Дійові особи (19): Звіздар, 4 Пастушків, 2 Анґели, 3 Царі, Ірод, 2 Воїни, Жид, Жидівка, Циган, Біда, Смерть, Чорт. (Всі заходять до хати з колядою 'Небо і земля...')
Всі: Христос родився... Отворіть двері, Отворіть двері Ми йдемо без стриму Ми вам розкажем, Ми вам розкажем Веселу новину Христос родився... (На передньому плані Звіздар, за ним Пастушки)
Звiздар: (стукає тричi палицею із звiздою): Мир вкраїнській світлій хаті! Просим ґаздо нас прийняти Прославляти Христа-Бога... Ох, важка була дорога.
Пастушок 1: Хай радість буде в вашій хаті! На хвилю просим нас прийняти, Пригода дивна нині стала: У небі зірка засіяла.
Пастушок 2: Позолотила доли, гори, Ліси, далекій простори, І дивен голос розстелився, Із неба Анґел нам з’явився. (Входять Анґели)
Анґел 1: Де з молока тече дорога, Де безліч зір, Де царство Бога, Я звідти йду і вість веселу Несу у Вашу я оселю.
Анґел 2: На світ цей грішний нині Прислав Господь свого Сина. Він народився у яскині, Де бідні люди, де бидлина.
Анґел 1: Не лякайтесь, не смутітесь, Сину Божому вклонітесь. До вертепу поспішайте, Сина Божого вітайте, І всім людям говоріть, Що Христос прийшов на світ!
Пастушок 1: Слава Богу, мир цій хаті, Перестаньте сумувати, Ми Вам новину принесли, Що всі темні сили щезли.
Пастушок 2: Весь світ нині звеселився, Бо Син Божий народився, І Ви, браття, звеселіться, Рожденному поклоніться.
Пастушок 3: Ясна зірка засвітила, Нам дорогу возвістила Аж до того Вифлеєму, В ту країну незнаєму, Де Пречиста Сина мала Світ добром обдарувала.
Пастушок 4: Ми дорогами-стежками Поспішали із дарами, Там Анґели стали в лаву Й заспівали Богу славу. Пастирі там поклонились, Богу щиро помолились. І славили Бога-Сина, Що прийшла святая днина! Коляда 1: 'Во вифлеємi нинi новина'(до 'За світлом зірки ...' включно) (Заходять царі)
Цар 1: Ми з далеких доріг, Чужеземних сторін.
Цар 2: Залишили свій почет увесь і палати
Цар 3: І з дарами оцими йдемо нового царя привітати (Входить Жид)
Жид: Ох, витаю ясне панство! Які благородні панове, Я щиро вас ради вітати, Я вам прислужитись готовий, Щось можу в дорогу продати.
Жидiвка: І далеко, добрі люди? Може в корчмі лєпше буде? Є в нас шинка і ковбаси, Водка, піво, ананаси... Треба би з дороги сісти, Трохи випити і з’їсти.
Звіздар: Забирайся, Мошку, з хати, Бо торгу не буде. Нині хочуть святкувати усі чесні люди. (Царі відходять на другий план)
Жид: Ну, то купіть собі краму у моїй крамниці. Як Вам будуть тішитися файні молодиці! А як грошей забракує, то Моісей Якович Вам заборгує.
Пастушок 1: Ти наразі заборгуєш, а потому не даруєш, Людей з хати виганяєш, і маєтки забираєш.
Пастушок: Спровадьте жидів з хати, Ми не хочем торгувати.
Жид: Що?! Єврея гнати? Єврея з хати випихати? Щоб до Вас Біда прийшла, Щоб Вам Циган коні вкрав, Щоб Вас Чорт у пекло взяв.
Чорт: Хто мене тут поминає, Хто мене не забуває? Там де бійки, сварки, крики, Там мої грають музики! А де інші шахраї, Там товариші мої. А де інші чарівниці, Там мої рідні сестриці. Бо жвавий я й моторний, Тілько що я трохи чорний. За те й ім’я таке маю- Чортом мене називають.
Біда: Я ваша біда, Я вас всіх віддавна знаю! Я вас мучу, пригинаю, Відбираю ваші статки, Не лишаю на вас й латки! Сію вам у душі страх! Сила в мене є в руках! (Заходить Циган)
Циган:< Добрий вечір, газдинонько. Слава Богу, що покликали, Бо мороз на дворі. Ой, як смачно салом пахне у Вашій коморі! Я є циган щедрий, умію робити, Кую, дую та й краду, вмію ворожити. Можу навіть жінку вкрасти, у кого є файна. Можу коника гнідого вивести із стайні. Можу мотику скувати, дайте сала, то я Вам і заграю.
Чорт: Добре, цигане і жиде, так треба робити. Я подбаю, щоб Вам у світі було добре жити. Тобі красти я поможу, і тобі, пан Мошку, Ану, заграй, цигане, я з Мошком погуляю трошки. (Жид, Жидівка Біда і Чорт танцюють циганочку)
Пастушки разом: Боже, Боже, поможи позбутися цієї сатани. (З’являються Анґели, нечиста сила відходить вбік)
Анґел: Мир Вам, браття мої милі, Тут слабкі пекельні сили. Нічого ся не лякайте, Тільки віру в Бога майте. А хто Бога споминає, То там місця Чорт не має.
Анґел: Бог мене сюди послав, Щоб я вас охороняв. Стеріг і в хаті, і на полі Людей від всякої недолі. Хто горілку не буде пити, Бари буде обминати, Жінку, дітей, шанувати, Той завжди щасливий буде Й шанувати будуть люди.
Жид до Цигана: Чуєш, що воно сказало? Щоб хлоп пити перестало! А як хлоп не буде пити, То з чого бідний єврей буде жити?
Чорт до Мошка: Не журися, любий свату, Я буду людей цькувати, Щоб на нашу йшли дорогу, Менше щоб молились Богу, Один одного щоб били, Добре щоб горілку пили, Отоді ми будем жили.
Анґел 1: (відганяє Чорта): Йди геть від них нечиста сило!
Звіздар: Геть, шубавці, з хати! (Циган і Чорт втікають)
Жид: (Мошко виходить і за хвилю входить цар Ірод з воїнами)
Воїн: Чого тут шум, чого всiм треба?!
Ірод: Що за крики тут у хаті? Я вас хочу запитати- І скажіть же мені, Що ви за люди? А то зараз всім від мене страшна кара буде.
Жид: Яснійший царю, вони слугу твого вірного зобиджають, І тебе тут зневажають! Кажуть, що іншого царя мають.
Пастушок 1: Ти є цар, Та тільки земний, А вродився цар таємний, Що буде понад царями, Над землею, небесами.
Пастушок 2: То не цар, то вічний Бог, Що панує без тривог! Ти боїшся того Бога, Бо лиха Твоя дорога!
Ірод (грізно): Що?!!
Жид: Мій Царю, вони тут повідають такi вiстi, що цар свiту народився... У Вифлеємi мiстi!
Iрод (до воїна): Який там цар?! Що вiн плете?
Воїн: Мiй царю, кажуть що новина - зродила Дiва Сина. (Здивовано): Месiю начебто - Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi.
Iрод: Ха - ха ! Зумiли розсмiшити!
Воїн: Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці, котрим відомо, що родився новий Цар, новий земний володар.
Iрод: Хто? Що? Месiя? Цар? Чи ти може помилився? Тож зараз же, мершій Поклич зі Сходу мудреців.
Царі: Ми царі зі Сходу У твій край приходим, Поклонитись тій Дитині Що родилась в Палестині.
Цар 1: Я - цар Єгипетського роду, де мiй народ з давнiх давен Пророкував i проповiдував, що має народитись Божий Син - спаситель свiту. Побачив я зорю i дари з собою взяв щоб Iсуса привiтав.
Цар 2: Я - цар iндiйського народу, Де мiй народ по горах i лiсах блукає, Рiзних богiв собi шукає. А сьогоднi Анґел менi сповiстив, Що Христос ся народив. I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.
Цар 3: Я - цар грецького народу, я не боюсь нiчого зроду, Де мiй народ по морю гуляє i Бога - Зевса величає. А на Сходi зоря засiяла і дорогу менi показала. I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.
Iрод: Що ж, ідіть, ідіть у Вифлиєм І царю вклоніться, А назад вертатемите- сюди поверніться. Вкажете мені путь Куди йти треба Бо вклонитись йому У мене велика потреба. (Царі виходять)
Iрод: Відколи я вчув оцю новину, Що новий цар народився, Не маю спочину. Я не можу цього знести! Я зітру цього Месію, Бо трон мій царський забрати він не сміє! Воїни! Всіх дітей в краю зібрати, Всіх дволітніх постинати! Кожен хлопчик до двох літ Хай загине! - Так зробіть! А між ними певно й він, Знайде свій смертельний згин.
Воїн: Твiй наказ святий для нас, ми виконуєм в цей час.
Iрод: І мале дитя в яскині мусите знайти ще нині! Бо інакше - всім вам смерть!
Смерть: О! Хтось закликує за мною, готова я усiх стесать косою!
Iрод: Смерте люба, Смерте мила, ти завжди мені слудила, всіх косила ворогів, всіх кого я повелів. А тепер скоси Того, що в вертепі народився, З Пречистої воплотився
(Коляда 3: 'Не плач Рахиле')
Iрод: Гей солдати мої вірні!
Воїн: Ми тут, царю!
Iрод (до воїна): Ну то що? Всi дiти вбитi?
Воїн: Так, мiй царю!
Анґел 1: Не тішся, Iроде лукавий, нажився ти лихої слави. Ніщо безкарно не пройде, і ніщо не зникає, і над катом кожним меч долі звисає.
Анґел 2: Хоч діток ти вбив, Свою душу - загубив. Тож знай, що Месія не вмер - Він живий!
Iрод: (з розпачем) Що?!! Бунт, зрада!!! (і, оговтавшись) О Смерте, Смерте моя мила, Ти всякий бунт у зародку душила! Прилинь, махни косою раз i вдруге, Нехай не будуть в свiтi добрi люди!
Смерть: (немов відлуння) О-го-го-го! Нi синку, їх нам не здолати. Ходім зі мною в темряви і вічності палати. Бо мале дитя в яскині Має владу в світі нині, Мушу я йому служити, А тебе я маю вбити.
Чорт: (захекано): Пройшов я тисячі доріг, стоптав я тисячі чобіт, аж поки долетів сюди. (Нюх, нюх) Ха-ха О, тут вже чую грішну душу! Її з собою взяти в пекло мушу!
(приступає до Ірода)
Iрод: Гей, сторожа!
Смерть: (відганяє косою солдатів) Вона вже не поможе.
Iрод: О Смерте, Смерте моя мила! Зостав мене, я жити хочу - Усю тебе я озолочу!
Смерть: Вiд мене не вiдкупишся ти злотом, вражий сину, - пiшли зi мною в домовину!
Чорт: Ходім, ходім, мiй любий царю, тебе в смолi я покупаю! Пішли зі мною в пекло, там нам буде тепло! (Смерть косою за шию забирає Ірода, Чорт підштовхує його ззаду рогачем).
Анґел 1: Прощавайте, добрі люди, Вже спокій від нині буде. Щиро Господа благайте, Своїх діток научайте. Щоб до церкви всі ходили, Щиро Богу ся молили, Здержуйтеся від пустоти, Не робіть батькам гризоти.
Анґел 2: В хаті клопіт не ведіть. Із сусідами, звичайно, Не сваріться, бо не файно. Кожен з Вас запам’ятав, Як важко Ірод умирав. Він не хотів по правді жити, Бога не хотів любити, Все в гріхах бенкетував, Чорту душу продавав,
Анґел 1: Шляхом Ірода не йдіть, До Бога ся поверніть, То Вас Бог буде любити, Буде Вас благословити, Пошле Вам щасливу долю І удома, і на полю.
Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу, Тож збираймося в дорогу.
Пастушок 2: Але заки вийдем з хати, Треба щастя побажати.
Пастушок 3: Дім добром обдарувати
Пастушок 4: (урочисто говорить і засіває): Віншуєм вам нині усі добрі люди, Нехай поміч Божа завжди з вами буде. Хай кожної днини, кожної години Бог благословить, біда хай загине! Бувайте здорові разом з діточками, Нехай смутку й горя не буде між вами, Худібка і джмілка нехай виростає, А град, вогонь, туча - Нехай вас минає. Нехай добре родить жито і пшениця, Усякеє збіжжя, усяка пашниця. Христос ся рождає!
Звіздар: Господарі, прощавайте! Хай минає усе лихо, Нехай Біда сидить тихо. Тож збираймося в дорогу, Заспіваймо славу Богу. (Жид з торбною)
