Міністерство освіти та науки України Український державний університет водного господарства та природокористування Кафедра Реферат на тему: “Організація документування зобов’язань ”
Зміст Вступ Основна частина 1. Поняття, класифікація, оцінка та нормативне закріплення обліку зобов'язань 2. Організація обліку позик банку 3. Організація обліку векселів виданих, зобов'язань за облігаціями та з оренди 4. Організація обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками 5. Організація обліку розрахунків за податками, платежами та по страхуванню Висновки Список використаної літератури Вступ Поняття, класифікація, оцінка та нормативне закріплення обліку зобов'язань Зобов'язання - це борги (заборгованість) підприємства, які виникають внаслідок придбання товарів та послуг в кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування. Методологічні вимоги до формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про зобов'язання, а також принципи відображення зобов'язань у фінансовій звітності визначає П(С)БО 11 "Зобов'язання". Відповідно до нього зобов'язання — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Для визнання зобов'язань повніші бути дотримані дві умови: 1) оцінка їх може бути достовірно визначена; 2) існує ймовірність зменшення економічних вигід внаслідок їх погашення. - Основними завданнями організації бухгалтерського обліку зобов'язань є: - чітке документування розрахунків; - своєчасна та повна реєстрація даних первинного обліку в регістрах; - правдиве відображення Інформації щодо зобов'язань в звітності та примітках до неї. Етапи організації бухгалтерського обліку тісно пов'язані між собою та повністю залежать від якості первинних даних, відображених в документах. Керівники великих підприємств в організації обліку зобов'язань покладаються на розрахункові відділи бухгалтерії. Тут же повинен здійснюватися контроль за дотриманням строків оплати рахунків постачальників, за своєчасністю розрахунків з бюджетом, органами соціального страхування, працівникам» з оплати праці, погашенням позик та відсотків по них та з іншими кредиторами. -Класифікація зобов’язань: -Довгострокові зобов'язання -Поточні зобов'язання -Забезпечення -Непередбачені зобов'язання -Доходи майбутніх періодів Інші довгострокові зобов'язання- це короткострокові фінансові зобов'язання, які мають бути погашені протягом поточного операційного циклу підприємства чи протягом року з дати складання бухгалтерського балансу (із двох термінів обирають довший). Кредиторська заборгованість по товарах, роботах, послугах Поточна заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, по розрахунках з бюджетом, по розрахунках з позабюджетних платежів, по розрахунках з страхування, по розрахунках з оплати праці, по розрахунках з учасниками, по розрахунках з внутрішніх розрахунків, інші поточні зобов'язання, зобов'язання з невизначеною сумою або часом погашення "іі і дату балансу Виконання зобов'язань відносно обтяжуючих І контрактів 1} зобов'язання, яке може виникнути внаслідок минулих подій та існування Якого буди підтверджено лише толі, коли відбудеться або не відбудеться, оди а чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не мас повного контролю; 2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але невизначається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити. Доходи, одержані підприємством в звітному періоді, але такі, |що відносяться до наступних періодів Поточні зобов'язання оцінюються за сумою погашення. Багато підприємств купують товари та послуги в кредит без складання формальної кредитної угоди. Такі операції призводять до виникнення заборгованості, відомої як кредиторська. Кредиторська заборгованість - поточні зобов'язання підприємства, що відображають його заборгованість перед партнерами по комерційних операціях по рахунках, прийнятих до оплати. Отже, статті включаються до поточних зобов'язань, якщо вони оплачуються на вимогу кредитора, або якщо очікується, що вони будуть ліквідовані протягом 12 місяців з дати балансу. При організації бухгалтерського обліку зобов'язань особливу увагу слід приділити безнадійній кредиторській заборгованості (при закінченні терміну позовної давності, банкрутстві чи ліквідації підприємства, виникненні форс-мажорних обставин). Суттєвим моментом в оцінці довгострокових зобов'язань є вимога відображати ті з них, на які нараховуються відсотки, за їх теперішньою вартістю. Теперішня вартість - дисконтована вартість майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства. Дисконтуванню підлягають суми: довгострокових кредитів; облігаційних позик; довгострокових відсоткових векселів; платежів по довгостроковій оренді; позик небанківських фінансово-кредитних установ. Непередбачені зобов'язання обліковуються на позабалансових рахунках за обліковою ціною. На підприємстві також повинен бути організований поточний контроль, що полягає у щоденному перегляді виписок банку, об'яв банку про рахунки постачальників та інших документів, що надійшли до оплати, а також записів у регістри бухгалтерського обліку. Використовуючи їх, бухгалтер контролює платоспроможність підприємства на найближчий час (табл. 1.2.). Таблиця1.2. План контролю за здійсненням розрахункової дисципліни Об 'єкт контролю Джерело контролю Виконавець Строк здійснення
1 2 3 4
Своєчасність оплати рахунків постачальників Виконання фінансового плану по внесках і платежах до бюджету Об'яви (повідомлення) банку про документи, що надійшли до оплати Рахівник розрахункового відділу На вимогу управління
Фінансовий план по внесках і платежах Фінансовий план , і виписка з рахунків у банку Головний бухгалтер На вимогу управління
Своєчасність погашення банківських кредитів Виписки із кредитних рахунків в банку і реєстр термінових зобов'язань по позичках Заступник Головного бухгалтера На вимогу управління
Організація обліку позик банку Кредит - економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку. В умовах ринкової економіки розрізняють комерційний та банківський кредити. Комерційний кредит надається організаціями одна одній у вигляді відстрочки сплати грошей за продані товари. Банківський кредит (позика) надається банками у вигляді грошових кредитів, що використовуються для розширення виробництва і в якості джерела платіжних коштів для поточної діяльності. Організація обліку розрахунків з банком повинна забезпечити контроль за одержанням та своєчасним погашенням позик банків. Порядок видачі і погашення позик визначається відповідним законодавством і регулюється кредитним договором між організацією та банком, укладеним в письмовій формі. Інших вимог щодо форми і змісту кредитного договору чинним законодавством України не передбачено. Кредитна угода визначає права та обов'язки обох сторін у зв'язку з видачею кредиту. В ній встановлюються об'єкти кредитування, умови та порядок надання кредиту, графік його погашення, форми взаємного забезпечення зобов'язань, відсоткові ставки, порядок їх сплати, права та відповідальність сторін, перелік документів, періодичність їх надання та ін. Але укладання кредитної угоди досить складна та тривала процедура. Для отримання кредиту підприємство повинне надати наступні документи: -заявку на одержання кредиту в якій зазначається необхідна сума ї мета кредиту, строк користування, відсоткова ставка, запропонована застава; -анкету клієнта; -договір, рахунок-фактура чи бізнес-план, під який береться кредит, що містять інформацію про проект, що кредитується;' -розпорядчі документи: документи, що підтверджують повноваження посадових осіб позичальника на укладення кредитних договорів І договорів застави (протоколи зборів акціонерів, накази про призначення посадових осіб); -документи, що характеризують фінансовий стан клієнта. До них належать банківські виписки про рух за всіма рахунками позичальника (зазвичай за 3-6 місяців), довідки про обсяги реалізації продукції і строки одержаної оплати за неї, фінансова звітність за останні декілька звітних періодів (саме вона найбільше цікавить банк, і якщо фінансовий стан підприємства поганий, йому можуть одразу підмовити в кредиті). Бухгалтерська звітність і довідки включають, крім бухгалтерської звітності, розшифрування дебіторської, кредиторської заборгованостей, довідки про наявні банківські кредити, а також копії кредитних договорів, договорів застави (якщо такі є); -документи, пов'язані Із забезпеченням кредиту: документи, що підіверджують право власності на предмет застави, чи юридичні та фінансові документи поручителя (такі самі, як і для позичальника). Якщо ж отримання кредиту планується в банку, де підприємство не має поточного рахунку, необхідно також надати: установчі документи із зазначенням юридичної адреси, картку Ь зразками підписів, завірену банком, та довідку банку про залишки коштів на рахунках і наявність заборгованості за позиками. Співробітник банку, який розглядає заявку на одержання кредиту, може вимагати додаткові документи залежно від проекту, що кредитується. Наприклад, при кредитуванні об'єкта будівництва банк може вимагати - проектно-кошторисну документацію, розроблену і затверджену у встановленому порядку, рішення на відведення земельної ділянки, дозвіл на будівництво тощо. Якщо діяльність підприємства підлягає ліцензуванню, то необхідно надати копії ліцензій на ці види діяльності. Детальний перелік документів можна одержати в обраному для одержання позики банку. Зважаючи на складність процесу одержання кредиту, на підприємствах слід залучати кваліфікованих працівників, відповідальних за підготовку і оформлення договірних відносин, а також за подальше виконання умов договору. Строки і порядок надання кредиту
Зараз банки надають перевагу видачі короткострокових кредитів до одного року. Наприклад, на виплату зарплати кредит надається на період від 15 днів до 3-х місяців, на купівлю обладнання - на 12 місяців, на поповнення оборотних коштів. Довгострокові кредити, як правило, видаються великим стабільним підприємствам на затрати по капітальному будівництву, реконструкції та інших капіталовкладеннях. Такого роду позики повинні окупитися за рахунок прибутку, отриманого від цього заходу. Відповідні служби підприємства повинні перевірити обгрунтованість та реальність кредитів, що запитуються на ці цілі, тим більше що під них вимагаються значні гарантії забезпеченості. Довгострокові залучені кошти - це кредити та позики, отримані підприємством на період більше року, строк погашення яких наступає не раніше, ніж через рік. , При видачі строкових кредитів строк повернення основної суми боргу встановлюється, як правило, ближче до кінця строку кредитування. За кредитними лініями строк повернення кожного траншу (частини кредиту) встановлюється окремо у межах ліміту суми і строку дії кредитної лінії. У кожному окремому випадку графік погашення кредиту встановлюсться індивідуально за бажанням клієнта. Наприклад, підприємство одержало кредит на купівлю обладнання з виробництва морозива в сумі 100000 грн. на строк 10 місяців. Підприємство може одержувати та погашати кредит як одноразово, так і частинами згідно кредитної угоди. Графік видачі і погашення кредиту у цьому випадку може виглядати таким чином (табл. 8.2). Таблиця 1.3 Графік видачі та погашення кредиту за кредитним договором №25 від "01" грудня 2000 р. Період / варіант IІ варіант
Сума видачі кредиту, гри. Сума погашенім кредиту, гри. Суми видачі кредиту, гри. Сума погашення кредиту, грн.
Грудень 2000 р. 100000 - 60000 -
Січень 2001 р. - - 40000 -
Лютий 200І р. -
- -
Березень 2001 р. - - -
Квітень 2001 р. - - - -
травень 200І р. - - - 10000
Червень 2001 р. - - - 20000
Липень 2001 р - - - 30000
Серпень 2001 р. _ 100000 - 40000
Всього 100000 100000 100000 100000
Сплата відсотків за користування кредитом провадиться, як правило, щомісячно за фактичну кількість днів користування кредитними коштами. При достроковому погашенні кредиту загальна сума сплачених банку відсотків менше, ніж при погашенні кредиту в кінці строку дії кредитного договору. Організація обліку векселів виданих, зобов'язань за облігаціями та з оренди В системі безготівкових розрахунків для забезпечення кредиторської заборгованості часто використовується вексель. Вексель - це цінний папір, який засвідчує безперечне зобов'язання векселедавця сплатити, коли прийде строк, зазначену в ньому суму векселедержателю (власнику векселя). Вексель є не тільки формою розрахунку, але одним із видів комерційного кредиту, так як-сплата за векселем відбувається не відразу, а через певний час, протягом якого сума по векселю знаходиться в розпорядженні векселедавця Існують два види векселів: простий і переказний. Простий вексель (соло) - письмовий документ, який містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити векселедержателю (кредитору) зазначену грошову суму у визначений строк і в обумовленому місці. При обміні простим векселем беруть участь дві сторони: векселедавець і векселедержатель. 1 - видача векселя; 2 - пред'явлення векселя до оплат; 3 - погашення векселя (оплата); 4 - вручення погашеного векселя з розпискою про отримання платежу. В простому векселі зазначається місце і дата його видачі, сума боргового зобов'язання, строк і місце платежу, найменування кредитора, якому повинен бути здійснений платіж, підпис позичальника-векселедавця. Окремо від суми може бути вказано зобов'язання по сплаті відсотків. Переказний вексель (тратта) представляє собою письмове розпорядження кредитора (трассанта) позичальнику (трассату) про сплату визначеної суми третій фізичній чи юридичній особі (ремітенту). Переказний векселі, виписується постачальником і повинен бути акцептований платником, і тільки в тому випадку набуває юридичної сили. Бухгалтерія зобов'язана слідкувати за дотриманням строків платежу по кожному векселю. Аналітичний облік по векселях повинен вестись за кожним виданим векселем та за строком їх погашення. Обліковим регістром для обліку довгострокових та короткострокових векселів є журнал-ордер № 8, що ведеться за кредитовою ознакою по субрахунках рахунків 51 "Довгострокові векселі видані" та 62 "Короткострокові векселі видані". Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений в ньому термін, з виплатою фіксованого відсотку, якщо інше не передбачене умовами випуску. Випускати облігації можуть як уряд та місцеві органи влади, так і окремі підприємства. Акціонерним товариством випускаються облігації на суму, що не перевищує 25 % статутного капіталу. Умови випуску і контроль за їх випуском здійснює Міністерство фінансів України згідно з відповідними законодавчими актами, що діють на території України. Облігації можуть бути як іменними, так і на пред'явника, процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються на ринку та з обмеженим обігом. За формою виплати доходу облігації поділяються на: облігації з фіксованою купонною ставкою, з плаваючою купонною ставкою, безкупонні. Безкупонні облігації реалізуються фізичними та юридичними особами на добровільних засадах за ціною, яка нижче їх номінальної вартості. Різниця між ціною придбання і номінальною вартістю облігацій, яка відшкодовується власникові при погашенні, становить дохід з облігацій. Сплата відсотків по облігаціях підприємств здійснюється щорічно. Облігації можуть продаватись: -за номіналом (у випадку рівності оголошеної та ринкової ставок облігації); -з премією (якщо оголошена ставка нижче ринкової"); -з дисконтом (якщо оголошена ставка більша за ринкову). Премій по випущених облігаціях - сума, на яку ринкова ціна облігації перевищує її номінальну вартість. Премія, отримана при реалізації облігацій, підлягає амортизації. Амортизація премії - рівномірний розподіл суми премії по періодах платежів. Дисконт на облігації- метод приведення номінальної вартості облігації до ринкової. Бланки акцій і облігацій підприємства зберігають і обліковують як бланки суворої звітності в установленому порядку. На всі бланки цінних паперів, які зберігаються на підприємстві, складають списки, де зазначають оид цінних паперів, номер, серію, номінальну вартість та термін погашення. При погашенні цінних паперів у списку роблять позначку про дату виписки банку або іншого документу, на основі якого оприбутковано кошти. Якщо придбані цінні папери здають до банку На зберігання, у регістрах аналітичного обліку роблять посилання па відповідний документ, одержаний від банку. Аналітичний облік ведеться за кожним орендодавцем та об'єктом орендованих необоротних активів. Обліковим регістром по рахунку 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди" є журнал-ордер № 8. Зобов'язання з оренди виникають у підприємства в тому випадку, воно бере у тимчасове користування об'єкти необоротних активів. Облік цих зобов'язань повинен бути організований у відповідності до П(С)БО 14 "Оренда". Організація обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками Основними контрагентами підприємств при закупівлі предметів та засобів праці є постачальники і підрядники. Постачальники - це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, запасних частин, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, тазу, води, пари тощо), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо). Підрядники - спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво. Організація обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками повинна забезпечити: -своєчасну перевірку розрахунків з постачальниками і підрядниками; -попередження прострочки кредиторської заборгованості. Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена і важлива підстава виникнення зобов'язань,, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці. Обов'язковою умовою укладання договорів має бути максимально точне відображення зобов'язань обох сторін. Відповідальність за своєчасну і якісну підготовку необхідних матеріалів та оформлення договірних відносин, а також облік, реєстрацію, зберігання договорів рекомендується покладати на службу, відповідальну за підготовку і оформлення договірних відносин відповідно до покладених на неї функцій (матеріально-технічного забезпечення, збуту, комерційну, маркетингу, менеджменту, технічного контролю, реклами, капітального будівництва, фінансів, транспорту, інші служби відповідно до їх функцій в порядку, визначеному на підприємстві). Організація обліку операцій руху активів і пасивів підприємств; Договір вважається 'оформленим після погодження з усіма відповідальними особами. Якщо з часом сторони бажають змінити певні початкові умови договору, повинна бути підписана додаткова угода. Про реальність укладання договору поставки свідчить наявність таких документів: журнал обліку вантажів, що надійшли (М-1); акт про приймання матеріалів (М-7); акт про виявлені дефекти устаткування (М-17); накладні на відпуск ТМЦ; прибутковий ордер (М-4); товарно-транспортна накладна (1-ТН); податкова накладна; платіжні і розрахункові документи. Порядок проходження документації, пов'язаної з укладанням договорів на підприємстві, повинен бути встановлений наказом або положенням, в залежності від кількості договорів. Порушення договірних зобов'язань тягне за собою значні економічні наслідки для обох учасників договору (табл. 1.4). Таблиця 1.4. Можливі причини порушення договірних зобов'язань та їх наслідки Причина порушень Зміст завданої шкоди Наслідки порушень договірних зобов'язань
1 2 3
Неритмічна поставка сировини у строки, передбачені договором Зменшення обсягу виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) Недоодержання прибутку, збільшення умовних постійних витрат в собівартості продукції, сплата штрафних санкцій (пеня, неустойка)
Перебої з постачанням електроенергії Простої устаткування і працівників Додаткові виплати заробітної плати та нарахування на неї (соціальне страхування, Пенсійний фонд тощо), сплата штрафних санкцій за недопоставку продукції
Поставка некондиційної сировини, матеріалів і комплектуючих деталей Зниження обсягів виробництва і якості продукції, збільшення трудомісткості технологічних процесів Перевитрати заробітної плати на технологічних процесах (разом з нарахуванням на неї), штрафні санкції за порушення асортименту і якості продукції
Виробничий брак (внутрішній) Виявлення виробничого браку продукції (виконаних робіт, послуг) Витрати заробітної плати з нарахуванням на неї, матеріальні та енергетичні витрати
Поставка сировини і комплектуючих деталей, не передбачених договором Вантажно-розвантажувальні роботи і зберігання на складах, відправлення матеріалів .за розпорядженням власника (постачальника) Витрати заробітної ' плати з нарахуваннями на неї, використання складських приміщень, транспортні витрати
Акцепт розрахункових документів - надпис уповноваженої особи (акцептант) на рахунку, який засвідчує згоду прийняти рахунок до оплати. Після цього покупець надає своєму банку платіжне доручення на оплату придбаного товару і отримує виписку уповноваженого банку про списання грошових коштів з поточного рахунку. Якщо оплата товару проводиться готівкою через підзвітну особу, то заповнюють ВКО на видачу готівки під звіт та авансовий звіт про використання виданої готівки (з квитанцією до прибуткового ордеру, чеком ЕККА, копією чеку з відміткою "сплачено"). Підставою для оприбуткування та оплати придбаного товару також є документ, що підтверджує його якість. В разі невідповідності одержаних ТМЦ умовам договору, виставляється претензія. Підставою для обліку імпортних товарів та їх руху є документи інофірми-постачальника, транспортно-експедиційних компаній по навантажувально-розвантажувальних і транспортних послугах, документи, що підтверджують витрати по зберіганню товару, розрахункові документи про сплату мита, зборів і податків. Оприбуткування імпортних товарів на складі покупця проводиться на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу, вантажної митної декларації, приймального акту і акту експертизи торгово-промислової палати, комерційних документів (рахунків-фактур, що підтверджують митну вартість товару); транспортних накладних (СМК, залізничної накладної, авіанакладної, коносаменту, товарно-транспортної накладної, пакувальних листів). При купівлі товару за іноземну валюту обов'язково повинна складатись довідка бухгалтерії про наявність курсових різниць при перерахуванні заборгованості. Таким чином, якщо підприємство вирішило придбати ті чи інші товарно-матеріальні цінності, то про таку подію свідчать принаймні два різні документи: банківський (касовий) документ про оплату їх вартості та накладна про надходження від постачальника. Банківський документ про оплату хоча й містить відомості про конкретний товар, однак жодним чином не свідчить про фізичне надходження цих товарів, так само як накладна про надходження не може свідчити про оплату їх вартості. Організація обліку розрахунків за податками, платежами та по страхуванню Податки і збори - це обов'язкові платежі підприємств та окремих осіб в державний або місцевий бюджети. Обов'язкові платежі - це система встановлених законодавством внесків та відрахувань юридичних і фізичних осіб, що формують- доходи до державного бюджету. Податки поділяються на прямі та непрямі (рис. 8 Висновки Список використаної літератури
