Вельмишановна голово державної екзаменаційної комісії, вельмишановні члени державної екзаменаційної комісії!
Тема дипломної роботи „Діяльність практичного психолога з вирішення проблем соціальної адаптації співробітників організацій” присвячена актуальній проблемі сучасності – адаптації військовослужбовців строкової служби до умов службової діяльності. Вміння володіти сучасною бойовою технікою і ефективно її використовувати визначається сьогодні не тільки фізичними і інтелектуальними можливостями людей, але значно більше їх здатністю проявляти в умовах зростаючого психологічного напруження відповідальність, самостійність, готовність до прийняття рішення, емоційно-вольову стійкість в межах жорсткого ліміту часу в ході службово-бойового застосування підрозділів.
Об’єкт дослідження – процес соціально-психологічної адаптації військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості в умовах військової служби.
Предмет дослідження – особливості діяльності практичного психолога з вирішення проблем соціальної адаптації військовослужбовців.
Мета дослідження передбачає необхідність довести значення практичного застосування психологічного відбору військовослужбовців молодого поповнення з ознаками нервово-психічної нестійкості, виділити які і як соціально-психологічні умови і індивідуально-психологічні властивості особистості впливають на формування нервово—психічної нестійкості і процес адаптації, визначити необхідність та дієвість заходів психокорекційної роботи. Важливим в також проведення порівняльного аналізу адаптованості груп різних рівнів нервово-психічної стійкості.
Гіпотеза дипломної роботи передбачає: передбачає визначення зовнішніх і внутрішніх факторів формування нервово-психічної нестійкості, які зумовлюють труднощі соціально-психологічної адаптації молоді до умов військової служби. Зовнішніми факторами можна вважати виховання у важких сім’ях, труднощі в навчанні і освоєнні професії, низьку суспільну активність, ранню пристрасть до вживання алкоголю, куріння егоїстичну і антисоціальну спрямованість особистості, незадовільні житлово-побутові умови, низький загальний рівень розвитку і соціальної зрілості. До внутрішніх факторів впливу можна зарахувати низький; рівень інтелектуальної активності і інтелектуальну незрілість, підвищену емоційність , збудливість, імпульсивність, активність, послаблення самоконтролю, несміливість, агресивність, неадекватність самооцінки, зосередженість на сфері внутрішніх відношень, пов'язаних з відношенням до себе, страхами і переживаннями, усвідомленням минулого, майбутнього ,тощо.
Для досягнення мети дослідження та перевірки гіпотези необхідно поставити наступні завдання:
Здійснити теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічної адаптації у сучасних дослідженнях;
Виявити особистісні характеристики призовників та їх зв’язок з якістю адаптації.
Проаналізувати систему внутрішніх та зовнішніх чинників соціальної адаптації призовників .
Розробити адаптивно-розвивальну програму для призовників з оптимізації їх адаптації до умов військової служби .
Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, рекомендацій, літератури і додатків.
У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ „Теоретичні основи вивчення соціально-психологічної адаптації” здійснено аналіз наукової літератури, висвітлено поняття адаптації в психології, охарактеризовано особливості адаптації молоді до військової служби.
У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ „Психофізіологічні механізми і ознаки нервово-психічної нестійкості способи її діагностування в процесі адаптації молоді до умов військової служби” представлено поняття нервово-психічної нестійкості окреслено заходи раннього прогнозування нервово-психічної нестійкості в процесі адаптації молоді до умов військової служби, проведено констатуючий експеримент . З метою дослідження використовувалась вибірка в кількості 50 військовослужбовців молодого поповнення військової частини Н.
Психологічний відбір юнаків з ознаками нервово-психічної нестійкості проводився з використанням методики "Прогноз". За допомогою методик К.Леонгарда, Р.Кеттелла вивчались індивідуально-психологічні властивості і риси особистостей військовослужбовців. Соціально-психологічні особливості та умови розвитку і формування військовослужбовця вивчались в ході індивідуальних бесід та спостережень з метою виявлення ознак нервово-психічної нестійкості. Особливості особистості, які найменш доступні безпосередньому опитуванню, вивчались за допомогою проективної методики "Незакінчені речення". Оцінка індивідуально-психологічних якостей військовослужбовців в процесі адаптації проводилась за допомогою тестів на визначення рівня тривожності і депресії.
Особливість вивчення нервово-психічного статусу молодого поповнення у військовій частині полягає в тому, щоб оцінити хід адаптації молодого воїна до умов і вимог військової служби і забезпечити у випадку необхідності, відповідні лікувально-профілактичні і психолого-педагогічні виховні впливи з метою попередження проявів нервово-психічної нестійкості;
- забезпечити найефективніший розподіл молодого поповнення за спеціальностями і в підрозділах з врахуванням критерію нервово-психічної стійкості;
- виявити осіб, що потребують додаткового психіатричного огляду;
- забезпечити проведення психокорекційної роботи з особами, схильними до проявів нервово-психічної нестійкості;
- виділити з кола осіб з низькою нервово-психічною стійкістю військовослужбовців, схильних до проявів суїцидальної поведінки та проведення з ними відповідної психопрофілактичної роботи;
За допомогою методики "Прогноз" проводилось початкове орієнтовне виявлення військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості. Застосування її дозволило виявити окремі передхворобливі ознаки особистісних порушень, а також оцінка ймовірність їх розвитку і проявів з поведінці і діяльності військовослужбовців.
Під час дослідження проводилось спостереження за поведінкою військовослужбовців, результати якого фіксувались в списку військовослужбовців.
З метою вивчення індивідуально—психологічних особливостей військовослужбовців використовувався багатофакторний запитальник Р.Кеттела 16 РF.
Для вивчення характеріологічних особливостей у вііськовослужбовців, в яких прогнозована нервово-психічна нестійкість, використовувався запитальник К.Леонгарда.
Психологічний тест "Незакінчені речення" відноситься до групи проективних методів вивчення особистості. Головна особливість цієї групи методів заключається в неструктурованості завдання, яке допускає майже необмежену кількість можливих відповідей.
При аналізі результатів виконання методики виділялася закінчення речень, які засвідчують про конфліктність, експлозивність, агресивність, надмірну чутливість, позування, егоцентричність, примітивність або незрілість суджень, нав'язливості, алогічність, резонерство, надмірну умовність.
Серед методів оцінки нервово-психічної стійкості ефективно використовуються індивідуальна бесіда і спостереження.
Для осіб з нервово-психічною стійкістю такими динамічними індивідуально-психологічними особливостями є тривожність і депресія, величину та коливання яких можна визначити за допомогою психологічної методики № 61.
В результаті проведених досліджень з використанням методики "Прогноз" встановлено, що з вибірки 50 чоловік нещирі відповіді надали 4 /більше 10 балів за шкалою щирості/. Віднесено до першого рівня осіб з високою нервово-психічною стійкістю 14 військовослужбовців з первинними показниками за шкалою оцінок нервово-психічної нестійкості 13 і менше у.о. /6-10 балів/.26 військовослужбовців з первинними показниками за шкалою від 13 до 28 у.о. /3-5 балів/ віднесено до другого рівня військовослужбовців з достатньою нервово-психічною стійкістю. До третього рівня з низькою нервово-психічною стійкістю включено 7 військовослужбовців з первинними показниками за шкалою оцінок нервово-психічної стійкості від 29 до 33 у.о. і більше /1-2 бала/.
В результаті вивчення військовослужбовців, в яких прогнозована нервово-психічна нестійкість, за допомогою запитальника 16 РF. Кеттелла отримано дані, що дозволяють оцінити індивідуально-психологічні особливості категорії військовослужбовців з низькою нервово-психічною нестійкістю. Дослідження показало, що за фактором А - "замкнутість-комунікабельність" 71% опитаних вибірки характеризуються некомунікабельністю, замкнутістю. Для 85% опитаних за шкалою В- "інтелект" властивими є конкретність і деяка ригідність мислення. За фактором С - "емоційна нестійкість "емоційна стійкість" емоційна нестійкість переважає у 85% опитаних вибірки. 57% опитаних за фактором Е -"підлеглість-домінантність" вважають себе підлеглими» мають високу тривожність і переживання за можливі помилки. За даною шкалою в 28% опитаних переважає домінантність в стосунках з іншими, незалежність в судженнях і поведінці, впертість аж до агресивності. Отримані дані за фактором 1 - "стриманість-експресивність" свідчать про те, що в 57% опитаних вибірки переважає стриманість, експресивність в 28% опитаних військовослужбовців. Піддатливість почуттям, схильність до антисоціальної поведінки за фактором Є - "піддатливість почуттям-висока нормативність поведінки" зафіксована в 57% опитаних, висока нормативність поведінки лише в 28% опитаних. За фактором Н - "сором’язливість -сміливість" сором'язливість переважає в 71% опитаних вибірки. 85% опитаних за шкалою І - "жорстокість-чутливість" відносять себе до чутливих, емпатичних осіб. За фактором І- "довірливість-підозрілість" високі оцінки в 57% опитаних свідчать про їх ревнивість, заздрість, підозрілість, егоцентричність. Фактор М - "практичність" - розвинута уява" свідчить, що в 42% опитаних переважає практичність, добросовісність, наслідування загальноприйнятих норм при деякій обмеженості і надмірної схильності до дрібниць, лише в 14% можна говорити про розвинуту уяву. Низькі оцінки за фактором І - "прямолінійність-дипломатичність" в 14% опитаних, свідчать про властиві для них прямолінійність, безпосередність поведінки, Решту оцінки займають проміжне місце.
Високі оцінки за фактором О - "впевненість-тривожність" визначають високий рівень тривожності для всієї вибірки військовослужбовців з низькою нервово-психічною стійкістю. Фактор Q1 -"консерватизм-радикалізм" свідчить про значну консервативність поглядів в 22% опитаних, лише 14% - до радикалізму. За фактором Q2 -"конформізм-нонконформізм" 71% опитаних орієнтуються на соціальне схвалення, при цьому найчастіше відсутня ініціатива в прийнятті рішень, лише 11% опитаних віддають перевагу власним рішенням, не стараючись бути домінантними у відносинах. Дані дослідження за фактором Q3 - "низький самоконтроль-високий самоконтроль" засвідчують про схильність до недисциплінованості, внутрішніх конфліктів щодо уявлень про себе, антисоціальної поведінки в 42% опитаних вибірки, решту оцінки займають проміжне значення.
Фактор Q4 -"розслабленість-напруженість" свідчить про наявність високих оцінок стану напруженості в опитаних всієї вибірки, наявність в них фрустрованості, збудження, активного незадоволення прагнень.
Показники за фактором МD - "адекватність самооцінки", а саме високі оцінки в 71% опитаних свідчать про схильність особистості завищувати свої можливості і переоцінювати себе.
За допомогою запитальника К.Леонгарда отримано результати дослідження, що підкреслюють характеріологічні особливості військовослужбовців з прогнозованою нервово-психічною нестійкістю. В ході проведеного опитування встановлено, що серед даних військовослужбовців переважають такі основні типи акцентуації, як емотивні, афективне лабільні особистості /І4%/, циклотимні особистості /42%/, екзальтовані особистості /28%/.
Отримані результати за проективною методикою "Незакінчені речення" дозволили суттєво доповнити заключення про наявність ознак нервово-психічної нестійкості у військовослужбовців. В ході дослідження встановлено що "зони конфліктів" в системі відносин військовослужбовців з низькою нервово-психічною нестійкістю пов'язані з сферою особистісних відносин до батьків, друзів, знайомих, відносинами в сім’ї, а також з сферою внутрішніх відносин і переживань, пов’язаних з відношенням до минулого /усвідомлене своєї вини/, страхами і переживаннями, відношенням до майбутнього і до самого себе.
Менш виражені порушення відносин у військовослужбовців в сфері службових відносин, пов'язані з відношенням до служби, командирів, співслужбовців. Так, вираженість порушень відносин перевищила 6 балів в сфері відносин з батьками, друзями, знайомими в 28% опитаних військовослужбовців, де в зону конфлікту в більшості випадків перетворилася сім’я військовослужбовця. "Критичний рівень" в сфері внутрішніх відносин і переживань зафіксовано в 42% опитаних військовослужбовців і пов'язаний він з відношенням до минулого, усвідомленням своєї вини в 56% опитаних військовослужбовців з страхами, переживаннями; з відношенням до майбутнього - в 14%, з метою життя - в 14%, з відношенням до себе - в 70%, де вираженість порушень перевищує 12 балів.
Проведення індивідуальних бесід та спостереження з метою виявлення ознак нервово-психічної нестійкості дозволило виявити в більшості випадків початкові ознаки відхилень від норми в нервово-психічній сфері, виявити та оцінити умови розвитку військовослужбовця, що сприяли розвитку нервово-психічної нестійкості.
Характерними ознаками нервово-психічної нестійкості і умовами, що сприяли їх розвитку в 56% опитаних військовослужбовців стали положення в сім'ї, взаємовідносини між її членами, стиль виховання. Про це свідчать такі дані дослідження:70% опитаних військовослужбовців виховувались в неповних сім’ях„ без батьків, неприязно до них відносяться через погані взаємовідносини в сім’ї, зловживання батьками алкоголю /44%/, важкі житлово-побутові умови е характерними для більшості військовослужбовців батьки або близькі родичі були засуджені в 42% опитаних військовослужбовців. Опитані військовослужбовці /70%/ мали низькі показники успішності в школі, 28% мали значні порушення дисципліни /пропуски уроків, прогули/, багаточисельні конфлікти в сім’ї, в школі. 28% військовослужбовців з прогнозованою нервово-психічною нестійкістю в характерною егоїстична спрямованість інтересів, концентрація їх на сфері відпочинку і розваг, негативне відношення до військової служби і вимог дисципліни. Для більшості військовослужбовців цієї ж категорії є властивою замкнутість, некомунікабельність, сором'язливість, що породжує відчуження від колективу. Фактично кожний опитаний, військовослужбовець вважав, що оточуючі відносяться до нього несправедливо.
Важливим в також те, що військовослужбовці даної категорії видаляють багаточисленні скарги на стан здоров’я. 28% від загальної кількості опитаних військовослужбовців отримували черепно-мозкові травми з втратою свідомості, перенесли інфекційні захворювання з важким перебігом /І4%/,інші мають захворювання такі» як ревматизм ніг, сколіоз, вроджені вади слуху.
Спостереження за поведінкою військовослужбовців в ході бесіди показали, що розв'язно себе поводять 14% опитаних, мають втомлений і пригнічений вигляд /42%/, поводять себе нерішуче, сором'язливо 28%, мають заїкання і недоліки артикуляції 28%.
Застосування методики на визначення тривожності і депресії в дослідженні дозволило визначити значення впливу пcихокорекційної роботи в групових експериментах з військовослужбовцями, в яких прогнозована нервово-психічна нестійкість, а також порівняти показники величини тривожності і депресії з військовослужбовцями, в яких нервово-психічна нестійкість непрогнозована, тим самим визначити рівні їх адаптованості до умов військової служби. Як показало психологічне дослідження, тривожність в пограничних станах спостерігається в 70% з коефіцієнтами в межах від -5,6 до -1,28 військовослужбовців з низькою нервово-психічною стій кістю /депресія-42%/, у військовослужбовців в яких не прогнозована нервово-психічна нестійкість, пограничний стан тривожності складає 28% /депресії-І4%/.
В результаті проведеної психокорекційної роботі рівень тривожності зменшився в осіб з нервово-психічною нестійкістю на 10% /депресії - на І4%/ d порівнянні з тими військовослужбовцями з якими заходи психологічного впливу не здійснювались.
В ході спостереження за військовослужбовцями встановлено, що нервово-психічна нестійкість на рівні поведінки і діяльності проявляється в особливостях пізнавальної емоційно-вольової сфери диспозиційних структур вищих соціальних рівнів, для яких е властивими такі характеристики як низька загальна ерудиція, суттєві пробіли в шкільних знаннях, низька успішність в процесі бойової підготовки» при оволодінні військовою спеціальністю.
Для військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості характерною в також низька інтелектуальна активність, для якої характерні такі риси мислительної діяльності, як в'язкість мислення, а саме тенденція до збереження стандартних принципів, способів мислення в різких умовах, нездатність змінювати свою точку зору, форми поведінки, поверхневість, легковажність суджень і рішень.
Результати спостереження свідчать, що для даної вибірки військовослужбовців характерним перенесення в сферу відносин таких залишкових форм дитячого мислення, як егоїстичність, нечутливість до логічних протиріч, синкретичність, а також надмірна зосередженість на своїх станах, почуттях, переживаннях, що проявляється в занадто вираженій замкнутості, аутичності, відчуженості.
В ході спостереження встановлено, що дані властивості пізнавально-мислительної діяльності ускладнюють процес адаптації юнаків до військової служби, що включає підвищені вимоги до самостійності, контактності, нормативності поведінки.
Наведемо конкретний приклад.
В процесі досліджень встановлено, що поряд з порушеннями в пізнавальній сфері нервово-психічна нестійкість може бути зумовлена дефектами емоційно-вольової регуляції станів і діяльності і опосередковуються специфічними особливостями таких властивостей темпераменту, як емоційна збудливість, тривожність, імпульсивність, активність ригідність резистентність, суб`єктивація. У військовослужбовців а ознаками нервово-психічної нестійкості, емоційна, збудливість пов'язана з такими комплексними характеристиками, як сензитивність, агресивність, ейфоричність і тривожність - з надмірною сором'язливістю, ранимістю, боязливістю; з імпульсивністю пов'язані такі ознаки, як безтурботність, легковажність, гарячковість. Активність особистості виражається в метушливості, незібраності, в'ялості, апатичності, замкнутості. У впертості, прямолінійності , грубості і мстивості виражається ригідність,. З резистентністю пов'язані такі прояви як незібраність, виснажливість» легкої степені відволікання. Надмірна вираженість суб`єктивації /екстра-інтроверсії/ виражається в осіб з низькою нервово-психічною нестійкістю такими ознаками, як аутичність, абстрактність або конкретність мислення.
Дослідження показали, що основні прояви нервово-психічної нестійкості на рівні регуляції особистості в системі відносин і загальної спрямованості інтересів опосередковуються властивістю схильності до навіювання і стійкості до неї /сугестія-контрсугестія/. В більшості випадків для військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості властивими характеристиками особистості є схильність до навіювання, конфліктність, залежність або навпаки, ригідність установок і позицій. Порушення, пов'язані з ослабленням регуляторних функцій вищих соціальних рівнів /моральних установок/ лежать в основі таких проявів нервово-психічної нестійкості, як егоцентризм, споживацькі тенденції, розгальмованість потягів, піддатливість імпульсивним захопленням, занадто велике прагнення до домінування, агресивність.
В процесі спостереження за поведінкою військовослужбовців з прогнозованими ознаками нервово-психічної нестійкості встановлено, що ознаки вказаних вище переважно внутрішніх механізмів особистісної регуляції знаходять свої зовнішні прояві в різних формах відхилення поведінки на соціальному рівні. Порушення в процесі професійної діяльності, а саме низька ефективність діяльності, порушення правил експлуатації техніки, аварійність, травматизм є характерними для 70% військовослужбовців даної категорії, так як професійні порушення пов'язані з недостатньою психологічною загартованістю, нездатністю зберігати і реалізовувати свої навики в складній і напруженій обстановці через швидку втомлюваність, розсіяність уваги, розгубленість і загальмованість, метушливість, незібраність, імпульсивність діяльності в напружених ситуаціях.
Порушення дисциплінарних і соціальних норм в процесі військової служби у військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості є характерним для 56% вибірки і пов'язані вони в першу чергу з схильністю до самовільних залишень частини, вживання спиртних напоїв, наркотиків, агресивністю поведінки до співслужбовців, що виражається в бійках, демонстративному не підпорядкуванню старшим за військовим званням у випадках суїцидальних спроб, крадіжках, ухиленнях від військової служби, порушеннях денного розкладу, форми одягу, тощо.
В ході спостереження за поведінкою військовослужбовців встановлено, що в певних умовах окремі характерні для осіб з низькою нервово-психічною стійкістю стани, способи поведінки, характеріологічні особливості такі, як конфліктність, зневага до значущих для групи інтересів, озлобленість, грубість по відношенню до членів колективу, а також ізольованість ,,замкнутість в групі, образливість, нестійкість інтересів, претензії на виняток, потреба в загальній увазі - негативно впливають на морально-психологічний стан у військових колективах, отримуючи процес їх згуртування. Особливо шкідливим є вплив психічно-нестійкої людини, коли вона знаходиться в ролі командира /начальника/. Для неї є характерними такі розлади в сфері спілкування, що проявляються в ізольованості, замкнутості, егоїзмі, зневажливому ставленні до товаришів. підозрілості, прагненні постійно бути в центрі уваги оточуючих, або надмірна сором'язливість, несміливість, підвищена чуттєвість та інші розлади міжособистісних відносин.
Таким чином, можна стверджувати, що виявлені в результаті досліджень прояви нервово-психічної нестійкості, зумовлені порушеннями на різних рівнях саморегуляції організму і особистості. Загальним висновком можна вважати і те, що всі ці порушення безпосередньо впливають на процес адаптації молоді до умов військової служби.
Порівняльний кореляційний аналіз засвідчує про те , що отримані в результаті дослідження математично-значущі показники індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців достатньо відповідають уявленням про суть властивостей особистості та їх роль в процесі адаптації.( додаток 8)
В результаті порівняльного аналізу за критерієм адаптивності (додаток 9) встановлено математичні зв'язки між кореляційними коефіцієнтами методик і рівнями адаптації груп військовослужбовців. Встановлено, що коефіцієнт кореляції -8,214 за шкалою щирості для групи з високою адаптованістю переважає показник кореляції для групи з низькою адаптованістю, що становить - 2,857. Математично значущий коефіцієнт кореляції 3,643 за першою шкалою нервово-психічної нестійкості є значно меншім для групи з високою адаптованістю в порівнянні з другою групою військовослужбовців, де він становить 26,571. Переважання математичного показника кореляції - 6,286 за другою шкалою в групі військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості над математичним коефіцієнтом -4,286 другої групи свідчить про математичні зв'язки між показниками нервово-психічної нестійкості і рівнем адаптації військовослужбовців. На встановлений математичний зв'язок між характерологічними особливостями особистості і рівнем адаптації груп військовослужбовців вказує переважання циклотимного типу особистості в групі військовослужбовців з низькою адаптованістю /математичний коефіцієнт 16,286/, тоді як для групи з високою адаптованістю він становить 9,429. Про переважання в групі військовослужбовців з низькою адаптованістю демонстративного типу особистості свідчить математичний коефіцієнт 15,286, тоді як для другої групи він дорівнює 9,714.
Коефіцієнт 6,286 для групи з низькою нервово-психічною стійкістю засвідчує значний математичний зв'язок між рівнем адаптації та відношенням військовослужбовців до минулого і усвідомленням своєї вини, тоді як коефіцієнт кореляції для групи з високою нервово-психічною стійкістю становить лише 2,429. Порівняльний аналіз засвідчує, що на низький рівень адаптації мають суттєвий вплив страхи і переживання військовослужбовців з ознаками низької адаптованості. Математичний коефіцієнт для цієї групи військовослужбовців складає 7,000, тоді як для групи з високою адаптованістю лише -2,286. На низький рівень адаптованості групи військовослужбовців з низькою нервово-психічною стійкістю має певний вплив від ношення до себе / коефіцієнт 13,857 /, тоді як для групи з високою нервово-психічною стійкістю Математичний коефіцієнт становить - 5,786. Коефіцієнт 3,571 для групи з низькою адаптованістю засвідчує зв'язок між низькою адаптацією і замкнутістю військовослужбовців /фактор а запитальника Р.Кеттелла/, Для групи з високим рівнем адаптованості цей показник складає 7,857, Визначено математичний зв'язок між рівнем інтелекту /фактор С/ військовослужбовців різних груп нервово—психічної стійкості. Для групи з високою нервово-психічною стійкістю діагностично значущий коефіцієнт складає 5,000, для групи з низькою стійкістю - 2,571, що свідчить про нижчий рівень інтелектуального розвитку осіб з низькою нервово-психічною стійкістю, Математичний коефіцієнт 3,571 для групи з низькою адаптованістю засвідчує про достатньо високу емоційну нестійкість /фактор Е/ військовослужбовців даної групи: в порівнянні з групою високої адаптованості, де переважає стійкість /коефіцієнт 8,000/. Встановлено діагностично значущий зв'язок/фактор С / між рівнем адаптації і показниками піддатливості почуттям, яро що вказує коефіцієнт 5,571 у військовослужбовців з низькою нервово-психічною стійкістю та переважання нормативності поведінки у військовослужбовців з вищим рівнем адаптованості /коефіцієнт 8,000, Коефіцієнт кореляції 4,143 за фактором Н для групи з низькою нервово-психічною стійкістю в порівнянні з кореляційним коефіцієнтом 7,786 групи з високою нервово-психічною стійкістю засвідчує те, що на низьку адаптованість військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості значно впливає їх несміливість в процесі діяльності. Про суттєві відмінності у відношенні до оточуючих за фактором І "довірливість-підозрілість" вказує математичний показник 5,286 для групи з високою адаптованістю і 8,000 для групи з низькою адаптованістю. Кореляційній порівняльний аналіз за фактором 0 -" впевненість-тривожність" показує що математичний коефіцієнт 10,143 переважає в осіб з низькою нервово-психічною стійкістю. Для групи з високою нервово-психічною стійкістю він складає 7,143.Математично значимі показники 5,І43 і відповідно 7,143 за фактором Q3 "низький-високий самоконтроль" свідчать про встановлений математичний зв'язок між адаптованістю та вказаними властивостями особистості та переважання осіб з низькою нервово-психічною стійкістю низького самоконтролю. Математичний зв'язок встановлено також за фактором Q4 "розслабленість-напруженість, який показує переважання в стані напруженості групи осіб з низькою адаптованістю / коефіцієнт-9,57І/над групою осіб з низькою адаптованістю /коефіцієнт 5,929 /. Результати порівняльного аналізу на основі критерію адаптованості за фактором МД "адекватності самооцінки" засвідчують про низьку адаптацію групи осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості. Математичний коефіцієнт 8,714 вказує на низьку самооцінку даної груші військовослужбовців в порівняні з коефіцієнтом 4.929 групи з високою адаптованістю. Діагностично значні математичні показники за особистісною анкетою вказують на суттєвий вплив соціально-психологічних умов розвитку особистості і формування нервово-психічної нестійкості, а також і адаптацію військовослужбовців. Негативний вплив сім'ї характеризується коефіцієнтом кореляції 3,714 в групі осіб з низькою адаптованістю, тоді як в групі осіб з високою адаптованістю він складає лише 1,846. Труднощі особистісних відносин є більш; вираженими в групі військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості, про що свідчить порівняння математичних показників 2,714 і 0,846. Математичний зв'язок встановлено також між некомунікабельністю і її впливом на адаптованість військовослужбовців. Коефіцієнт 2,429 в порівнянні з математичним показником 0,231 вказує що некомунікабельність є одним з важливих факторів низької адаптованості військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості, Діагностично значущий математичний зв'язок встановлено між хворобливістю та її впливом на адаптацію груп військовослужбовців. Для групи з високою адаптованістю коефіцієнт кореляції дорівнює 0,846,тоді як цей показник значно переважає в групі з низькою адаптованістю і становить 2,714 що є свідченням суттєвого впливу незадовільного стану здоров'я на процес адаптації . Встановлено математичний зв'язок між зовнішніми проявами поведінки військовослужбовців в ході спостереження, В групі осіб з високою адаптованістю коефіцієнт становить 1,538, в групі з низькою адаптованістю - 3,000. Даний зв'язок засвідчує важливі відмінності поведінки військовослужбовців дід час спостереження за ними в ході дослідження. Коефіцієнт 23,714 загальної оцінки вказує на те, що на процес адаптації військовослужбовців зовнішні соціально-психологічні чинники мають значно більший вплив в групі осіб з низькою нервово-психічною стійкістю, ніж в групі з високою нервово-психічною стійкістю /коефіцієнт 10,923/.
В процесі дослідження встановлено значущі коефіцієнти кореляції для багатьох показників методик, що використовувались для вивчення індивідуальних і соціально-психологічних характеристик військовослужбовців. В цьому спектрі результатів порівняльного кореляційного аналізу важливим є виділити саме ті діагностично значимі математичні коефіцієнти, які безпосередньо вказують на математичні зв'язки з факторами формування нервово-психічної нестійкості адаптації військовослужбовців.
Кореляційний аналіз між показниками методик психологічного дослідження (додаток 10) свідчить про певний математичний значущий зв'язок результатів тестових оцінок з індивідуально-психологічними соціально-психологічними характеристиками військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості. На цей зв'язок вказує переважання математичних показників циклотимного типу особистості /0,37/ в порівнянні з демонстративним типом /-0,44/ встановлений також математичний зв'язок, пов'язаний з сферою внутрішніх переживань військовослужбовців, виражений математичним показником 0,03. Математичний коефіцієнт -0,46 вказує на зв'язок нервово-психічної нестійкості військовослужбовців з високою емоційною нестійкістю. На формування ознак нервово-психічної нестійкості певний вплив здійснює низький рівень інтелектуального розвитку особистості, на який вказує коефіцієнт кореляції - 0,29. Крім даних математичних показників на формування нервово-психічної нестійкості значно впливають фактори, пов'язані з несміливістю в процесі діяльності /коефіцієнт -0,39/ , підозрілістю в стосунках з оточуючими /коефіцієнт 0,31 /,невпевненістю в собі, високою тривожністю /коефіцієнт 0,37/. Математичні коефіцієнти -0,36, 0,45, 0,52 вказують на відповідно низький самоконтроль , напруженість станів, завищену самооцінку у військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості.
Передумовами для формування нервово-психічної нестійкості е неприязні взаємовідносини в сім`ї, на що вказує математично-значущий коефіцієнт 0,34. Про математичний зв'язок нервово-психічної нестійкості, прогнозованої у військовослужбовців, з некомунікабельністю засвідчує коефіцієнт кореляції 0,64, На певні труднощі міжособистісних стосунків в процесі життєдіяльності осіб з низькою адаптованістю вказує математичний коефіцієнт 0,67. Діагностичне значущий математичний зв'язок встановлено між низьким станом здоров'я військовослужбовців і рівня їх нервово-психічної стійкості, про що свідчить діагностичний коефіцієнт 0,41. Кореляційний коефіцієнт 0,26 вказує на математичний зв'язок ознак нервово-психічної нестійкості з оцінкою поведінки військовослужбовців, визначеною в ході спостереження , а саме розв'язною поведінкою, ворожим ставленням до того, хто бесідує, пригніченим втомленим виглядом, метушливістю, тощо. Математично-значущий зв'язок встановлено між загальною оцінкою соціально-психологічних характеристик і їх впливом на формування ознак нервово-психічної нестійкості. Коефіцієнт кореляції 0,46 засвідчує, що несприятливі соціально-психологічні умови формування особистості безпосередньо впливають на нервово-психічну нестійкість.
Математично-значущі зв'язки показників методик і другої шкали нервово-психічної нестійкості вказують на те, що серед осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості переважають особистості неврівноваженого типу /коефіцієнт - 0,29/. Встановлений математичний. зв'язок, виражений, коефіцієнтом кореляції - 0,29 показує суттєвий вплив сфери внутрішніх переживань ,пов'язаних з відношенням до минулого, усвідомленням вини, на формування ознак нервово-психічної нестійкості. Про те , що ознаки нервово-психічної нестійкості безпосередньо пов'язані з страхами і переживаннями, засвідчує математичний зв'язок, виражений коефіцієнтом кореляції - 0,40. Математичний зв'язок встановлено також між ознаками нервово-психічної нестійкості і відношенням військовослужбовців до жіночої статі. Кореляційний коефіцієнт - 0,30 вказує на те, Ідо за формування нервово-психічної нестійкості суттєвий вплив мають ранній початок статевого життя, невпорядковані та численні статеві зв'язки, занадто велика фіксація уваги на питання про вірність подруги, тощо. Отримані результати кореляційного аналізу показників методик, знайшли своє відображення в результатах факторного аналізу (додаток 11), що засвідчує які саме індивідуально-психологічні властивості і соціально-психологічні умови розвитку особистості є визначальними у формуванні нервово-психічної нестійкості у військовослужбовців.
Результати порівняльного аналізу за показниками методики К.Леонгарда між групами з високою - та низькою нервово-психічною стійкістю виражені графічно (додаток 4) показують, що серед типів особистостей військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості переважають циклотимний, емотивний, неврівноважений, дистимний і екзальтований типи. Значно менше вираженим е демонстративний і гіпертимний типи.
Графічно зображені результати порівняльного аналізу між групами різних рівнів адаптованості за показниками методик "тривожність і депресія" та "незакінчені речення" (додаток 5) показують, що у військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості значно переважають стани тривожності і депресії, причому тривожність є більш вираженою.
Результати порівняльного аналізу вказують також на те, що для осіб з ознаками нервово-психологічної нестійкості характерними є тривожність ,напруженість,замкненість, низький рівень інтелекту, несміливість, підвладність почуттям.( додаток 6).
Графічні показники засвідчують, що формування нервово-психічної нестійкості значно пов'язане з вихованням у важких сім'ях, труднощами у навчанні і освоєнні професії, низькою суспільною активністю, егоїстичною і антисоціальною спрямованістю особистості, низького загального рівня розвитку і соціальної зрілості юнака.
У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ „Робота психолога з вирішення проблем соціальної адаптації” розроблена система психокорекцій них заходів з прискорення соціально-психологічної адаптації військовослужбовців, представлені техніки психотренінгової роботи з проблем адаптації до соціального середовища, розроблений тренінг формування в особового складу нервово-психічної стійкості, як метод попередження стресогенних ситуацій в службовій діяльності персоналу. Після проходження тренінгу у 75% респондентів підвищився рівень емоційної стійкості, готовності до дій в екстремальних ситуаціях, зміцнились практичні навички допомоги колегам та оточуючим які потрапили (перенесли) вплив стресогенних факторів.
Висновки:
1. Результати психологічного дослідження та висновки порівняльного кореляційного аналізу повністю підтверджують гіпотезу дипломної роботи в тому, що труднощі соціально-психологічної адаптації молоді до умов військової служби безпосередньо зумовлені як особливостями соціально-психологічного середовища, так і індивідуально-психологічними властивостями індивіда.
2. Виявлені в результаті досліджень прояви нервово-психічної нестійкості, зумовлені порушеннями на різних рівнях саморегуляції організму і особистості всі ці порушення безпосередньо впливають на процес адаптації молоді до умов військової служби .
3. Робота психолога з вирішення проблем соціально-психологічної адаптації є дуже важливим напрямком роботи з особовим складом, яка при правильній організації сприяє як успішній адаптації військовослужбовців, так і попередженню різного роду правопорушень.
4. Психологічний тренінг є одним з ефективних методів ефективного впливу на процеси адаптації військовослужбовців та забезпечує зміни емоційного сприйняття соціогенних факторів на особистісному рівні .
5. При проведенні експерименту до 87% військовослужбовців змогли вирішити свої проблеми, які виникали у них під час адаптації до службово-бойової діяльності.
6. Висновок про нервово-психічну нестійкість військовослужбовців молодого поповнення повинно обов'язково враховуватись при розподілі особового складу за спеціальностями , призначеннях на посади , відборі на навчання, в учбових підрозділах.
7. Таким чином, психологічний відбір військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості в процесі соціально-психологічної адаптації молоді до умов військової служби є важливим і соціально-виправданим завданням, пов'язаним з забезпеченням високої бойової готовності особового складу, збереженням життя і. здоров’я юнаків під час служби у війську.
Відповіді: це не було предметом нашого дослідження.