їх матеріально-технічного забезпечення шляхом надання допомоги в оренді виробничих і нежитлових приміщень, передачі законсервованих, недобудованих об'єктів і споруд, невикористаного обладнання, а також виділення земельних ділянок;
забезпечують розроблення та виконання регіональних програм розвитку малого підприємництва;
визначають ступінь участі регіону в державних і міжрегіональних програмах розвитку малого підприємництва.
Регіональна політика підтримки малих підприємств включає програми, проекти і заходи, які мають значення для розвитку конкретного регіону і реалізуються безпосередньо на регіональному рівні за рахунок місцевих ресурсів, а також програми, проекти і заходи, які мають міжрегіональне значення і відповідають завданням державної політики розвитку малого підприємництва.
Ефективне здійснення державної політики розвитку малого підприємництва вимагає відповідного інформаційного та технічного забезпечення органів державної виконавчої влади для:
аналізу та оцінки економічного стану, в тому числі малого підприємництва в Україні та регіонах;
моніторингу стану справ у правовій, кредитно-фінансовій системі у частині, що безпосередньо впливає на розвиток і стимули малого підприємництва;
аналізу економічного потенціалу малого підприємництва як на державному, так і регіональному рівнях.
Реалізація державної політики розвитку малого підприємництва в рамках державних і регіональних цільових програм дасть змогу сконцентрувати ресурси для підтримки найважливіших сфер функціонування малого підприємництва, що відповідають державним і регіональним інтересам.
Державні та регіональні програми розробляються з урахуванням конкретної фінансово-господарської ситуації та приймаються відповідно Урядом України і регіональними органами державної виконавчої влади.
Адресний характер таких програм, їх орієнтованість на конкретний сектор економіки або локальну територію регіону з урахуванням його природно-кліматичного, виробничого потенціалу, стану виробничої інфраструктури, соціальної сфери та економічної ситуації дадуть змогу поетапно розв'язувати проблеми розвитку регіону, сприяти збільшенню його економічного потенціалу.
Фінансове забезпечення підтримки малого підприємництва провадиться за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, позабюджетних фондів, приватних вітчизняних та іноземних інвесторів, інших не заборонених законодавством джерел фінансування через Український фонд підтримки підприємництва, інші державні фонди та їх регіональні відділення.
Мінекономіки і Мінфін визначають механізм виділення коштів державними фондами підтримки малого підприємництва та встановлюють контроль за їх використанням.
Контроль за виконанням програм і координацію державної підтримки малого підприємництва здійснює Мінекономіки. На регіональному рівні ці функції безпосередньо виконують окремі підрозділи з питань малого підприємництва у структурі управління економіки регіональних органів державної виконавчої влади.
Становлення малого підприємництва - довготривалий процес і з огляду на економічний стан України повинен мати певну етапність. На першому етапі в умовах обмежених інвестиційних ресурсів, незацікавленості фінансової системи в довготерміновому кредитуванні та відсутності інституційних інвесторів найактуальнішою є реалізація заходів, спрямованих на удосконалення нормативно-правової бази, забезпечення інформаційних та консультаційних послуг, розвиток мережі бізнес-інкубаторів, технопарків, виробничо-технологічних центрів тощо.
Другий етап пов'язаний з формуванням критичної маси (10-12 малих підприємств на 1000 чоловік) малого підприємництва і зумовлює безповоротний процес переходу до сталих ринкових відносин, коли утверджується вплив результатів підприємницької діяльності на стан економіки. Змінюється характер податкової та кредитно-інвестиційної політики у напрямі активізації продуктивної діяльності малих підприємств, забезпечується завдяки високому рівню створеної інфраструктури вільний доступ до фінансових і матеріальних ресурсів, розвивається система фінансових установ, що обслуговують суб'єктів малого підприємництва.
Третій етап характеризується значним збільшенням обсягів виробництва товарів і послуг малими підприємствами, що діють та розвиваються переважно за рахунок власних можливостей. Держава, спрямовуючи діяльність підприємців на дотримання високої ефективності в економіці, підтримує їх, захищаючи малі підприємства та їхню власність, контролюючи виконання законів.
Положення Концепції повинні враховуватися державними органами управління під час формування щорічних державних і регіональних програм економічного і соціального розвитку. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ