Cистемне програмування Практична робота № 1 ЗМІШАНЕ ПРОГРАМУВАННЯ НА МОВАХ СІ ТА АСЕМБЛЕР Труднощі опису зв'язку програм мовою C і асемблерних програм полягає в тому, що різні версії мови C мають різні угоди про зв'язки і для більш точної інформації варто користатися посібником з наявної версії мови C. Більшість версій мови C забезпечують передачу параметрів через стек у зворотній (у порівнянні з іншими мовами) послідовності. Звичайно доступ, наприклад, до двох параметрів, переданих через стек, здійснюється в такий спосіб: MOV ES,BP MOV BP,SP MOV DH,[BP+4] MOV DL,[BP+6] ... POP BP RET Деякі версії мови C розрізняють прописні і рядкові букви, тому ім'я асемблерного модуля повинне бути представлено в тому ж символьному регістрі, який використовують для посилання C-програми. У деяких версіях мови C потрібно, щоб асемблерні програми, що змінюють регістри DI і SI, записували їхній вміст у стек при вході і відновлювали ці значення зі стека при виході. Ассемблерні програми повинні повертати значення, якщо це необхідно, у регістрі AX (одне слово) чи в регістро парі DX:AX (два слова). Для деяких версій мови C, якщо ассемблерна програма встановлює прапор DF, те вона повинна скинути його командою CLD перед поверненням. Щоб скомпонувати разом модулі Borland C++ і Турбо Асемблера, повинні бути дотримані наступні три пункти: У модулях Турбо Асемблера повинні використовуватися угоди про імена, прийняті в Borland C++. Borland C++ і Турбо Асемблер повинні спільно використовувати відповідні функції й імена змінних у формі, прийнятної для Borland C++. Для комбінування модулів у виконувану програму потрібно використовувати утіліту-компоновщик TLINK. Важливою концепцією С++ є безпечне, з погляду узгодження типів, компонування. Компілятор і компоновщик повинні працювати узгоджено, щоб гарантувати правильність типів переданих між функціями аргументів. Процес, названий "коректуванням імен" (name-mangling), забезпечує необхідну інформацію про типи аргументів. "Коректування імені" модифікують ім’я функції таким чином, щоб воно несло інформацію про аргументи, що приймаються функцією. Коли програма пишеться цілком на С++, коректування імен відбувається автоматично і прозоро для програми. Однак, коли ви пишете асемблерний модуль для наступного його компонування з програмою на С++, ви самі зобов’язані забезпечити коректування імен у модулі. Це легко зробити, написавши порожню функцію на С++ і скомпілювавши її з асемблерным модулем. Згенерований при цьому Borland С++ файл .ASM буде містити виправлені імена. Потім ви можете їх використовувати при написанні реального асемблерного модуля. Щоб дана функція Асемблера могла викликатися з С++, вона повинна використовувати ту ж модель пам’яті, що і програма мовою С++, а також сумісний із С++ сегмент коду. Аналогічно, щоб дані, визначені в модулі Асемблера, були доступні в програмі мовою С++(чи дані С++ були доступні в програмі Асемблера), у програмі на Асемблері повинні дотримуватися угоди мови С++ по найменуванню сегмента даних. Моделі пам’яті й обробку сегментів на Асемблері може виявитися реалізувати досить складно. На щастя, Турбо Асемблер сам виконує майже всю роботу по реалізації моделей пам’яті і сегментів, сумісних з Borland C++, при використанні спрощених директив визначення сегментів. Спрощені директиви визначення сегментів і borland c++ Директива .MODEL указує Турбо Асемблеру, що сегменти, створювані за допомогою спрощених директив визначення сегментів, повинні бути сумісні з обраною моделлю пам’яті (TINY - крихітної, SMALL - малої, COMPACT - компактної, MEDIUM - середньої, LARGE великий чи HUGE - величезної) і керує призначуваним за замовчуванням типом (FAR чи NEAR) процедур, створюваних по директиві PROC. Моделі пам’яті, визначені за допомогою директиви .MODEL, сумісні з моделями Borland C++ з відповідними іменами. Нарешті, спрощені директиви визначення сегментів .DATA, .CODE, .DATA?, .FARDATA, .FARDATA? і .CONST генерують сегменти, сумісні з Borland C++. Наприклад, розглянемо наступний модуль Турбо Асемблера з ім’ям DOTOTAL.ASM: .MODEL SMALL ; вибрати малу модель пам’яті ; (ближній код і дані) .DATA ; ініціалізація сегмента даних, ; сумісного з Borland C++ EXTRN _Repetitions:WORD ; зовнішній ідентифікатор PUBLIC _StartValue ; доступний для інших модулів _StartValue DW 0 .DATA? ; ініціалізований сегмент ; даних, сумісний з Borland C++ RunningTotal DW ? .CODE ; сегмент коду, сумісний з Borland C++ PUBLIC _DoTotal _DoTotal PROC ; функція (у малій моделі пам’яті ; викликається за допомогою виклику ; ближнього типу) mov cx,[_Repetitions] ; лічильник виконання mov ax,[_StartValue] mov [RunningTotal],ax ; задати початкове значення TotalLoop: inc [RunningTotal] ; RunningTotal++ loop TotalLoop mov ax,[RunningTotal] ; повернути кінцеве значення (результат) ret _DoTotal ENDP END Написана на Асемблері процедура _DoTotal при використанні малої моделі пам’яті може викликатися з Borland C++ за допомогою оператора: DoTotal(); Помітимо, що в процедурі DoTotal передбачається, що десь в іншій частині програми визначена зовнішня змінна Repetitions. Аналогічно, змінна StartingValue оголошена, як загальнодоступна, тому вона доступна в інших частинах програми. Наступний модуль Borland C++ (який називається SHOWTOT.CPP) звертається до даних у DOTOTAL.ASM і забезпечує для модуля DOTOTAL.ASM зовнішні дані: extern int StartingValue; extern int DoTotal(word); int Repetitions; main() { int i; Repetitions = 10; StartingValue = 2; print("%d\n", DoTotal()); } Щоб створити з модулів DOTOTAL.ASM і SHOWTOT.CPP виконувану програму SHOWTOT.EXE, введіть команду: bcc showtot.cpp dototal.asm Загальнодоступні і зовнішні ідентифікатори Програми Турбо Асемблера можуть викликати функції С++ і посилатися на зовнішні змінні СІ. Програми Borland C++ аналогічним чином можуть викликати загальнодоступні (PUBLIC) функції Турбо Асемблера і звертатися до змінних Турбо Асемблера. Після того, як у Турбо Асемблері встановлюються сумісні з Borland C++ сегменти (як описано у попередніх розділах), щоб спільно використовувати функції і змінні Borland C++ і Турбо Асемблера, потрібно дотримувати кілька простих правил. Підкреслення і мова СІ Якщо ви пишете мовою СІ чи С++, то всі зовнішні мітки повинні починатися із символу підкреслення (_). Компілятор СІ і С++ вставляє символи підкреслення перед всіма іменами зовнішніх функцій і змінних при їхньому використанні в програмі на СІ/С++ автоматично, тому вам потрібно вставити їх самим тільки в кодах асемблера. Ви повинні переконатися, що всі асемблерні звертання до функцій і змінних С.І починаються із символу підкреслення, і крім того, ви повинні вставити його перед іменами всіх асемблерних функцій і змінних, котрі робляться загальними і викликаються з програми мовою СІ/С++. Наприклад, наступна програма мовою СІ (link2asm.cpp): extrn int ToggleFlag(); int Flag; main() { ToggleFlag(); } правильно компонується з наступною програмою на Асемблері (CASMLINK.ASM): .MODEL SMALL .DATA EXTRN _Flag:word .CODE PUBLIC _ToggleFlag _ToggleFlag PROC cmp [_Flag],0 ; прапор скинутий? jz SetFlag ; так, установити його mov [_Flag],0 ; ні, скинути його jmp short EndToggleFlag ; виконано SetFlag: mov [_Flag],1 ; установити прапор EndToggleFlag: ret _ToggleFlag ENDP END При використанні в директивах EXTERN і PUBLIC специфікатора мови СІ правильно компонується з наступною програмою на Асемблері (CSPEC.ASM): .MODEL SMALL .DATA EXTRN C Flag:word .CODE PUBLIC C ToggleFlag ToggleFlag PROC cmp [Flag],0 ; прапор скинутий? jz SetFlag ; так, установити його mov [Flag],0 ; ні, скинути його jmp short EndToggleFlag ; виконано SetFlag: mov [Flag],1 ; установити прапор EndToggleFlag: ret ToggleFlag ENDP END Розпізнавання рядкових і прописні символів в ідентифікаторах В іменах ідентифікаторів Турбо Асемблер звичайно не розрізняє рядкові і прописні букви (верхній і нижній регістр). Оскільки в С++ вони розрізняються, бажано задати таке розходження й у Турбо Асемблері (принаймні для тих ідентифікаторів, що спільно використовуються Асемблером і С++). Це можна зробити за допомогою параметрів /ML і /MX. Перемикач (параметр) командного рядка /ML приводить до того, що в Турбо Асемблері у всіх ідентифікаторах рядкові і прописні символи будуть розрізнятися (вважатися різними). Параметр командного рядка /MX указує Турбо Асемблеру, що рядкові і прописні символи (символи верхнього і нижнього регістра) потрібно розрізняти в загальнодоступних (PUBLIC) ідентифікаторах, зовнішніх (EXTRN) ідентифікаторах, глобальних (GLOBAL) ідентифікаторах і загальних (COMM) ідентифікаторах. У більшості випадків варто також використовувати параметр /ML. Типи міток Хоча в програмах Турбо Асемблера можна вільно звертатися до будь-який змінній чи даних будь-якого розміру (8, 16, 32 біти і т.д.), у загальному випадку добре звертатися до змінного відповідно до їхнього розміру. Наприклад, якщо ви записуєте слово в байтову змінну, те звичайно це приводить до проблем: . . . SmallCount DB 0 . . . mov WORD PTR [SmallCount],0ffffh . . . Тому важливо, щоб в операторі Асемблера EXTRN, у якому описуються змінні С++, задавався правильний розмір цих змінних, тому що при генерації розміру доступу до змінного С++ Турбо Асемблер ґрунтується саме на цих описах. Якщо в програмі мовою С++ міститься оператор char c то код Асемблера: . . . EXTRN c:WORD . . . inc [c] . . . може привести до дуже неприємних помилок, оскільки після того, як у коді мовою С++змінна c збільшиться чергові 256 разів, її значення буде скинуто, а тому що вона описана, як змінна розміром у слово, то байт за адресою OFFSET c + 1 буде збільшуватися некоректно, що приведе до непередбачених результатів. Узгодження типів (СІ++ та Assembler) Між типами даних С++ а Асемблера існує наступне співвідношення: Тип даних С++ Тип даних Асемблера
unsigned char byte
char byte
enum word
unsigned short word
short word
unsigned int word
int word
unsigned long dword
long dword
float dword
double qword
long double tbyte
near* word
far* dword
Взаємодія між Турбо Асемблером і Borland C++ Тепер, коли ви розумієте, як потрібно будувати і компонувати сумісні з С++ модулі Асемблера, потрібно знати, який код можна поміщати у функції Асемблера, викликувані з С++. Тут потрібно проаналізувати три моменти: одержання переданих параметрів, використання регістрів і повернення значень у зухвалу програму. Передача параметрів Borland C++ передає функціям параметри через стек. Перед викликом функції С++ спочатку заносить передані цієї функції параметри, починаючи із самого правого параметра і кінчаючи лівим, у стек. У С++ виклик функції: . . . Test(i, j, 1); . . . компілюється в інструкції: mov ax,1 push ax push word ptr DGROUP:_j push word ptr DGROUP:_i call near ptr _Test add sp,6 де видно, що правий параметр (значення 1), заноситься в стек першим, потім туди заноситься параметр j та і. При поверненні з функції занесені в стек параметри усе ще знаходяться там, але вони більше не використовуються. Тому безпосередньо після кожного виклику функції Borland C++ налаштовує вказівник стеку назад у відповідності зі значенням, що він мав перед занесенням у стек параметрів (параметри, таким чином, відкидаються). У попередньому прикладі три параметри (по два байти кожен) займають у стеку разом 6 байт, тому Borland C++ додає значення 6 до вказівника стека, щоб відкинути параметри після звертання до функції Test. Важливий момент тут полягає в тім, що відповідно до використовуваних за замовчуванням угод С/C++ за видалення параметрів зі стеку відповідає викликаюча програма. Функції Асемблера можуть звертатися до параметрів, переданих у стеку, щодо регістра BP. Наприклад, припустимо, що функція Test у попередньому прикладі являє собою наступну функцію на Асемблері (PRMSTACK.ASM): .MODEL SMALL .CODE PUBLIC _Test _Test PROC push bp mov bp,sp mov ax,[bp+4] ; одержати параметр 1 add ax,[bp+6] ; додати параметр 2 до параметра 1 sub ax,[bp+8] ; відняти від суми параметр 3 pop bp ret _Test ENDP Як можна бачити, функція Test одержує передані з програми мовою СІ параметри через стек, відносно регістра BP. (Якщо ви пам’ятаєте, BP адресується відносно сегмента стека.) Але звідки вона знає, де знайти параметри відносно BP? На рис.1 показано, як виглядає стек перед виконанням першої інструкції у функції Test: i = 25; j = 4; Test(1, j, 1); Рис. 1 Стан стеку перед виконанням першої інструкції функції Test Параметри функції Test являють собою фіксовані адреси відносно SP, починаючи з комірки, на два байти старшої від адреси, за якою зберігається адреса повернення, занесена туди при виклику. Після завантаження регістра BP значенням SP ви можете звертатися до параметрів відносно BP. Однак, ви повинні спочатку зберегти BP, тому що у викликаючій програмі передбачається, що при поверненні BP змінений не буде. Занесення в стек BP змінює всі зміщення в стеку. На рис. 2 показано стан стеку після виконання наступних рядків коду: push bp mov bp,sp Рис.2 Стан стеку після інструкцій PUSH і MOVE Організація передачі параметрів функції через стек і використання його для динамічних локальних змінних - це стандартний прийом для мови С++. Як можна помітити, неважливо, скільки параметрів має програма мовою С++: Самий лівий параметр завжди зберігається в стеку за адресою, що безпосередньо слідує за збереженою у стеку адресою повернення, наступний параметр, що повертається, зберігається безпосередньо після самого лівого параметра і т.д. Оскільки порядок і тип переданих параметрів відомі, їх завжди можна знайти в стеку. Простір для динамічних локальних змінних можна зарезервувати, віднімаючи від SP необхідну кількість байт. Наприклад, простір для динамічного локального масиву розміром у 100 байт можна зарезервувати, якщо почати функцію Test з інструкцій: . . . push bp mov bp,sp sub sp,100 . . . Використання директиви ARG У Турбо Асемблері передбачена директива ARG, за допомогою якої можна легко виконувати передачу параметрів у програмах на Асемблері. Директива ARG автоматично генерує правильні зміщення в стеку для заданих вами змінних. Наприклад: ARG FillArray:WORD, Count:WORD, FillValue:BYTE Тут задається три параметри: FillArray, параметр розміром у слово, Count, також параметр розміром у слово і FillValue - параметр розміром у байт. Директива ARG встановлює мітку FillArray у значення [BP+4] (мається на увазі, що код знаходиться в процедурі ближнього типу), мітку Count - у значення [BP+6], а мітку FillValue - у значення [BP+8]. Однак особливо важлива директива ARG тим, що ви можете використовувати визначені з її допомогою мітки не піклуючись про ті значення, у яких вони встановлені. Наприклад, припустимо, що у вас є функція FillSub яка викликається з С++у такий спосіб: extern "C" { void FillSub(char *FillArray, int Count, char FillValue); } main() { #define ARRAY_LENGTH 100 char TestArray[ARRAY_LENGTH]; FillSub(TestArray,ARRAY_LENGTH,’*’); } У FillSub директиву ARG для роботи з параметрами можна використовувати в такий спосіб: _FillSub PROC NEAR ARG FillArray:WORD, Count:WORD, FillValue:BYTE push bp ; зберегти вказівник стека ; програми, що викликає підпрограму mov bp,sp ; установити свій власний ; вказівник стека mov bx,[FillArray] ; одержати вказівник на ; заповнюваний масив mov cx,[Count] ; одержати заповнювану довжину mov al,[FillValue] ; одержати значення-заповнювач FillLoop: mov [bx],al ; заповнити символ inc bx ; посилання на наступний символ loop FillLoop ; обробити наступний символ pop bp ; відновити вказівник стека ; програми, що викликає підпрограму ret _FillSub ENDP Директива ARG автоматично враховує різні розміри повернень ближнього і далекого типу. Повернення значень Програми, які викликаються з СІ++ і написані на Асемблері можуть повертати значення. Значення функцій повертаються в такий спосіб: тип що повертає значения Де перебуває значення, що повертається
long double регістр вершини стека співпроцесора 8087 (ST(0))
near* AX
far* DX: AX
У загальному випадку 8- і 16-бітові значення вертаються в регістрі AX, а 32-бітові значення - в AX:DX (при цьому старші 16 біт значення перебувають у регістрі DX). Значення із плаваючою крапкою які вертаються в регістрі ST(0), що являє собою регістр вершини стека співпроцесора 8087 або емулятора співпроцесора 8087, якщо використається емулятор операцій із плаваючою крапкою Виклик Borland C++ з Турбо Асемблера Хоча більше прийнято для виконання спеціальних завдань викликати із СІ++ функції, написані на Асемблері, іноді вам може знадобитися викликати з Асемблера функції, написані мовою СІ++. Виявляється, насправді легше викликати функцію Borland C++ з функції Турбо Асемблера, ніж навпаки, оскільки з боку Асемблера не потрібно відслідковувати границі стеку. Розглянемо вимоги для виклику функцій Borland C++ з Турбо Асемблера. Компонування з кодом ініціалізації СІ++ . Добрим правилом є виклик бібліотечних функцій Borland C++ тільки з Асемблера в програмах, які компонуються з модулем ініціалізації СІ++ (використовуючи його в якості першого модуля при компонуванні). Цей "надійний" клас містить у собі всі програми, які компонуються за допомогою командного рядка TC.EXE або TCC.EXE, і програми, у якості першого файлу компонування яких використається файл C0T, C0S, C0C, C0M, C0L або C0H. У загальному випадку не слід викликати бібліотечні функції Borland C++ із програм, які не компонуються з модулем ініціалізації Borland C++, оскільки деякі бібліотечні функції Borland C++ не будуть правильно працювати. Виклик обумовлених користувачем функцій СІ++, які в свою чергу викликають бібліотечні функції мови СІ++, попадають в ту ж категорію, що й безпосередній виклик бібліотечних функцій СІ++. Відсутність коду ініціалізації СІ++ може викликати помилки у будь-якій програмі Асемблера, що прямо або побічно звертається до бібліотечних функцій СІ++. Задання сегменту Необхідно забезпечувати, щоб Borland C++ і Турбо Асемблер використовували ту саму модель пам'яті, і щоб сегменти, які ви використовуються в Турбо Ассемблері, збігалися з тими сегментами, які використовує Borland C++. У Турбо Асемблері є модель пам'яті tchuge,що підтримує модель huge Borland C++. Треба не засувати про використання директиви EXTRN для зовнішніх ідентифікаторів. Виконання виклику Усе, що потрібно для передачі параметрів у функцію C++, це занесення в стек самого правого параметра першим, потім наступного один за одним, поки в стеку не буде самий лівий параметр. Після цього потрібно просто викликати функцію. Наприклад, при програмуванні на Borland C++ для виклику бібліотечної функції Borland C++ strcpy для копіювання рядка SourceString у рядок DestString можна ввести: strcpy(DestString, SourceString); Для виконання того ж виклику на Асемблері потрібно використати інструкції: lea ax,SourceString ; правий параметр push ax lea ax,DestString ; лівий параметр push ax call _strcpy ; скопіювати рядок add sp,4 ; відкинути параметри При настроюванні SP після виклику не забувайте очищати стек від параметрів. Можна спростити ваш код і зробити його незалежним від мови, скориставшись розширенням команди Турбо Асемблера CALL: call призначення [мова [,аргумент_1] ...] де "мова" - це C, PASCAL, BASIC, FORTRAN, PROLOG або NOLANGUAGE, а "аргумент_n" це будь-який припустимий аргумент програми, що може бути прямо поміщений у стек процесора. Використовуючи даний засіб, можна записати: lea ax,SourceString lea bx,DestString call strcpy c,bx,ax Турбо Асемблер автоматично вставить команди занесення аргументів у стек у послідовності, прийнятій в СІ++ (спочатку AX, потім BX), виконає виклик _strcopy (перед іменами СІ++ Турбо Асемблер автоматично вставляє символ підкреслення), і очищає стек після виклику. Функції СІ++ зберігають наступні регістри (і тільки їх): SI, DI, BP, DS, SS, SP і CS. Регістри AX, BX, CX, DX, ES і прапори можуть довільно змінюватися. Виклик з Турбо Асемблера функції Borland C++ Одним з випадків, коли може знадобитися викликати з Турбо Асемблера функцію Borland C++, є необхідність виконання складних обчислень, оскільки обчислення набагато простіше виконувати на СІ++, аніж на Асемблері. Особливо це відноситься до випадкумішаних обчислень, де використаються і значення із плаваючою комою і цілі числа. Краще покласти відповідальність за виконання перетворення типів і реалізації арифметики із плаваючою комою на СІ++. Розглянемо приклад програми на Асемблері, що викликає функцію Borland C++, щоб виконати обчислення із плаваючою комою. Фактично в даному прикладі функція Borland C++ передає послідовність цілих чисел іншої функції Турбо Асемблера, що додає числа й у свою чергу викликає іншу функцію Borland C++ для виконання обчислень із плаваючої комою (обчислення середнього значення). Частина програми CALCAVG.CPP, реалізована на СІ++ (CALCAVG.CPP), виглядає так: #include <stdio.h> extern float Average(int far * ValuePtr, int NumberOfValues); #define NUMBER_OF_TEST_VALUES 10 int TestValues(NUMBER_OF_TEST_VALUES) = { 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 }; main() { printf("Середнє арифметичне дорівнює: %f\n", Average(TestValues, NUMBER_OF_TEST_VALUES)); } float IntDivide(int Divedent, int Divisor) } return( (float) Divident / (float) Divisor ); } а частина програми на Асемблері (AVERAGE.ASM) має вигляд: ; Функція, що викликається з СІ++ з малою моделлю пам'яті,; яка повертає середнє арифметичне послідовності ; цілих чисел.; Для виконання останнього ділення викликає функцію СІ++ IntDivide(). ; Прототип функції: ; extern float Average(int far * ValuePtr, ; int NumberOfValues); ; Ввід int far * ValuePtr ; масив значень для обчислення середнього ; int NumberOfValues ; кількість значень для обчислення середнього арифметичного .MODEL SMALL EXTRN _IntDivide:PROC .CODE PUBLIC _Average _Average PROC push bp mov bp,sp les bx,[bp+4] ; ES:BX указує на масив значень mov cx,[bp+8] ; кількість значень, для яких потрібно ; обчислити середнє mov ax,0 AverageLoop: add ax,es:[bx] ; додати поточне значення add ax,2 ; посилання на наступне значення loop AverageLoop push WORD PTR [bp+8] ; одержати знову кількість значень, переданих ; у функцію IntDivide у правому параметрі. push ax ;передати суму в лівому параметрі call _IntDivide ;обчислити середнє значення із плаваючою комою add sp,4 ; відкинути параметри pop bp ret ; середнє значення в ; регістрі вершини стеку співпроцесора 8087 _Average ENDP END Основна функція (main) мовою СІ++ передає покажчик на масив цілих чисел TestValues і довжину масиву у функцію на Асемблері Average. Ця функція обчислює суму цілих чисел, і передає цю суму й число значень у функцію СІ++ IntDivide. Функція IntDivide приводить суму й число значень до типу із плаваючою комою і обчислює середнє значення (роблячи це за допомогою одного рядка на СІ++, у той час як на Асемблері для цього треба було б більше зусиль. Функція IntDivide повертає середнє значення (Average) у регістрі вершини стека співпроцесора 8087 і передає керування назад до основної функції. Програми CALCAVG.CPP і AVERAGE.ASM можна скомпілювати і скомпонувати у виконавчу програму CALCAVG.EXE за допомогою команди: bcc calcavg.cpp average.asm Зауважимо, що функція Average буде працювати як з малою, так і з великою моделлю пам’ятч без необхідності зміни її коду, тому що у всіх моделях передається покажчик далекого типу. Для підтримки більших моделей сегменту коду (надвеликий, великий і середньої) довелося б тільки змінити відповідну директиву .MODEL. Користуючись перевагами розширень, що забезпечують незалежність Турбо Асемблера від мови, асемблерний код із попередньо прикладу можна записати більш стисло (CONSISE.ASM): .MODEL small,C EXTRN C IntDivide:PROC .CODE PUBLIC C Average Average PROC C ValuePtr:DWORD, NumberOfValues:WORD les bx,ValuePtr mov cx,NumberOfValues mov ax,0 AverageLoop: add ax,es:[bx] add bx,2 ;установити покажчик ;на наступне значення loop AverageLoop call _IntDivide C,ax,NumberOfValues ret Average ENDP END
