2. Оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища організації 2.1. Внутрішнє середовище: сильні та слабкі сторони. Працівники Ефективне функціонування підприємства, конкурентоспроможність залежать в першу чергу від працівників, їх вмінні виконувати поставлені завдання. Отже від персоналу підприємства та його високого кваліфікованого рівня залежить процвітання підприємства. Персонал підприємства є частиною трудових ресурсів країни. Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної роботи. Головним елементом усієї системи управління підприємства є персонал. Здатність персоналу одночасно виступати в ролі об’єкта й суб’єкта управління є головної специфікацією особливістю управління персоналом. Під управлінням персоналом розуміється планування, підготовка, підбір, оцінювання та безперервне навчання працівників, спрямоване на раціональне використання та підвищення продуктивності праці. Предметом управління персоналом є вивчення відносин працівників у процесі виробництва з метою найбільш повного та ефективного використання їхнього потенціалу в умовах функціонування конкретного підприємства. Так, як конкуренція все більше зростає, а підприємству необхідно займати сталі позиції на ринку, основними його завданнями повинні бути цілі. Отже основними цілями підприємства є: зайняти стале положення на ринку товарів та послуг; завоювати довіру у більшої кількості населення; розширити свою торгівельну полощу з метою задоволення вимог споживача, тобто надати більшу кількість товарів. ПП магазин «Комірчина» займається продажем продуктів харчування, а отже окрім основних цілей на підприємстві існують ще й поточні цілі. До поточних цілей підприємство відносить: забезпечення магазину завжди свіжими та якісними товарами; швидке обслуговування клієнтів; збільшення товарообороту підприємства. Ставлячи цілі, керівництво ПП «Комірчина» не лише контролює, але й наштовхує своїми вимогами до роботи. Цілі є реальними та досяжними для працівників. Також на підприємстві за успішне ведення торгової діяльності передбачаються премії. Основним показником преміювання для керівного складу магазину є приріст квартальної суми прибутку. За приріст прибутку порівняно з попереднім кварталом премія виплачується в розмірі 10% від суми щомісячних посадових окладів за квартал. Головним показником преміювання для інших працівників є приріст роздрібного товарообігу. Премія за приріст товарообігу на 5% становить 10% від окладу. Можна навести аналіз діяльності підприємства в сфері управління персоналом порівняно з аналогічними показниками інших фірм. Отже до проблемних питань можемо віднести те, що: 80 % персоналу не проходило навчання за останні два роки, що можливо безпосередньо впливає на ефективність роботи працівників. підприємство не визначає необхідність в людських ресурсах на перспективу, адже планується розширення підприємства, а організація не враховує цей аспект. Фінанси Фінанси – певні економічні відносини за допомогою яких у грошовій формі шляхом формування і використання спеціальних (централізованих і децентралізованих) фондів у суспільстві здійснюють процеси розподілу, перерозподілу і використання сукупного національного багатства. Фінансова політика (ФП)– це сукупність засобів держави з організації та використання фінансів для забезпечення економічного та соціального розвитку суспільства. Головне завдання ФП - це забезпечити відповідними фінансовими ресурсами, реалізовуючи державні програми економічного і соціального розвитку. Основна мета ФП – є оптимальний розподіл ВВП між галузями народного господарства, соціальними групами населення, територіями та іншими структурами. Необхідно встановити чи насправді дане підприємство має стабільний дохід чи є воно конкурентноспроможним на ринку товарів та послуг. Для цього спочатку розглянемо поточні витрати підприємства. Отже поточні витрати підприємства становлять приблизно за 1 рік становлять:429268,8 тис.грн. Після визначення поточних витрат підприємства і знаючи що дохід підприємства за останні три роки становить: 2005 - 607200 тис. грн. 2006-1275120,0 тис. грн.; 2007- 163440,0 тис. грн. можна визначити чистий прибуток який отримує власник підприємства. Розрахунки наведені в таблиці 2.2. Таблиця 2.2. № Показники Формула 2005 р. 2006 р. 2007 р.
З отриманих розрахунків ми бачимо, що підприємство отримує прибуток який більший за витрати, а це означає що підприємство не є збитковим. А навпаки щорічно збільшує свої доходи. Маркетинг Маркетинг – (від англ. Marketing – торгівля, спродаж) – здійснювана великими капіталістичними компаніями система заходів по вивченню ринків і активному впливу на споживчий попит з метою розширення збуту вироблюваних ними товарів План маркетингу магазину базується на аналізі розвитку сфери торгівлі в місті Рівне, а також загальній економічній ситуації в даному місті та країні. Маркетингові дослідження показують, що існує незадоволений попит на продукти харчування в місті. Для реалізації поставлених цілей фірми формується маркетингова стратегія, яка визначає дії фірми в конкретних умовах попиту і пропозиції. Приватне підприємство магазин «Комірчина» має чітко визначені цілі: зайняти стале положення на ринку товарів та послуг; завоювати довіру у більшої кількості населення; розширити свою торгівельну полощу з метою задоволення вимог споживача, тобто надати більшу кількість товарів. забезпечення магазину завжди свіжими та якісними товарами; швидке обслуговування клієнтів; збільшення товарообороту підприємства. Те, що підприємство має чітко встановлені цілі свідчить про те, що підприємство не стоїть на місць, а прагне розвитку і розвивається. В магазині продаються переважно продукти вітчизняного виробництва. Асортимент товарів складатиме до 1000 найменувань, сюди входять: консерви м'ясні та рибні (паштети, тушонки, шпроти та ін.); консерви плодоовочеві (пасти томатні, горошок зелений, консервовані огірки і помідори, тощо); какао, чай (25 назв і марок), кава (10 назв і марок) відомих зарубіжних виробників; крупи, борошно, рис; макаронні вироби; вершкове масло, олія та жири; молочні продукти, сири; м'ясні та ковбасні вироби; соуси, приправи і харчові добавки (кетчупи, ваніль, сіль, оцет, бульйони, гірчиця та інше); цукор мед; декілька видів хліба; булочки, рогалики; соки; мінеральна вода; солодка вода; солодкі вироби понад 50 найменувань. Серед цих продуктів значну частину займатимуть цукерки, карамелі, вафлі, печиво, шоколадні плитки, круп'яні палички, халва, рулети, торти та інші кондитерські вироби; широкий асортимент алкогольних напоїв, пива, різноманітні тютюнові вироби. Окремі продукти харчування магазин закуповує безпосередньо у виробників, а переважну частину на гуртових базах. Доставка товарів у магазин здійснюється власним транспортом товариства або за рахунок постачальника. Запити своїх покупців працівники магазину завжди бачать в: високій якості; ціновій доступності; широкому асортименті; постійній наявності продуктів харчування на прилавках магазину. Товарна політика передбачає адаптацію до змін попиту, зокрема до сезонних циклічних коливань ( це стосується таких продуктів харчування як овочі і фрукти). Одночасно українські покупці є "ціновими", тобто такими як найдешевше. Цінова політика фірми базується на: відпускній ціні постачальників продуктів; цін конкурентів на аналогічні вироби; попиті на товари; об'ємі і умовах поставки товарів. Керівництво магазину робить ставку на те, щоб досягти великих обсягів продажу за низькими цінами, ніж за високими. Ціна визначається за методом "середні витрати + прибуток". В ціну товару входитиме звичайно націнка. Розмір націнки становитиме до 30 % від вартості товарів. Для дрібно гуртових покупців буде діяти система знижок (3 - 7 % ) в залежності від розміру покупки. Стимулювання продаж буде проводиться за наступним принципом: чим більша кількість купленого товару, тим більша знижка при купівлі. Споживачі. Магазин працює на споживчому ринку. Звичайно, що всі жителі прилеглого району не здійснюють покупки продуктів харчування саме в цьому магазині. Тому цільовими покупцями приватного підприємства є 70 % жителів, які проживають в даному місті Рівне. Споживачами можна рахувати всіх людей які проживають поруч з магазином та тих хто проживає по вулиці Павлюченка. Конкуренти. Торгівля продуктами харчування - надзвичайно розвинута сфера бізнесу. Число фірм, які працюють в даній галузі, є великим. В якості конкурентів магазину можна розглядати всі торгівельні підприємства, які займаються продажем продуктів харчування населенню. Місце розташування магазину «Комірчина» є дуже зручним. Магазин розміщується в приватному секторі. Головною перевагою такого місце розташування є те, що в даному районі незначна кількість продуктових магазинів, проте не виключають появу подібних магазинів в майбутньому. Конкурентними перевагами є: Вдале місце розташування Великий асортимент товарів, який задовольняє потреби споживачів Цінова доступність, що дає змогу закуповувати товари за нижчими цінами. Постійна наявність свіжих продуктів харчування на прилавках магазину. Дослідження та розробка технологій Так як приватне підприємство «Комірчина» надає послуги у сфері торгівлі, тобто продаж продуктів харчування, тому на підприємстві немає науково-дослідницьких розробок і в майбутньому вони не плануються так, як дані проекти не є потрібними для даної організації. Виробництво Виробничий процес на підприємстві – сукупність дій, в результаті яких сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію. Виробничий процес складається із робочих процесів, що являють собою сукупність виробничих дій (операцій), які виконуються одним або групою робітників із використанням ручних або механічних засобів праці. Залежності від ролі у виробництві робочі процеси діляться на основні та допоміжні. Виробничий процес - сукупність дій пов’язаних з програмуванням науково – технічними і конструкторськими розробками проекту і зберігання сировини, виготовлення проміжної напівпродукції та готової продукції, її випробовування, пакування, обліком та зберіганням, ремонтним обладнанням тощо. Місцем праці (роботи) – називають відповідно обладнану площу цеху, на ділянці чи іншій території або біля устаткування яке призначене для виконання певного технологічного процесу, одним або кількома робітниками. Основні процеси – чинить безпосередній вплив на предмет праці, тобто пов’язані із перетворенням вихідної сировини і матеріалів в готову продукцію. Основний процес спрямований на зміну предметів праці і надання їм властивостей кінцевого продукту. Він складається з окремих процесів, а вони, в свою чергу, - з операцій, що поділяються на окремі елементи, які теж можуть бути віднесені до основних, допоміжних і обслуговуючих. Різноманіття здійснюваних на підприємстві процесів в залежності від їхніх цілей формує окремі виробництва. Допоміжні процеси – прямо із виготовленням продукції не пов’язані. Основне їх призначення полягає в технічному обслуговуванні основних процесів виробництва. Допоміжне виробництво - це сукупність процесів матеріального виробництва, що мають свій предмет праці, свій результат виробництва у вигляді певного продукту, що використовується в основному виробництві, не формуючи матеріальну субстанцію основного продукту. Допоміжні процеси в основному служать для створення нормальних умов для здійснення основних процесів. Зазвичай, продукція допоміжних виробничих процесів споживається усередині підприємства. До допоміжних процесів відносять, наприклад, переміщення предметів праці, забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, паливом, електричною енергією, обслуговування і ремонт устаткування та інших засобів праці, зберігання матеріальних цінностей, збут готової продукції, транспортування, інші процеси, призначені для створення нормальних умов ведення виробництва. Обслуговуючі процеси. Обслуговуючі виробництва не створюють матеріального продукту, їх продуктом є послуги основному виробництву, такі як: переміщення предметів праці, збереження матеріальних ресурсів, контроль якості продукції, забезпечення матеріально-технічними ресурсами, тобто господарське і виробниче обслуговування. На даному підприємстві застосовується мала кількість новітньої техніки, адже це підприємство не є виробничим і не виготовляє продукцію, а лише надає послуги, задовольняє потреби споживачів, продаючи їм продукти харчування. В магазині лише застосовують сучасні електронні ваги, холодильні камери та касові апарати. Але цієї техніки достатньо для того щоб швидко та якісно обслуговувати клієнтів магазину. Інформаційна система Широка інформатизація всіх сфер діяльності нашого суспільства принципово зміцнює роль інформації та інформаційних технологій. Особливо актуальні ці питання для економічних суб'єктів: виробничих підприємств, фірм, компаній, фінансових, банківських, податкових, інвестиційних організацій, торгівлі, суб'єктів, державних та інформаційних органів управління. Інформаційна система (ІС) – це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів процедур обробки даних, персоналу управління, які реалізують функції збирання, передавання, обробки і накопичування інформації для підготовки і прийняття ефективних управлінських рішень. Головна мета функціонування ІС різних об'єктів і рівнів народного господарства України – підвищення якості управління, забезпечення спеціалістів (бухгалтерів, економістів, менеджерів, інспекторів, управлінської ланки) необхідною інформацією для виконання своїх функцій управління. В ІС розв'язується комплект задач, реалізація яких на базі використання сучасних методів управління, застосування економіко-математичних методів і моделей, комплексу технічних засобів та інформаційних технологій забезпечує автоматизацію виконання функцій і процедур управління (складання документів, облік, планування аналіз, формування, звітність, прийняття рішень). ІС в менеджменті – наукова і прикладна спеціалізація. В ній з наукових позицій розглядаються особливості інформації на кожному об'єкті управління, визначається склад функцій і задач, що реалізуються в системі, аналізуються методи та інформаційні технології розв'язання задач. Прикладне (практичне) значення має обґрунтування і вибір комплексу технічних засобів, організація інформаційної бази, програмне забезпечення, встановлення технології збирання, реєстрації, накопичування та обробки даних. Для роботи в цих системах необхідні фахівці, які в поточному столітті зможуть працювати в умовах широкого розвитку інформації в усіх сферах діяльності. Такі фахівці повинні знати основи створення та функціонування ІС в менеджменті, сучасні технології та програмні засоби обробки, інформаційну технологію розв'язання задач, а також вміти працювати на комп'ютері, розробляти та використовувати програмні засоби, розробляти просту документацію по створенню ІС або її окремих елементів, створювати і працювати з інформаційною базою при виконанні конкретних функцій управління. На приватному підприємстві «Комірчина» працівники використовують сучасну комп'ютерну техніку, яка весь час поновлюються. При виконанні роботи працівники використовують різнобічні програмні засоби загального призначення (ОС – Windows ХР, Windows NT), інтегровані програмні засоби (Microsoft Office – Word, Access, Excel, Power Point, Microsoft Project), а також ППП спеціального призначення для бухгалтерського обліку (1-С, БЕСТ, Парус, Акцент, Соло) для діловодства (Евфрат) для бізнеса і управління (Галактика) для банківських установ (операційний день банка- ОДБ, УМІТІ-Барс) для маркетингової діяльності (Marketing Expert, BEST меркетинг) для моделювання бізнесових процесів (Bbvin, IRvin) 2.2. Зовнішнє середовище
