1 Про банки i банкiвську дiяльнiсть Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ Глава 1. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Предмет та мета Закону Цей Закон визначає структуру банкiвської системи, економiчнi, органiзацiйнi i правовi засади створення, дiяльностi, реорганiзацiї i лiквiдацiї банкiв. Метою цього Закону є правове забезпечення стабiльного розвитку i дiяльностi банкiв в Українi i створення належного конкурентного середовища на фiнансовому ринку, забезпечення захисту законних iнтересiв вкладникiв i клiєнтiв банкiв, створення сприятливих умов для розвитку економiки України та пiдтримки вiтчизняного товаровиробника. Стаття 2. Визначення термiнiв У цьому Законi термiни вживаються у такому значеннi: андеррайтинг — купiвля на первинному ринку цiнних паперiв з наступним їх перепродажем iнвесторам; укладання договору про гарантування повного або часткового продажу цiнних паперiв емiтента iнвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фiксованою цiною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов’язку робити все можливе, щоб продати якомога бiльше цiнних паперiв, не беручи зобов’язання придбати будь-якi цiннi папери, що не були проданi; афiлiйована особа банку — будь-яка юридична особа, в якiй банк має iстотну участь або яка має iстотну участь у банку; банк — юридична особа, яка має виключне право на пiдставi лiцензiї Нацiонального банку України здiйснювати у сукупностi такi операцiї: залучення у вклади грошових коштiв фiзичних i юридичних осiб та розмiщення зазначених коштiв вiд свого iменi, на власних умовах та на власний ризик, вiдкриття i ведення банкiвських рахункiв фiзичних та юридичних осiб; банк з iноземним капiталом — банк, у якому частка капiталу, що належить хоча б одному нерезиденту, перевищує 10 вiдсоткiв; банкiвська дiяльнiсть — залучення у вклади грошових коштiв фiзичних i юридичних осiб та розмiщення зазначених коштiв вiд свого iменi, на власних умовах та на власний ризик, вiдкриття i ведення банкiвських рахункiв фiзичних та юридичних осiб; банкiвський кредит — будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантiя, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмiн на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентiв та iнших зборiв з такої суми; банкiвська лiцензiя — документ, який видається Нацiональним банком України в порядку i на умовах, визначених у цьому Законi, на пiдставi якого банки мають право здiйснювати банкiвську дiяльнiсть; банкiвський платiжний iнструмент — засiб, що мiстить реквiзити, якi iдентифiкують його емiтента, платiжну систему, в якiй вiн використовується, та, як правило, держателя цього банкiвського платiжного iнструмента. За допомогою банкiвських платiжних iнструментiв формуються вiдповiднi документи за операцiями, що здiйсненi з використанням банкiвських платiжних iнструментiв, на пiдставi яких проводиться переказ грошей або надаються iншi послуги держателям банкiвських платiжних iнструментiв; банкiвськi рахунки — рахунки, на яких облiковуються власнi кошти, вимоги, зобов’язання банку стосовно його клiєнтiв i контрагентiв та якi дають можливiсть здiйснювати переказ коштiв за допомогою банкiвських платiжних iнструментiв; державний реєстр банкiв — реєстр, що ведеться Нацiональним банком України i мiстить вiдомостi про державну реєстрацiю усiх банкiв; вклад (депозит) — це кошти в готiвковiй або у безготiвковiй формi, у валютi України або в iноземнiй валютi, якi розмiщенi клiєнтами на їх iменних рахунках у банку на договiрних засадах на визначений строк зберiгання або без зазначення такого строку i пiдлягають виплатi вкладнику вiдповiдно до законодавства України та умов договору; державна реєстрацiя банку — надання банку статусу юридичної особи вiдповiдно до вимог глави 3 цього Закону; дiлова репутацiя — сукупнiсть пiдтвердженої iнформацiї про особу, що дає можливiсть зробити висновок про професiйнi та управлiнськi здiбностi такої особи, її поряднiсть та вiдповiднiсть її дiяльностi вимогам закону; економiчнi нормативи — показники, що встановлюються Нацiональним банком України i дотримання яких є обов’язковим для банкiв; iдентифiкацiя особи — встановлення на пiдставi документа, що посвiдчує особу власника, та фiксацiя у письмовiй формi прiзвища та iменi, дати народження та адреси особи, яка здiйснює угоду, а також найменування, номера i дати видачi пред’явленого документа, найменування установи, що його видала; iноземний — пов’язаний з громадянином або юридичною особою будь-якої країни, крiм України; iстотна участь — пряме або опосередковане, самостiйно або спiльно з iншими особами володiння 10 i бiльше вiдсотками статутного капiталу або права голосу придбаних акцiй (паїв) юридичної особи або незалежна вiд формального володiння можливiсть вирiшального впливу на керiвництво чи дiяльнiсть юридичної особи; капiтал банку — залишкова вартiсть активiв банку пiсля вирахування всiх його зобов’язань; капiтал пiдписний — величина капiталу, на яку отримано письмовi зобов’язання акцiонерiв (пайовикiв) банку на внесення коштiв за пiдпискою на акцiї (паї); капiтал статутний — сплачений та зареєстрований пiдписний капiтал; капiтал регулятивний (власнi кошти) — складається з основного та додаткового капiталу, зваженого на ризики, що визначаються нормативно-правовими актами Нацiонального банку України; клiєнт банку — будь-яка фiзична чи юридична особа, що користується послугами банку; контроль — безпосереднє або опосередковане володiння часткою в юридичнiй особi, одноосiбне або разом з iншими особами, що презентує еквiвалент 50 чи бiльше вiдсоткiв статутного капiталу або голосiв юридичної особи, або можливiсть справляти вирiшальний вплив на управлiння, або дiяльнiсть юридичної особи на основi угоди або будь-яким iншим чином; кошти — грошi у нацiональнiй або iноземнiй валютi чи їх еквiвалент; кредитор банку — юридична або фiзична особа, яка має документально пiдтвердженi вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань; лiквiдацiя банку — процедура припинення функцiонування банку як юридичної особи вiдповiдно до положень цього Закону; лiквiдатор — юридична або фiзична особа, яка здiйснює функцiї щодо припинення дiяльностi банку та задоволення вимог кредиторiв; лiквiдацiйна маса — усi види майнових активiв (майно та майновi права) банку, якi належать йому на правi власностi на день вiдкриття лiквiдацiйної процедури та виявленi в ходi лiквiдацiї; мораторiй — зупинення виконання банком майнових зобов’язань i зобов’язань щодо сплати податкiв i зборiв (обов’язкових платежiв), строк виконання яких настав до дня введення мораторiю, та зупинення заходiв, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податкiв i зборiв (обов’язкових платежiв), застосованих до прийняття рiшення про введення мораторiю; неплатоспроможнiсть банку — неспроможнiсть банку своєчасно та в повному обсязi виконати законнi вимоги кредиторiв через вiдсутнiсть коштiв або зменшення розмiру капiталу банку до суми, що становить менше однiєї третини мiнiмального розмiру регулятивного капiталу банку; нормативно-правовi акти Нацiонального банку України — нормативно-правовi акти, що видаються Нацiональним банком України у межах його повноважень на виконання цього та iнших законiв України; пiдроздiл банку — структурна одиниця банку, що не має статусу юридичної особи i виконує функцiї, визначенi банком; представництво банку — територiально вiдокремлений структурний пiдроздiл банку, що не здiйснює банкiвську дiяльнiсть; реорганiзацiя банку — злиття, приєднання, видiлення, подiл банку, перетворення його органiзацiйно-правової форми, наслiдком яких є передача, прийняття його майна, коштiв, прав та обов’язкiв правонаступникам; розрахунковi банкiвськi операцiї — рух грошей на банкiвських рахунках, здiйснюваний згiдно з розпорядженнями клiєнтiв або в результатi дiй, якi в рамках закону призвели до змiни права власностi на активи; спорiднена особа — юридична особа, яка має спiльних з банком власникiв iстотної участi; системоутворюючий банк — банк, зобов’язання якого становлять не менше 10 вiдсоткiв вiд загальних зобов’язань банкiвської системи; тимчасова адмiнiстрацiя — процедура, що застосовується Нацiональним банком України при здiйсненнi банкiвського нагляду за обставин, передбачених цим Законом; тимчасовий адмiнiстратор — фiзична або юридична особа, що призначається Нацiональним банком України для здiйснення тимчасової адмiнiстрацiї; уповноважена особа банку — особа, яка на пiдставi статуту чи угоди має повноваження представляти банк та вчиняти вiд його iменi певнi дiї, що мають юридичне значення; учасники банку — засновники банку, акцiонери банку, який є акцiонерним товариством, учасники банку, який є товариством з обмеженою вiдповiдальнiстю, i пайовики кооперативного банку; фiлiя банку — вiдокремлений структурний пiдроздiл банку, що не має статусу юридичної особи i здiйснює банкiвську дiяльнiсть вiд iменi банку; фiнансова холдингова група — фiнансова установа, яка вiдповiдає вимогам статтi 12 цього Закону. Стаття 3. Сфера застосування Цей Закон регулює вiдносини, що виникають пiд час заснування, реєстрацiї, дiяльностi, реорганiзацiї та лiквiдацiї банкiв. Положення цього Закону застосовуються до представництв iноземних банкiв, що дiють на територiї України, якщо iнше не встановлено мiжнародними договорами (угодами), згода на обов’язковiсть яких надана Верховною Радою України, а також до фiлiй українських банкiв за кордоном та до пов’язаних з банком осiб, визначених статтею 52 цього Закону. Вiдповiднi положення цього Закону поширюються також на окремi зобов’язання i вiдповiдальнiсть iнших осiб, дiяльнiсть яких пов’язана з функцiонуванням банкiв. Стаття 4. Банкiвська система України Банкiвська система України складається з Нацiонального банку України та iнших банкiв, що створенi i дiють на територiї України вiдповiдно до положень цього Закону. Банки в Українi можуть функцiонувати як унiверсальнi або як спецiалiзованi. За спецiалiзацiєю банки можуть бути ощадними, iнвестицiйними, iпотечними, розрахунковими (клiринговими). Банк самостiйно визначає напрями своєї дiяльностi i спецiалiзацiю за видами операцiй. Нацiональний банк України здiйснює регулювання дiяльностi спецiалiзованих банкiв через економiчнi нормативи та нормативно-правове забезпечення здiйснюваних цими банками операцiй. Банк набуває статусу спецiалiзованого банку у разi, якщо бiльше 50 вiдсоткiв його активiв є активами одного типу. Банк набуває статусу спецiалiзованого ощадного банку у разi, якщо бiльше 50 вiдсоткiв його пасивiв є вкладами фiзичних осiб. Нацiональний банк України здiйснює регулювання та банкiвський нагляд вiдповiдно до положень Конституцiї України, цього Закону, Закону України “Про Нацiональний банк України”, iнших законодавчих актiв та нормативно-правових актiв Нацiонального банку України. Стаття 5. Економiчна незалежнiсть банкiв Банки мають право самостiйно володiти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їхнiй власностi. Держава не вiдповiдає за зобов’язаннями банкiв, а банки не вiдповiдають за зобов’язаннями держави, якщо iнше не передбачено законом або договором. Нацiональний банк України не вiдповiдає за зобов’язаннями банкiв, а банки не вiдповiдають за зобов’язаннями Нацiонального банку України, якщо iнше не передбачено законом або договором. Органам державної влади i органам мiсцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керiвництво чи працiвникiв банкiв у ходi виконання ними службових обов’язкiв або втручатись у дiяльнiсть банку, за винятком випадкiв, передбачених законом. Шкода, заподiяна банку внаслiдок такого втручання, пiдлягає вiдшкодуванню у порядку, визначеному законом. Стаття 6. Органiзацiйно-правова форма банку Банки в Українi створюються у формi акцiонерного товариства, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю або кооперативного банку. Законодавство про господарськi товариства поширюється на банки у частинi, що не суперечить цьому Закону. Стаття 7. Державнi банки Державний банк — це банк, сто вiдсоткiв статутного капiталу якого належать державi. Державний банк засновується за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України. При цьому в законi про Державний бюджет України на вiдповiдний рiк передбачаються витрати на формування статутного капiталу державного банку. Кабiнет Мiнiстрiв України зобов’язаний отримати позитивний висновок Нацiонального банку України з приводу намiру заснування державного банку. Отримання висновку Нацiонального банку України є обов’язковим також у разi лiквiдацiї (реорганiзацiї) державного банку, за винятком його лiквiдацiї внаслiдок неплатоспроможностi. Статут та дiяльнiсть державного банку мають вiдповiдати вимогам цього Закону, iнших законiв України та нормативно-правових актiв Нацiонального банку України. Статут державного банку затверджується постановою Кабiнету Мiнiстрiв України. Нацiональний банк України здiйснює державну реєстрацiю державних банкiв вiдповiдно до вимог цього Закону та нормативно-правових актiв Нацiонального банку України. Держава здiйснює та реалiзує повноваження власника щодо акцiй (паїв), якi їй належать у статутному капiталi державного банку, через органи управлiння державного банку. Органами управлiння державного банку є наглядова рада та правлiння банку. Органом контролю державного банку є ревiзiйна комiсiя, персональний та кiлькiсний склад якої визначаються наглядовою радою державного банку. Наглядова рада є вищим органом управлiння державного банку, що здiйснює контроль за дiяльнiстю правлiння банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштiв, забезпечення їх повернення вкладникам та захисту iнтересiв держави як акцiонера державного банку та iншi функцiї, визначенi цим Законом. До складу наглядової ради державного банку входять члени наглядової ради банку, призначенi Верховною Радою України та Президентом України. З метою представництва iнтересiв держави до складу наглядової ради державного банку можуть входити народнi депутати України, представники органiв виконавчої влади та iншi особи, що вiдповiдають вимогам, зазначеним у цiй статтi. Строк повноважень членiв наглядової ради державного банку — п’ять рокiв. Президент України призначає сiм членiв наглядової ради державного банку шляхом прийняття вiдповiдного Указу. Верховна Рада України призначає сiм членiв наглядової ради державного банку шляхом прийняття вiдповiдної Постанови. Членом наглядової ради державного банку може бути громадянин України, який має вищу економiчну або юридичну освiту, або науковий ступiнь у галузi економiки, фiнансiв та/або права i при цьому має досвiд роботи в органах законодавчої влади чи на керiвних посадах центральної виконавчої влади України або банкiвськiй установi, чи досвiд наукової, практичної роботи у галузi економiки, фiнансiв, права. Члени наглядової ради державного банку виконують свої функцiї без отримання будь-якої матерiальної винагороди. Наглядову раду державного банку очолює голова, який обирається наглядовою радою зi складу її членiв. Засiдання наглядової ради є правомочним за наявностi не менше десяти її членiв. Рiшення наглядової ради приймаються простою бiльшiстю голосiв вiд загальної кiлькостi присутнiх на засiданнi членiв наглядової ради державного банку. Внутрiшнi питання органiзацiї дiяльностi наглядової ради державного банку та питання дiловодства визначаються положенням про наглядову раду, що приймається на її засiданнi. Повноваження призначеного складу наглядової ради державного банку та/або кожного з її членiв можуть припинятися вiдповiдно за рiшенням Верховної Ради України та Президента України щодо призначених ними осiб, але не ранiше нiж через один рiк з дня призначення. У разi призначення тимчасового адмiнiстратора державного банку повноваження наглядової ради припиняються на пiдставi статтi 78 цього Закону. У своїй дiяльностi наглядова рада державного банку керується цим Законом, iншими актами законодавства України та статутом державного банку. Наглядова рада не втручається в оперативну дiяльнiсть державного банку. До компетенцiї наглядової ради державного банку належить прийняття рiшень з питань, визначених у пунктах 1, 5, 6 статтi 38 цього Закону та пунктах 1—7 статтi 39 цього Закону, а також з iнших питань, необхiднiсть врегулювання яких передбачена цим Законом. Рiшення про змiну розмiру статутного капiталу державного банку та припинення його дiяльностi приймається Кабiнетом Мiнiстрiв України. При цьому Кабiнет Мiнiстрiв України зобов’язаний отримати позитивний висновок Нацiонального банку України з приводу намiру змiни розмiру статутного фонду державного банку. Повноваження виконавчого органу державного банку визначаються його статутом. Кандидатури голови та членiв виконавчого органу узгоджуються з Нацiональним банком України вiдповiдно до вимог цього Закону. Банк, створений у порядку, визначеному частиною другою цiєї статтi, має право додавати до свого найменування слово “державний”, використовувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України. У разi прийняття рiшення про часткове або повне вiдчуження державою належних їй акцiй (паїв) державного банку такий банк втрачає статус державного. Власники акцiй зобов’язанi привести статут та дiяльнiсть банку у вiдповiднiсть з вимогами цього Закону та нормативно-правових актiв Нацiонального банку України. Стаття 8. Кооперативнi банки Кооперативний банк створюється в порядку, передбаченому цим Законом. Законодавство про кооперацiю поширюється на кооперативнi банки в частинi, що не суперечить цьому Закону. Кооперативнi банки створюються за принципом територiальностi i подiляються на мiсцевi та центральний кооперативнi банки. Мiнiмальна кiлькiсть учасникiв мiсцевого (у межах областi) кооперативного банку має бути не менше 50 осiб. У разi зменшення кiлькостi учасникiв i неспроможностi кооперативного банку протягом одного року збiльшити їх кiлькiсть до мiнiмальної необхiдної кiлькостi дiяльнiсть такого банку припиняється шляхом змiни органiзацiйно-правової форми або лiквiдацiї. Учасниками центрального кооперативного банку є мiсцевi кооперативнi банки. До функцiй центрального кооперативного банку, крiм передбачених цим Законом, належать централiзацiя та перерозподiл ресурсiв, акумульованих мiсцевими кооперативними банками, а також здiйснення контролю за дiяльнiстю кооперативних банкiв регiонального рiвня. Органами управлiння кооперативних банкiв є загальнi збори учасникiв (пайовикiв), спостережна рада банку та правлiння банку. Органом контролю є ревiзiйна комiсiя банку. Органи управлiння та контролю кооперативного банку створюються та здiйснюють свої повноваження вiдповiдно до цього Закону. Статутний капiтал кооперативного банку подiляється на паї. Рiвень мiнiмального розмiру статутного капiталу кооперативного банку встановлюється Нацiональним банком України вiдповiдно до цього Закону. Кожний учасник кооперативного банку незалежно вiд розмiру своєї участi у капiталi банку (паю) має право одного голосу. Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фiнансового року розподiляються мiж учасниками пропорцiйно розмiру їх паю. Обмеження, встановленi цим Законом для операцiй банку з пов’язаними особами, не поширюються на операцiї кооперативного банку. Стаття 9. Банкiвськi об’єднання Банки мають право створювати банкiвськi об’єднання таких типiв: банкiвська корпорацiя, банкiвська холдингова група, фiнансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фiнансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України. Банкiвське об’єднання створюється за попередньою згодою Нацiонального банку України та пiдлягає державнiй реєстрацiї шляхом внесення вiдповiдного запису до Державного реєстру банкiв. Порядок отримання дозволу на створення банкiвського об’єднання та порядок його державної реєстрацiї встановлюються Нацiональним банком України. Банк може бути учасником лише одного банкiвського об’єднання. Учасники банкiвського об’єднання перед своєю власною назвою вказують назву банкiвського об’єднання. Учасники банкiвського об’єднання можуть вийти з його складу iз збереженням взаємних зобов’язань та дотриманням умов укладених договорiв з iншими суб’єктами господарювання. Банкiвське об’єднання зобов’язане публiкувати в офiцiйних друкованих виданнях — газетi “Урядовий кур’єр” або “Голос України” iнформацiю про створення банкiвського об’єднання за визначеною Нацiональним банком України формою, про змiни в ньому та про припинення його дiяльностi, а також консолiдовану звiтнiсть за обсягами та за формою, встановленими Нацiональним банком України. Учасники банкiвського об’єднання несуть вiдповiдальнiсть за зобов’язаннями iнших його учасникiв вiдповiдно до укладеного мiж ними договору. Банкiвське об’єднання лiквiдується за рiшенням його учасникiв або з iнiцiативи Нацiонального банку України за рiшенням суду у разi, якщо дiяльнiсть такого банкiвського об’єднання суперечить антимонопольному законодавству України або загрожує iнтересам вкладникiв банкiв чи стабiльностi банкiвської системи. Лiквiдацiя банкiвського об’єднання не припиняє дiяльностi банкiв — його учасникiв. Стаття 10. Банкiвська корпорацiя Банкiвська корпорацiя — це юридична особа (банк), засновниками та акцiонерами якої можуть бути виключно банки. Банкiвська корпорацiя створюється з метою концентрацiї капiталiв банкiв — учасникiв корпорацiї, пiдвищення їх загальної лiквiдностi та платоспроможностi, а також забезпечення координацiї та нагляду за їх дiяльнiстю. Банкiвська корпорацiя пiдлягає реєстрацiї у Нацiональному банку України i заноситься до Державного реєстру банкiв. Статутний капiтал банкiвської корпорацiї повинен вiдповiдати загальним вимогам Нацiонального банку України щодо статутного капiталу новостворюваного комерцiйного банку. Вимоги Нацiонального банку України щодо надання банкiвськiй корпорацiї лiцензiй на виконання окремих операцiй встановлюються на рiвнi загальних вимог для комерцiйних банкiв виходячи з розмiру консолiдованого капiталу. Установчий договiр та статут корпорацiї мають включати положення щодо забезпечення виконання корпорацiєю та її членами своїх фiнансових зобов’язань i вiдповiдальностi за результати сумiсної дiяльностi з метою забезпечення iнтересiв кредиторiв та вкладникiв. Банки, що увiйшли до банкiвської корпорацiї, передають корпорацiї повноваження на здiйснення окремих операцiй та забезпечують централiзацiю виконання окремих функцiй. Централiзацiї в межах банкiвської корпорацiї пiдлягають: виконання розрахункiв як серед членiв корпорацiї, так i за її межами; операцiї на ринках грошей та капiталiв; встановлення та ведення кореспондентських рахункiв (у нацiональнiй та iноземних валютах); монiторинг кредитних ризикiв; розробка та прийняття загальних для членiв банкiвської корпорацiї правил i процедур виконання операцiй та внутрiшньої звiтностi; формування зовнiшньої звiтностi; внутрiшнiй аудит. Перелiк централiзованих функцiй може бути розширений за згодою банкiв — членiв корпорацiї. Передача повноважень щодо централiзованого виконання зазначених вище функцiй вiд банкiв-членiв до банкiвської корпорацiї повинна бути зафiксована як у статутах банкiв — членiв корпорацiї, так i в статутi самої банкiвської корпорацiї. Банкiвська корпорацiя виконує функцiї розрахункового центру для банкiв — членiв корпорацiї i не веде безпосереднього обслуговування клiєнтiв (фiзичних та юридичних осiб, крiм банкiв та iнших фiнансових установ). Усi банки — члени корпорацiї виконують свої розрахунки та платежi (як у нацiональнiй, так i в iноземних валютах) виключно через свої кореспондентськi рахунки, вiдкритi в Нацiональному банку України або безпосередньо у банкiвськiй корпорацiї. Банки, що увiйшли до банкiвської корпорацiї, зберiгають свою юридичну самостiйнiсть у межах, обумовлених їх статутами та статутом банкiвської корпорацiї. Банки, що увiйшли у банкiвську корпорацiю, не можуть входити до iнших банкiвських об’єднань, крiм як за згодою корпорацiї (виняток — участь у професiйних асоцiацiях, створених не на комерцiйних засадах). Банки, що увiйшли до банкiвської корпорацiї, повиннi в усiх своїх документах, укладених угодах тощо вказувати свою належнiсть до корпорацiї. Назва банкiвської корпорацiї встановлюється засновниками довiльно з дотриманням вимог цього Закону. Стаття 11. Банкiвська холдингова група Банкiвська холдингова група — це банкiвське об’єднання, до складу якого входять виключно банки. Материнському банку банкiвської холдингової групи має належати не менше 50 вiдсоткiв акцiонерного (пайового) капiталу або голосiв кожного з iнших учасникiв групи, якi є його дочiрнiми банками. Дочiрнiй банк не має права володiти акцiями материнського банку. У разi, якщо дочiрнiй банк набув право власностi на акцiї материнського банку, вiн зобов’язаний вiдчужити їх у мiсячний термiн. Банкiвськi холдинговi групи дозволяється створювати лише за умови, що угода про їх створення передбачає покладання на головний банк групи додаткових органiзацiйних функцiй стосовно банкiв — членiв групи, а також створення системи управлiння спiльною дiяльнiстю. Банкiвський нагляд за дiяльнiстю банкiвської холдингової групи здiйснюється на iндивiдуальнiй та консолiдованiй основi. Материнський банк зобов’язаний подавати консолiдовано-фiнансовий та статистичний звiти групи вiдповiдно до вимог цього Закону. Материнський банк банкiвської холдингової групи вiдповiдає за зобов’язаннями своїх членiв у межах свого внеску в капiталi кожного з них, якщо iнше не передбачено законом або угодою мiж ними. Стаття 12. Фiнансова холдингова група Фiнансова холдингова група має складатися переважно або виключно з установ, що надають фiнансовi послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, i материнська компанiя має бути фiнансовою установою. Материнськiй компанiї має належати бiльше 50 вiдсоткiв акцiонерного (пайового) капiталу кожного з учасникiв фiнансової холдингової групи. Материнська компанiя фiнансової холдингової групи зобов’язана подавати наглядовим органам консолiдовано-фiнансовий та статистичний звiти групи вiдповiдно до вимог цього Закону. Материнська компанiя фiнансової холдингової групи при здiйсненнi своєї дiяльностi з управлiння та координацiї дiяльностi його членiв на виконання законодавства i нормативно-правових актiв Нацiонального банку України має право встановлювати правила, що є обов’язковими для членiв фiнансової холдингової групи. Материнська компанiя фiнансової холдингової групи вiдповiдає за зобов’язаннями своїх членiв у межах свого внеску в капiтал кожного з них, якщо iнше не передбачено законом або угодою мiж ними. Стаття 13. Банкiвськi спiлки та асоцiацiї З метою захисту та представлення iнтересiв своїх членiв, розвитку мiжрегiональних та мiжнародних зв’язкiв, забезпечення наукового та iнформацiйного обмiну i професiйних iнтересiв, розробки рекомендацiй щодо банкiвської дiяльностi банки мають право створювати неприбутковi спiлки чи асоцiацiї. Банкiвськi спiлки та асоцiацiї не мають права займатися банкiвською чи пiдприємницькою дiяльнiстю i не можуть бути створенi з метою отримання прибутку. Асоцiацiя (спiлка) банкiв є договiрним об’єднанням банкiв i не має права втручатися у дiяльнiсть банкiв — членiв асоцiацiї (спiлки). Роздiл II. СТВОРЕННЯ, ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦIЯ, ЛIЦЕНЗУВАННЯ ДIЯЛЬНОСТI ТА РЕОРГАНIЗАЦIЯ БАНКIВ Глава 2. СТВОРЕННЯ БАНКIВ Стаття 14. Учасники банкiв Учасниками банку можуть бути юридичнi i фiзичнi особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особi Кабiнету Мiнiстрiв України або уповноважених ним органiв. Власники iстотної участi у банку повиннi мати бездоганну дiлову репутацiю та задовiльний фiнансовий стан. Вимоги щодо дiлової репутацiї та задовiльностi фiнансового стану засновникiв та акцiонерiв (пайовикiв), якi набувають iстотної участi у банку, встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України. Учасниками банку не можуть бути юридичнi особи, в яких банк має iстотну участь, об’єднання громадян, релiгiйнi та благодiйнi органiзацiї. Стаття 15. Найменування банку Банк має повне i скорочене офiцiйнi найменування українською та iноземними мовами. Найменування банку має мiстити слово “банк”, а також вказiвку на органiзацiйно-правову форму банку. Банк має печатку зi своїм повним офiцiйним найменуванням. Слово “банк” та похiднi вiд нього дозволяється використовувати у назвi лише тим юридичним особам, якi зареєстрованi Нацiональним банком України як банк i мають банкiвську лiцензiю. Виняток становлять мiжнароднi органiзацiї, що дiють на територiї України вiдповiдно до мiжнародних договорiв, згода на обов’язковiсть яких надана Верховною Радою України, та законодавства України. Не дозволяється використовувати для найменування банку назву, яка повторює вже iснуючу назву iншого банку або вводить в оману щодо видiв дiяльностi, якi здiйснює банк. Вживання у найменуваннi банку слiв “Україна”, “державний”, “центральний”, “нацiональний” та похiдних вiд них можливе лише за згодою Нацiонального банку України. Нацiональний банк Україн
