3. Обґрунтування пропозицій щодо збільшення інтегрального показника використання основних виробничих фондів та його вплив на господарську діяльність підприємства
Тривалість винористання ОВФ підприємства протягом року характеризується коефіцієнтом використання календарного часу. У додатку 1 наводяться вихідні дані, що визначають тривалість використання ОВФ підприємства протягом року виходячи із конкретних виробничих умов. За умови, коли підприємство не в змозі забезпечити необхідний обсяг виробництва продукції за рахунок поліпшення використання фонду робочого часу, внутрішнього часу та змінності використання ОВФ, передбачаються інші заходи щодо підвищення коефіцієнта використання календарного часу, тобто збільшення фонду робочого часу. Це слід здійснювати за умови, коли будуть досягнуті показники використання фонду робочого часу в межах 0,92 – 0,95; внутрішньозмінного часу – 0,90- 0,95 і змінності 2,2 – 2,5.
Підвищення коефіцієнта використання календарного часу ОВФ на підприємстві може досягатися за рахунок скорочення тривалості технічного обслуговування та ремонтів; здійснення частини технічного обслуговування та ремонтів у вихідні дні; впровадження системи планово-попереджувального ремонту ОВФ тощо.
За даними виробничої практики, застосування вищенаведених заходів дозволяє збільшити фонд робочого часу на 5-12%. Проте впровадження заходів щодо підвищення коефіцієнта використання календарного часу потребує додаткових витрат підприємства.
Визначаємо велечину збільшення фонду робочого часу використання ОВФ (збільшуємо на 7%)
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 EMBED Equation.3
де EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 – збільшення фонду робочого часу використання ОВФ, днів;
EMBED Equation.3 – розрахований фонд робочого часу на плановий період днів;
EMBED Equation.3 – величина збільшення планового фонду робочого часу за рахунок запроектованих заходів, відсотків.
EMBED Equation.3 =18 днів
Визначаємо число додаткових змін використання ОВФ підприємства :
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3 зміни
Визначаємо збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення коеціфієнта використання календарного часу, тобто збільшення числа змін у плановому році :
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Визначаємо додатковіі витрати підприємства, пов’язані із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу. Їх величина розраховується виходячи із нормативу витрат на цілі – 600,0 грн в кожну зміну за рік.
EMBED Equation.3
де EMBED Equation.3 – додаткові витрати, пов’язані із збільшенням коефіцієнта використання календарного часу, грн;
EMBED Equation.3 – додаткові витрати з розрахунку на одну зміну в рік,грн
EMBED Equation.3
Визначаємо зниження собівартості продукції за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції. Розрахунок ведеться на 1 гривню продукції.
EMBED Equation.3
де EMBED Equation.3 – доля амортизаційних відрахувань у вартості одиниці продукції і-го року;
EMBED Equation.3 – балансова вартість ОВФ підприємства в і-му році;
а – середньозважена річна норма амортизаційних відрахувань;
EMBED Equation.3 – обсяг виробництва продукції в і-му році.
Доля цих витрат визначається за формулою
а) у базовому році
EMBED Equation.3
б) у плановому році
EMBED Equation.3
Зменшення річних амортизаційних відрахувань на плановий обсяг виробництва продукції становитиме :
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Економія собівартості річного обсягу виробництва продукції підприємства у плановому році буде становити :
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Визначаємо коефіцієнт використання календарного часу ОВФ :
EMBED Equation.3

Таким чином, підвівши підсумки маємо такий результат: поліпшення використання основних виробничих фондів дозволяє без додаткових капітальних вкладень збільшити обсяг виробництва продукції за тих же наявних основних виробничих фондів на підприємстві, економія капітальних вкладень становить:
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3