ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Змістовий модуль 1. Принципи та зміст маркетингу
Маркетинг — комплексний системний підхід до вирішення проблем ринку, що охоплює всі стадії руху товарів чи послуг, розробку програми діяльності та збуту продукції чи послуг.
Цінності — загальне переконання стосовно того, що добре, що погано або що є несуттєвим у житті.
Запити (побажання) — потреба, яка набрала специфічної конкретної форми відповідно до системи цінностей людини.
Попит — небажання споживача з урахуванням його реальної купівельної спроможності, або згода купити товар чи послугу за зазначену ціну.
Товар — продукція, виготовлена на продаж, або все, що може задовольнити потребу і пропонується ринкові з метою придбання, використання чи споживання.
Вартість — комплексне поняття, що включає споживчу корисність і ціну споживання.
Задоволення — вибір конкретного товару (послуги) споживачем із сукупності подібного до нього.
Обмін — акт отримання того чи іншого блага (товар, послуга, ідея тощо) з пропозицією чогось іншого.
Ринок — сукупність відносин власності між покупцями і продавцями товарів і послуг та механізм забезпечення цього процесу.
Маркетингові дослідження — система збирання, класифікація, аналіз і узагальнення даних щодо поведінки, потреб, відносин, мотивацій і т.д. окремих осіб і організацій в контексті їхньої економічної, політичної, суспільної і побутової діяльності.
Інформаційне забезпечення — процес задоволення потреб конкретних споживачів в інформації, яка ґрунтується на використанні відповідних методів пошуку, отримання, обробки, накопичення, адресної видачі у зручному для використання вигляді.
Маркетингова інформація — факти, відомості, цифри та інші дані, які використовують при аналізі і прогнозуванні маркетингової діяльності.
Кон’юнктура ринку — реальна економічна ситуація, яку характеризують співвідношення попиту та пропозиції, рівень і динаміка цін, товарних запасів, а також інші показники (національні, політичні, соціально-економічні тощо).
Місткість ринку — обсяг продажу товарів на конкретному ринку протягом певного часу.
Конкуренція — властиве ринку змагання між окремими його суб’єктами, зацікавленими у творенні найвигідніших умов виробництва та збуту товарів і послуг.
Змістовий модуль 2. Елементи комплексу маркетингу
Маркетингова товарна політика — комплекс заходів щодо формування ефективного асортименту для задоволення потреб споживачів та досягнення підприємством власних цілей.
Життєвий цикл товару (ЖЦТ) — концепція, яка характеризує динаміку обсягів збуту і прибуток від реалізації товару протягом його існування на конкретному ринку.
Конкурентоспроможність товару — сукупність споживчих властивостей товару, яка забезпечує йому здатність конкурувати з аналогами на ринку в певний період часу.
Товарний асортимент — сукупність усіх товарних одиниць, що їх пропонує покупцям конкретний продавець.
Товарна номенклатура — групи (серії) товарів, тісно пов’язаних між собою через подібність виконуваних функцій, або через ті самі торговельні організації, або в рамках того самого цінового діапазону.
Диверсифікація — доповнення виробничої програми новими продуктовими лініями, іншими видами діяльності.
Диференціація — доповнення існуючих продуктових ліній новими видами, які раніше не вироблялись.
Марка — ім’я, символ, малюнок, термін, колір, форма чи їх поєднання, які використовуються для ідентифікації товарів на ринку.
Марочна назва — частина марки, яку можна легко вимовити легко вимовити вголос (БМВ, „Лада”, Кредит-банк тощо).
Товарний знак — марка або її частина, що забезпечені юридично-правовим захистом.
Упаковка — засіб, який зберігає товар від пошкоджень, сприяє раціоналізації процесів його транспортування, збереження та продажу.
Пробний маркетинг — пред’явлення нової продукції потенційним споживачам за умов реального продажу з метою випробування її ринкової привабливості.
Маркетингова цінова політика — це ціна і її зміна в залежності від ситуації, яка складається на цільовому ринку.
Ціна — мотивована та обґрунтована грошова вартість товару чи послуги.
Біржове ціноутворення — різновид розрахунку цін на підставі узаконених умов.
Непряме маркетингове ціноутворення — політика підприємства стосовно знижок, торговельного кредитування та кондицій.
Кредитна політика підприємства — реалізація заходів щодо середньострокового кредитування відпускної ціни під час поставки виготовленої продукції.
Політика кондицій — визначення умов платежу й поставок товару (види платежу, його розміри, платіжні надбавки, терміни платежу, місце платежу, відповідального за платіж тощо).
Маркетингова політика комунікацій — комплекс заходів, який використовує підприємство для інформування, переконання та нагадування споживачам про свої товари чи послуги.
Комплекс маркетингових комунікацій — це реклама, пропаганда (PR), стимулювання збуту, персональний продаж та прямий маркетинг.
Реклама — довільна платна форма не персональної презентації і просування товарів чи послуг через ЗМІ та інші засоби і джерела.
Пропаганда (public relations — публічність, гласність) — організація громадської думки, яка сприяє успішному функціонуванню підприємства, установи, організації.
Стимулювання збуту — короткотермінові заходи, спрямовані на швидке з’ясування реакції на ринку у відповідь на пропонування підприємством своєї продукції.
Персональний продаж — індивідуальне усне пред’явлення товару чи послуги підчас бесіди з конкретним споживачем з метою здійснення купівлі—продажу товару.
Прямий маркетинг — надання комерційно важливої інформації про товари чи послуги безпосередньо цільовим споживачам з метою здійснення продажу.
Змістовий модуль 3. Маркетингова політика розподілу
та контроль
Маркетингова політика розподілу — діяльність підприємства з організації, планування, реалізації та контролю за фізичним переміщенням виробничої продукції від місць її видобування чи виробництва до місць використання чи споживання з метою задоволення потреб споживачів і досягнення власних комерційних цілей.
Маркетингові канали розподілу — маршрути, за якими товари переміщуються від місць виробництва до місць продажу чи використання, переходячи від одного власника до іншого з передачею права власності на інших.
Довжина каналу розподілу — кількість наявних у ньому проміжних рівнів, якими є будь-які посередники, що виконують ту чи іншу роботу по наближенню товарів до кінцевого споживача.
Ширина каналу розподілу — кількість посередників на кожному рівні.
Управління каналами розподілу — комплекс заходів, які сприяють підвищенню ефективності діяльності каналів.
Маркетинговий контроль — щоденний моніторинг діяльності учасників каналу, який базується на досягнутих показниках продажу у порівнянні з плановими.
Маркетинговий аудит — процедура всебічного оцінювання діяльності учасників каналу розподілу, яка, як правило, здійснюється один раз на рік для кожного учасника розподілу.
Адміністративні вертикальні системи — маркетингові системи, які координують свою діяльність завдяки адміністративному управлінню одним із суб’єктів каналу розподілу, як правило, досвідченим і потужним товаровиробником.
Корпоративні вертикальні системи — маркетингові системи, що складаються із суб’єктів, які є власністю певної фірми чи корпорації (товаровиробника, оптовика чи роздрібного торговця).
Договірні вертикальні системи — маркетингові системи, де взаємовідносини суб’єктів формалізуються юридичними контрактами.
Посередник — юридична чи фізична особа, яка сприяє укладанню угод між виробниками і споживачами, ні своїм ім’ям, ні капіталом.
Брокери — юридичні чи фізичні особи, які сприяють укладанню угод не беручи участі в них, отримуючи за це комісійну винагороду.
Представники — посередники, з якими підприємство уклало угоду на представництво їхніх інтересів.
Комісіонери — посередники, які реалізують продукцію виробників (комітентів) на комісійних засадах, тобто за рахунок продавців, які є власниками товарів до моменту їх реалізації.
Консигнатори — власники потужних складських господарств, які реалізують продукцію виробників на комісійних засадах і зацікавлені в проведенні активної збутової політики.
Оптовики (трейдери, дистриб’ютори) — незалежні форми, які перебирають на себе титул власності на товари, якими торгують.
Джобери — це комісіонери-посередники швидкого перепродажу продукції виробників або інших посередників.
Асемблери — посередницькі організації, які спеціалізуються на сільськогосподарській продукції та морепродуктах, закуповуючи її в місцях виробництва або впливу.
Торгові доми — великі оптово-роздрібні фірми, які проводять не тільки торговельно-посередницьку діяльність, а й інвестують капітал у виробництво.
Контроль маркетингової діяльності — дослідження сукупності маркетингових дій, умов, зв’язків і результатів з метою з’ясування міри ефективності діяльності підприємства для досягнення маркетингових цілей.
Ревізія маркетингу — інспектування маркетингової діяльності підприємства за планом, що передбачає перевірку середовища і стратегії маркетингу, результативність його складових.