1.Суть екомічного аналізу.Аналіз-розчленовування, розкладання досліджуваного об'єкта на частини, елементи, на внутрішньо властиві цьому об'єкту складові. Економічний аналіз, на відміну від інших, відноситься до абстрактно-логічного методу дослідження економічних явищ.
Економічним аналізом діяльність системи аналітичних установ, щодо збору обробки даних які характериз соц.-ек процеси що відбуваються на п-стві; це сукупність специфіч прийомів і методів формування і обробки ек інформації які дозвол здійснити достовірну оцінку обєкта дослідження і виявити тенденції його розвитку.Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу як на макрорівні так і на мікрорівні Предметом ЕА є кількісна сторона ек явищ і процесів які відбув на п-стві в нерозривному зв’язку з їх якісним змістом.Об'єктами економічного аналізу є економічні результати госпо-дарської діяльності. Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Разом з тим, наука знаходиться в стані розвитку. Ведуться дослідження в галузі більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяють оптимізувати управлінські рішення.
Метод економічного аналізу –– це наукове дослідження або підхід до вивчення аналізу, тобто те основне, що властиво йому як науці. Метою економічного аналізу є виявлення резервів подальшого підвищення ефективності виробництва в результаті детального аналізу техніко-економічних і фінансових показників господарської діяльності підприємства і його підрозділів, вивчення і аналіз факторів зовнішнього середовища. ЕА як наука склад з 3 частин:теорія ЕА, аналіз господ д-сті, галузевий аналіз. ЕА як процедура здійсн в 3 етапи: підготовчий, основний, заключний.
2.Роль та місце економічного аналізу. Економічний аналіз нині набуває дедалі більшого значення для поліпшення економічної роботи на різних рівнях управління виробництвом. У системі методів управління виробництвом аналіз діяльності підприємств дає можливість здійснювати контроль за виробництвом, економічно обґрунтовувати управлінські рішення, виявляти і більш повно використовувати резерви виробництва. Вирішенню цих завдань сприяє отримана у результаті аналізу економічна інформація.
У наш час економічний аналіз перетворився на одну із важливих функцій управління виробництвом. Він відіграє провідну роль при виробленні та обґрунтуванні управлінських рішень.
Для з’ясування ролі економічного аналізу в управлінні виробництвом важливо враховувати так званий аспектний підхід при виробленні та прийнятті управлінських рішень. Суть його полягає у тому, що при опрацюванні управлінських рішень ураховуються різні аспекти: політичний, соціальний, психологічний, правовий, організаційний, економічний, ринковий та ін. Економічний аналіз є джерелом інформації переважно економічного аспекту, який є провідним.
Потреба у проведенні економічного аналізу виникає на таких стадіях прийняття рішень, як попереднє вивчення господарських явищ і процесів, аналіз реального стану діяльності господарства, вибір варіантів господарських процесів, оцінювання відповідності економічного аспекту в опрацьованих варіантах рішень іншим аспектам управління, узагальнення результатів аналізу, обґрунтування управлінських рішень .
При економічному аналізі вирішуються такі завдання: проведення всебічної оцінки досягнутого рівня і виконання планів господарської діяльності підприємством в цілому та його структурними підрозділами; виявлення і вимірювання впливу різних факторів на показники господарської діяльності підприємства, що аналізується, вивчення причин відхилень; виявлення додаткових резервів господарської діяльності, не врахованих у планових завданнях та не використаних під час їх виконання; прогнозування результатів господарської діяльності усіх структурних підрозділів і підприємства в цілому; підготовка аналітичних матеріалів для опрацювання і прийняття управлінських рішень; Вирішення зазначених завдань сприяє удосконаленню управління виробництвом, виконанню планів і підвищенню ефективності діяльності підприємства.
3. Основні етапи розвитку та становлення ЕА.
3.1.Первісна доба і стародавні цивілізації (3 найдавніших часів до кінця Уст. н. е.)
Функції економічного аналізу:– контролююча;– управлінська. Сфера використання: – тільки сільське господарство (IV тис. до н. е.); – сільське господарство, ремесла з галузевою структурою (торгівля, будівництво й архітектура) – І тис. до н. е. – V ст. н. е. Методи і прийоми економічного аналізу: – найпростіші натуральні, абсолютні, умовні, середні показники; – порівняння (кінець IV тис. до н. е.); – деталізація та синтез. Об'єкт економічного аналізу – окремі, поодинокі, відособлені факти, явища суспільного життя, що мають локальний характер. Предмет аналізу – предмети обміну та побуту, майно, населення, робоча сила, затрати робочого часу, кошти. Періодичність економічного аналізу: нерегулярний, епізодичний. Інформаційні джерела: – усні повідомлення (кінець IV тис. до н. е.); – документальні носії інформації (III тис. до н. е.).
3.2. Доба Середньовіччя (V-XV ст.) Функції економічного аналізу: – контролююча; – інформаційна; – планова; – управлінська. Сфера використання: багатогалузевий. Методи і прийоми економічного аналізу: – абсолютні, відносні, середні показники; – порівняння (кінець IV тис. до н. е.); – факторний аналіз (XV ст.); – деталізація та синтез. Об'єкт економічного аналізу – господарські процеси та явища, що мають індивідуальний і загальний характер. Предмет аналізу – природні (у т. ч. земельні, водні та ін.) виробничі, трудові, фінансові ресурси. Періодичність економічного аналізу: регулярний. Інформаційні джерела: документальні носії інформації.
3.3.Індустріальна та постіндустріальна епохи (XVI ст. – до наших днів). Функції економічного аналізу – багатофункціональний: – наукова; – контролююча; – планова; – пошукова (резерви виробництва); – інформаційна; – управлінська; – дослідницька. Сфера використання: – багатогалузевий; – комплексний. Методи і прийоми економічного аналізу: – сукупність методів і способів аналізу; – багатофакторний, комплексний, системний аналіз. Об'єкт економічного аналізу – господарська діяльність, що має як індивідуальний, так і загальний, суцільний характер. Предмет аналізу – причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів, що виникають у процесі господарської діяльності та пов'язані із формуванням і використанням господарських ресурсів та продуктивних сил суспільства в цілому. Періодичність економічного аналізу: – регулярний; – оперативний. Інформаційні джерела: – документальні носії інформації; – електронні носії інформації.
3.4.Принципи ЕА. Основними принципами економічного аналізу є: державний підхід, науковість, об’єктивність, системність та комплексність, оперативність, дієвість, ефективність.
1. Оцінюючи економічні явища, процеси та результати господарювання, необхідно забезпечити державний підхід, тобто оцінити деякі прояви економічного життя на відповідність законодавству та соціально-економічній політиці.
2. Принцип науковості означає, що методологія економічного аналізу повинна базуватися на положеннях діалектики та економічної теорії. Аналіз повинен проводитися з урахуванням вимог об’єктивних економічних законів. Цей принцип реалізується шляхом удосконалення теорії аналізу і галузевих методик, широкого впровадження сучасних економіко-математичних методів та ЕОМ.
3. Принцип об’єктивності передбачає дослідження реальних економічних явищ і процесів, причинно-наслідкових зв’язків, використовуючи достовірну перевірену інформацію. Дані аналізу повинні бути документально підтвердженими, точно відображати майновий стан, результати діяльності та резерви. Усі висновки повинні обгрунтовуватися аналітичними розрахунками.
4. Принцип системності та комплексності вимагає вивчати кожен об’єкт як сукупність взаємопов’язаних та взаємопідпорядкованих елементів, з урахуванням внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Усі сторони господарської діяльності повинні розглядатися не ізольовано, а у взаємозв’язку. Економіка підприємства повинна аналізуватися як цілісна система. Це забезпечує глибину пізнання. Системно мають розглядатися всі стадії, явища, показники діяльності аналізо-ваного об’єкта в їх взаємозалежності.
5. Принцип оперативності означає швидкість і чіткість проведення аналізу, прийняття управлінських рішень та їх виконання. Оперативність аналізу полягає у своєчасному виявленні та попередженні причин негативних явищ, закріпленні та посиленні дії позитивних. Таким чином досягається можливість покращення роботи підприємства.
6. Дієвість аналізу проявляється в активному впливі на хід виробництва та його результати. Шляхом аналізу повинні своєчасно виявлятися недоліки та прорахунки. Інформація про це повинна надаватися керівництву підприємства для використання матеріалів аналізу при розробці конкретних заходів, обгрунтуванні та коригуванні програм або планів розвитку.
7. Принцип ефективності аналізу означає, що затрати на виконання аналітичних робіт повинні давати у багато разів більший ефект.
3.5. Місце економічного аналізу в системі наук. Економічний аналіз тісно пов’язаний з філософією та економічною теорією. Філософія для аналізу, як і для інших наук, є методологічною основою, що забезпечує діалектичний підхід у дослідженнях.
Економічна теорія, вивчаючи економічні закони та механізм їх дії, створює теоретичну основу для розвитку всіх економічних дисциплін, у тому числі й аналізу. У свою чергу, економічний аналіз сприяє розвитку економічної теорії. Численні аналітичні дослідження накопичують відомості щодо прояву економічних законів, вивчення яких дозволяє формулювати нові, раніше невідомі закони, робити глобальні прогнози розвитку економіки.
Тісним є зв’язок економічного аналізу з менеджментом. Останній дозволяє визначити місце, роль завдання та організацію аналізу в його підсистемі управління, вимоги до вдосконалення функцій аналізу.
Аналіз також тісно пов’язаний з економічним прогнозуванням. Передбачення ходу економічних процесів, складання планів та програм розвитку неможливе без широкого використання результатів економічного аналізу. Він створює інформаційну базу для вибору найбільш доцільних рішень.
Двостороннім є зв’язок економічного аналізу з бухгалтерським обліком. Дані обліку є головним джерелом інформації для аналізу. Таку інформацію аналітики не можуть підбирати та перевіряти без грунтовних знань методики обліку. Разом з тим, аналіз дає інформацію щодо недоліків обліку та напрямів його вдосконалення.
Економічний аналіз також пов’язаний з фінансуванням і кредитуванням підприємств. Без знання діючого порядку фінансування і кредитування, взаємовідносин з фінансовими та кредитними органами неможливо кваліфіковано проводити аналіз. З іншого боку сторони, здійснення процесів фінансування і кредитування вимагає обов’язкового попереднього аналізу об’єкта.
Тісний також зв’язок економічного аналізу з математикою та статистикою. З їхньою допомогою кількісно вимірюються причинно-наслідкові зв’язки.
3.6. Традиційні прийоми економічного аналізу. До традиційних відносять прийоми та методи економічного аналізу абсолютних, відносних і середніх величин; методи порівняння, групування, індексний, ланцюгових підстановок, балансовий і ін.
Метод аналізу абсолютних, відносних і середніх величин. Аналіз показників, економічних явищ, процесів, ситуацій починається з абсолютних величин. Абсолютний означає безвідносний, узятий поза зв'язком, поза порівнянням із чим-небудь.
Відносний означає встановлений в порівнянні, у зіставленні із чим-небудь іншим, оцінюваний залежно від будь-яких умов і т. п. Економічний аналіз починається з розрахунку відносної величини.
Відносні величини використовуються при аналізі динаміки явищ. Вони характеризують зміну показника, явища в часі.
Середні величини узагальнюють відповідні сукупності типових однорідних показників, явищ, процесів. У розрахунках застосовуються середня арифметична, середня зважена, мода і т. п.
Метод порівняння. Порівняння означає розгляд одного явища у зв'язку з іншим для встановлення схожості або відмінностей між ними, переваг або недоліків. Як вид аналізу, порівняння починається із зіставлення явищ, виділення я них спільного і різного. Порівняння проводиться з існуючими плановими показниками, з використанням кращих або середніх даних.
Метод угрупувань. Угрупування — це поділ на групи за будь-якими ознаками. Він дозволяє виявити і вивчити взаємозв'язки і взаємозалежності різних економічних явищ, найбільш суттєві чинники, закономірності і тенденції, властиві цим явищам.
У теорії економічного аналізу розглядаються структурні і аналітичні угрупування.
Індексний метод. Індекс - цифровий показник, що виражає у відсотках послідовні зміни будь-якого економічного явища, наприклад індекс цін, індекс продуктивності праці.
Метод, заснований на відносних показниках, шо виражають відношення рівня даного явища до рівня його у минулому або до рівня аналогічного явища, що прийняте як базове.
Метод ланцюгових підстановок. Метод дозволяє отримати низку проміжних значень узагальнюючого показника послідовною заміною базисних значень факторів на фактичні. Різниця двох проміжних значень узагальнюючого показника в ланцюгу підстановок рівна зміні узагальнюючого показника, яка викликана зміною відповідного фактору.
Він застосовується при установленій функціональній залежності між явищами, що вивчаються.
Балансовий метод. Баланс — співвідношення взаємопов'язаних показників будь-якої діяльності, процесу. Балансовий метод широко використовується у бухгалтерському обліку, статистиці і плануванні, а також в аналізі економічної діяльності
Графічні методи. Це геометричне зображення функціональної залежності за допомогою ліній на площині, що показує суттєві зв'язки і відносини в економічному аналізі.. Графічний метод використовується для дослідження виробничих процесів, організаційних структур і т. п.
3.7. Нетрадиційні прийоми економічного аналізу.
До них належать: евристичний, маржинальний методи, дисконтування, математична статистика і теорія ймовірності, економетричні методи, математичне програмування, імітаційне моделювання, дослідження операцій, класичний математичний аналіз.
Евристичними називають спеціальні методи здобуття нових знань, засновані на використанні досвіду, інтуїції фахівця і його творчого мислення як сукупності властивих людині механізмів вирішення творчих завдань. До них належать: метод «мозкового штурму», анкетування, морфологічний метод, метод семикратного пошуку, метод асоціацій та аналогій.
Маржинальний аналіз – це метод обгрунтування управлінських рішень та їх оцінки на підставі визначення граничних значень величин, що характеризують причинно-наслідкові взаємозв’язки обсягу продаж, прибутку, постійних та змінних витрат.
Економетричні методи: матричні методи, гармонійний аналіз, спектральний аналіз, методи теорії виробничих функцій, методи теорії міжгалузевого балансу.
До математичних методів економічного аналізу можна віднести: графічні методи, кореляційний та регресійний аналіз, лінійне, динамічне та випукле програмування, математичні теорії ігр та масового обслуговування, матричні методи, методи імітації тощо. Метод кореляційного і регресійного аналізу широко застосовується для визначення тісноти зв’язку між показниками, що не знаходяться у функціональній залежності. Кореляція показує ймовірну залежність між явищами; вона може бути виявлена як між двома кількісними явищами, так і між багатьма величинами.
Імітаційне моделювання — це процес створення моделі та її експериментальне застосування з метою визначення змін реальної ситуації.
Метод дослідження операцій це система методів знаходження оптимальних рішень на основі математичного моделювання у різних областях людської діяльності.
3.8. Поняття резервів підвищення ефективності виробництва та їх класифікація. В економічному змісті під ефективністю розуміється максимально оптимальне використання всіх ресурсів підприємства. Ефективність виробничої діяльності підприємства залежить від безлічі факторів, тому процесу планування обов'язково повинний передувати глибокий аналіз як існуючого положення речей, так і можливостей підприємства. Існують безліч факторів, що роблять свій вплив на ефективність виробничої діяльності підприємства.
По-перше, це асортимент і структура продукції. В основному, ефективність результатів буде залежати не стільки від внутрішніх резервів самого підприємства, скільки від потреб його споживачів. Асортимент і структура продукції обов'язково повинні враховувати саме побажання споживача.
Другим фактором є якість виробленої продукції. Саме собою зрозуміло, що якими би резервами збільшення випуску продукції не володіло підприємство, низька її якість не дозволить підвищити ефективність його діяльності.
Ефективність діяльності будь-якого виробничого підприємства в першу чергу залежить від обсягів випуску і реалізації продукції. На остаточну ефективність виробництва чималий вплив робить собівартість продукції. До основних резервів зниження собівартості промислової продукції відносять: а) збільшення обсягів виробництва за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства; б) скорочення витрат на виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, ощадливого використання сировини, матеріалів, електроенергії, палива, устаткування, скорочення непродуктивних витрат і виробничого браку .
Резерви збільшення виробництва продукції виявляються в процесі аналізу виконання виробничої програми. При збільшенні обсягу виробництва продукції зростають тільки перемінні витрати, - пряма зарплата робітників, прямі матеріальні витрати і так далі - сума ж постійних витрат, як правило, не змінюється, у результаті чого і знижується собівартість продукції.
Резерви скорочення витрат можна установити по кожній статті витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів - упровадження нової, більш прогресивної техніки і технології виробництва, поліпшення організації праці і так далі - які будуть сприяти економії заробітної плати, сировини, матеріалів і енергії.
3.9. Види інформації, що вик.у аналізі
.Серед найважливіших джерел інформації для підприємства за напрямами надходження можна виділити такі види: внутрішні – всередині самого підприємства (внутрішньогосподарські) та зовнішні – ті, що публікуються, а також, які надходять з інших підприємств, інформаційної індустрії. Основні види джерел інформації; внутрішньогосподарські, джерела, що публікуються, інші підприємства, інформаційні індустрії.
Внутрішньогосподарські джерела інформації представляють спеціалізовані інформаційно-аналітичні групи працівників з їх діяльністю, періодичною звітністю, всілякими інформаційними зв'язками. У більшості сучасних великих компаній, наприклад торговельних, переважну частину інформації, яку використовують менеджери, забезпечують внутрішні джерела, які надходять від таких відділів: маркетингових досліджень, аналізу продажу, планування, економічного аналізу, досліджень операцій та системного аналізу, а також звіти лінійних керівників і службовців.
Джерела інформації, які публікуються, можуть бути у формі звітів урядових агентств, торговельних організацій, наукових публікацій, журналів, довідників тощо. Вони становлять інформаційну базу з різних питань, які стосуються управління, економічних умов, виробництва, реалізації продукції, цінової політики, нормативно-правових актів тощо.
Інші підприємства, наприклад постачальники, рекламні агентства, замовники (у тому числі дилери і оптовики), засоби масової інформації і навіть конкуренти, покупці, теж можуть надавати підприємству певну корисну інформацію. Це можуть бути повідомлення про проблеми з експлуатацією, пакуванням, обслуговуванням вироблених товарів, про дії конкурентів.
Представниками інформаційної індустрії є фірми, що займаються дослідженнями у сфері маркетингу, інші спеціалізовані агентства, наприклад служба газетних вирізок, служба перевірки реклами, служба кредиту та ін.
3.10. Перспективи розвитку економічного аналізу
Перед економічним аналізом як наукою за сучасних умов розвитку економіки постало багато проблем. Насамперед належить створити єдину систему економічного аналізу, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях. З цим має бути пов’язана і система різнострокових прогнозів, що базувалася б на закономірностях, тенденціях і резервах, виявлених аналізом.
Треба створити єдину обґрунтовану систему оцінних показників ефективності господарювання підприємств і їхніх підрозділів. Існує також необхідність у підвищенні оперативності економічного аналізу, удосконаленні організаційних форм аналітичної роботи і перебудові інформаційних потоків.
Вирішення актуальних проблем аналізу потребує широкого застосування економіко-математичних методів, електронно-обчислювальної техніки й персональних комп’ютерів. Це дасть змогу скоротити протяжність інформаційних потоків, знизити ймовірність помилок під час добору й передавання даних.
Дуже важливим є розроблення багатоваріантних розв’язань аналітичних задач та методика вибору з них того варіанта, який буде оптимальним для заданих параметрів.
1.Суть екомічного аналізу
2.Роль та місце економічного аналізу
3. Основні етапи розвитку та становлення ЕА.
3.1.Первісна доба і стародавні цивілізації (3 найдавніших часів до кінця Уст. н. е.)
3.2. Доба Середньовіччя (V-XV ст.)
3.3.Індустріальна та постіндустріальна епохи (XVI ст. – до наших днів
3.4.Принципи ЕА.
3.5. Місце економічного аналізу в системі наук
3.6. Традиційні прийоми економічного аналізу
3.7. Нетрадиційні прийоми економічного аналізу
3.8. Поняття резервів підвищення ефективності виробництва та їх класифікація
3.9. Види інформації, що вик.у аналізі.
3.10. Перспективи розвитку економічного аналізу