6.2. Аналіз показників виробничо-господарської діяльності
Розглянемо деякі методи формування показників при аналізі використання засобів праці, матеріально-технічного забезпечення і використання предметів праці, випуску готової продукції, праці і заробітної плати, витрат на виробництво і собівартості продукції, фінансових результатів і фінансового стану підприємства.
Аналіз показників використання засобів праці
Розрахунками, які виконуються при аналізі показників використання засобів праці, і у першу чергу виробничого устаткування, є такі, дані яких характеризують:
склад і динаміку руху основних засобів виробництва, технічний стан, а також темпи оновлення активної їх частини (робочих машин, устаткування , транспортних засобів тощо);
показники використання виробничих фондів – фондовіддачі і фондомісткості, а також фактори, що впливають на них (вплив використання різних засобів праці на обсяги виробництва, а також ступінь ефективності застосування засобів праці, виробничої потужності, екстенсивних і інтенсивних показників роботи найважливіших груп устаткування);
виконання плану ремонту основних засобів, виявлення причин та винуватців простоїв верстатного парку тощо.
Розглянемо порядок формування деяких показників, які застосовуються при аналізі використання основних фондів.
При аналізі показників, що характеризують обсяги, склад та динаміку основних виробничих фондів, у тому числі амортизації, ремонт основних засобів тощо (наприклад, за звітний рік по підприємству в цілому) використовують дані:
оперативний масив звітного (останнього) місяця року (прийнятих – OPPROS, вибутих - OPVBOS);
масив наявності основних засобів на поаток року - NALOS;
масиви нагромаджу вальних даних з початку року наростаючим підсумком (прийнятих - #OPPROS, вибутих - #OPVBOS) за всі попередні (до звітного) місяці.
Після того , як будуть визначені відповідні показники на кінець року, розраховують питому вагу того чи іншого засобу (величини амортизації тощо) або відповідних груп основних засобів на початок і кінець року, динаміку руху, темпи зростання і т.д.
Одержані розраховані величини (показники) висвітлюються на екрані ПЕОМ, що установлена на робочому місці користувача. У формі, що виводиться на екран при аналізі показників об’ємів, складу та динаміки основних фондів підприємства за рік, зазначається вид (а при необхідності і група) основних засобів і їх коротка назва, а також наявність на початок року: вартість (тис.грн) і питома вага (%); наявність на кінець року: вартість (тис.грн) питома вага і темпи зростання (%). На основі цих та інших показників визначають головні напрямки фінансування капітальних вкладень, а також темпи розвитку науково-технічного прогресу на підприємстві. Крім цього, важливими розрахунками є порівняння показників планової потреби основних фондів, і особливо виробничого устаткування (планової амортизації), необхідних для виконання річного плану по виробництву продукції, з аналогічними показниками фактичного їх забезпечення (фактично нарахованої амортизації).
При аналізі показників, що характеризують використання основного верстатного устаткування, наприклад за звітний період по підприємству в цілому, застосовують оперативний масив обліку простоїв устаткування (OPISOS), в якому зазначаються дані про причини та винуватців простою того чи іншого устаткування. На основі показників, що значаться у цьому масиві, можна одержати дані (на екрані або на папері) про використання виробничого устаткування, його простоях як у розрізі окремих видів цього устаткування або цехів та ділянок, так і по підприємству у цілому за будь-який період місяця.
Так, наприклад, для цехового призначення дані видаються за відповідний час по формі, в якій зазначаються коди цеху, устаткування (виду або групи), причини і винуватці простою, ефективний фонд часу роботи одиниці (групи або виду) устаткування на місяць (цей показник вводиться з клавіатури або з відповідного нормативно-планового масиву), час простою: з причини, винуватці, інвентарному номерові (групі або виду), питома вага простойного часу (%) на даному устаткуванні (групі або виду), загальний час простою устаткування на дільниці або по цеху, загальна питома вага простойного часу (%) зазначимо, що питома вага простойного часу (%) розраховується як частка від ділення показника фактичного простойного часу на ефективний фонд часу роботи одиниці (групи або виду) устаткування (з урахуванням коефіцієнта змінності) з наступним множенням одержаного результату на 100. Ці дані використовуються також і для розробки плану заходів по кращому використовуванню виробничого устаткування на робочих місцях.
При подальших розрахунках можна також визначити інші показники – коефіцієнти використання часу діючого на виробництві устаткування, погодинне виготовлення готової продукції з однієї гривні вартості діючого виробничого устаткування, середню вартість виробничого та іншого устаткування, фондовіддачу з однієї гривні вартості засобів праці або фондомісткості, суму амортизації у собівартості продукції тощо.
Аналіз показників матеріально-технічного забезпечення і використання предметів праці
Основними розрахунками при аналізі показників матеріально-технічного забезпечення і використання предметів праці являються:
визначення рівня забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами за зазначений період часу;
виявлення над нормативних або дефіцитних видів матеріальних цінностей;
визначення долі транспортно-заготівельних (у тому числі і різниці в цінах) витрат у загальних затратах при надбанні матеріальних цінностей;
розрахунки показників раціонального використання матеріалів у виробничому процесі;
установлення розмірів втрат внаслідок змушених замін одних матеріалів іншими тощо;
крім того, обчислюються різні (планові, нормативні, фактичні) коефіцієнти використання матеріалів у виробництві, їх доля витрат у собівартості готової продукції тощо.
Розглянемо порядок формування деяких показників при аналізі матеріально-технічного забезпечення.
Забезпечення підприємства необхідними матеріальними цінностями належної якості і у відповідний час при мінімальних затратах – головний показник діяльності відділу матеріально-технічного забезпечення. А тому у першу чергу аналізують показники, які характеризують виконання договорів постачальниками матеріальних цінностей.
Для виконання цих розрахунків використовується інформація, яка, з одного боку, є у базі даних загального призначення як планово-договорна і характеризує постачальників, строки і номенклатуру поставок, ціни, обсяги поставок тощо (масив DOGPOSM), з другого, є в оперативному масиві OPPRM, що відображає фактичне надходження на склади матеріальних цінностей від постачальників. Використовується також аналогічної назви масив нагромаджувальних даних фактичних поставок з початку року наростаючим підсумком (#OPPRM).
Дані для аналізу формують за будь-який проміжок часу ( день, з початку місяця, кварталу, року) з наступним виводом результатів як на паперовий носій (машинограма у вигляді таблиці), так і на екран ПЕОМ користувача. Так, у формі, що виводиться на екран ПЕОМ і характеризує обсяги та ритмічність поставок матеріальних цінностей постачальникам за звітний період, є: коди і найменування постачальників та матеріальних цінностей, одиниця виміру, а також кількість по договору (усього, у тому числі за одну поставку), відповідне відхилення першого від другого, відсотки виконання договору. Інколи, крім того, в зазначену форму включають ціни і вартісні показники матеріальних цінностей.
При аналізі наявності матеріальних цінностей на складі розраховують показники рівня забезпеченості тим чи іншим матеріалом. Для цього використовують дані про фактичну наявність конкретного матеріалу (залишок матеріалу на складі на початок періоду – масив OSTM), з одного боку, і показники нормативно-планової потреби цього матеріалу для виробництва на цей же період (дані з бази даних загального призначення), з другого боку. Рівень забезпеченості визначається діленням першого показника на другий.
Важливе значення має контроль рівня запасів матеріалів на складах. Такий контроль визначається за поточним та страховим (гарантованим) запасами матеріалів на складі, у коморі цеху, та на підприємстві у цілому. Сюди відноситься також визначення номенклатури дефіцитних та наднормативних матеріалів, а також матеріалів, які довгий час на складі знаходяться без руху.
Як відомо, поточний запас складає частину виробничого запасу, яка призначена для забезпечення потреби виробництва при незбіжності строків і розмірів (обсягів) надходження і споживання матеріальних цінностей. Страховий запас створюється для забезпечення виробництва необхідними матеріалами в умовах, коли порушується встановлений режим їх надходження або споживання. На практиці, як правило, визначається загальний рівень запасів матеріалів відношенням кількості того чи іншого матеріалу, що значиться у запасі, до кількості цього ж матеріалу, що передбачено до нормативно-планової середньодобової витрати цього ж матеріалу на виробництво. Абсолютне відхилення цього показника визначається як різниця зазначених даних.
Для оперативного регулювання запасів необхідно першочергове виявлення номенклатури дефіцитних та наднормативних матеріалів, а також матеріалів, які знаходяться без руху тривалий час (більше як один-три місяці) на складах і в коморах. У зв’язку з тим, що у базі даних всі запаси зберігаються з зазначенням конкретних дат руху матеріалів, то можна відібрати усі найменування матеріалів, які знаходяться на складах тривалий час без руху, а потім прийняти рішення про їх подальший стан.
Крім зазначених, розраховуються коефіцієнти планового і фактичного використання основних матеріалів, а також питомої ваги вартості цих матеріалів у загальній вартості предметів праці; визначається ступінь виконання норм витрат матеріалів і частка затрат предметів праці у вартості готової продукції (тобто металомісткість готової продукції) і т.ін. Так, при розрахуванні коефіцієнтів використання і витрачення матеріалів на виробництво застосовується інформація, яка характеризує норми витрат матеріалів і маси, наприклад на виготовлення однієї деталі (база даних загального призначення), а також показники про фактичну кількість виготовлених деталей (оперативні масиви OPEVIRI і OPEVBRI) та фактичну кількість витрачених матеріалів на виробництво (оперативний масив OPRASM). Вихідні дані, що одержані у процесі розрахунків, видаються на екран ПЕОМ по формі, в якій є: коди матеріалу, одиниці виміру та деталі; фактична кількість усіх витрат матеріалів і виготовлених деталей; витрати матеріалів на одну деталь; середньо фактичні, по нормі та абсолютне відхилення; маса однієї деталі; загальні відходи матеріалів при виготовленні усіх деталей: розрахункові і реальні (фактичні); розрахункові коефіцієнти: використання і витрачання матеріалів.
Велике значення для зниження собівартості виготовляємих виробів має аналіз вимушених замін одних матеріалів (комплектуючих виробів тощо), яких немає на складі, другими, які є на складі. При наявності таких випадків на екран ПЕОМ користувача видаються дані, які характеризують, з одного боку, ті найменування матеріалів і їх кількості, які потрібні по технології виробництва, але які фактично відсутні, з другого боку, ті найменування матеріалів і їх кількості. Якими зроблена фактична заміна. Зазначені кількості програмно розрізняються і на екран ПЕОМ виводяться вартісні показники, у тому числі і відхилення вартості перших матеріалів від других.
Проводиться економічний аналіз показників, які характеризують матеріальні цінності з інших боків.
Аналіз показників використання праці і заробітної плати
Основними розрахунками, які виконуються при аналізі показників використання праці і заробітної плати, є такі, які характеризують:
використання робочої сили – її чисельність, склад і структура, динаміка і причини руху, рівень кваліфікації, стан підвищення культурно-технічного і освітнього рівня; використання робочого часу і трудова дисципліна; вплив чисельності робітників на виконання плану випуску продукції і її собівартості;
продуктивність праці – рівень продуктивності праці на робочих місцях, ланках, цехах і підприємству у цілому по основних професіях, а танож порівняння їх з аналогічними показниками минулих періодів; якість діючих норм виробітку, їх виконання і вплив на зріст продуктивності праці, вплив різних факторів на продуктивність праці;
використання фонду заробітної плати – дані про його витрачання яку цілому по всьому виробничому циклу, так і по окремих його структурних підрозділах та категоріях працівників;розміри та динаміка середньої заробітної плати по окремих категоріях і професіях працівників;відхилення у чисельності робітників та у середній заробітній платі і їх вплив на загальний фонд заробітної плати і виконання виробничої програми; співвідношення темпів зросту заробітної плати з темпами зросту продуктивності праці. Крім того, визначається частка основної і допоміжної заробітної плати у вартості продукції тощо.
При аналізі показників про чисельність, склад, кваліфікацію і рух робочої сили у першу чергу визначаються дані про забезпеченість підприємства кадрами. Забезпечення підприємства необхідними кадрами можна вважати повним лише у тому випадку, коли планова (розрахована відповідно з трудомісткістю виробничої програми) потреба працівників відповідає наявності не тільки за їх загальною чисельністю, але і у розрізі категорій і професій, а інколи і у розрізі розрядів основних працівників.
Дані, які використовуються при аналізі показників цієї групи, є у відповідній базі загального призначення, що характеризує планові показники потреби робітників і службовців для виконання річного плану випуску готової продукції. Крім того використовуються данні оперативного масиву обліку про тих працівників, що прийняті на підприємство (OPPRKDR), і про тих, що вибули (OPVBKDR), а також нагромаджувальні масиви з даними про наявність кадрів на початку року і про тих, що прийняті (#OPPRKDR), та про тих працівників, що вибули (#OPVBKDR) працівників з початку року наростаючим підсумком (без звітного періоду - місця).
Так, при аналізі забезпечення підприємства кадрами розраховується величина, яка характеризує абсолютне відхилення фактичної чисельності працівників від планової, яка потім коректується на величину продуктивності праці відповідних робітників. Крім того, визначаються коефіцієнти рухів (прийняття і вибуття), а також плинності кадрів шляхом зіставлення показників руху кадрів до їх наявності.
Відомо, що продуктивність праці є один з найважливіших показників використання праці. Рівень продуктивності праці може бути виражений показником виробітку чистої, товарної, або валової продукції на одного працівника, і показником трудомісткості одиниці продукції (у вартісному відношенні). Використовуючи відповідні дані, можна розрахувати показники середньорічної планової і фактичної чисельності промислово-виробничого персоналу; середньорічного планового і фактичного виробітку чистої (або іншої) продукції на одного працівника, а також ступені впливу тих чи інших факторів на обсяги продукції і продуктивності праці.
При аналізі використання фонду заробітної платі можна визначити величини середньої заробітної плати відповідних категорій працівників, відхилень (абсолютного і відносного) фактичної величини заробітної плати від планового фонду, впливу росту середньої заробітної плати на продуктивність праці тощо.
Аналіз показників готової продукції
Основні розрахунки, які виконуються при аналізі показників виробництва, випуску, відвантаження і реалізації готової продукції, є:
оцінка динаміки виконання виробничого плану по основних показниках обсягу, структури і якості виготовленої продукції (виробів, виконаних робіт і послуг поза межі підприємства);
перевірка збалансованості і оптимальності планів виробництва, планово-економічних показників, їх напруженості і реальності;
контроль за виконанням зобов’язань за договорами на постачання готової продукції покупцям по кількості, номенклатурі (асортименту), якості і строках поставки;
оцінка виконання плану реалізації готової продукції у різних аспектах;
виявлення ступеню впливу основних факторів виробництва на показники обсягу виробництва і реалізації готової продукції.
На основі матеріалів аналізу розробляються найважливіші заходи по використанню внутрішньогосподарських резервів для підвищення темпів приросту продукції, поліпшення її асортименту і якості.
Розглянемо порядок формування деяких показників при аналізі виробництва, випуску, відвантаження та реалізації готової продукції.
В умовах, при яких підприємство діє за принципами повного госпрозрахунку і ринкових відносин, обсяги виробництва і реалізації продукції є найважливішими показниками, які безпосередньо впливають на життєздатність підприємства.
Показники обсягів виробництва, які характеризують товарну (чисту або валову) продукцію, записані: планові завдання виробництва продукції у різних аспектах і на різні періоди часу – у базі даних загального призначення; показники фактичного виготовлення готової продукції за поточний місяць – у оперативному масиві випуску продукції OPEVIRI або OPEVBRI, а також у аналогічному нагромаджувальному масиві з даними з початку року наростаючим підсумком #OPEVIRI або #OPEVBRI; показники відвантаженої продукції покупцям за поточний місяць – у оперативному масиві відвантаженої готової продукції OPOTGRI, а також у аналогічному нагромаджувальному масиві з даними з початку року наростаючим підсумком #OPOTGRI; показники реалізованої продукції – у оперативному масиві OPBANKF, а також у аналогічному нагромаджувальному масиві з даними з початку року наростаючим підсумком *OPBANKF.
Обсяги виконаних на підприємстві робіт визначаються, з одного боку, їх трудомісткістю, тобто кількістю затраченої праці (в годинах), з другого боку – товарною (або іншою) продукцією – у вартісному виразі, величина якої залежить не тільки від її трудомісткості, але і від матеріаломісткості та рентабельності виготовляємої продукції. Обсяги же реалізованої продукції, крім того, при ринкових відносинах залежать також і від кон’юктури попиту, цін на цю продукцію тощо.
Використовуючи зазначені вимірники готової продукції, можна виявити вплив різних факторів на результати виробничо-господарської діяльності підприємства по виготовленню продукції. За допомогою цих вимірників (наприклад, нормо-годин, нормативно-планової і фактичної заробітної плати, нормативно-планової і фактичної собівартості продукції та інше) визначають рівень виконання плану по трудомісткості продукції. Такі показники більш достовірно характеризують обсяги виконання робіт, ніж за допомогою вартісних показників.
Оцінка рівня виконання плану, наприклад, за номенклатурою, ґрунтується на порівнянні показників планового та фактичного випуску продукції (натуральні показники ) по виробах, які є у плані по номенклатурі і асортименту. Таке порівняння може виконуватись з показниками поточного місяця, з початку року, або з аналогічними показниками відповідних періодів, що уже минули. Результати аналізу виводяться на екран ПЕОМ користувача по формі, у якій зазначається: код і назва віробу, одиниця виміру, за який період (за добу або зміну, з початку місяця, з початку року – різними рядками до кожного виробу), показники плану і факту, величини відхилення – абсолютна і відносна, причина і винуватець (коли відомо) відхилень.
Важливе місце у системі аналізу та управління виробництвом займає короткотермінове прогнозування плану виробництва. Арітмія виробництва, як відомо, породжує невпевненість керівників і фахівців у своєчасному одержанні кінцевих результатів з відповідною якістю продукції, що випускає підприємство. Питання про те, чи буде виконаний, наприклад, тижневій або місячний план цікавить не тільки адміністрацію, але і робочий колектив. Аналіз показників виконання планових завдань підприємством за минулий час, хоч він і виконується своєчасно, тобто у ритмі виробництва, не завжди може дати відповідь на перспективи. Необхідно робити прогноз виконання планових завдань. І такий прогноз можна розрахувати на ПЕОМ, наприклад, на кінець тижня або місяця. Використовуючи методи екстраполяції, у основі якої є припущення, що у прогнозованому періоді будуть продовжуватися ті самі тенденції ходу виробництва, які складались у недалекому минулому (аналогічному відрізку часу), можна орієнтовно визначити ступінь виконання виробничого плану за цей відрізок часу.
Аналіз виконання договірних поставок готової продукції виконується шляхом порівнювання показників номенклатури готової продукції, що зазначені у договори, з показниками фактично поставляємої продукції, як за невеликий проміжок часу, так і за місяць у цілому, або з початку року наростаючим підсумком.
Так само виконується і аналіз показників реалізованої продукції. Крім того, в процесі аналізу відомими методами розраховується як плановий, так і фактичний товарний баланс. При цьому виявляються фактори, які діють на обсяги реалізації продукції(зміна діючих цін, зрив поставок тощо), розраховуються абсолютні і відносні величини плану реалізації готової продукції, проводяться інші розрахунки(порівняння обсягів реалізованної продукції з аналогічними показниками минулого періоду у різних цінах).
Аналіз показників затрат на виробництво і собівартості продукції.
Розрахунками, які виконуються при аналізі показників затрат на виробництво і собівартості продукції, є:
аналіз загальних затрат на виробництво готової продукції в різних аспектах;
аналіз виконання плану по собівартості всієї (у тому числі і порівняної) товарної продукції, а також визначення факторів, які впливають на динаміку її показників;
аналіз затрат на один карбованець товарної продукції;
аналіз собівартості окремих видів готової продукції і визначення шляхів зниження її собівартості;
аналіз затрат допоміжного виробництва і непромислового господарства тощо.
Аналіз зазначених і інших показників по цій ланці направляється на виявлення можливостей підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів у процесі виробництва, постачання матеріальних цінностей і збуту виготовленої продукції. Вивчення собівартості виготовляємої продукції дозволить зробити більш об’єктивну оцінку рівня показників рентабельності виробництва, досягнутої на підприємстві.
Для аналізу показників затрат на виробництво за будь-який період використовуються дані, які є в оперативному масиві зведених затрат на виробництво ZATSVP, а також у аналогічному нагромаджувальному масиві спочатку року наростаючим підсумком #ZATSVP.
Використовуючи показники зазначених масивів, можна у першу чергу розрахувати питому вагу кожного економічного елементу затрат у загальних витратах, а також порівняти їх з аналогічними показниками минулого періоду по порівняній продукції, наприклад , дані звітного року з аналогічними даними минулого року. Вивчаючи динаміку і структуру затрат на виробництво, а також фактори, які впливають на їх величини, можна виявити, а потім і простежити за ступенем їх впливу на собівартість готової продукції.
Аналіз собівартості товарної продукції виконується по калькуляційним статтям затрат. При цьому затрати на фактично виготовлену продукцію у звітному періоді розраховуються по зазначених статтях спочатку по плановій, а потім і по фактичній собівартості продукції. Одержані таким чином показники порівнюються між собою ( у абсолютних і відносних величинах).
Виконуються і інші розрахунки при аналізі показників затрат на виробництво і собівартості готової продукції.
Аналіз показників фінансових результатів і фінансового стану підприємства
Основними розрахунками, які виконуються при аналізі фінансових результатів підприємства, є:
аналіз прибутку і основних джерел його формування, а також зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на його розмір;
аналіз рівня рентабельності підприємства;
аналіз забезпечення власними оборотними коштами і відповідності фактичних запасів нормуємих коштів установленим нормативам;
аналіз платоспроможності підприємства;
аналіз інших показників;
оцінка виробничо-господарської діяльності підприємства і аналіз утворення і використання різних фондів економічного стимулювання та резервів.
Для аналізу показників фінансових результатів і фінансового стану підприємства використовуються аналітичні і синтетичні (узагальнені) показники, які знаходяться у відповідних масивах бази даних загального призначення, а також у ряді похідних масивів з фактичними показниками, що були одержані при рішенні розглянутих вище задач.
Оцінка фінансових результатів виробничо-господарської діяльності підприємства в системі комплексного економічного аналізу займає важливе значення. Їй передує аналіз показників використання авансових виробничих фондів (оборотність оборотних нормуємих і не нормуємих коштів у різних аспектах), а також яким чином виконаний фінансовий план, рівень рентабельності виробництва та інше.
Комплексна оцінка показників ефективності виробництва виконується по тих показниках, які є головними (або затверджуються) для підприємства. Крім того, використовуються узагальнені показники, що характеризують ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства (рентабельність, затрати на один карбованець товарної продукції, темпи росту обсягів виробництва продукції тощо), а також фондоутворювальні показники, тобто показники, які прийняті за базу при обчисленні розмірів відрахувань від прибутків до фондів економічного стимулювання та інші.
Важливе значення при ринкових відносинах мають розрахунки, а потім і аналіз відрахувань у вигляді різних податків до бюджету тощо.