Тема 1. Предмет і метод бухгалтерського обліку Види господарського обліку Предмет і об’єкти бухгалтерського обліку Метод бухгалтерського обліку -1- Господарський облік – це система кількісного відображення і якісної характеристики господарської діяльності з метою управління нею. Весь бухгалтерський облік складається з трьох видів обліку: оперативний; статистичний; бухгалтерський. Оперативний облік здійснюється безпосередньо на місці і в момент здійснення певних господарських операцій. Мета: швидке отримання інформації про хід виробництва, реалізації продукції. Ця інформація використовується для поточного контролю роботи підприємства. Може бути передана в усній формі, через телефон, тобто без документального оформлення. Статистичний облік вивчає масові соціально-економічні явища в рамках галузі економічного регіону і народного господарства. Широко використовується для управління, одержання зведених узагальнених даних. Оперативний і статистичний облік не охоплює всі операції і не ведеться безперервно. Необхідний постійний, безперервний, абсолютно достовірний і юридично підтверджений облік господарських операцій, який охоплює всю господарську діяльність і дозволяє на основі її узагальнення приймати конкретні управлінські рішення. Таким обліком є бухгалтерський облік, який являє собою спосіб безперервного і суспільного документального відображення господарської діяльності. Методично бухгалтерський облік поділяється на: фінансовий; управлінський; податковий. Фінансовий облік – це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства та його фінансовий стан і відповідність вимогам законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку. Управлінський (внутрішньогосподарський) облік – це сукупність методів, процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації для планування, контролю і прийняття рішень на різних рівнях управління підприємством. Податковий облік – це облік, який ведеться цілей оподаткування. Бухгалтерський облік ведеться в натуральних, трудових і грошових вимірниках. Принципи бухгалтерського обліку: обачність; повне висвітлення; автономність; послідовність; безперервність; нарахування і відповідності доходів і витрат; превалювання сутності надання наданою формою; історична (фактична) собівартість; єдиний грошовий вимірник; періодичність. -2- Предмет бухгалтерського обліку вивчає стан і використання засобів підприємства в процесі господарської діяльності, тобто предметом бухгалтерського обліку є господарська діяльність підприємства. Об’єктом бухгалтерського обліку в процесі кругообігу господарських засобів являються господарські операції, які виникають в процесі постачання виробництва і реалізації. В процесі виробництва об’єктом обліку являється грошові кошти, що використовуються на створення виробничих запасів, на оплату витрат за доставку, зберігання ресурсів. На стадії реалізації об’єктами бухгалтерського обліку являються грошові кошти, отримані від замовників, розрахунки з покупцями і визначення результатів діяльності. Об’єкти обліку класифікується за двома ознаками: За складом і розміщенням. За джерелами утворення і цільовим призначенням. За складом і розміщенням господарські засоби поділяються на: 1. Необоротні активи: - нематеріальні активи; - основні засоби; - незавершене будівництво; - довгострокові фінансові інвестиції; - довгострокова дебіторська заборгованість; - довгострокові біологічні активи; - інвестиційна нерухомість; - гудвіл; - відстроченні податкові активи; - інші необоротні активи. 2) Оборотні активи: а) запаси і затрати: - виробничі запаси; - поточні біологічні активи; - незавершене виробництво; - готова продукція; - товари; - витрати майбутніх періодів; - необоротні активи та групи вибуття. б) кошти і розрахунки: - векселі одержані; - грошові кошти; - поточні фінансові інвестиції; - поточна дебіторська заборгованість; - інша дебіторська заборгованість. За джерелами утворення і цільовим призначенням господарські засоби поділяються на: 1. Власні джерела: - статутний капітал; - пайовий капітал; - додатково вкладений капітал; - резервний капітал; - нерозподілений прибуток; - неоплачений капітал; - вилучений капітал. 2. Позичені джерела: а) кредити банків: - довгострокові кредити; - довгострокові фінансові зобов’язання; - короткострокові кредити; - інші фінансові зобов’язання. б) розрахунки з кредиторами. в) цільове фінансування та забезпечення зобов’язань. -3- Метод бухгалтерського обліку – це сукупність способів і прийомів за допомогою яких вивчається предмет бухгалтерського обліку. Основні елементи бухгалтерського обліку: документація та інвентаризація; оцінка та калькуляція; рахунки і подвійний запис; бухгалтерський баланс і звітність. Документація – це фіксація господарських факторів і процесів з допомогою матеріальних носіїв. Документація в бухгалтерського обліку забезпечує суцільне і безперервне відображення господарської діяльності. Первинні документи повинні складатися в момент здійснення господарської операції, або вслід за її здійсненням. Первинний документ повинен бути правильно оформлений і відповідальність за правильність реєстрації інформації в ньому несуть посадові особи, які склали і підписали документ. Інвентаризація – це перевірка правильності даних бухгалтерського обліку шляхом їх співвідношення фактичної наявності господарських засобів. Вона проводиться шляхом обміру, зважування і перерахунку. Оцінка – подання об’єктів бухгалтерського обліку у вартісному виразі. Калькуляція – розрахунок собівартості одиниці виробленої продукції, наданих послуг. Собівартість є базовою для визначення ціни. Бухгалтерські рахунки – це спосіб систематизації даних про господарську діяльність у вартісному виразі. Рахунки призначені для рахування, обліку та контролю за рухом господарських засобів, коштів і їх джерел. Подвійний запис – це запис господарських операцій на двох взаємопов’язаних рахунках в одній і тій же сумі. Кожна господарська операція в бухгалтерського обліку повинна відображатися на двох рахунках: по дебету одного рахунку і по кредиту іншого. Баланс – це спосіб угрупування даних про господарські засоби і джерела їх утворення на відповідну дату і вартісному виразі. Бухгалтерський баланс складається за даними бухгалтерських рахунків.
Бухгалтерська звітність – система показників, які характеризують підсумки господарської діяльності підприємства за відповідний період. Тема 2. Бухгалтерський баланс Зміст, структура і призначення бухгалтерського балансу. Вплив господарських операцій на баланс. -1- Бухгалтерський баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певний термін активи, зобов’язання і власний капітал. Схематично баланс представляє собою таблицю, яка складається з двох частин: ліва частина –актив; права чистина – пасив. Актив відображає господарські засоби, які згруповані за складом і розміщенням. Пасив – це власний капітал і зобов’язання, тобто групування господарських засобів за джерелами утворення. Структура бухгалтерського балансу визначається Міністерством фінансів України і є єдиною для всіх підприємств незалежно від форми власності і галузі народного господарства. Складання балансу здійснюється відповідно до П(с)БО 2 «Баланс». Актив і пасив балансу складається з розділів, які в свою чергу представленні за статтями. Актив балансу містить 4 розділи: Необоротні активи. Оборотні активи. Витрати майбутніх періодів. Необоротні активи і групи вибуття. Пасив балансу містить 5 розділів: Власний капітал. Забезпечення майбутніх витрат і платежів. Довгострокові зобов’язання. Поточні зобов’язання. Доходи майбутніх періодів. Стаття балансу – це група економічно-однорідних господарських засобів і їх джерел. -2- Бухгалтерський баланс – показує наявність і стан засобів та джерел їх утворення. За допомогою цих засобів підприємство здійснює свою господарську діяльність. В процесі господарської діяльності здійснюються певні господарські операції, які впливають на підсумок і структуру. В залежності від характеру змін господарські операції поділяються на 4 групи: 1. Господарські операції, які викликають зміни тільки в активі балансу, тобто в складі засобів (активний тип). В цьому випадку одна стаття активу збільшується, а інша зменшується в однаковому розмірі. Тому підсумок активу залишається незмінним. Приклад: надійшли кошти на рахунок від дебіторів. 2. Господарські операції, які впливають на зміну статей пасиву балансу викликаючи перегрупування джерел утворення господарських засобів, при яких збільшується одне джерело і зменшується інше на одну суму (пасивний тип). Підсумок пасиву балансу не змінюється. Приклад: частина прибутку зарахована на збільшення статутного фонду. 3. Господарські операції, які здійснюють вплив на актив і пасив одночасно, збільшуючи в активі господарські засоби з одночасним збільшенням джерел їх формування в пасиві (активно-пасивний тип в сторону збільшення). На суму господарських операцій збільшується підсумок балансу. 4. Господарські операції, що викликають зміни в активі і пасиві балансу з одночасним зменшенням господарських засобів і джерел їх утворення (активно-пасивний тип в сторону зменшення). В цілому зменшується підсумок балансу при зберіганні його рівності. Приклад: оплачені рахунки постачальників з розрахункового рахунку. Тема 3. Система рахунків і подвійний запис. Система бухгалтерських рахунків, їх призначення й будова. Подвійний запис, його суть і значення. Рахунки синтетичного й аналітичного обліку. Оборотні відомості за синтетичними й аналітичними рахунками. План рахунків бухгалтерського обліку. -1- В бухгалтерського обліку для кожної групи засобів і джерел їх утворення відкривається рахунок. Він являється: - засобом групування господарських засобів і джерел; - способом обліку їх за групами; - засобом контролю за наявністю засобів, джерел їх утворення та їх рухом – змінами. В бухгалтерського обліку застосовується система рахунків, що дозволяє охопити всі засоби, джерела та процеси і системно відображати діяльність керованого об’єкту. Схематично бухгалтерський рахунок має вигляд таблиці: Назва рахунку Дебет Кредит Ліву частину таблиці називають дебетом, а праву – кредитом. В залежності від обліку засобів або джерел їх утворення рахунки діляться на активні й пасивні. Активні рахунки призначенні для обліку, наявності і руху господарських засобів і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в активі. Пасивні рахунки використовуються для обліку джерелу творення господарських засобів і відкриваються для статей балансу, що знаходяться в пасиві. При відкритті рахунків на основі статей балансу записуються початкові залишки або сальдо. В активних рахунках сальдо записується по дебету, а в пасивних – по кредиту. В активних рахунках збільшення засобів відображається по дебету, а зменшення – по кредиту. В пасивних рахунках – навпаки. Сума змін за певний період часу по дебету або по кредиту називається оборотом. Відповідно розрізняють дебетові і кредитові обороти. Після визначення оборотів виводиться залишок на кінець періоду (кінцеве сальдо), який вираховується так: береться початковий залишок +(плюс) оборот по тій стороні рахунку, де знаходиться початковий залишок -(мінус) оборот вирахуваний на протилежній стороні рахунку. Активні й пасивні рахунки мають таку будову Порядок записів по рахунках такий: рахунки відкриваються на початок року; на протязі року рахунки відкриваються по мірі необхідності; на початок звітного періоду на рахунках за даними балансу записують початкові залишки; на протязі місяця на рахунках відображаються господарські операції; по закінченні звітного періоду підраховуються обороти і виводяться кінцеві залишки; в кінці місяця на основі даних про кінцеві залишки на рахунках складають баланс. -2- Кожна господарська операція визиває подвійну зміну господарських засобів і джерел їх утворення. Подвійна зміна засобів і джерел (двох об’єктів обліку) в результаті господарської операції викликає також подвійне відображення операцій на рахунках. При цьому кожна господарська операція записується на двох або більше рахунках. В цьому заклечається суть подвійного запису. Взаємозв’язок між рахунками в результаті господарських операцій називається кореспонденція рахунків. Відображення господарської операції та її суми на рахунках з вказанням, які рахунки дебетуються, а які кредитуються називається бухгалтерською проводкою. Для того щоб скласти бухгалтерську проводку необхідно послідовно вияснити такі питання: економічний зміст господарської операції; які рахунки кореспондуються; характеристику рахунків (активні чи пасивні); яка буде бухгалтерська проводка. Приклад: в касу з розрахункового рахунку надійшли гроші в сумі 10 000 грн. для заробітної плати. в результаті цієї операції сума грошей на розрахункових рахунках збільшилась, а в касі зменшилась; кореспондують рахунки каса (301) і розрахунковий рахунок (311). рахунки активні; кореспонденція рахунку: дебет 301 – кредит 311 = 10 000 грн. Д 301 – К 311 = 10 000. Подвійний запис за даної операції відображається таким чином: У зв’язку з таким подвійним відображенням сум господарських операцій є можливість проконтролювати відображення господарських операцій. Оскільки кожна сума записується один раз по дебету одного рахунку і один раз по кредиту іншого рахунку, то сума оборотів по дебету усіх рахунків повинна дорівнювати сумі оборотів по кредиту всіх рахунків. У цьому заклечається конкретне значення подвійного запису. Якщо бухгалтерська проводка відображається більше ніж на двох рахунках, то вони називаються складними. При цьому один рахунок дебетується, а кілька кредитується і навпаки. Приклад: заборгованість постачальника погашена з розрахункового рахунку в сумі 5 000 грн. і за рахунок банку – 2 000 грн. Постачання – 7000 – 631 (П) Розрахунковий рахунок 5000 – 301 (А) Кредит – 2000 – 601 (П) Д 631 - К 311 - 5000 Д 631 - К 601 - 2000 -3- Рахунки, які до цього часу ми розглядали являються синтетичними, оскільки в них відображаються узагальнені, тобто синтетичні відомості про господарські засоби, джерела їх утворення і процеси, причому тільки в грошовому виразі. Таким чином синтетичні рахунки – це рахунки, які дають узагальнену інформацію по економічно однорідним групам засобів, джерел їх утворення і господарським процесам. Облік, який здійснюється на синтетичних рахунках називається синтетичним. Такий узагальнений облік не … для ефективного управління підприємством, особливо для оперативного керівництва. Для цього відкривається аналітичні рахунки, які деталізують … і за допомогою яких ведеться аналітичний облік. Аналітичні рахунки ведуться як в натуральних так і в грошових вимірниках. Таким чином, аналітичні рахунки – це рахунки, що деталізують синтетичні рахунки і на яких відображаються окремі конкретні види записів, джерела їх утворення і господарські процеси. Але тільки сумісний синтетичний і аналітичний облік забезпечує потреби бухгалтерського обліку і управління в цілому. Відповідність даних синтетичного і аналітичного обліку свідчить про відсутність помилок і достовірність обліку. В практиці обліку застосовують також субрахунки – це проміжні (другого порядку) рахунки між синтетичним і аналітичним обліком. Вони використовуються для тих синтетичних рахунків, на яких обліковують об’єкти широкої номенклатури. Субрахунки дозволяють отримувати проміжні підсумки за окремими видами засобів, джерел їх утворення або збирати різні за призначенням виробничі запаси в однорідні групи для цілей нормування і контролю за ними. 20 - 201 сіль,мука, цукор виробничі матеріали запаси І порядку ІІ порядку ІІІ порядку Синтетичний субрахунок опалтичний -4- Відображення господарських операцій на синтетичних і аналітичних рахунках являє собою оперативний бухгалтерський облік. В кінці місяця по кожному синтетичному рахунку обчислюються обороти, виводиться кінцевий залишок, а потім дані всіх синтетичних рахунків узагальнюються за місяць в оборотній відомості за рахунок синтетичного обліку. Оборотна відомість має вигляд: Синтетичний рахунок Початковий залишок Оборот за місяць Кінцевий залишок
Д К Д К Д К
10 11 12 13 … 98
Разом
Якщо вірно записані початкові залишки, по рахунках рознесені господарські операції, підраховані обороти і виведені кінцеві залишки, то в оборотній відомості повинно бути 3 рівності: підсумки залишків на початок місяця по дебету і кредиту; підсумок оборотів за місяць по дебету і кредиту; підсумок залишків на кінець місяця по дебету і кредиту. Такі рівності зумовлені застоєм балансу і подвійного запису. В наявності цих рівностей заключається контрольне значення оборотної відомості. На основі кінцевих складається баланс. Така оборотна відомість є простою (сальдовою). Більш ефективною в цьому відношенні є шахова відомість, в якій обороти на кожному рахунку наводиться не тільки в цілому, але й деталізуються з вказанням кореспондентів рахунків. Сума в клітинці шахова ефективність показує, який рахунок дебетується, а який кредитується. Це в порівнянні з простою оборотною відомістю дає більш детальну картину господарських засобів і процесів, що проходять і дозволяє більш ефективно здійснювати контроль за правильністю оборотів на рахунках. Для управління підприємством необхідно також мати узагальнені дані про наявність і рух окремих видів господарських засобів по кожному синтетичному рахунку. Для цього складається оборотна відомість за аналітичними рахунками. Оскільки на даних аналітичних рахунках облік ведеться в натуральних і грошових вимірниках, а на інших тільки в грошових вимірниках, то за цією ознакою розрізняють два види оборотних відомостей за аналітичними рахунками. Якщо облік ведеться в грошових вимірниках: Аналітичний рахунок Початковий залишок Оборот за місяць Кінцевий залишок
Д К Д К Д К
10 11 12 …
Разом V V W W W W
Якщо облік ведеться в натуральних і грошових вимірниках: Аналітичний рахунок Початковий залишок Оборот за місяць Кінцевий залишок
кількість сума Д К кількість сума
кількість сума кількість сума
10 11 12 …
Разом
Звірка даних аналітичного і синтетичного рахунку забезпечує правильність, достовірність його. Узагальнені дані по аналітичних рахунках мають велике значення для оперативного контролю, аналізу і управління підприємства. -5- План рахунків бухгалтерського обліку – це систематизований перелік синтетичних рахунків і субрахунків необхідних для відображення всієї господарської діяльності. Це директивний документ, який визначає побудову всієї систему бухгалтерського обліку на підприємствах. На даний час діє єдиний план рахунків активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджений наказом Міністерством фінансів України від 30 листопада 1999 р. (зі змінами і доповненнями). Всі балансові рахунки відповідно до їх економічного змісту згруповані в 9 розділах (класах), крім того у кожному розділу плану рахунків наведено 9 позапланових рахунків. Перша … - показує номер класу рахунку; друга – номер синтетичного рахунку; третя – субрахунок; четверта – аналітичний рахунок. Підприємства не можуть на свій розсуд доповнювати єдиний план рахунків новими рахунками або вносити зміни в назви і зміст рахунків.
