Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра фінансів і економіки природокористування Реферат з дисципліни “ Статистика ” на тему: “ Статистика рівня життя населення України ”
Рівне 2012 ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………….......3 Система показників рівня життя населення………………………………..…..4 Статистичні дані про рівень життя населення України………………………...7 ВИСНОВОК……………………………………………………………....................10 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………....11 ВСТУП Аналізуючи будь-яку державу, важливе значення має рівень її життя населення. Рівень життя населення — це соціально-економічна категорія, яка характеризує можливості суспільства щодо забезпечення життя, діяльності та всебічного розвитку. Сукупність показників даної категорії дає оцінку розвитку суспільства в соціальній та економічній сферах. Дана тема є досить актуальною, адже аналіз рівня життя населення дає змогу оцінити сукупністю суспільних відносин і умов, що характеризують життя, працю, побут та інтелектуально-культурний розвиток людей, їх свободу та правову захищеність. Над цією темою працювали наступні українські науковці: Панасюк Б., Іляш О., Качан Є., Моторіна М., Осауленко О., Чепінога В.Г. та інші. Метою реферату є вивчити статистичну сутність показників рівня життя населення, методологію формування та систематизування даних показників. Об’єктом даного дослідження є статистичні дані показників рівня життя населення України. Система показників рівня життя населення Рівень життя населення — це соціально-економічна категорія, яка характеризує можливості суспільства щодо забезпечення життя, діяльності та всебічного розвитку. Він виражається сукупністю суспільних відносин і умов, що характеризують життя, працю, побут та інтелектуально-культурний розвиток людей, їх свободу та правову захищеність. Найзагальнішим економічним показником рівня життя є ВВП на душу населення. Саме цей показник означає загальну кількість товарів та послуг, що, з одного боку, придбані для кінцевого споживання, а з іншого - становлять суму доходів усіх суб'єктів національної економіки. Тому обсяг ВВП на душу населення є найзагальнішим показником того рівня товарів та послуг, що виготовляються і споживаються в країні. Чим він вищий, тим можливості задоволення потреб ширші, а, отже, і вищий рівень життя. Категорія "рівень життя" акумулює широкий спектр соціально-економічних відносин, котрі виявляються через багаторівневу систему індикаторів стану та умов життєдіяльності особи, домогосподарства, соціальних груп, населення країни та її регіонів. Цю категорію можна розмежувати на три взаємозалежні поняття: умови життя, власне рівень життя, якість життя. Умови життя (середовище існування) — це сукупність показників, які характеризують розселення, екологію, умови життя, умови праці, розподіл бюджету часу, наявність закладів охорони здоров'я, освіти, побутового та комунального обслуговування, торгівлю, транспорт, зв'язок і систему комунікацій, культуру обслуговування тощо. Власне рівень життя — це рівень споживання матеріальних і нематеріальних благ та послуг. Якість життя — ступінь відповідності умов і рівня життя певним стандартам чи нормативам. Згідно з нормативами чи стандартами виокремлюють такі рівні життя населення: — достаток — це рівень життя, який дає змогу користуватись усіма благами, що забезпечують всебічний розвиток людини; — нормальний рівень життя — забезпечує раціональне споживання відповідно до науково обґрунтованих норм та нормативів, що дає можливість людині відновлювати свій фізичний та інтелектуальний потенціал; — бідність — це життя, за якого споживання відбувається на рівні збереження працездатності як нижньої межі відтворення життєвих сил. Бідність характеризується низкою показників: — межа бідності — це рівень доходу, нижче якого неможливе задоволення основних потреб; визначається як частка прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (за її допомогою визначаються сім'ї, які належать до категорії бідних); — рівень бідності — це питома вага сімей (домогосподарств), чий рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим за визначену межу бідності; — глибина бідності — це відхилення доходів або витрат бідних від визначеної межі бідності; — опікуваний державою дохід — це рівень доходу, що до 10 % перевищує межу бідності та обумовлює ймовірність сім'ї потрапити до категорії бідних; — крайня форма бідності — це бідність щодо стандартів цивілізації; вона асоціюється з абсолютною бідністю (межею виживання); — злиденність — характеризує рівень життя, що забезпечує мінімально припустимий за біологічними критеріями набір благ і послуг, споживання яких дозволяє підтримувати лише життєздатність людини. Статистичне вивчення рівня життя населення постійно привертає увагу міжнародних організацій (ООН, національних урядів). Як гранично-критичні показники рівня життя у світовій практиці використовують: — співвідношення доходів верхньої та нижньої груп; — частку населення за межею бідності — співвідношення мінімальної й середньої заробітної плати; — рівень безробіття; — сумарний коефіцієнт плідності (для жінок дітородного віку); — умовний коефіцієнт депопуляції; — частку осіб у віці понад 65 років . Вартісними узагальнюючими показниками рівня життя населення є: — валовий внутрішній продукт на душу населення; — національний дохід на душу населення; — індекс споживчих цін. До відносних показників оцінки рівня життя населення належать: — співвідношення середньодушового сукупного доходу і раціонального споживчого бюджету; — співвідношення середньодушового сукупного доходу і прожиткового мінімуму; — частка умовно вільної частини сукупного доходу (те, що залишається після відшкодування податків і суми прожиткового мінімуму). Статистичні дані про рівень життя населення України Узагальнюючі різні види показників для розрахунку рівня життя населення, можна виокремити головні (таблиця 1): Індекс інфляції. Наявний доход. Наявний доход у розрахунку на одну особу. ВВП. ВВП на одну особу. Таблиця 1 Показники 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Наявний доход у розрахунку на одну особу, грн 4468,4 6332,1 7771,0 10126,0 13716,3 14372,8 18485,6
ВВП, млн. грн 345113 441452 544153 720731 948056 913345 1082569
ВВП на одну особу, грн 7273 9372 11630 15496 20495 19832 23600
Гранично-критичні показники рівня життя в Україні: — співвідношення доходів верхньої та нижньої децильних груп — 10:1; — частку населення за межею бідності — 10 %; — співвідношення мінімальної й середньої заробітної плати — 1: 3; — рівень безробіття — 8—10 %; — сумарний коефіцієнт плідності —2,14—2,15; — умовний коефіцієнт депопуляції — 1; — частку осіб у віці понад 65 років — 7 %. Обсяги та динаміка доходів населення формують рівень його життя. Рівень життя можна також достовірно оцінити за показниками структури сукупних доходів і витрат населення. Так, у 2009 р. питома вага грошових доходів займала в структурі загальних доходів одного домогосподарства 72,4 %, в містах 75,3 %, у селах — 54,0 %, а частка отриманої у підсобних господарствах продукції — 18,2 %, 8 % та 34,9 %, відповідно. Оскільки в аграрних регіонах існують зазначені вище соціально-економічні проблеми (затримки з виплатами зарплат і пенсій тощо) грошові доходи не є визначальними в структурі загальних доходів, отримуваних домогосподарствами. Скорочення реальних грошових доходів більшості населення, його платоспроможного попиту зумовило погіршення структури споживання населення. Основною статтею витрат сучасних домогосподарств, значення якої у кілька разів перевищує всі інші, є витрати на придбання продуктів харчування, що свідчить про нераціональну та дефіцитну їхню структуру. Так, у домогосподарствах, розташованих у міських поселеннях, частка сукупних витрат на харчування у 2009 р. становила 64,5 %, витрати на непродовольчі товари складали — 13,7 %, а оплата послуг — 16,4 % (цей рівень пов’язаний з неадекватним рівню доходів підвищенням плати за житлово-комунальні послуги). В той же час, в сільській місцевості частка витрат на харчування становила 57,2 %, витрати на непродовольчі товари — 16,1 %, а витрати на оплату послуг — 10,2 %. Майже вдвічі за останні два роки зменшилась кількість працівників, які отримували заробітну плату на рівні або нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За даними грудня 2009 року цей показник становив 15,5% проти 26,5% у грудні 2008 року. У світовій практиці для порівняння рівня життя населення також використовуються показники середньої, мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму (для для працездатних осіб та непрацездатних). Динаміка даних показників в Україні за три місяця 2011 року представлена в таблиці 2. Таблиця 2 Показники 2011 рік
січень лютий березень
Індекс споживчих цін (у відсотках до попереднього місяця) 101,0 100,9 101,4
Наявний доход у розрахунку на одну особу, грн. 18347,0 18596,0 18612,0
Заробітна плата, грн. 2297 2338 2531
Мінімальна заробітна плата, грн. 941 941 941
Середній розмір пенсії разом із цільовою грошовою допомогою станом на 1 число кожного кварталу, грн. 1151,93 1151,93 1177,96
Мінімальний розмір допомоги по безробіттю, грн. - для застрахованих осіб, у яких розмір виплат залежить від страхового стажу - іншим застрахованим та незастрахованим особам
714 510
714 510
714 510
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, грн. : для працездатних осіб для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів
197,61 562,5
197,61 562,5
197,61 562,5
Прожитковий мінімум (ПМ) в середньому на одну особу в місяць, грн. у тому числі :
894
894
894
ПМ для працездатних осіб, грн. 941 941 941
ПМ для осіб, які втратили працездатність, грн. 750 750 750
ВИСНОВОК Отже, проаналізувавши дану роботу, можна зробити наступні висновки. Рівень життя – це характеристика економічного добробуту населення, що вимірюється як реальний доход на душу населення та кількість населення за межею бідності. Цей показник дає оцінку множинні соціально-економічних відносин і умов, характеризує життя, працю, побут та інтелектуально-культурний розвиток людей. Для аналізу добробуту держави використовуються, як правило, такі показники, як індекс споживчих цін, наявний дохід, заробітна плата, мінімальний розмір допомоги по безробіттю, прожитковий мінімум, соціальний достаток, рівень бідності та інші. Використання показників рівня цін дозволяє вивчити темпи економічного та соціального зростання, проаналізувати структуру використання ВВП на кінцеве споживання, дозволяє оцінити роль держави у добробуті громадян. За часи незалежності в Україні спостерігається ріст рівня життя населення, хоча багато питання на сьогодні є невирішеними. З кожним роком спостерігається ріст ВВП і одночасно значний ріст індексу споживчих цін, ріст прожиткового мінімуму чи середньої заробітної плати є незначним, враховуючи купівельну спроможність населення України. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1.Мельниченко О.А. Підвищення рівня та якості життя населення: механізм державного регулювання – монографія/О.А. Мельниченко. – видавництво НАДУ «Магістр», 2008 2. Мандибура В.О. Рівень життя населення та механізм його регулювання : дисертація доктора економічних наук: 08.09.2010/ . Мандибура В.О. ; НАН України. Економіка – К., 2010.-36 с. 3. Іляш О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини : підручник – 2009 – 440 с. 4. Актуальний стан та проблеми діючої системи соціального захисту в Україні. – Режим доступу: gurt.org.ua 5. Єфімова М.А. Соціальна статистика / М.А. Єфімова, С.Г. Бичкова.- М.:Фінанси і статистика, 2008.-С.462 6. Державний комітет статистики України. Режим доступу: ukrstat.gov.ua 7. Качан Є.П. Рівень життя населення в Україні – монографія / Є.П. Качан – видавництво НУЕП «Сучасна економіка», 2010
