Тема 1. Етика, її предмет і завдання Етика - наука про мораль і моральність. Виникнення етики як науки. Походження і сучасне значення термінів "етос", "етика", "мораль". Взаємозв'язок етики, моралі і моральності в сучасному їх розумінні. Філософський характер етики. Етика як складова частина практичної філософії. Моральність як регулятор людських стосунків і як форма відношення людини до дійсності. Стале і історично змінне у предметі етики, основні етапи його розвитку. Основні завдання етики у емпіричній, теоретичній і прикладній галузі. Етичний сенс вивчення і узагальнення емпіричних проявів людської моральності. Теоретичні задачі етики. Шляхи і можливості практичного застосування етичних знань. Етика і моральне виховання. Тема 2. Становлення етичної думки Складність процесу становлення етичної думки, його невідокремленість на ранніх етапах історії від синкретичних форм узагальнення людського досвіду (первісна міфологія, релігія, життєва мудрість), формування елементів етичної свідомості у зведеннях законів ранніх держав, епосі, фольклорі, релігійній літературі. Виникнення етики як практичної філософії. Опосередкованість етичної думки системою світосприймання. Етичні ідеї Давньої Індії. Моральний зміст Вед і Упанішад. Етика веданти. Морально-етичні основи йоги. Джайнізм і "п'ять великих обітниць". Етика буддизму. Етика Давнього Китаю. "Дао-де-цзін" як пам'ятка давньокитайської етичної культури. Етичні ідеї конфуціанства. Етичні ідеї Мо-цзи. Морально-етичні уявлення легістів (Фа-цзя). Античне уявлення про природу людини і його етичний зміст. Принципи космологізму, антропологізму та соціологізму в античній етиці. Космологічне розуміння моралі у вченнях Анаксімандра, Геракліта, Анаксагора, піфагорійців, Демокріта. Етичний релятивізм і суб'єктивізм софістів. Здійснений Сократом поворот у філософії і його значення для становлення етичного пізнання. Гедоністична етика киренаїків і її результати. Етичні погляди кініків. Внесок Платона в розвиток етики. Розуміння Платоном сутності і моральних чеснот людини. Платонівське царство ідей та ідея блага. Визначення Арістотелем предмету і специфічних рис етики як науки. Основна проблематика праці Арістотеля "Нікомахова етика". Обгрунтування Арістотелем розподілу наук на теоретичні і практичні: етика як практична наука. Зміна етичних домінант в концепціях стоїків, епікурейців і скептиків; становлення античного індивідуалізму. Грецький і римський стоїцизм. Епіктет. Марк Аврелій. Християнство як визначальний чинник духовної культури середньовічної Європи. Істотні характеристики християнського віровчення, що зумовлюють специфіку етичних ідей середньовіччя: а) догмат троїстості Божества і його етичний зміст; б) догмат Боговтілення і його вплив на християнське розуміння людини і її моральних засад; в) ідея спасіння душі як основа християнської моралі. Християнське розуміння любові, жертви, страждання, свободи волі, добра і зла. Проблеми християнської етики в ученні Августина Блаженного. Авторитет церкви у тлумаченні моральних істин. Обгрунтування морального способу дії у філософії Фоми Аквінського. Моральні ідеї представників середньовічного містицизму. Мейстер Екхарт. Етична специфіка православ'я. Православне тлумачення засад софійності і соборності. Особливості моральної культури Київської Русі. Митрополит Іларіон. Феодосій Печерський. Руська Правда Ярослава Мудрого і її моральний зміст. Володимир Мономах. Святість як морально-релігійний феномен. Священномучеництво Бориса й Гліба і його взірцеве значення для давньоруської моральної традиції. Становлення ренесансного гуманізму. Лоренцо Валла. Піко делла Мірандола. Ідеали доблесті і самовладності людини і їх втілення в культурі Ренесансу. Титанізм діячів Відродження і його моральні суперечності. Новоєвропейська концепція людини і її вплив на формування етичних уявлень Нового часу. Етичний раціоналізм Нового часу, увердження ідеї загальнообов'язковості, об'єктивності і всеохопності моралі. Вплив математично-природничого мислення на етичні концепції Ф.Бекона, Р. Декарта, Б.Спінози. Етична концепція Б.Паскаля: формування нової парадигми людської моральності. Теорія соціального контракту і її етичний зміст (Г.Гроцій, Т.Гоббс). Ідеї етичного сенсуалізму (Дж. Локк, Шефтсбері). Етична позиція Французького просвітництва ХVІІІ ст. (Ш. Монтеск`є, Ж.-Ж.Руссо, К. А. Гельвецій, П. А. Гольбах). Особливості етичних концепцій представників утопічного соціалізму. Кульмінація новоєвропейського етапу етичної думки в німецькій класичній філософії (І.Кант, Г. В. Ф. Гегель, Л. Фейєрбах). Вчення Канта про апріорну наявність у людини ідеї морального закону як факту розуму. Три формули категоричного імперативу за І. Кантом. Розгляд Гегелем морального феномену в контексті соціально-історичної діяльності. Співвідношення права, моралі і моральності у гегелівській "Філософії права". Обгрунтування Л.Фейєрбахом антропологічного висхідного пункту етичної теорії. Звернення до дійсної, чуттєвої людини і її родової сутності. Етична концепція К.Маркса і Ф.Енгельса. Морально-гуманістичні ідеї молодого Маркса і їх подальша трансформація. Соціальна практика як критерій людської моральності. Принципові межі розгляду етичних проблем в теорії марксизму. Суперечливість утверджуваної марксизмом системи моральних цінностей. Перегляд етики марксизму наступниками марксистської думки на Заході (Е.Фромм, Е.Блох, Г. Маркузе та ін. ). Особливості й історичний розвиток української моральної культури. Хліборобський і козацький етос. Формування етичної проблематики в духовній культурі України. Моральні ідеї в творах релігійних полемістів: Г. Смотрицький, і.Вишенський. К.Транквіліон Ставровецький і його осмислення основ християнської етики. Курси етики у Києво-Могилянській Академії (І.Гізель, Ф.Прокопович, Г.Кониський та ін.). Етичні погляди Г. С. Сковороди. Ідея “сродної праці” і її життєбудівний зміст, морально-етичні погляди Т.Шевченка, Л. Українки, І. Франка. Етичні аспекти творчості М.Драгоманова. Питання християнської моралі в творчій спадщині професорів Київської духовної академії (арх. Інокентій (Борисов), І.Скворцов, П.Ліницький). Етичні ідеї в філософії П.Д. Юркевича. Критичний аналіз емпіричних теорій моралі у працях представників академічної філософії України. Проблема свободи волі і етика обов"язку у висвітленні українських філософів ХІХ-поч.XX ст. Основні напрямки засвоєння ідей європейської філософії і етики представниками української філософської думки кінця ХІХ – першій половині ХХ ст. Проблеми етики в працях І.Огієнка, Д.Чижевеького, М.Шлемкевича. Моральні аспекти націоналізму Д. Донцова. Етична проблематика в українській філософії радянського періоду. Російська моральна філософія другої половини XIX ст. – першої половини XX ст. Практичне філософування в галузі художньої літератури: Ф. Достоєвський і Лев Толстой як моральні мислителі; М.Г.Чернишевський, теорія "розумного егоїзму" і російський нігілізм кінця XIX ст. "Філософія спільної справи" М. Ф. Федорова і її морально-етичні висновки. Вплив ідей Ф. Ніцше на моральну свідомість російської інтелігенції кінця XIX - початку XX ст. і полеміка навколо них. Збірник "Віхи" як самокритика російської інтелігентської свідомості. Етика представників російської релігійної філософії другої половини ХІХ – першої половини XX ст. Основи моральної філософії В.С.Соловйова і її вплив на духовно-релігійну проблематику "срібного віку". Питання смислу життя в працях С.Л.Франка, С.М.Трубецького. Поняття добра і зла в етиці М.О.Лосського. Етична проблематика в працях Б.П.Вишеславцева. Персонал і етична етика М.О.Бердяєва. Екзистенційнии аналіз моральних проблем у Л.Шестова. І.О.Ільїн про спротив злу силою. Етичні погляди російських марксистів. Аналіз проблем етики у творах Г.В.Плеханова. Особливості інтерпретації В.І.Леніним основ марксистського вчення про мораль; підпорядкування норм і цінностей моралі практичним завданням побудови комунізму. Партійна етика ВКП(б) і втілення її засад в житті радянського суспільства. Осмилення походження, сутності і наслідків більшовизму в російській філософсько-етичній літературі. Утилітаризм Дж. Бентама і Дж.С.Мілля. Критичне переосмислення спадку класичної етики в працях А.Шопенгауера. Аналіз етичних засад особистісного буття в творчості С.К'єркегора. Проблеми етики у філософії неокантіанства. Роль моральних цінностей в теорії етичного соціалізму (Г.Коген, П.Наторп, Р. Штамлер, К.Форлендер). Етичні аспекти філософії Ф.Ніцше. Заперечення ціннісно-моралізаторських підвалин етики в праці Ф.Ніцше "До генеалогії моралі". Етичні ідеї, що отримали розвиток в річищі філософії життя (Л.Клагес, Г.Лессінг, Б.Дільтей, Г.Зіммель). Типологія моралі в роботі А. Бергсона "Два джерела моралі і релігії". Методологічне, значення феноменології Е.Гуссерля для розвитку етичної теорії. Людина і її ціннісний світ в аксіології та філософській антропології М.Шелера. Проблема походження моральних норм та аналіз їх природи в роботах 3.Фрейда. Етичний аспект філософії діалогу (М.Бубер. М.М.Бахтін, Г.Марсель, Е.Левінас). Етична проблематика у філософії екзистенціалізму. Значення фундаментальної онтології М.Гайдеггера для осмислення проявів моральності. Концепція свободи як особливої реальності людського існування в роботах Ж.-П.Сартра. Заколот як вихід з ситуації "абсурдного світу" в філософії А.Камю. Вплив філософії неопозитивізму на методологічну проблематику сучасної етики. Етичні висновки філософії Л. Вітгенштейна Етика інтуїтивізму: аксіологічний (Дж.Мур, Т.Решделл, Дж.Леард, О.Джонсон) та деонтологічний (Г.Причард, Д.Росс, Е.Керитт, Ч.Брод) напрямки. Аналіз моральних понять у праці Дж. Мура “Принципи етики". Проблема аналізу мови моралі в метаетиці. Аналіз моральних суджень в емотивістській теорії моралі (А.Айер, Б.Рассел, Ч.Стівенсон, Р.Карнап, Г.Райхенбах). Обгрунтування універсальності моральних вимог школою лінгвістичного аналізу моралі (С.Тулмін, Р. Гейєр, П.Ноуел-Сміт, Г.Ейкен). Основні напрямки етичної теорії в американській філософії першої половини XX ст. Афективно-вольові теорії моральних цінностей. Гуманістична етика (У.Файт, І.Беббіт, К.Гарнет), теорії інтересу (Р.Перрі, Д.Паркер), етика космічної телеології (Ф. Вудбрідж, У.Шелдон та ін.). Інтерпретація морального вибору в ситуаційній етиці (Дж. Флетчер та ін.). Соціально-апробативна теорія моралі Е.Дюркгейма. Етичні погляди П. О. Сорокіна. Значення ідей Е.Кассірера для обгрунтування символічної теорії моральних цінностей. Принцип благоговіння перед життям (А.Швейцер). Етика і етологія К.Лоренца. Осмислення самоцінності особистості в етиці самореалізації (Е.Муньє, Б.Кроче та ін.). "Феліцитологія" - вчення про досягнення щастя в роботах О. Нейрата. Розвиток ідей теономної етики в неопротестантизмі (Р.Нібур, П.Тілліх). Ієрархічна система моральних понять в неотомізмі. Гуманістична спрямованість етики Ж.Марітена. Ціннісні та смисложиттєві аспекти людського буття в неофрейдизмі. Обгрунтування гуманістичної етики в роботі Е.Фромма "Людина для самої себе". Етичні ідеї у працях В. Франкла. Обгрунтування етики в критичному раціоналізмі (К.Поппер, Г.Альберт). Негативна етика Т.Адорно. Від принципу надії до принципу відповідальності (Х.Йонас). Дискурсивно-комунікативна етика (К.-О.Апель, Ю.Хабермас). Етичний плюралізм в постмодернізмі (Ж.Дерріда, М.Фуко, П.Козловскі). Герменевтика як практична Філософія (X.-Г.Гадамер, П.Рікер). Тема 3. Природа та функції моралі Роль філософського розуміння людини у тлумаченні сутності моралі й моральності. Моральне як спосіб реалізації людських взаємин. Методологічна обмеженість діяльнісного підходу в осмисленні моралі. Імперативність моралі як внутрішня спонука самореалізації людини і вираження суспільного виміру її буття. Взаємозв'язок морального і духовного. Суспільність як змістова основа морального способу освоєння світу та інтерсуб'єктивність як його формоутворювальний принцип. Моральність як сприйнятливість до самоцінності іншої людини, будь-якого індивідуального або групового суб'єкта. Суб'єкт-суб'єктна природа морального відношення. Ключова роль поняття "моральне відношення" в етичній теорії. Творче начало в моралі, втілення в ній людської особистості. Індивідуальна і суспільна моральність. Розвиток моралі в процесі типізації в ній історично суттєвого змісту людського спілкування. Поняття "моральна свідомість". Моральні норми, принципи, мотиви, ціннісні орієнтації. Основні функції моралі (регулятивна, комунікативна, виховна) та їх сучасна інтерпретація. Системно-функціональна теорія моралі Н.Лумана. Узгодження інтересів особи і суспільства як головна функція моралі. Тема 4. Походження та історичне становлення моралі Суспільна мораль як система цінностей. Зародження моралі у первісному суспільстві. Первинні елементи моральності і умови їх формування. Закріплення і передача реального морального ставлення людини до інших людей через звичаї, нрави. Міф і ритуал як форми життєво-практичного утвердження моральних критеріїв та оцінок. Історичний характер процесів мовного закріплення моральних уявлень та становлення структур моральної свідомості. Роль родової общини у розвитку моральних форм регуляції поведінки. Виокремлення і розвиток моралі у період розкладу родового суспільства. Виникнення першого припису зі справді універсальним моральним значенням ("золотого правила"). Зростання суспільних суперечливостей і ускладнення життя як передумови появи критично-оціночного відношення дореальної практики людських взаємин. Утвердження моралі як форми суспільної свідомості, що виступає ідеалом по відношенню до практики життя. Специфіка моралі в системі соціально-нормативного регулювання людських взаємин. Мораль і право, їх взаємодоповняльність; неприпустимість ототожнення або злиття їх регулятивних функцій. Мораль і звичай; зв'язок між ними у реальній людській моральності. Мораль як засіб універсалізації норм і критеріїв спілкування між людьми. Розповсюдження вимог моралі на різні форми людських відносин - виробничі, соціальні, політичні, правові тощо. Дослідження моралі інституцій у працях А. Гелена. Стадії розвитку моральної свідомості за Л.Кольбергом. Проблема граничного обгрунтування моральних норм у сучасній філософії (К.-О.Апель, Ю.Хабермас, В.Кульман, П.Ульріх). Тема 5. Основні поняття моральної свідомості Добро і зло - стрижньові поняття етики і моралі, їх ціннісна специфіка. Генетичний зв'язок ідей морального добра з категорією блага. Історичні типи осмислення моральнного добра. Дж.Мур про "натуралістичну помилку" у визначенні добра. Проблема добра у сучасній етиці. Співвідношення раціонально-доказової, авторитарно-релігійної та інтуїтивно-чуттєвої форм осягнення добра і зла. Зміст категорії морального зла. Основні різновиди уявлень про зло в історії світової культури. Соціальне і моральне зло. Зло як відсутність добра і як самостійний принцип. Проблема субстанційності зла в релігії, філософії і сучасній масовій свідомості. Роль "досвіду зла" в моральному самовизначенні людини. "Етика добра" і "етика не-зла" (А.Глюксман). Взаємовідношення добра і зла: опосередкування і вибір. Поняття ''необхідного зла", "щонайменшого зла". Опір злу силою і його межі. Етика ненасильства, її історія і сучасний стан. Проблема морального компромісу. Поняття морального обов'язку; суще і належне; належне і обов'язок. Аксіологічна і деонтологічна етика. Загальні формули обов'язку в сучасній етиці, їх онтологічне і трансцендентальне обгрунтування. Всезагальне й індивідуальне в усвідомленні морального обов'язку. Обов'язок і відповідальність. Сутність і межі моральної відповідальності. Відповідальність і свобода. "Відповідальність перед" і "відповідальність за". Утвердження принципу відповідальності в сучасній етиці. Справедливість як загальноетична категорія. Відплатна і розподільча справедливість. Справедливість і право. Справедливість і економічне життя. Моральна самосвідомість людини; совість як її центральний чинник. Тлумачення совісті в сучасній етичній літературі. Совість і сором. Моральний зміст сорому і його історичні і культурні різновиди. Честь і гідність як форми моральної самосвідомості. Тема 6. Сенс життя і щастя Еволюція ідеї вищого блага в історії філософії. Життя як найвища моральна цінність. "Не завдавай шкоди життю" як моральний принцип. Принцип благоговіння перед життям (А.Швейцер). Проблема сенсу життя та її джерела. Роль смисложиттєвих пошуків у становленні людської особистості. Культурно-історичні варіанти відповіді на питання про сенс життя; різноманіття форм його усвідомлення на різних етапах розвитку суспільства. Типові концепції обгрунтування сенсу життя (альтруїзм, егоїзм, конформізм тощо; самоствердження і самопожертвування). Сенс життя і сенс смерті. Ставлення до смерті як моральна проблема. Принцип щастя в етиці і шляхи його осмислення. Щастя як моральна цінність особистості. Основні чинники шастя. Тема 7. Моральні почуття людини Моральні почуття як основа моральних стосунків між людьми. Природа і особливості моральних почуттів. Симпатія і жалість. Симпатія і антипатія. Страждання, стражденність, співстраждання. Страждання і свобода (М.О.Бердяєв. Ж.П.Сартр, Е.Фромм). Страждання і сенс життя. Страждання і душевне очищення (Ф.М.Достоєвський). Любов як цілісно-життєве утвердження самостійної цінності іншого, розмаїття її форм, її принципове етичне значення. Любов і щастя. Любов і жертва. Любов і людська автентичність. Любов і ненависть. Тема 8. Моральний вибір і ціннісні орієнтації особистості Свобода дії, свобода волі, свобода вибору, визначальне місце проблеми свободи морального вибору в історії філософсько-етичної думки. Фаталістичні і волюнтаристичні концепції людської активності. Моральний аспект діалектики свободи і необхідності. Проблема моральної необхідності. Проблема граничних підстав морального вибору. Цінності як загальна основа для самовизначення людини в ситуаціях морального вибору. Ціннісні орієнтації людини. Тема 9. Економіка, політика і моральність цивілізованого суспільства. Моральна активність особистості Взаємна залежність економічних, політичних та духовно-культурних факторів суспільного життя. Гуманістичні і антигуманістичні орієнтації функціювання економічних систем. Етика праці як стимул виробництва, що транслюється культурно-історичною традицією від одного покоління до іншого. Історичне формування етики праці. Втілення моральних максим праці в етнічній психології, побуті, традиціях, звичаях, праві та. ін. Роль релігії у формуванні етики праці: від стримування підприємництва (католицизм, іслам) до морального освячення праці, ощадливості, накопичення багатства (протестантизм). Основні ідеї М.Вебера в роботі "Протестантська етика та дух капіталізму". Взаємовідносини між мораллю і політикою. Об'єктивна необхідність автономного визначення моральних пріоритетів у співвідношенні з цілями політичної діяльності. Несумісність аморалізму політики з настановою втілення у життя ідеалів гуманізму та демократії, моральний вибір і відповідальність особистості у сфері суспільно-політичного життя. Співвідношення цілей і засобів у політичній діяльності крізь призму морального добра і зла. Макіавелізм і його теоретичні засади. Етика ненасильства (Л.М Толстой, М.К.Ганді, М.Л.Кінг) та її вплив на практику розв'язання соціально-політичних проблем. Тема 10. Моральна культура спілкування Спілкування як фундаментальна властивість людського буття; його антропологічний, соціокультурний та моральний аспекти. Значення спілкування як засобу духовного взаємозбагачення людських індивідів і груп та трансляції надбань культури. Співвідношення "особистісного" та "безособового", функціонального спілкування. Тема 11. Моральні цінності дружби, кохання, сім’ї Товариськість, дружба, кохання як форми міжособистісного спілкування. Спільна діяльність, близькість життєвих цілей та поглядів - основні чинники формування товариських взаємин. Специфіка товариства в різних формах людської діяльності. Роль дружби як однієї з найбільш соціально і морально значущих цінностей протягом всього розвитку світової історії та культури. Самоцінна природа дружби, її індивідуально-вибірковий, інтимний характер. Кохання і сім'я. Кохання як морально змістовна форма статевих відносин. Ерос і секс у коханні. Батьківська і дитинна любов. Шлюб як санкціонована суспільством форма взаємин між статями та забезпечення прав нащадків. Історичні зміни типів сімейно-шлюбних відносин. Роль морального чинника у сімейно-шлюбних відносинах та його зростання у сім’ї сучасного типу (нуклеарній). Тема 12. Теоретичні проблеми сучасної етики Лінгвістично-герменевтично-прагматичний поворот і проблема граничного обгрунтування етики. Комунікативна трансформація категоричного імперативу І.Канта. Проблеми онтологічного обгрунтування етики в "постметафізичній філософії". Деонтологічна та телеологічна етика в сучасних умовах: нормативно-деонтологічний принцип "справедливості" та неоарістотелівський принцип "доброго життя". Проблема загальнозначущості моральних норм та цінностей; універсалістська макроетика та етоси локальних культур. Традиції і дискурсивна легітимація моральних норм. Проблема співвідношення моральнонормативних та системно-функціональних форм суспільної інтеграції. Становлення сучасної практичної філософії: співвідношення моралі, права, економіки та політики. Морально-етичне обгрунтування правових норм. Стратегічна раціональність ринку та морально-етична раціоналізація життєвого світу. Демократизація суспільства як умова реморалізації політики. Новлення і мораль. Біоетика, її сутність і проблеми. Література Аболина Т.Г. Исторические судьбы нравственности (Философский анализ нравственной культуры). - К., 1992. Августин А. Исповедь. - М., 1991. Апель К.-О. Етноетика та універсалістська макроетика: протиріччя чи доповняльність // Політична думка. – 1994. - №№ 3, 4. - С.114-118; 85-92. Аристотель. Никомахова этика // Соч. : В 4 т. - М., 1983. - Т. 4. - С. 53-293. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти. - М.,1992. Бердяев Н.А. О назначении человека. - М., 1993. Бубер М. Два образа веры. - М., 1995. Вебер М. Протестантська етика i дух капіталізму. - К., 1994. Войтыла К. Основания этики // Вопросы философии. - 1991. - № 1. - С.29-60. Гегель Г.В.Ф. Философия права. - М., 1990. - С.152-208. Глюксман А. Одинадцята заповідь. - К., 1994. Дробницкий О.Г. Понятие морали: историко-критический очерк. – М., 1974. Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социльное бытие человека (современная немецкая практическая aилософия). - К., 1994. Етика: Навчальний посібник / Т.Г.Аболіна, В.В. Єфіменко, О.М.Лінчук та ін. - К., 1992. Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1989. Зыбковец В. Ф. Происхождение нравственности. - М., 1974. Иванов В. Г. История этики Древнего мира. – Л., 1980. Иванов В.Г. История этики Средних веков. – Л., 1984. Ильин И. А. О сопротивлении злу силою // Ильин И.А. Путь к очевидности. - М., 1993. Каган М. С. Мир общения: проблема межсубьектных отношений. - М., 1988. Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство. - М., 1990. Кант И. Критика практического разума // Соч.: В 6 т. - М., 1965. - Т.4. -4.1. - С.311-501. Карсавин Л. П. Поэма о смерти // Карсавин Л.П. Религиозно-философские сочинения. - М., 1992. - Т.1. Кон И. С. Дружба: Этико-психологический очерк. - М., 1987. Кропоткин П.А. Этика. - М., 1991. Кьеркегор С. Страх и трепет. - М., 1993. Кьеркегор С. Наслаждение и долг. - К., 1994. Левинас Э. Философия, справедливость и любовь // Философские науки. - 1991. - № 6. - С.128-138. Леви-Строс К. Первобытное мышление. - М., 1994. Лосский Н.О. Условия абсолютного добра: Основы этики. - М., 1991. - С.23-236. Лук М. I. Ктичні ідеї в філософії України другої половини XIX-початку XX ст. - К., 1993. Монтень М. Опыты. – М., 1979. Мунье Э. Персонализм. - М., 1992. Мур Дж. Э. Принципы этики. - М., 1984. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла // Соч.: В 2 т. - М., 1990. - Т.2. - С.283-406. Осовская М. Рыцарь и буржуа: Исследования по истории морали. - М., 1987. Паскаль Б. Мысли. - М., 1994. Проблема человека в западной Философии. - М., 1998. Рерих Н. К. О Вечном: Книга о воспитании. - М., 1991. Роулс Д. Теория справедливости // Этическая мысль: научно-публицистические чтения. - М., 1990. Сартр Ж.-П. Тошнота: Избр. произведения. - М., 1994. Сковорода Г. Твори у 2 т. - К., 1994. - Т.1. - С.140-358; Т.2. - С.61-139. Словарь по этике. - М., 1989. Соловьёв В.С. Оправдание добра // Соч.: В 2 т. - М., 1990. -T.I. Сорокин П. А. Работы по этике // Этическая мысль - 1990. - М., 1990. Тейлор Э. Б. Первобытная культура. - М., 1989. Трубецкой Е. Н. Смысл жизни. - М., 1994. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник / Бичко I.B. та ін. –К., 1993. – С.402-430. Франк С. Л. Смысл жизни // Франк С. Л. Духовные основы общества. - М., 1992. Франкл В. Человек в поисках смысла. - М., 1990. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивно ста - М., 1994. Фромм Э. Искусство любить // Фромм Э. Душа человека. - М., 1992. Фромм Э. Психоанализ и этика. - М., 1993. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность: Московские лекции Хайек Ф.А. фон. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. - М., 1992. Хёсле В. Философия и экология. - М., 1994. Чижевський Д. Нариси з icтopiї філософії на Укpaїнi. - К., 1992. Швейцер А. Благоговение перед жизнью. - М., 1992. Шелер М. Формализм в этике и материальная этика ценностей: Вводные замечания // Шелер М. Избранные произведения. - М., 1994. Шопенгауэр А. Две основные проблемы этики. Афоризмі житейской мудрости // Свобода воли и нравственность. - М., 1992. Этология агрессивности и этика ненасилия: Сб. материалов // Вопросы философии. - 1992. - № 3. - С. 3-38. Юркевич П.Д. Вибране. - К., 1993. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991.
