Тема7:
1.Мотивація-це управлінська діяльність,яка забезпечує процес спонукання себе та інших працівників на дії,спрямовані на досягнення особистих цілей або цілей організації.
В процесі історичного розвитку мотивація як економічна категорія пройшла 2 етапи:1)застосування політики «батога і пряника»2)використання методів психології (згідно з працями Мейо,Фрейда).
Мотивація базується на 2 категоріях:1)потребах-відчуття психологічної або фізіологічної нестачі чогось.2)винагороди-те,що людина вважає цінним для себе і задоволення потреби.
Потреби бувають:-первинні(фізіологічні);-вторинні(психологічні).
Винагороди бувають:-внутрішні,які дає сама робота,зміст трудового процесу,самоповага.-зовнішні,які дає організація:зар.плата,кар’єра,кабінет,службове авто.
Рис.1Схема моделі мотивації через потреби.
Мотиваційні теорії розвивалися протягом усієї історії економічних наук.Суттєвий внесок у розвиток мотиваційної теорії зробили укр.вчені.
М.Вольський вважав необхідним поліпшувати фізичні,моральні та інтелектуальні умови існування людини.він підкреслював,що політична економіка є наукою про діяльність людини, спрямованої на задоволення матеріальних і духовних потреб.
Цехановський виступав проти узагальнення Адама Сміта про людську поведінку.Він зробив висновок,що багато людей намагаються поліпшити своє становище не тільки завдяки власній праці,а й за рахунок інших.
Туган-Барановський одним з перших в світі розробив чітку класифікацію потреб.
2.Протягом розвитку менеджменту склалась обґрунтована система теорій мотивації,яка є основою розробки прикладних механізмів мотивування працівників.
1.1Теорія потреб Туган-Барановсьукого.
1.2Ієрархія потреб Маслоу
1.3Теорія потреб Мак Клепланда.
1.4Двофакторна теорія Герцберга.
2.1Теорія очікувань Врума.
2.2Теорія справедливості
2.3Комплексна процесійна теорія Портера і Лоулера.
Рис.2 Класифікація теорій мотивації
Туган-Барановський виділив 5 груп потреб:1.фізіологічні2.статеві.3.симптоматичні інстинкти.4.альтруїстичні.5.потреби практичного характеру.
Туган-Барановський особливого значення надавав раціональному початку приналежності до народностей,моральних і релігійних поглядів.
Маслоу виділив такі групи потреб:
5)самовираження-потреба в реалізації своїх можливостей.
4)поваги-потреба поваги з боку оточення,визнання,самоповага.
3)соціальні-потреба відчувати причетність до подій.
2)безпеки і захищеності-потреба в захисті від фізичної,психологічної
1)фізіологічні-вода,їжа,помешкання,секс-фізіологічні.
Перша півгрупа(1-2)потреб наз. Первинними-вимагають першочергового задоволення,а інші вторинні.
Форма піраміди підкреслює значення різних потреб.
Теорія Мак Клепланда:треба врахувати 3 потреби:1.влади.2.успіху.3.причетності.
Згідно з двофакторною теорією Герцберга:всі фактори,які визначають мотивацію поділяються на 2 групи:1)гігієнічні-повязані із середовищем,яке оточує працівника;2)мотиваційні-із змістом самої роботи.
Табл.1.Групи факторів за теорією Герцберга.
Фактори

гігієнічні
мотиваційні

1.політика фірм і адміністрацій
1.успіх

2.умови роботи
2.просування по службі

3.заробіток
3.визнання та схвалення результатів роботи

4.міжособові відносини з начальником,колегами.
4.висока міра відповідальності

5.рівень безпосереднього контролю за роботою.
5.можливість творчого та ділового зростання.


Табл.2.Взаємозвязок між факторами Герцберга і потребами Маслоу.
Потреби за Маслоу
Фактори за Герцбергом

Самовираження
Поваги
Соціальні

Мотиваційні

Безпеки і захищеності
Фізіологічні
Гігієнічні

Прикладне значення теорії Герцберга базується на:-праця,що приносить задоволення-сприяє психологічному здоровю людини;-трудовий успіх,визнання заслуг,службове та професійне зростання посилюють позитивні мотиви поведінки в процесі праці,оскільки ці фактори підвищують задоволеність роботою.
3.Теорія очікувань базується на очікуванні появи якоїсь події.Виділяють такі очікування:1)щодо «затрат-результатів»(робітник економить матеріали і очікує підвищення розряду).2)щодо «результатів-винагород» (працівник чекає винагороди-підвищення тарифної ставки).3)щодо цінності «заощадження-винагорода»
Теорія справедливості:працівники суб’єктивно порівнюють свої винагороди із затраченими зусиллями інших працівників,які виконують аналогічні роботи.Доки працівники не будуть вважати справедливими,їх віддача буде низькою.

Тема8.Контроль,як функція менеджменту
1.Поняття зміст та види контролю.
Контроль – це вид управлінської діяльності із забезпеченням процесу за допомогою якого керівництво організації визначає наскільки правильне його управлінське рішення, а також напрями здійснення корективів.
Основним завданням контролю є процес забезпечення досягнення цілей і місій організації.
Метою контролю згідно з позицією Альберта є сприяння тому, щоб фактичні результати найбільше відповідали очікуваним.
Об’єктивність і необхідність контролю як ф-й менеджменту визнач такі фактори:
1.невизначеність середовища(зміна законів, політики).
2.небезпека виникнення кризових ситуацій.
3.доцільність підтримки успіху організації.
4.тиск з боку конкурентів.
5.боротьба за ринки збуту, товари.
Контроль за часом його здійснення поділяється на:
1.попередній контроль – реалізуєься через правила, процедури та інші його основні важелі закладені в процесі реалізації таких ф-й менеджменту, як: планування, організація,взаємодії. Цей вид контролю використовується стосовно ресурсів: людських, матеріальних, фінансових.
2.Поточний контроль – здійснюється через систему зворотного зв’язку який має характер управлінської необхідності має мету, використ зовнішні ресурси, які перетворюються в ресурси для внутрішнього споживання, корегує відхилення, які виникли в процесі управління.
3.підсумковий контроль – при остаточному підсумковому контролі зворотний зв'язок використовується після виконання роботи, він необхідний для врахування організації можливих майбутніх ситуацій, а також для забезпечення мотивацій.
2.Процес контролю і забезпечення його ефективності
Американські спеціалісти дійшли висновку, що процес контролю реалізується за такими етапами:
1.розробка стандартів і критерій.
2.порівняння реальних результатів прийнятими стандартами і критеріями.
3.здійснення необхідних корегуючи дій.
Розробка стандартів потребує:
- Обмеження в часі;
- конкретизації критеріїв;
- забезпечення реальності показників;
- забезпечення можливості прогнозування показників прогнозування.
Порівняння досягнутих результатів з розробленими стандартами починаються з того:
- встановлення масштабу допустимих відхилень;
- передавання розповсюдження інформації про конкретні результати;
- оцінка інформації про отриманий результат;
-обгрунтування висновків на основі порівняння результатів і стандартів.
Коригуючі дії базуються на виборі таких рішень:
- не вжиття заходів;
- усунення відхилень;
- перегляд стандартів;
- поєднання кількох попередніх підходів.
Вимоги до контролю:
- контроль повинен відображати пріоритети організаційних відповідностей до спрямування діяльності.
- орієнтування на досягнення конкретних результатах.
- відповідає тому виду діяльності який є основним для організації.
-забезп своєчасність, мобільність та глучність.
- відзначатися простотою.
- бути економічним, тобто базуватися на порівнянні витрат на контроль в його досягненні.
- враховувати міжнародні рішення питань.
Здійснення контролю впливає на інтереси певних працівників, в наслідок такого впливу можливі такі види поведінки людей:
1.поведінка при якій люди будуть найкраще працювати над тим, що потрапляють під контроль.
2.поведінка ,яка може сприяти передачі працівниками не правдивої або не точної інформації.
3.поведінка прихована необхідна для контролю інформації.
Для підвищення ефективності контролю необхідно:
1.розробляти стандарти, які об’єктивно відображають результати діяльності людей.
2.забезпечене двостороннє спілкування між працівниками органів контролю та людьми діяльність яких контролюється.
3.уникати надто пильного контролю.
4.застосовувати методи розробки стандартів,які забезпечують жорсткій, але справедливий контроль.
5.використовувати методи матеріального стимулювання.
6.впроваджувати інформаційно управлінську систему контролю.
7.придляти особливу увагу контролю виробничих процесів.
3.Інформаційно-управлінська система контролю і система контролю виробничих процесів.
Необхідність інформаційно - управлінської системи контролю, тобто формальної системи для підготовки керівної інформації, потрібної для прийняття управлінських рішень, така система повинна видавати інформацію про минуле теперішнє і майбутнє вона базується на використанні комплексів техніки та орієнтована на користувача.
Проектування інформаційно управлінської системи здійснюють аналіз системи прийняття управлінських рішень, тобто коорденуваня та інтегрування конкретних рішень структури управління організацій, проектування процесу обробки інформації, оцінка і аналіз управління системи з метою виправлення помилок, встановлення зворотного зв’язку в таких інформаційних системах.
Підсистемою контролю виробництво процесів в умовах розвитку слід розуміти механізм контролю за такими видами виробництва як науковий пошук.

9.Методи менеджменту
1.сутність методів менеджменту та їх класифікація.
Методи менеджменту – це сукупність способів і прийомів керівника на колектив з метою досягнення емісії організації та її цілей.
Їх класифікують на три групи:
1.економічні –довго, середньо техніко-економічні плани.
2.економічні стимули –податки, фінанси, кредит, ціни.
3.адміністративні – організаційно – розпорядчі, розпорядчі дії, дисциплінарні.
4.соціально-психологічні – соціальні плани моральні стимули, методи формування колективів та соціально психологічного клімату в колективі.
Всі методи менеджменту взаємопов’язані між собою і їх поділ на групи є достатньо умовним: техніко економічний план (економічний метод починає впливати на працівників підприємства після того, як він оформлений наказом директора, адміністративний метод),при чому можливі зміни в складі колективу працівників(соціально психологічний метод), які викликані необхідністю виконання цього плану.
Тому застосування конкретного методу повинно мати комплексний характер.
2.Економічні методи менеджменту.
Техніко – економічні плани впливають на працівників шляхом їхньої побудови за тривалістю дії рівнем впливу та змістом.
Плани різної тривалості впливають на ритмічність виробничо - господарської діяльності, якість продукції, положень організації на ринку. Їхній вплив на працівників створює атмосферу зайнятості, неперервність процесів.
Економічні стимули базуються на використанні мат. стимулів ,ставок, посадових окладів, надбавок, премій, дивідендів, цінних паперів та ін..
Фінанси, як спосіб досягнення максимального прибутку впливає на працівників шляхом створення і використання централізованих, децентралізованих інвестицій.
Аналогічний вплив має кредит, як спосіб тимчасової передачі грошових коштів товарів на умовах повернення та платності, при цьому можливе застосування банківського та комерційного видів кредиту.
Вплив через податки сприяє регулюванню взаємин держави з організацією та громадянами,а також іноземними особами , одночасно податки є основним джерелом формування та поновлення доходної частини доходу держави.
Використання бюджету,як грошового виразу, збалансованості доходів і витрат дає змогу впливати на процеси зменшення витрат на виробничо господарську діяльність пошук шляхів збільшення доходів, та ін..
Вплив через ціни стимулює випуск продукції за кількістю і якістю, сприяє фінансовій стабілізації структурним змінам в організації активізує інвестиційну діяльність.
Так у перехідний період на ринку виникає необхідність стабілізації цін шляхом регулювання рентабельності (встановлення норми рентабельності),що є заходом боротьби з інфляцією.
3.Характеристика адміністративних методів менеджменту.
1.Організаційні дії,як адм. Методи менеджменту є способом впливу через документи тривалої дії, вони здійснюються шляхом тривалої організаційного регламентування через закони, статути, положення та ін..
Організаційного програмування витрат сировини, розмірів амортизації та ін.
Організаційного інструктування через інструкції, правила, вимоги та ін..
Організаційного програмування за допомогою актів, протоколів, листів та ін..
2.Розпорядчі дії: є способом короткотермінового впливу через усунення недоліків,відхилень. Ці дії реалізують: накази(видає директор); розпорядження;вказівки(застосовують всі керівники, основним призначенням є виконання наказів і розпоряджень).
3.Дисциплінарні дії використовуються з конкретними діями: догани, пониження на посаді, переміщення по посаді,звільнення.
4.Соціально-технологічні методи менеджменту.
Вплив соціальних планів здійснюється шляхом створення умов праці забезпечення відпочинку, організації побуту, медичного обслуговування, забезпечення житло та ін..
Метод моральні стимули впливають через нагороди, орденами,грамотами, подяками, присвоєння звань та інше.
Методи формувань колективів і морально – психологічного клімату, забезпечує вплив його членів на основі добору за характером, стажем ,освітою та ін..
Це також призначення керівників, розташування кадрів, підвищення по посаді.
5.Взаємозвязок функцій та методів менеджменту.
Дві найважливіші категорії менеджменту біолектично пов’язані між собою . Основним завданням функцій менеджменту , як напрямів управлінської діяльності є формування методів менеджменту, тобто способів і прийому працівників.
Застосування конкретної функції менеджменту повинно закінчуватися розробкою певного впливу та результатом планування,яке здійснює планове переміщення є техніко – економічний план, який використовує керуюча система для впливу на керовану (колектив працівників);результатом мотивації(діяльність відділу праці на ЗП) може бути розробка положення про преміювання працівників організації, в наслідок контролю, який здійснював відділ технічного контролю організації готується наказ про усунення недоліків технологій виробництва та інше.

10.Комунікації у менеджменті.
1.Сутність і види комунікацій.
Комунікація – це обмін інформацією її змістом між двома або декількома людьми;комунікації є методами зв’язку працівників, підрозділів та ін..
Вескон, Альберт підкреслювали , щокомунікації можуть виникати:
1.між організацією і зовнішнім середовищем обмін інформації із споживачами не через державу; з політичною системою шляхом створення лобі в парламенті. Під дією зовнішнього оточення відбуваються наради.,обговорення,готуються службові записки,звіти та ін..
2.між рівнями підрозділами і працівниками організації, тобто комунікації всередині. Комунікації можуть здійснювати від вищих до нищих рівнів управління(начальник дає підлеглим додаткове завдання та ін..)
- від нищих рівнів до вищих,найчастіше так надходить інформація про недоліки, страйкову ситуацію, про стан виконання управлінських рішень, реаліз. комунікація знизу до верху.
- між різними підрозділами, цехами, відділами.
- через неформальні комунікації (здебільшого шляхом розповсюдження чуток).
2.Інформація її види та роль у менеджменті.
Інформація- це сукупність повідомлень, які відображають конкретний стан явища події, виробничо господарську діяльність.
Класифікація інформації:
1.за прямотою охоплення явища: повна, часткова, наближена.
2. за періодом дії: разова, періодична, довгострокова.
3.за змістом: планово-облікова, фінансова, бухгалтерська,конструктивно, технологічна.
4.за рівнем достовірності: достовірна , не достовірна.
Носіями інформації є: текстові документи, диски, кіноплівки, фотокартки, плакати та ін..
3.Документація та діловодство, документооборот.
Документація- це письмове подання інформації про факти, події, явища і розумової діяльності людини носієм якої вона є.
Класифікація документів:
1.за змістом: адміністративні, комерційна,фінансова,зовнішньо-економічна, бухгалтерська,кадрова,технічна та ін.
2.за складністю: проста,складна.
3.за призначенням: індивідуальна, типова.
4.за місцем у менеджменті: службово інформаційна, розпорядча,спеціальна.
Діловодство – процес пов'язаний із складанням документів їх обробкою проходженням.
Функції:
1.попередній обмін його документів.
2.ділово інформаційне обслуговування.
3.контроль виконанні націоналізації документообороту.
4.транспортування документів.
Системи діловодства:
1.централізавана- коли вся документація спрямована в єдиний центр.
2. децентралізована – система при якій документи за призначенням.
3.змінна система (комбінована).
В організаціях є спец служби, які признач для роботи з документацією (канцелярія, архів та ін..).

Тема4:Функції менеджменту.
1.Поняття ф-й менеджменту,їх роль.
2.Класифікація функцій менеджменту
Тема 5:Планування як функція менеджменту.
1.Сутність планування,його види та їх взаємозв’язок.
2.Стратегічне планування.Місія і цілі як складові процесу стратегічного планування.
3. Оцінка та аналіз зовнішнього середовища.Аналіз стратегічних альтернатив.
4.Планування реалізації стратегії.Бізнес-планування.
Тема6:Організація взаємодії як функція менеджменту.
1.Поняттяорганізації взаємодії,делегування повноважень.
2.Побудова організаційних питань.
3.Характеристика структур управління різних рівнів.
4.Децентралізація.
Тема7:Мотивація як функція менеджменту.
1.Поняття мотивації.Потреби та винагороди.
2.Класифікація теорій мотивацій.Змістовні теорії мотивації.
3.Характеристика процесійних мотиваційних теорій.
Тема8.Контроль,як функція менеджменту
1.Поняття зміст та види контролю.
2.Процес контролю і забезпечення його ефективності
3.Інформаційно-управлінська система контролю і система контролю виробничих процесів.
Тема9.Методи менеджменту
1.сутність методів менеджменту та їх класифікація.
2.Економічні методи менеджменту.
Техніко – економічні плани
3.Характеристика адміністративних методів менеджменту.
4.Соціально-технологічні методи менеджменту.
5.Взаємозвязок функцій та методів менеджменту.
Тема 10.Комунікації у менеджменті.
1.Сутність і види комунікацій.
2.Інформація її види та роль у менеджменті.
3.Документація та діловодство, документооборот.