Змінні витрати (ЗВ) — це витрати, величина яких у короткостроковому періоді змінюється залежно від зміни обсягу продукції. Вони складаються з витрат на сировину, заробітну плату, пальне, тобто містять усі витрати, які не належать до постійних мінні витрати Змінні витрати - це витрати, абсолютна величина яких змінюється (збільшується або зменшується) разом із зміною обсягів робіт (послуг). Зокрема, витрати на сировину, матеріали, пально-мастильні матеріали, електроенергію, запасні частини і комплектуючі тощо. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства (Методичні рекомендації, п.2.5) N 47 від 06.03.2002 Змінні витрати - це витрати, величина яких зростає при збільшенні обсягів виконаних проектних робіт і зменшується при їх зменшенні. До цих витрат відносяться: витрати на матеріали, на оплату праці робітників, відрахування на соціальні заходи тощо. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Методичних рекомендацій з формування собівартості проектно-вишукувальних робіт з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку (Методичні рекомендації, розд.2 п.6) N 64 від 29.03.2002 м.Київ Змінні витрати - група економічно однорідних витрат чи їх окремих складових, абсолютна величина яких змінюється (збільшується або зменшується) пропорційно зміні обсягів виробництва основної продукції. НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування тарифу на електричну енергію гідроелектростанцій та гідроакумулюючих електростанцій (Методичні рекомендації, розд.2) 12.10.2005 N 895 Змінні витрати - це витрати, абсолютна величина яких змінюється (збільшується або зменшується) разом зі зміною транспортної роботи. Зокрема, так поводять себе прямі витрати. МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Н А К А З Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення повної собівартості послуг міського електротранспорту (Методичні рекомендації, п.2.2) 25.03.2008 N 72 Змінні витрати (англ. Variable Costs) — витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу виробництва. Динаміка їх нерівномірна: починаючи з нуля, вони спочатку зростають дуже швидко разом зі зростанням виробництва. З подальшим розширенням обсягів виробництва виникає фактор економії, і змінні витрати зростають повільніше, ніж збільшується обсяг продукції мінні витрати Визначення Вартість від праці , матеріалу або накладні , що зміни у відповідності з зміною в обсязі від виробничих одиниць . У поєднанні з фіксовані витрати , змінні витрати складають загальну вартість від виробництва . Хоча загальна мінлива вартість змінюється зі збільшенням виробництва, загальна фіксованих витрат залишається тією ж . Read more: http://translate.googleusercontent.com/translate_c?hl=uk&langpair=en%7Cuk&u=http://www.investorwords.com/5221/variable_cost.html&rurl=translate.google.com.ua&usg=ALkJrhhwnz2clD0PHlRHOAPDZWHyW-9P2g#ixzz1LP62Vzjd 2. Система обліку і калькулювання за змінними витратами Система “Директ-костінг” Собівартість продукції (виробів, робіт, послуг) – це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Ціліобліку собівартості продукції: а) своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом продукції; б) розрахунки фактичної собівартості окремих видів і усієї продукції; в) контроль за використанням матеріальних трудових і грошових ресурсів. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень видатків витрати поділяються на змінні і постійні. Змінні витрати – це ті види витрат, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням. До змінних витрат належать витрати на сировину і матеріали, купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо та енергію, на оплату роботи працівникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг) з відрахуваннями на соціальні заходи, а також інші види витрат. У собівартості одиниці продукції вони залишаються незмінними (при постійних нормах витрат сировини, матеріалів, палива, окремих видів енергії і незмінних цінах) (рис. 1). Ці витрати можуть бути розраховані на кожний вид продукції, виходячи з норм витрат і ціни одиниці ресурсу.
Рис. 1 Залежність виробничих видатків від кількості виробленої продукції Постійні – це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням операцій та управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва. Якщо внаслідок вивчення ринків збуту продукції з'являється можливість значного збільшення обсягу виробництва до рівня, який значно перевищує існуючі виробничі потужності, це можна вважати розширенням виробництва і може бути реалізовано тільки за умов збільшення постійних витрат. Крім того, постійні витрати можуть збільшитися (зменшитися) внаслідок якогось управлінського рішення (наприклад, кошти можуть бути використані, щоб збільшити або зменшити охорону тощо). У собівартості одиниці продукції постійні витрати змінюються обернено пропорційно зміні обсягу виробництва (рис. 1). Загальна сума постійних витрат розраховується в цілому по підприємству і його структурних підрозділах, потім залежно від технологічних умов виробництва по кожній статті витрат у калькуляції собівартості визначається їх частка, що припадає на окремі види продукції. Ставка постійних витрат на кожному підприємстві визначається після детального аналізу витрат з урахуванням технічних і організаційних умов його роботи. Сума змінних і постійних витрат утворює собівартість продукції (робіт, послуг). Залежність змінних і постійних витрат від обсягу виробництва в розрахунку на випуск і на одиницю продукції подана на рис. 1. Наведені схеми наочно показують, що постійні витрати в розрахунку на одиницю продукції знижуються при збільшенні обсягу виробництва. Це свідчить про те, що одним з найбільш ефективних шляхів зниження собівартості виробів є більш повне завантаження виробничих потужностей. Калькуляція(від лат. сalculatio – рахунок, підрахунок) – це поданий у табличній формі розрахунок витрат на виробництво і збут одиниці продукції (виробів, робіт, послуг) або групи однорідних видів продукції. Калькулювання змінних витрат (Variable Costing) – метод калькулювання, що передбачає включення до собівартості продукції лише змінних виробничих витрат. У системі калькулювання змінних витрат не тільки операційні витрати (на управління, збут та ін.), а й постійні виробничі витрати розглядають як витрати періоду і списують за рахунок прибутку. До собівартості незавершеного виробництва і готової продукції включають лише змінні виробничі витрати. Система калькулювання змінних витрат дає змогу визначити маржинальний дохід, широко застосовуваний для аналізу прибутковості і прийняття управлінських рішень. Отже, принципова відмінність системи калькулювання змінних витрат від системи калькулювання повних витрат полягає у підході до постійних виробничих накладних витрат (рис.2).
Рис.2 Калькулювання повних і змінних витрат З наведеної схеми видно, що в системі калькулювання повних витрат до собівартості продукції включають усі виробничі витрати. Відповідно, всі виробничі накладні витрати (і змінні, і постійні) розподіляють між виробами і включають до собівартості незавершеного виробництва та готової продукції. Приклад Підприємство виробляє тумбочки для телевізорів. Нормальна річна потужність компанії становить 80 000 одиниць на рік. Упродовж року було виготовлено 78 000 тумбочок. Основні витрати (прямі матеріали та пряма зарплата) становили 125 грн. на одиницю, змінні виробничі накладні витрати – 15 грн. на одиницю, змінні витрати на збут – 15 грн. на одиницю. Постійні виробничі накладні витрати становили 2 400 000 грн., а постійні витрати на збут – 1 700 000 грн. Упродовж року 72 000 виробів було реалізовано за ціною 250 грн. кожен. Початковий запас готової продукції становив 8 000 одиниць (змінні виробничі витрати – 130 грн. на одиницю, а розподілені постійні накладні витрати –25 грн. на одиницю). Залишки незавершеного виробництва впродовж року не змінилися. Компанія використовує метод ФАЙФО для оцінки запасів. Використовуючи наведені дані, складемо звіти про фінансові результати на підставі калькулювання змінних витрат (таблиця1). Таблиця 1 Звіт про фінансові результати (на основі калькулювання змінних витрат) Стаття Сума, грн.
Продаж 18 000 000
Собівартість реалізованої продукції ((8 000 х 130) + (64 000 х 140)) 10 000 000
Система калькулювання змінних витрат забезпечує інформацію, необхідну для прийняття поточних рішень щодо оптимізації виробничої програми; ціноутворення; придбання чи вироблення комплектуючих виробів; розширення або скорочення виробництва певної продукції та ін. омплектуючі для вікон і дверей
Пластикові вікна - складний промисловий товар, состоящийз великого числа елементів і комплектуючих. Ета відмітна особливість сучасних євровікон і дверей дозволяє варіювати комплектністю Вашого замовлення, вибираючи необхідні Вам опції. Комплектуючі пластикових вікон (вікна або двері ПВХ) покликані надати віконному отвору завершеному вигляду і забезпечити його функціональна досконалість відповідно до загальноприйнятих норм і правил, проте залежно від конкретного окремого випадку ті або інші елементи вікна, аксесуари можуть опинитися в тій чи іншій мірі не затребувані. Серед комплектуючих вікна слід виділити окрему групу - фурнітура, яка відповідає за належне фунционірованіє вікна при його откриванії-закриванії, за зручність поводження з вікном. Останні елементи вікна (вірніше було б виразитися вікна і віконного отвіра)що не відносяться до фурнітури - самостійні будівельні елементи.
Комплектуючі вікна ПВХ і елементи фурнітури: СклопакетПрофіль пвх VEKAПідвіконняПластикові укосиВідлившиБлокує відкиданняПротівомоськитная сіткаСтупінчастий проветрівательФіксаторПрофіль від пилуЩілистий (зимовий) проветрівательРозкладка для склопакетаФальш-переплет для склопакетаЕксклюзивні кольорові ручки
ПВХ профіль: сировина
Постачальниками сировини для екструзії ПВХ-профілю сьогодні найчастіше виступають західні хімічні корпорації. Більшості виробників ПВХ-профілю в Україні сировина поставляється у вигляді готової суміші або у вигляді окремих компонентів. У останньому випадку суміш готується безпосередньо перед процесом екструзії. Сировинна суміш містить в собі більше десятка різних компонентів - сам ПВХ, модифікатори, пігменти, стабілізатори і тому подібне. При цьому навіть самі незначні добавки або домішки впливають на кінцеві властивості продукту. Наприклад, оксид титану високої чистоти дозволяє довгі роки забезпечувати збереження білосніжного кольору ПВХ-профілю. Компонент цей недешевий, але добросовісні виробники на ньому не економлять - якщо використовувати речовину низького рівня чистоти або в недостатній кількості, вікно із отриманого профілю потьмяніє вже через пару років після початку експлуатації. Ще один принциповий момент при підготовці сировини - це його максимальна гомогенізація, щоб отриманий ПВХ був однорідний по хімічному складу. Наприклад, якщо модифікатор в'язкості (що підвищує опір ПВХ до ударних навантажень) розподілений в сировинній суміші нерівномірно, то в отриманого профілю будуть слабкі місця з підвищеною крихкістю, які не зможуть витримувати навіть незначні механічні навантаження. Пластикові вікна ПВХ | Будівельні матеріали Вибір вікон з ПВХ-пластика очевидний: цей матеріал не горючий, не приносить шкоди довкіллю устойчив до агресивних середовищ (волога, температура і ін.), володіє відмінним теплозахистом і звукоізоляцією, не потребує особливого у відході, має низьку газо- і повітропроникність, високу міцність кутових з'єднань, довгий термін служби і економічно вигідну вартість. Та варто відзначити, що всі описувані параметри вікон з ПВХ відповідатимуть дійсності, якщо вікна зроблені якісно по найсучасніших вимогах. В чому полягає якість ПВХ-профиля? 1. Склад сировини. 2. Технологія виготовлення і якість устаткування. 3. Конструкція ПВХ профілю. Враховуючи особливості клімату України, високий рівень якості ПВХ профілю може бути досягнутий, наприклад, такою конструкцією:ширина коробки - не менше 70 мм;кількість гермокамер - не менше 5 мм;число контурів ущільнень - не менше 3 мм;склопакет шириною 36-40 мм (приблизно 24-32 мм);товщина стінок ПВХ профілю - 3 мм (max близько 2,3-2,7 мм) плюс його арміровка оцинкованим квадратом з товщиною стінки 2 мм. Експлуатація вікон ПВХ Поверхні вікон з пластика не вимагають фарбування і легкі в щоденному відході. З часом вікно не міняє свого кольору, чому сприяє особлива рецептура суміші ПВХ, які оберігають вікно від дії ультрафіолетових променів.Грязь не скупчується на поверхні профілю, оскільки він має гладку поверхню, особливо при додатковій обробці антістатіком. Профілі мають приховану систему водовідводу. Гладкий похилий фальц рами і стулки покращує відведення вологи, спрощуючи процедуру очищення внутрішньої поверхні профілю. Догляд за вікном ПВХ полягає в регулярному його чищенні, краще всього відмивати звичайним мильним розчином за допомогою губки. Уникайте очисників з абразивною поверхнею і розчинників щоб уникнути механічних пошкоджень. Вживання бензину і нітросоставов забороняється.Можнпро придбати спеціальні фірмові склади для миття вікон. Ущільнювачі необхідно протирати двічі в рік. Складові частини фурнітури бажано раз на рік змащувати маслом, до складу якого не входять смоли і кислоти.Аби уберегти скло від пошкоджень, потрібно його полірувати лише замшевими матеріалами. Дотримання всіх цих умов може гарантувати довговічність пластикових вікон з ПВХ до 50 років. (Чернігівський територіальний будівельний каталог, розділ 9)
