1. Принципи Б.О: 1)Обачність- застосування в б.о. методів оцінки , які повинні запобігати заниженню оцінки забов`язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів п 2)Повне висвітлення- фін. звітність повинна містити всю інфор. про фактичні і потенційні наслідки госп. опер., здатних вплинути на ріш-ня, що приймаються на її основі. 3)Автономність- кожне під-во розгляд-ся, як юр. особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з цим особисте майно та забов`язання власників не повинні відображатися у фін. звітності п 4)Послідовність- це постійне застосування п-ом обраної облікової пол-ки 5)Безперервність- оцінка активів та забов’язань п здійснюється виходячи з припущення, що діяльність під-ва бути тривати далі 6)Нарахування та відповідність доходів і витрат- для визнач. фін. результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цому доходи і витрати відображаються в б.о. і звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грош. коштів 7)Превалювання сутності над формою- операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми 8)Історична (фактична) собівартість- пріоритетною є оцінка активів п-ва, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання 9)Єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх госп. операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій од. 10)Періодичність- можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.
2.методи і прийоми БО
Методи бух.обліку-сукупність способів і прийомів з допомогою яких вивчається предмет бух.обліку
Основні елементи методу бух.обліку:
Документизація та інвентаризація
Рахунки і подвійний запис
Оцінка та калькуляція
Бух.баанс та звітність.
Документація- це фіксація господарських фактів і процесів з допомогою матеріальних носіїв. Документація в бух.обліку забезпечує суцільне і беперервне відображення господарської діяльності п-ва. Первинні документи повинні складатися в момент здійснення господарської операції або в слід за її здійсненням первинний документ має бути правильно оформлений. Відповідальність за правильність реєстрації ін.-ції в ньому несуть посадові особи які склали і підписали документ.
Інвентаризація- перевірка правильності даних бух.обліку шляхом їх співставлення з фактичною наявністю господарських засобів. Проводиться шляхом обміру, зважування.
Оцінка- це подання об’єктів бух.обліку ввартісному виразі.
Калькуляція- розрахунок собівартості 1 виготовленої п-ції виконаних робіт, наданих послуг. Є базою для визначення ціни.
Бух.рахунки- спосіб систематизації даних про господарську діяльність у вартісному виразі. Рахунки призначення для групування обліку і контролю за рухом господарських засобів коштів і джерел.
Подвійний запис- запис господарських операцій на 2 взамопов’язаних рахунках одній і ті й же сумі. Кожна госп.операція в бух.обліку повинна відображатися на 2 рахунках, по дебету пер-го і кредету ін.-го.
Баланс- спосіб угрупування даних про госп.засоби і джерела їх утворення на відповідну дату в вартісному виразі. Бух.баланс складається за даними бух.рахунків.
Звітність-система показників які характеризують підсумки госп.діяльності п-ва за відповідний період.
будова бух балансу
Бухгалтерський баланс – це звіт про фінансовий результат під-ва, який відображає на певну дату активи, зобов’язання і власний капітал.
Схематично баланс представляє собою таблицю, яка складається з двох частин : ліва сторона таблиці називається "Актив", а права - "Пасив".
Актив балансу відображає госп. засоби під-ва, згруповані за складом і розміщенням.
Пасив балансу – це власний капітал і зобов’язання, тобто, групування госп. засобів за джерелами утворення. Підсумок активу завжди дорівнює підсумку пасиву балансу. Ця рівність досягається тим, що в активі і пасиві балансу відображаються одні і ті ж засоби, але згруповані за різними ознаками.
Рівняння балансу: актив= власний капітал + зобов'язання
Структура бух.балансу визначається МінФін Укр.і є єдиною для всіх під-в незалежно від форми власності і галузі народного господарства.
Сучасна форма балансу затверджена наказом МінФінУкр. Від 31 березня 1999р.(зі змінами і доповненнями).
Актив і пасив балансу складається з розділів,які в свою чергу представленні статтями.
Стаття балансу – це група економічно однорідних госп. засобів і їх джерел
Актив:
1)Необоротні активи: не матеріал активи, незаверш буд-во, ОЗ, довго строк біолог активи, довго строк фін інвестиц, , довго строк дебітор заборгован, відстрочені податков активи. Ін. не оборот активи.
2)оборотні активи: виробн. запаси, поточні біолог активи, незаверш в-во, готова прод, товари, векселі одержані, дебіторська заборгован за тов., роботи, послуги, дебіторська заборгован за розрахун, ін. поточна дебітор заборгован, поточні фін інвестиції, грошові кошти, ін. оборотні активи.
Пасив:
1)Власний капітал: статутний, пайовий, додатково вкладений, резервний і ін. додатков капітал, не розподіл прибуток, неоплачений і вилучений капітал.
2)забезпечення таких витрат і платежів: забезпечення витрат персоналу, ін. забезпечення, цільове фінансування
3)довгострокові зобов»язання: довго строк кредити банків, ін. довго строк фінанси зобов»яз, відстрочені податков зобов»яз, ін. довго строк зобов»яз.
4)поточні зобов»язання: короткостр кредити банків, поточна заборгован за довго строк зобов»яз, векселі видані, кредиторська заборгован за тов., роб, послуги, поточні зобов»яз за розрахунками, ін. поточні зобов»яз.
4.зміни в балансі, зумовлені госп оп
В процесі здійснення госп.діяльності викор.певні госп.операції.В результаті здійснення госп.операцій,засоби і джерела приводяться в дію і викликають зміни в балансі.В залежності від х-ру цих змін,госп.операції поділяються на такі типи:
госп.операції, які викликають зміни тільки в активі балансу,тобто в складі госп.засобів/активний тип. У цьому випадку одна стаття активу балансу збільшується,а інша – зменшується на одну і ту ж саму суму,тому підсумок балансу є незмінним.
Приклад: готова продукція відвантажена покупцям.
госп.операції, які впливають на зміну статей пасиву балансу,викликаючи перегрупування джерел утворення госп.засобів,при яких збільшується одне джерело і зменшуються інше,на одну і ту ж суму(пасивний тип).Тому в статтях пасиву балансу проходять якісні зміни,які не впливають на підсумок і на рівність сторін балансу.
Приклад:за рахунок короткотермінового кредиту погашено заборгованість перед постачальником.
госп.операції, які здійснюють вплив одночасно на актив і пасив балансу,збільшуючи в активі госп.засоби з одночасним збільшенням джерела їх формування в пасиві (активно-пасивний тип в сторону збільшення).
Приклад:оприбутковані матеріальні цінності,що надійшли від постачальників.
Госп.операції цієї групи впливають одночасно не тільки на збільшення статей активу і пасиву балансу,але і в цілому на його підсумок в сторону збільшення.
госп.операції, що викликають зміни в активі і пасиві балансу з одночасним зменшенням госп.засобів і джерел їх утворення (активно-пасивний тип в строну зменшення).
Госп.операції впливають на статті активу і пасиву в сторону їх зменшення.В цілому зменшується підсумок балансу при зберіганні його рівності.
Приклад:здійснено оплату рахунків постачальників з розрахункового рахунку.
5. Оборотні відомості до синтетичних рахунків
Відображення госп.операцій на синтетичних і аналітичних рахунках являє собою оперативний БО. В кін.місяця по кожному синтетичному рахунку обчисл.обороти, виводяться кін.залишки, а потім дані всіх синтетичних рахунків узагальнюються за місяць в оборотній відомості за рахунками синтетичного обліку. Вона має вигляд:
Якщо вірно записані поч.залишки за рахунками, рознесені госп.операції, підрах.обороти і виведені кін.залишки, то в оборотній відомості має бути 3 рівності:
підсумки залишків на поч.місяця по Д і К
підсумки оборотів за місяць по Д і К
підсумки залишків на кін.місяця по Д і К
Такі рівності зумовлені застосуванням балансу і подвійного запису. Наявності цих рівностей заклечається контрольне значення оборотної відомості. Така оборотні відомість наз.простою або сальдовою.
Більш ефективною в цьому відношенні є шахова оборотна відомість, в якій обороти по кожному рахунку наводяться не тільки в цілому, але й деталізуються з вказанням кореспонденції рахунків. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує, який рахунок дебетується, а який кредитується. Це порівняно з простою оборотною відомістю дає більш детальну картину змін госп.засобів і процесів, що проходять, дозволяє більш еф-но здійсн.контроль за правильністю записів на рахунках.
6.інвентаризація як ел методу БО
Всі облікові дані повинні правдиво і точно відображати стан госп засобів їх джерел і результатів госп діяльності.
Проте облікові дані іноді не відповідають дійсності.
Основними причинами розбіжностей можуть бути: природні витрати, неточності і помилки, прямі зловживання матеріально-відповідальних осіб при прийманні і відпуску цінностей.
Перевірка відповідностей даних обліку фактичних залишкам засобів проводяться шляхом інвентаризації.
Інвентаризація регламентується.Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків.
Технічно інвентаризація здійснюється шляхом встановлення фактичних наявних залишків госп засобів в натурально-вартісній формі і їх співставленням з даними обліку.
Інвентаризації підлягають всі засоби, що є в гос-ві, включаючи як власні, так і прийняті на відповідальне зберігання, оренді, а також необліковані з будь-яких причин.
Залежно від призначення і х=ру інвентаризації поділяються на планові і позапланові/раптові.
Планові інвентаризації проводяться за складними заздалегідь планом в конкретно намічені строки.
Позапланові інвентаризації проводть за розпорядженням керівника під-ва, вищих органів, слідчих органів, при передачі цінностей однією матеріально-відповідальною особою іншій, при переоцінці, після стихійного лиха тощо.
Розрізняють ще повну і часткову інвентаризацію.
Інвентаризацію проводять інвентаризаційна комісія, яка призначається наказом керівника під-ва.
Всі дані інвентаризації надають в інвентаризаційному описі, який підписують всі члени комісії.
Оформленні інвентаризаційні описи передають в бухгалтерію , де фактичні залишки матеріальних цінностей порівнюють з даними обліку, виявляють надлишки недостатку або пересортницю.
Матеріальні цінності, по яких встановленні розбіжності, записують у звірильні відомості.
Надлишки матер цінностей, виявлених при інвентаризації, оприбутковують на рахунки відповідних матеріальних цінностей.
Недостача цінностей понад норму, а також втрати від псування з вини матеріальео-відповідальної особи відностяь на винних осіб, які відшкодовують їх втрати за роздрібними цінами.
подвійний запис, його суть і значення
кожна госп оп визиває подвійну зміну госп засобів і джерел їх утв.
Подвійна зміна засобів і джерел 2-х обєктів обліку в результаті господарської операції викликає також подвійне відображення операцій на рахунках. При цьому кожна госп оп записується на 2ох або більше рахунках. В цьому заключається суть подвійного запису.
Взаємозв»язок між рахунками в результаті відображення господарськ операції назив кореспонденцією рахунків.
Відображення господарськ операції і її суми на рах з вказанням, які рах дебетуються а які кредитуються назив бух.проводкою.
Для того, щоб скл бух проводку необх послідовно вияснити такі питання:
1)ек зміст госп оп
2)які рах кореспондуються
3)х-ку рах (активні, пасивні)
4)яка буде бух проводка
у звязку з таким подвійним записом відображенням госп оп є можливість проконтролювати відображення госп оп, оскільки кожна сума записується один раз по дебету рах і 1 раз по кредиту ін рах. То сума оборотів по дебету вих рах повинна=сумі оборотів по кредиту всіх рах.
В цьому заключ контрольне знач подвійного запису.
Якщо бух проводки відображ більше ніж на 2 рах , то вони назив складними.
При цьому один рах дебетується, а ін кредитується і навпаки
поняття про рахунки , їх призначення
Рахунки б.о. – це спосіб узагалнення даних про стан, наявність та рух госп. засобів та джеред їх утворення за певний проміжок часу, сис-ма їх обліку та контролю. Р-ки б.о. представляють собою двостронню таблицю. Ліва частина має назву Дебет права – кредит. В залежн від обліку засобів або джерел їх утв рах поділ наактивні і пасивні.
Активні рах призначені для обліку наявності і руху госп засобів і відкривається для статей балансу, які знах в активі. Пасивний рах викор для обліку, джерел утв госп засобів і відкрив для статей бал дописують поч залишкі або сальдо.
Для обліку госп. з-бів (активів) призначені активні рах; відповідно для обліку джерел госп. з-бів – пасивні . Залишок ак-в та пас-в на початок та кінець звіт. періоду підпр. наз-ся сальдо.
В активних рах сальдо записується по Д, а в пас по К.
В актив рах збільшення засобів відображ по Д, а зменш по К.
В пасивних навпаки, збільш –по К, а зменш –по Д.
Сума змін за певиний період часу по Д або К назив оборотом.
Відповідно розрізн дебетові і кредитові обороти. Після визнач оборотів виводиться залишок на кін періоду (кінцеве сальдо), який вираховується так: береться на поч залишок + оборот по тій стороні рах, де знах поч залишок – оборот, вирахуваний на протилежній стороні рах.
Порядок записів по рах такий:
1.рах відкривається на поч року 2.на протязі року рах відкрив по мірі необхідності
3.на поч звітного періоду по рах за даними бал записують поч залишки
4.на протязі міс на рах відображ госп оп
5.по зак звітного періоду, а також місяця підрах оборотом і виводять кінцеві залишки
6.в кін міс на основі даних про кін залишки на рах скл баланс
оборотні відомості до анілітичних рах
Відображення господарських операцій на синтетичних і аналітичних рахунках являє собою оперативних БО.
Для упр-ня під-вом треба мати узагальнені дані про наявність і рух окремих видів госп-х засобів по кожному синт.рахунку. З цією метою складається оборотна відомість за аналітичними рахунками до певного синтетичного рахунку. Через те що облік в одних аналітичних рахунках ведеться в грошовому виразі, а в інших – і в грошовому, і в натуральному, розрізняють 2 види оборотних відомостей за аналітичними рахунками:
облік ведеться лише в грошовому виразі
облік ведеться натуральному і грошовому виразі
Збірка даних син-го і анал-го обліку забезпечує його достовірність і правильність.
11. Поняття основних зсобів, їх класифікація
ОЗ – це матеріальні активи, які п-ство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду ін. особам або для здійснення адміністративних і соц.-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше 1 рік або операційного циклу, якщо він довший за рік.
Одиницею обліку є об»єкт ОЗ.
Для цілей бух обліку ОЗ класифікують за такими групами:
1-ОЗ:
Земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки споруди і передавальні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти прилади інвентар (меблі), тварини, багаторічні насадження, ін. ОЗ.
2-ін. не оборотні матеріальні активи:
бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, ін. необоротні матеріальні активи
3-незавершені капітальні інвестиції.
Об»єкт ОЗ визначається як актив в тому випадку, якщо існує вірогідність, що п-ство буде отримувати в майбутньому ек вигоди пов»язані з використанням цього об»єкту і його вартість може бути достовірно визначена.
12. Види оцінки основних засобів
ОЗ – це матеріальні активи, які п-ство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду ін. особам або для здійснення адміністративних і соц.-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше 1 рік або операційного циклу, якщо він довший за рік.
П(с)БО7 визначає такі види оцінки вартості:
1-чиста балансова вартість ОЗ – визначається як сума, за якою об»єкт ОЗ обліковується на балансі п-ства за вирахуванням суми накопиченої амортизації
2-вартість яка амортизується – являє собою фактичну собівартість об»єкта ОЗ або ін. його оцінку, відображену у фінансовій звітності за вирахування ліквідаційної вартості
3-ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість ін. активів, яку п-ство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання за вирахування витрат, пов»язаних з продажем, ліквідацією.
4-справедлива вартість = сумі, за якою актив може бути обмінений при здійсненні угоди між компетентними, обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами
5-первісна вартість – це істотна (фактична) собівартість необоротних активів в сумі грошових коштів або справедливої вартості ін. активів, сплачених (переданих), витроаченних на придбання (створення) необоротних активів. Первісна оцінка здійснюється за його собівартістю, як включає:
-ціна придбання за виахування будь-яких знижок
-мито
-ін податки, невідшкодовані п-ству
-витрати на транспорт, установку, монтаж, налагодження ОЗ
-ін витрати пов»язані безпосередньо з приведенням активу у робочий стан.
Собівартість ОЗ створених власними силами визначається як сума прямих і накладних витрат, пов»язаних із створенням активу. В цьому випадку собівартість не повинна перевищувати справедливу ринкову вартість аналогічну активу на дату прийняття його на баланс.
6-переоцінена вартість – це вартість необоротних активів після їх переоцінки.
14. Облік ремонтів основних засобів
ОЗ – це матеріальні активи, які п-ство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду ін. особам або для здійснення адміністративних і соц.-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше 1 рік або операційного циклу, якщо він довший за рік.
П-ство може мати витрати, пов»язані з проведенням різних видів ремонтів для підтримання ОЗ в робочому стані. Витрати на ремонт ОЗ поділ на 2 групи:
1 група – витрати на поліпшення ОЗ в наслідок здійснення яких ек вигоди первинно очікувані від використання об»єкту збільшаться. До таких поліпшень відносять: -модернізація
-модефікація
-добудова
-дообладнання.
Витрати на проведення таких заходів збільшують первинну вартість ОЗ і обліковуються на рах 15 з наступним віднесенням їх на рах 10.
2 група – витрати що здійснюються для підтримання об»єкта в робочому стані і одержання первинно визначеної суми майбутніх ек вигд від його використання. Ці витрати відносяться до витрат звітного періоду і обліковуються за дебетом рах 23, 91, 92, 93, 941.
15. Переоцінка основних засобів
ОЗ – це матеріальні активи, які п-ство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду ін. особам або для здійснення адміністративних і соц.-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше 1 рік або операційного циклу, якщо він довший за рік.
На підставі пункту 16 П(с)БО7 у випадку істотного відхилення (збільш чи зменш) балансової вартості ОЗ від його справедливої вартості п-ство здійснює переоцінку об»єкта ОЗ на дату балансу. Переоцінена сума первинної вартості і зносу об»єкта ОЗ визначається як добуток первісної вартості і індексу переоцінки (який визнач як ділення справедлива вартість об»єкта ОЗ на залишкову вартість).
Дооцінка залишкової вартості об»єкта ОЗ відображається в складі додаткового капіталу, а сума уцінки – у складі витрат звітного періоду.
Відображення результ дооцінки ОЗ:
Дебет 10, кредит 423, дебет 432, кредит 131.
Відображу результатів уцінки ОЗ:
Дебет 975 кредит 10, дебет 131, кредит 10.
17. облік виробничих запасів, їхня класифікація і оцінка.
Під виробничими запасами розуміють активи які використовуються для подальшого продажу споживання під час в-ва п-ї, виконання робіт та надання послуг, а також управління п-вом, для цілей бух.обліку вони поділяються на такі групи:
Сировина і матеріали
Купівельні напівфабрикати і комплексні вироби
Паливо, тара і тарні матеріали
Будівельні матеріали
Матеріали передані в переробку
Запасні частини
Матиріали с/г призначення
Ін..матеріали
До виробничих запасів відносяться також:
Незавершене в-во
МШП
Одержані виробничі запаси зараховуються на баланс п-ва за первісною вартістю.
18.методи обліку і калькулювання собівартості прод-ції
Метод обліку виробничих затрат – це визначення складу і розміру затрат за окремими виробниками, видами, групами виробів.
Позамовний метод обліку затрат на в-во застос. в індивідуальних виробництвах. Об’єктом обліку затрат є окреме замовлення, яке відкривається на певну кількість однакових деталей або певний об’єм виконаних робіт чи послуг. Виробничі затрати збираються по окремому замовленню, а всередині його в розрізі встановленої номенклатури калькуляційних статей вит-т. Калькулювання фактичної собівартості окремих виробів здійсн. способом прямого розрахунку.
Попереробний метод застос. в масових виробництвах, де технологічний процес склад. з ряду послідовних переробок. Суть методу в тому, що виробничі запаси обліковуються по переробкам виробничого процесу, а в середині кожної переробки по калькуляційним статтям витрат.
Нормативний метод харак-ся такими принципами організації обліку:
-попереднє складання нормативних калькуляцій
-облік змін діючих поточних норм і визначення впливу цих змін на собівартість продукції
-виявлення відхилень фактичних витрат від діючих норм
Простий метод застос. на підприємствах, які випускають 1 вид прод-ї, що дозволяє відносити всі виробничі затрати на випуск прод-ї. Соб-ть одиниці продукції визначають діленням фактичних вит-т за звітний період на кількість випущеної продукції.
19. облік обовязкових платежів на фонд оплати праці
заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
До обов’язок платежів віднос внески, розрах від фонду оплати праці:
-пенсійний фонд 33,2%
-збір до фонду соц. страх з тим час втратою непрацездатн 1,4%
-збір до фонду загалобовязк держ соц. страх на випадок безробіття 1,6%
-збір до фонду соц. страх від нещасного випадку на в-ві і проф. захворювань (за встановленими тарифами залежно від проф. ризику п-ства).
В день отримання коштів зп в банк подаються платежні доручення про перерахунок коштів до цих фондів.
Синтетичний облік розрахунків з фондами соц. страх ведеться на рах 65 за субрах
20. облік нарахування відпускних і лікарняних
Порядок нарахування ЗП залежить від форми оплати праці, яка використовується на п-стві. Для розрахунку погодинної ЗП основним документом для нарах ЗП є табель. Для розорах погодинної ЗП треба знати розряд працівн, погодинну тарифну ставку даного розряду і к-сть відпрацьов год по табелю.
Для розрах ЗП згідно посадового окладу середньоденний заробіток множиться на к-сть відпрацьов дн.
Для розрах відрядного ЗП на основі тарифної ставки за час роботи розрах розцінка за од роботи, а потім визнач сума ЗП в залежності від к-сті виготов прод.
ОПЛАТА ВІДПУСТОК
Тривалість відпусток надається в календ днях. Святкові і нероб дні при визнач тривалості відпустки не врахов. Витрати, пов»яз з оплатою щорічних основ і додатк відпусток здійсн за рах коштів п-ств, призначених для оплати праці.
Оплата допомоги по вагітності і пологах, а також догляду за дитиною до досягнення нею 3 років провод з коштів держ соц. Страх.
Для розрах сум відпускових виплат працівн використ сер ЗП, що визнач відпов до Порядку обчил сер ЗП, затвердженої постановою Кабміну У від 8 лютого 95р №100, виходячи з виплат за ост 12 міс роботи, що передували місяцю надання відпустки.
Розрах відпускові здійсн за ф-лою:
к-сть календ дн в році або факт відправ період
к-сть святкових і нероб дн
к-сть роб дн, коли працівн не прац
число календ дн для відпустки.
НАРАХУВ ЛІКАРНЯНИХ
При тим час непрацездатн працівникові виплачують допомогу на підстав листів непрацездатн. Допомогу з тим час непрацезд через труд каліцтво або проф. захворюв надають в розмірі 100% ЗП не залежно від аг заробітку. В ін. випадках розмір допомоги з тим час непрацезд залежить від аг стажу роб. До 5р-60%, 5-8р – 80%, 8 і біл – 100%.
Для розрах суми допомоги визнач сер-денний заробіток за поперед 6 міс (він не повинен перевищ подвійний тариф ставки або посадового окладу) розмір допомоги визнач за ф-лою:
-сер-денна ЗП
-к-сть дн тим час непрацезд
-коеф шо врах аг труд стаж роб.
Нарах на випадок допомоги за тим час непрацезд за перших 5 дн здійсн за рах коштів п-ства, решту дн – за рах коштів соц. страх.
Д 23,91-94, К 663 – за перші 5 дн
Д 652, К 663 – за ін. дн.
Роботу у святкові або вихідні дні оплачують за подвійн денною ставкою за кожен відправ день, роботу в нічний час оплачують в розмірі 40% тариф ставки за кожну год.
Простої спричинені виробн. характером оплачують в розмірі 37,5 за кожну год.
16.Облік амортизації основних засобів. Амортизація – це систематичний розподіл вартості яка амортизується протягом строку корисного використання активу.Обєктом аморт-ії ОЗ є всі обєкти ОЗ, крім землі. Ам-я нараховується протягом строку корисного використання обєкту, який визначається підпр-вом самостійно при визнанні цього обєкту активом (при введенні на баланс). Призупиняється нарахування амортїії на період реконструкцї, модернізації, добудови, дообладнання і консервації.Нарахування ам-ії здійс-ся щомісяця відп.до бух.обліку, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення в експл-цію або зміни строку корисного використання, а відповідно до податкового обліку – щоквартально. Методи нарахування А-ії: 1)Прямолінійний метод; 2)Метод проискореного зменшення залишкової вартості; 3)Кумулятивний; 4)Виробничий метод; 5)Метод зменшення залишкової вартості. 1-прямолінійний – річна сума амортизації визначається діленням вартості на строк корисного використання
2-зменшення залишкової вартості – річна сума аморт добуток залишкової вартості об»єкта на початок звітного періоду і річної норми амортизації. Річна норма амортизації у % обчислю.ється як різниця між 1 і результатом кореня ступеня к-сті років корисного використання з результату від ділення ліквідаційної вартості на його первісну вартість.
3-прискорене зниження залишкової вартості – річна сума аморт добуток залишкової вартості на початок звітного періоду і річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи із строку корисного використання і подвоюється.
4-кумулятивний – річна сума амортизації я добуток вартості, яка амортизується і кумулятивним коефіцієнтом. Він розраховується діленням к-сті років. Шо залишаються до кінця строку корисного використання на суму числа років його корисного використання.
5-виробничий – добуток фактичного обсягу в-ва і виробничої ставки амортизації (первісна мінус ліквідаційна вартість і поділити на розрахункова ний обсяг в-ва.
21.заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Для нарах ЗП, яка належить кожному прац розрах заробіток за міс і від цієї суми здійсн необх відрах. Розрах здійсн в розрахунковій або розрах-платіжній відомості. В лівій частині розрах-платіж відомості записують суми всіх видів нарах ЗП за її видами, а в правій – утримання за їх видми і суми до видачі. Розрах-платіжн відомості склад помісячно по кожному виробн. підрозділі. З з\п робітників та службовців провод-ся визначені законодавством утримання пенсійний фонд 2%
-збір до фонду соц. страх з тим час втратою непрацездатн 0,5-1%
-збір до фонду загалобовязк держ соц. страх на випадок безробіття 0,6%:
-подат. З дох. Фіз. Осіб(15%)
Нарах-пенсійний фонд 33,2%
-збір до фонду соц. страх з тим час втратою непрацездатн 1,4%
-збір до фонду загалобовязк держ соц. страх на випадок безробіття 1,6%
-збір до фонду соц. страх від нещасного випадку на в-ві і проф. захворювань (за встановленими тарифами залежно від проф. ризику п-ства)(1%).
.