Вступ
Метою написання звіту з проходження практики є систематизація, закріплення та поглиблення знань набутих як і підчас навчання, так і підчас проходження практики; набуття практичних навичок організаційно-управлінської діяльності, здійсненні економічної роботи підприємств в умовах ринкових відносин. Даний звіт містить аналіз результатів господарської діяльності відкритого акціонерного товариства “Костопільський завод продовольчих товарів”. Під час проходження практики виконувалися завдання, пов’язані з діяльністю підприємства, вивчалася діяльність економічних служб підприємства, набувався досвід на робочих місцях методики організаційно-управлінської, планово-маркетингової роботи, практичні основи розробки бізнес-плану підприємства та підвищення рівня знань з питань економіки підприємства в ринкових умовах.
Проходження практики є дуже важливим тому, що дає змогу формування у студентів професійних умінь і навичок прийняття самостійних рішень під час роботи в реальних умовах функціонування підприємства. Також під час практики набуваються практичні навички, необхідні для успішного виконання у майбутньому функціональних обов’язків економіста підприємства для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах здійснювати організаційно-управлінську роботу та науково-дослідну роботу із спецсемінарів.
1. Загальна характеристика об’єкта практики
Відкрите акціонерне товариство “Костопільський завод продовольчих товарів”, (далі – Товариство), засновано на добровільних засадах громадян шляхом об’єднання їх грошових коштів та часток в майні приватизованого підприємства – Костопільського заводу продовольчих товарів.
Назва товариства:
повна – відкрите акціонерне товариство “Костопільський завод продовольчих товарів”;
скорочена – ВАТ “Костопільський ЗПТ”
Товариство знаходиться за адресою: Україна, Рівненська область, м. Костопіль, провулок Річний, 12.
Метою діяльності Товариства є отримання прибутку від виробничо-комерційної діяльності на принципах самоокупності, самофінансування та повного госпрозрахунку.
Предметом діяльності Підприємства є виробництво і реалізація консервів, кондитерських та хлібобулочних виробів, настоянок, виноматеріалів, переробка молока та виробництво молочних консервів.
Проведення своєї підприємницької діяльності Товариство здійснює згідно чинного законодавства України. Товариство може займатися також і іншою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України.
Статутний фонд Товариства становить 990 496 (дев’ятсот дев’яносто тисяч чотириста дев’яносто шість) гривень. Статутний фонд поділено на 19 048 простих іменних акцій номінальною вартістю 52 гривні кожна. Товариство може змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду. Розмір статутного фонду після повної оплати всіх раніше випущених акцій може бути збільшено шляхом:
випуску нових акцій;
обміну облігацій на акції;
збільшення номінальної вартості випущених акцій.
Рішення про збільшення статутного фонду приймається вищим органом Товариства. Розмір статутного фонду може бути зменшений шляхом:
зменшення номінальної вартості випущених акцій;
зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.
Рішення про зменшення статутного фонду приймається Вищим органом Товариства. Зменшення статутного фонду при наявності заперечень кредиторів Товариства не допускається. Рішення про зміну розміру статутного фонду набирає чинності з моменту внесення цих змін до державного реєстру.
Прибуток Товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства сплачуються проценти по кредитах банків та та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається в повному розпорядженні Товариства.
Порядок розподілу чистого прибутку та покриття збитків визначається вищим органом Товариства відповідно до Статуту та чинного законодавства України.
Товариство створює:
резервний (страховий) фонд;
інші фонди.
Резервний фонд Товариства створюється в розмірі не менше 25% статутного фонду Товариства. Резервний фонд Товариства використовується для покриття витрат, пов’язаних з відшкодуванням збитків та позапланових витрат. Рішення про використання коштів фонду приймається вищим органом Товариства. Резервний фонд створюється шляхом щорічних відрахувань в розмірі не менше 5% чистого прибутку Товариства до отримання необхідної суми. Кошти фонду зараховуються на спеціальний рахунок в установі банку й на інші цілі не використовуються.
Виплата дивідендів проводиться один раз на рік за підсумками календарного року. Розмір планової і нарахованої за рік суми цього фонду затверджується Вищим органом Товариства за поданням Дирекції Товариства. Кошти з фонду сплачуються акціонерам пропорційно до загальної вартості належних їм акцій. Сплата дивідендів здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок акціонера або іншим чином за рішенням Дирекції Товариства. Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з акціонерів мають особи, які є акціонерами Товариства на початок строку виплати дивідендів.2. Виробнича потужність підприємства, її характеристика
Виробнича потужність підприємства (або окремого цеху, дільниці) — це максимально можлива кількість продукції відповідної якості і номенклатури, яка може бути вироблена в одиницю часу при повному використанні виробничого устаткування і виробничих площ в оптимальних умовах їх експлуатації.
Виробнича потужність підприємства знаходиться під впливом багатьох факторів, які породжують її динамічні зміни. Основними елементами, що впливають на величину виробничої потужності підприємства, є:
структура обладнання і його кількість;
техніко-економічні показники використання машин і обладнання;
режим роботи підприємства;
кваліфікаційний рівень робітників.
Необхідність і важливість розрахунків показників використання виробничих потужностей визначається їх спрямованістю на виявлення резервів підвищення ефективності роботи підприємства за рахунок оптимізації структури основних виробничих фондів, інтенсифікації їх використання за часом і продуктивністю.
Вирішення завдання підвищення ефективності використання основних фондів і потужностей підприємства означає збільшення кількості продукції, яка виробляється, підвищення її якості, зниження собівартості одиниці продукції і виробництва в цілому, зростання рентабельності і нарощування фінансово-економічного потенціалу. Удосконалення структури основних фондів, балансу виробничих потужностей призводять до зменшення витрат підприємства на їх екстенсивне нарощування при зміні обсягів і номенклатури продукції, яка виготовляється. Це значною мірою сприяє підвищенню оборотності виробничих фондів, що забезпечує скорочення розриву між фізичним та матеріальним зношенням основних фондів, прискоренню темпів їх оновлення.
5. Використання робочої сили на підприємстві та баланс робочого часу
Оскільки ВАТ “Костопільський ЗПТ” працює цілодобово, тому на підприємстві, основні робітники працюють у 3 зміни, по 8 годин. Решта працівників, крім охорони, яка працює теж позмінно, працюють за таким режимом:
початок роботи – 8.00
закінчення роботи – 17.00
перерва для відпочинку і харчування – 1 година
неділя – вихідний
Відповідно до статті 73 КЗпП робота у 2007 році не проводиться на підприємствах, в установах, організаціях у такі святкові і неробочі дні:
1 січня – Новий рік
7 січня – Різдво Христове
8 березня – Міжнародний жіночий день
Пасха (Великдень)
1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих
9 травня – День Перемоги
Трійця
28 червня – День Конституції України
24 серпня – День незалежності України
Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня із вихідними днями у суботу та неділю у 2007 році вихідний день у неділю 7 січня має бути перенесений на понеділок 8 січня, вихідний день у неділю 8 квітня – на понеділок 9 квітня.
6. Організація транспортного господарства
Транспортне господарство представлене на підприємстві як гараж. В його функції входить транспортування грузів, міжцехові перевезення, перевезення працівників, службові поїздки.
Гараж також виконує функції експлуатації і ремонту машин. У випадку необхідності спеціалізованого ремонту, ремонт здійснюється у спеціалізованих центрах обслуговування.
На підприємстві за організацію транспортного господарства відповідає Відділ головного механіка, а саме завідуючий гаражем.
Підприємство має всі необхідні ліцензії на перевезення пасажирів і грузів.
У 2004 році на підприємстві нараховувалось декілька одиниць вітчизняного автотранспорту, а на даний час автопарк підприємства налічує більше 30 одиниць.
7. Організація складського господарства
Організовує складське господарство Відділ матеріально-технічного забезпечення.
На початок 2000 року на підприємстві був один склад сировини і один склад готової продукції.
Станом на 2007 рік вже є 2 склади сировини 2 склади готової продукції. Крім того повністю готовий до експлуатації побудований центральний склад сировини та готової продукції.
8. Організація технічного нормування ресурсів: трудових, матеріальних, технічних, грошових
Технічне нормування на підприємстві — основа правильної організації праці і заробітної плати; воно повинно будуватися на базі впровадження прогресивних, технічно обґрунтованих норм. Основна вимога до норм полягає в тому, що всі вони мають відповідати найбільш ефективним для умов даної діяльності варіантам технологічного процесу організації праці.
Нормування праці на підприємстві — це система засобів і методів встановлення міри праці, необхідної для об'єктивної оцінки її ефективності і відповідного рівня її оплати. До засобів нормування праці відносять централізовано розроблені нормативні матеріали, засоби вимірювання і аналізу трудових процесів, комп'ютерну техніку.
Метою нормування праці на підприємстві є:
визначення планової трудомісткості виготовлення окремих деталей, вузлів;
розрахунок необхідної чисельності працівників у розрізі професій і кваліфікацій;
оцінку результатів праці, встановлення фондів оплати праці;
оцінку ефективності від впровадження нової техніки;
розрахунок виробничих програм цехів, дільниць,груп, окремих робочих місць;
визначення кількості необхідного обладнання тощо.
9. Організація заробітної плати. Формування фонду оплати праці працівників
Заробітна плата — це одна з найважливіших і найскладніших економічних категорій, оскільки вона, є одночасно і основним джерелом доходу найманих працівників, і суттєвою часткою витрат виробництва для роботодавців і ефективним засобом мотивації працівників.
Заробітна плата виступає найважливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих в результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробництва продукції, поліпшення її якості та асортименту.
На підприємстві діє погодинна оплата праці за тарифною системою.
11. План організаційно-технічних заходів на підприємстві.
На ВАТ “Костопільський ЗПТ” використовують такі плани:
План по охороні праці і техніці безпеки:
- навчання робітників і інженерно-технічних робітників; вказуються строки навчання і сума затрат;
- вказується закупка технічних засобів: каски, монтажні пояси, плакати.
План технічного огляду і обслуговування машин і механізмів:
- вказується дата коли повинні проводитися технічні огляди і ремонти машин, механізмів, інструменту;
- купівля необхідної техніки.
План підготовки до зимового періоду:
- комплекс заходів по підготовці до зими: встановлення вікон, утеплення дверей, підготовка системи отоплення.
План огляду будівель і споруд:
комплекс заходів спрямованих на приведення будівель до відповідного стану: фарбування, огляд систем.
11. Організація управління якістю продукції
Кожного місяця на ВАТ “Костопільський ЗПТ” у кожному цеху відбувається змагання між бригадами. Перемагає та бригада у якої найбільше одиниць виробленої продукції на людину і немає браку. В кінці кожного місяця найкраща бригада цеху нагороджується матеріальною премією.
12. Робочі кадри не пов’язані з управлінням
Якісний підбір персоналу є однією з найбільш важливих складових успіху діяльності підприємства. Вдало підібрана команда допомагає реалізувати заплановані проекти.
ВАТ “Костопільський ЗПТ” звертається у разі потреби в кадрах до служби зайнятості. На даний момент такої потреби у підприємства немає.
Працівники, що приймались на роботу, нещодавно, працюють за цивільно-правовим договором (трудовим договором).
13. Принципи відбирання та наймання працівників
Після того, як попередні переговори з кандидатом на право працювати на вашому підприємстві закінчились з позитивним результатом – залишається одна формальність: оформити всі необхідні документи.
Відносини між найманими працівником і працедавцем оформляються трудовим договором. Згідно із статтею ст.21 КЗпП, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, і підлягати внутрішньому трудовому розпорядку. А працедавець, у свою чергу, зобов’язується виплачувати такому працівникові зарплату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором або угодою сторін.
Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника умови розірвання договору можуть встановлювати угодою сторін. Прийняття (наймання) на роботу працівників шляхом укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом може здійснюватися у випадках прямо передбачених законами. Контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення умов для проявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника.
Роботодавець зобов’язаний забезпечувати конфіденційність умов контракту.
Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю контракт укладається в письмовій формі і підписується роботодавцем та працівником, якого приймають на роботу за контрактом.
Контракт оформляється у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожній із сторін контракту.
Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за згодою сторін, складеною у письмовій формі.
Контракт є підставою для видання наказу про прийняття працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за згодою сторін
У контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов’язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати та організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов’язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства.
Умови оплати праці працівників, з якими укладається контракт, визначаються угодою сторін.
У контракті можуть також визначатись умови підвищення або зниження обумовленого сторонами розміру оплати праці, встановлення доплат і надбавок, премій.
У контракті визначаються режими робочого часу і часу відпочинку працівника.
Контракт повинен передбачати зобов’язання роботодавця щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові у разі дострокового розірвання контракту.
Відповідно до статті 24 КЗпП, при прийняті на роботу громадянин мусить пред’явити :
паспорт або інший документ, що посвідчує особу
трудову книжку
документ про освіту
документ про стан здоров’я
приписне посвідчення, військовий квиток або довідку, видану замість військового квитка
довідка про присвоєння ідентифікаційного номера
Працедавці забороняється вимагати від працівника, який влаштовується на роботу документи, надання яких не передбачено законодавством.
14. Система планування професійної підготовки, підвищення кваліфікації кадрів
Найпоширенішою формою підготовки кадрів сьогодні є навчання працівників підприємства у вищих навчальних закладах без відриву від виробництва ( використання заочної або вечірньої форми навчання)
Між підприємством, навчальним закладом і студентом, який є працівником підприємства укладається тристоронній Договір про цільову підготовку кадрів. На доповнення до договору підприємство підтверджує готовність здійснити оплату навчання гарантійним листом, що складається у довільній формі. Гарантійний лист подається до навчального закладу під час підписання договору, який встановлюється основні права та обов’язки сторін. Виконання окремих умов договору оформлюється окремими документами.
Працівникам, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою або заочною формою навчання, оплачується додаткова відпустка у зв’язку із навчанням (навчальна відпустка). Згідно із ст.15 Закону про відпустки для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах III і IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання, тривалість навчальної відпустки становить 20 календарних днів протягом навчального рокую У разі навчання у вищих навчальних закладах із заочною формою навчання незалежно від рівня акредитації працівнику надається відпустка тривалістю 30 календарних днів.
Оплата навчальної відпустки може здійснюватись на підставі заяви про відпустку, яка має силу наказу.
Навчання осіб, які не є працівниками підприємства, також може бути пов’язане з підготовкою кадрів Таке навчання може здійснюватись з відривом від виробництва, тобто з використанням денної форми навчання. Склад оформлюваних при цьому документів залишається майже таким самим, як і при навчанні працівників підприємства. Проте у змісті цих документах мають бути відображені особливості, пов’язані з навчанням з відривом від виробництва.
Наприклад, у договорі обов’язки університету можуть бути доповнені пунктом про створення студенту умов для навчання, рівних до умов, що надаються особам, які навчаються за рахунок державних коштів. У свою чергу, підприємство може взяти на себе обов’язок із забезпечення студента стипендією, яка виплачується університетом за рахунок коштів отриманих від підприємства.
Кошти на виплату стипендії можуть перераховуватись університету на підставі наказу по підприємству в порядку, аналогічному оплаті вартості навчання. Зазначений у такому розмір стипендії може бути визначений відповідно до Порядку призначення і виплати стипендії, затвердженого поставою КМУ від 12.07.2004 № 882 – мінімальний розмір становить 30% від прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць.
Доволі часто навчання з метою підготовки кадрів проходять діти працівників підприємства. При цьому оплата вартості навчання може здійснюватись у межах соціальних програм, що надає підприємство своїм працівникам.
15. Охорона праці на підприємстві
Відповідно до статті 15 Закону про охорону праці на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці згідно з Типовим положенням №255.
Як бачимо, питаннями охорони праці на підприємстві можуть займатися особи, які мають відповідну підготовку. Відповідно до Типового положення 315 спеціалісти служби охорони праці підприємств, установ та організацій мають проходити навчання у відповідних навчальних закладах. Крім того, один раз на три роки такі особи повинні походити перевірку знань.
Служба охорони праці підпорядковуються безпосередньо роботодавцю. Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадовою і заробітною платою прирівнюються до керівників та спеціалістів основних виробничо-технічних служб. Ліквідувати службу охорони праці разом із ліквідацією підприємства.
Основні напрямки роботи служби охорони праці такі:
Навчання, інструктаж і перевірка знань працівників з питань охорони праці;
Організація та проведення паспортизації цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх до вимог охорони праці;
Забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативами актами з охорони праці;
Розроблення інструкцій з охорони праці, що діятимуть на підприємстві;
Контроль за забезпеченням працівників спецодягом, миючими та знешкоджуючими засобами, харчуванням, молоком, газованою водою;
Облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, а також шкоди від них, розслідування нещасних випадків, аварій, професійних захворювань;
Контроль за проходженням попереднього і періодичних медоглядів працівників, зайнятих на важких роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також за проходженням обов’язкового щорічного медогляду особами віком до 21 року;
Контроль за використанням праці неповнолітніх, жінок та інвалідів;
Організація роботи методкабінету охорони праці, пропаганда безпечних і нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, бесід, лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, вирішення інформаційних стендів тощо.
Права спеціалістів служби служби охорони праці, визначених у ст. 15 Закону про охорону праці та типовому положені №255. У разі виявлення порушень охорони праці спеціалісти цієї служби мають право:
видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію та пояснення з питань охорони праці. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець;
вимагати усунення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичних оглядів, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
зупиняти роботу виробництва, дільниць,машин, механізмів, обладнання та інших засобів виробництва у разі порушень, що створюють загрозу для життя або здоров’ю працюючих;
направляти роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.
16. Інформаційні ресурси і науковий потенціал
За 5 останніх років на підприємстві було встановлено програмний комплекс „1С-Підприємство”, який значно скоротив час обробки інформації, забезпечив оперативність надходження інформації та можливість формування будь-яких аналітичних даних на будь який момент часу.
Разом з тим підприємство почало користуватись мобільним зв’язком, що пришвидшило рух інформації, забезпечило вчасне доведення управлінських рішень до виконання та дало змогу керувати підлеглими в критичних ситуаціях.
Також слід відмітити підключення підприємства до мережі Internet. Користування мобільною поштою ще більше пришвидшило рух інформації.
Завдяки вищезгаданим інформаційним ресурсам підприємство оперативно реагує на будь-які економічні, фінансові, технологічні, технічні зміни як у внутрішньому, так і в зовнішньому середовищі. Це дозволяє вчасно формувати управлінські рішення для вирішення того чи іншого питання.
Технологам підприємства власними силами за останні 5 років було розроблено та впроваджено у виробництво біля 30 видів нової продукції, яка на даний момент часу користується попитом у споживачів. Інженерною службою було розроблено ряд автоматичних машин та апаратів для виробництва готової продукції, варки та формовки напівфабрикатів, пакування готової продукції. Разом з тим було повністю проведено вдосконалення та переміщення всього обладнання, сформовано виробничі лінії.
Економічними службами підприємства за останні роки було проведено ряд заходів по визначенню шляхів зниження собівартості продукції та збільшення рівня рентабельності. Розроблено ряд комплексів для адекватної оцінки рівня рентабельності продукції враховуючи широкий різногалузевий асортимент.
Додатки
Основні техніко-економічні показники діяльності на ВАТ “Костопільський ЗПТ”
№ п\п
Назва
Одиниці виміру
Роки
Відхилення 2006 року від




2004
2005
2006
2004
2005







абсолют
%
абсолют
%

1
Виручка від реалізації продукції
тис грн
51370,2
78237,0
85909,8
34539,6
67,2
7672,8
9,8

2
Обсяг реалізації продукції (без ПДВ)
тис грн
42808,5
56519,8
71490,6
27682,1
67,7
6293,1
9,7

3
Середньорічна вартість основних засобів
тис грн
2139,1
6761
10155,1
8022
376,1
3394,1
50,2

4
Чисельність працівників
чол
610
781
846
236
38,7
65
8,3


в тому числі робітники
чол
570
793
801
231
40,5
62
8,4

5
Середньорічна ПП одного працівника
тис грн/чол
70,18
83,48
84,5
14,44
20,6
1,14
1,4

6
Середньорічна ЗП одного працівника
грн
8506,6
11307,0
12373,4
3866,8
45,5
1066,4
9,4

7
Собівартість реалізованої продукції
тис грн
34436,1
54415,6
60571,9
26135,8
75,9
6156,3
11,3

8
Чистий прибуток
тис грн
4477,5
5005,7
4360,2
-117,3
-2,6
-645,5
-12,9

9
Рівень рентабельності
%
13
9,2
7,2
-5,8
-44,6
-2
-21,7