СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.
Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи…
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.
Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти України від 2.06.1993 р. № 161, розділ 3 «Форми організації навчання».
1. Загальна характеристика системи поточного та підсумкового контролю знань студентів з дисципліни
Система контролю знань студентів з дисципліни «Операційний менеджмент» спирається на ключові принципи Порядку оцінювання знань студентів з урахуванням поточної успішності із змінами та доповненнями, затвердженими наказом ректора КНЕУ № 589 від 02.10.2002 р., та на положення інших нормативних документів щодо організації контролю. Система базується на застосуванні диференційованого підходу до організації контролю якості знань студентів, що зумовлено:
специфічними особливостями організації навчального процесу на очній та заочній формах навчання;
кількістю годин, визначених навчальними планами по різних спеціальностях на проведення семінарських і практичних занять та на вивчення дисципліни в цілому;
формою підсумкового контролю знань студентів з дисципліни, затвердженою як нормативна (іспит або залік).
Основними завданнями контролю є:
оцінювання рівня засвоєння студентами програмного матеріалу дисципліни;
мотивація студентів до систематичної активної роботи протягом семестру;
інформування студентів про якість їхньої роботи з вивчення дисципліни.
Система контролю знань студентів з дисципліни «Операційний менеджмент» включає в себе поточний та підсумковий контроль. Ці форми контролю тісно взаємопов’язані й організуються таким чином, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об’єктивне оцінювання їхніх знань.
Кінцеве оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється за 100-бальною шкалою на основі сумування результатів поточного (здійснюваного протягом семестру) контролю знань і підсумкового (результатів складання іспиту) контролю знань, при цьому максимальний рівень сумарної оцінки за виконання завдань поточного контролю не може перевищувати 40 балів, а завдань, що виносяться на іспит, — 60 балів.
Такий порядок контролю та оцінювання знань застосовується щодо студентів тих спеціальностей, для яких нормативною формою підсумкового контролю знань з дисципліни затверджено іспит. Для тих спеціальностей, для яких нормативною формою підсумкового контролю знань з дисципліни затверджено залік, оцінювання знань студентів здійснюється виключно за результатами поточного контролю.
2. Поточний контроль та оцінювання рівня знань студентів денної та вечірньої форм навчання
Об’єкти поточного контролю
Для студентів денної та вечірньої форм навчання, нормативною формою підсумкового контролю знань з дисципліни для яких затверджено іспит, об’єктами поточного контролю є:
систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни;
якість виконання завдань для самостійного опрацювання;
якість виконання модульних завдань.
Результати поточного контролю знань студентів у цілому (з урахуванням систематичності та активності роботи і рівня якості виконання завдань для самостійного опрацювання та модульних завдань) оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів.
Успішне виконання студентом завдань поточного контролю є обов’язковою умовою його участі у складанні іспиту. Результати поточного контролю знань студентів, які отримали 20 балів і більше, вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-бальну шкалу. Якщо за результатами поточного контролю знань студент отримав менше 20 балів, він не допускається до іспиту.
Контроль систематичності та активності роботи студентів
Систематичність та активність роботи студентів протягом семестру оцінюється за традиційною 4-бальною шкалою з використанням оцінок: «5» — «відмінно», «4» — «добре», «3» — «задовільно», «2» — «незадовільно».
Об’єктами контролю є:
ступінь засвоєння матеріалу нормативного рівня, визначений шляхом проведення усних опитувань за програмними питаннями дисципліни;
активність, рівень знань, оригінальність та аргументованість висловлених поглядів, яскравість і змістовність доповідей, виступів і коментарів студентів, продемонстровані під час обговорення виробничих ситуацій та дискусійних питань дисципліни;
ступінь активності студентів та якість набутих ними в процесі розв’язання типових задач практичних навиків вибору та обґрунтування управлінських рішень.
регулярність відвідування семінарських і практичних занять.
Основними формами здійснення контролю є:
усні опитування на лекціях та практичних заняттях за контрольними програмними питаннями поточної та попередніх тем;
експрес-тестування за ключовими аспектами тем курсу, яке може здійснюватися на початку, в процесі або наприкінці практичного заняття;
оцінювання рівня виконання письмових домашніх завдань;
перевірка практичних навиків розв’язання типових задач і виробничих ситуацій, набутих студентами в процесі вивчення дисципліни;
оцінювання ступеня активності студентів та якості їхніх виступів і коментарів під час проведення дискусій на семінарських заняттях.
Контроль рівня виконання завдань для самостійного опрацювання
Рівень виконання студентами завдань для самостійного опрацювання протягом семестру оцінюється за традиційною 4-бальною шкалою з використанням оцінок: «5» — «відмінно», «4» — «добре», «3» — «задовільно», «2» — «незадовільно».
Об’єктами контролю є:
характер результатів, отриманих в процесі виконання завдань для самостійного опрацювання (самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань) і оприлюднених на семінарських заняттях;
рівень підготовки та презентації рефератів, доповідей, повідомлень, есе;
якість підготовки конспектів навчальних чи наукових текстів;
якість виконання завдань науково-дослідного і прикладного характеру.
Основними формами здійснення контролю є:
оцінювання рівня виконання письмових домашніх завдань для самостійного опрацювання тем в цілому чи окремих питань, конспектування навчальних і наукових текстів;
оцінювання змісту, глибини, якості доповідей, повідомлень, рефератів, есе; перевірка глибини опрацювання індивідуальних завдань науково-дослідного та прикладного характеру;
перевірка дотримання графіка виконання завдань науково-дослідного та прикладного характеру.
Оцінка систематичності та активності роботи студентів та рівня виконання завдань для самостійного опрацювання
Семестрова оцінка систематичності та активності роботи студентів з вивчення дисципліни визначається таким чином:
обраховується значення середньо арифметичного з усіх оцінок студента за систематичність та активність роботи на семінарських та практичних заняттях, отриманих протягом семестру;
обраховується значення середньо арифметичного з усіх оцінок студента за виконання завдань для самостійного опрацювання, отриманих впродовж семестру;
обраховується значення середньо арифметичного з двох отриманих середньоарифметичних показників;
середньоарифметичне значення переводиться в бальну оцінку. Шкала оцінювання: 0; 5; 10 і 15 балів. Переведення середньо арифметичної оцінки в бальну здійснюється за таким принципом:
середня оцінка нижче 2,5 — 0 балів;
середня оцінка 2,5—3,4 — 5 балів;
середня оцінка 3,5—4,0 — 10 балів;
середня оцінки вище 4,0 — 15 балів;
отримана бальна оцінка підвищується на 5 балів у разі дотримання такої вимоги: протягом семестру студент повинен відвідати не менш як 75 % семінарських і практичних занять з дисципліни.
Максимальний рівень сумарної оцінки за виконання завдань для самостійного опрацювання і за систематичність роботи та активність студентів протягом семестру не може перевищувати 20 балів із тих 40 балів, якими оцінюється вся поточна робота.
Студенти, які брали активну участь у роботі студентського наукового товариства, студентського наукового гуртка за напрямом «Менеджмент», представляли свої наукові роботи за напрямом «Операційний менеджмент» на конференціях і конкурсах (якщо такі мали місце протягом поточного семестру) і за результатами оцінювання не набрали 40 балів, мають право додатково отримати від 5 до 10 балів до загальної оцінки поточної успішності.
Оцінки рівня виконання завдань для самостійного опрацювання, систематичності роботи студентів та їх активності має експертний характер, основні експерти — викладачі, які ведуть семінарські та практичні заняття з дисципліни, та лектор потоку. Також можуть враховуватися думки інших фахівців, зокрема, — керівників науково-дослідної роботи студентів.
Контроль та оцінювання рівня виконання модульних завдань
Кількість модульних завдань, виконуваних студентами протягом семестру, залежить від обсягу часу, відведеного навчальним планом і робочою навчальною програмою на семінарські та практичні заняття з дисципліни, і визначається наступним шляхом:
якщо на семінарські та практичні заняття відведено близько 10 (8—12) навчальних годин, то протягом семестру студентами виконується одна модульна контрольна робота обсягом у 10 завдань, яка охоплює основні програмні питання курсу;
якщо на семінарські та практичні заняття відведено до 20 навчальних годин, то протягом семестру студентами виконуються дві модульні контрольні роботи обсягом по 5 завдань кожна, які охоплюють програмні питання відповідно першої та другої половини курсу;
якщо на семінарські та практичні заняття відведено до 30 навчальних годин, а то й більше, то протягом семестру студентами виконуються три модульні контрольні роботи (за трьома ключовими розділами курсу) обсягом у 4 (одна контрольна робота) та 3 (дві контрольних роботи) завдання.
До складу завдань конкретної модульної контрольної роботи, зважаючи на форму навчання, специфіку спеціальності, потоку, групи, середній рівень засвоєння програмного матеріалу студентами, а також залежно від ступеня підготовленості та активності групи, продемонстрованих на семінарських і практичних заняттях, можуть включатися (у різній кількості та співвідношенні):
теоретичні запитання нормативного або проблемного характеру;
тестові завдання;
графоаналітичні завдання;
аналітико-розрахункові завдання.
Для оцінювання рівня відповідей на теоретичні запитання використовуються такі критерії:
відмінний рівень (2 бали): всебічне системне і глибоке знання програмного матеріалу; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту;
задовільний рівень (1 бал): посереднє знання основного програмного матеріалу; володіння лише окремими методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту, допускаючись окремих помилок;
незадовільний рівень (0 балів): значні прогалини у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарне володіння базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючись при їх використанні принципових помилок.
Для оцінювання рівня виконання розрахунково-аналітичних завдань застосовуються такі критерії:
відмінний рівень (2 бали): правильне розв’язання задачі з повним викладенням порядку розв’язання та глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків;
задовільний рівень (1 бал): а) правильне розв’язання задачі з неповним викладенням порядку розв’язання або недостатньо глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків; б) розв’язання задачі з допущенням арифметичної помилки, але правильним викладенням порядку розв’язання;
незадовільний рівень (0 балів): неправильне розв’язання задачі з неправильним викладенням міркувань щодо порядку розв’язання.
Для оцінювання рівня відповідей на запитання, що супроводжують графоаналітичні завдання, використовуються такі критерії:
відмінний рівень (2 бали): 80—100 % усіх відповідей студента є правильними;
задовільний рівень (1 бал): 50—70 % усіх відповідей студента є правильними;
незадовільний рівень (0 балів): 0—40 % усіх відповідей студента є правильними.
Для оцінювання рівня відповідей на питання тестового завдання застосовуються такі критерії:
відмінний рівень (2 бали): 80—100 % усіх відповідей студента є правильними;
задовільний рівень (1 бал): 50—70 % усіх відповідей студента є правильними;
незадовільний рівень (0 балів): 0—40 % усіх відповідей студента є правильними.
Порядок і час проведення модульних контрольних робіт визначаються викладачем, відповідальним за дисципліну, включаються до робочої програми дисципліни і доводяться до відома студентів на початку семестру.
Максимальний рівень сумарної оцінки за виконання протягом семестру модульних контрольних робіт не може перевищувати 20 балів із тих 40 балів, якими оцінюється вся поточна робота. Повторне виконання модульних контрольних робіт із метою підвищення рівня оцінки не дозволяється, але студенти, які за результатами модульного контролю отримали незадовільні оцінки, проте, сумлінно попрацювавши, ліквідували прогалини у засвоєнні матеріалу і довели це викладачеві, що веде семінарські та практичні заняття з дисципліни, мають право отримати додатково 5 балів до загальної оцінки поточної успішності.
У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана виконати їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок виконання визначається викладачем.
Приклад варіанта модульної контрольної роботи з п’яти завдань наведено у додатку В.
3. Поточний контроль та оцінювання рівня знань студентів заочної форми навчання
Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є домашня письмова робота, що виконується студентом самостійно в період між двома черговими сесіями, у встановлені терміни надсилається на адресу деканату заочного факультету КНЕУ, перевіряється викладачем і підлягає захисту у процесі співбесіди викладача зі студентом. Видача варіантів письмових робіт здійснюється у період начитування лекцій з дисципліни.
До складу завдань конкретної домашньої письмової роботи включаються:
два теоретичних питання нормативного або проблемного характеру;
два аналітико-розрахункових завдання.
Кожен студент отримує індивідуальний варіант завдання на виконання домашньої письмової роботи, тобто за складом завдань жодна з робіт не повторюватиметься. Теоретичні питання формулюються виходячи із переліку питань, які охоплюють зміст робочої програми дисципліни; аналітико-розрахункові завдання відтворюють ті чи ті типові задачі зі зміною вихідних даних для розрахунків.
Приклад структури та змісту домашньої письмової роботи для поточного контролю знань студентів заочної форми навчання наведено у додатку Г.
Для оцінювання рівня відповідей на теоретичні питання використовуються такі критерії:
відмінний рівень (10 балів): всебічне системне і глибоке знання програмного матеріалу; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту;
задовільний рівень (5 балів): посереднє знання основного програмного матеріалу; володіння лише окремими методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту, допускаючись певних помилок;
незадовільний рівень (0 балів): значні прогалини у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарне володіння базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючись при їх використанні принципових помилок.
Для оцінювання рівня відповідей стосовно письмового розв’язання розрахунково-аналітичних завдань застосовуються такі критерії:
відмінний рівень (10 балів): правильне розв’язання задачі з повним викладенням порядку розв’язання та глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків;
задовільний рівень (5 балів): а) правильне розв’язання задачі з неповним викладенням порядку розв’язання або недостатньо глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків; б) розв’язання задачі з допущенням арифметичної помилки, але правильним викладенням порядку розв’язання;
незадовільний рівень (0 балів): неправильне розв’язання задачі з неправильним викладенням міркувань щодо порядку розв’язання.
Максимальний рівень сумарної оцінки за виконання домашньої письмової роботи не може перевищувати 40 балів.
4. Підсумковий контроль і підсумкове оцінювання знань
Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку
З навчальних дисциплін, що виносяться на залік, оцінювання знань студентів здійснюється виключно за результатами поточного контролю.
Семестровий залік виставляється за умови, що студент успішно виконав всі модульні (контрольні) завдання та інші види робіт, передбачені навчальною програмою, та набрав при цьому 20 балів і більше.
Залік оформляється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру, а на заочному факультеті — за розкладом екзаменаційної сесії.
Результати складання семестрових заліків оцінюються за 2-бальною шкалою («зараховано», «незараховано») поряд із загальною підсумковою оцінкою за результатами поточного контролю і вносяться до залікової відомості.
Складання академічної заборгованості студентами всіх форм навчання передбачає виконання модульних контрольних робіт і проводиться згідно з Положенням про екзаменаційну сесію студентів І—IV курсів КНЕУ (зі змінами та доповненнями) (ухвала Вченої ради КНЕУ від 29.11.2001 р.).
Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту
Завданнями іспиту є:
перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами курсу;
оцінювання здатності студента до творчого використання набутих знань;
аналіз уміння студента сформувати своє ставлення до конкретних проблем управління операційною (виробничою) діяльністю організацій, що функціонують в складних умовах ринкової економіки.
Об’єктом підсумкового контролю знань є результати виконання письмових екзаменаційних завдань. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів. Якщо сумарна оцінка відповідей студента менша 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. Результати поточного контролю у такому разі не враховуються.
Структура екзаменаційного завдання
Усі білети з дисципліни «Операційний менеджмент» є рівноцінними за складністю, охоплюють значну частину навчального матеріалу та складені таким чином, щоб стимулювати надання студентами глибокої та творчої відповіді.
Екзаменаційні білети, за якими складається іспит, містять шість завдань, оцінювання виконання яких дає змогу визначити рівень знань з репродуктивної, інноваційно-креативної та аналітико-прикладної позиції.
З метою оцінювання рівня знань студента в репродуктивному аспекті, тобто з метою з’ясування того, як студент засвоїв та спроможний відтворити на папері набуті знання нормативного характеру, до складу екзаменаційних завдань включено теоретичні питання нормативного характеру та тестові завдання.
З метою оцінювання рівня підготовки студента в інноваційно-креативному аспекті, тобто з позицій аналізу здатностей студента до використання творчого підходу в розгляді дискусійних питань і можливостей синтетично використовувати набуті знання та продукувати особистий погляд на сутність запропонованої проблеми та можливі шляхи її вирішення, до складу екзаменаційного білету включено одне-два теоретичних питання проблемного характеру.
З метою оцінювання рівня знань, умінь та навиків студента в аналітико-прикладному аспекті, тобто для того щоб з’ясувати, чи набув студент взагалі, а якщо набув, то в якій мірі, здатностей аналізувати запропонований матеріал і робити на базі цього аналізу самостійні висновки, до складу екзаменаційного білета включено аналітико-розрахункові та графоаналітичні завдання.
Приклад змісту та структури екзаменаційного білета наведено у додатку Д. Для того щоб студенти мали чіткіше уявлення щодо змісту завдань і вимог до відповідей, далі наводиться їх докладна характеристика.
У відповіді на теоретичне запитання нормативного характеру студент має виявити свої знання з окремого аспекту певної теми, а також продемонструвати рівень володіння матеріалом в цілому з чітко визначеного блоку питань, теми чи розділу курсу. Відповідь на це запитання має бути глибокою, сутнісною, такою, що торкається як конкретики предмета, так і суміжних тем курсу, а також матеріалу, який викладається в рамках інших, але споріднених з «Операційним менеджментом», дисциплін (маються на увазі «Менеджмент», «Стратегічне управління», «Маркетинг», «Мікроекономіка», «Економіка підприємства», «Організація виробництва», «Планування діяльності промислових підприємств», «Логістика» та ін.). Обсяг відповіді на це запитання — не більше однієї сторінки формату А4.
Основна мета, що переслідується при перевірці відповіді — визначити ступінь знання студентом нормативного матеріалу з конкретного питання конкретної теми, а також оцінити загальний рівень володіння студентом нормативним матеріалом за певною темою або розділом курсу. Отже, основна мета, що її має досягти студент, відповідаючи на це запитання, — продемонструвати загальний рівень володіння нормативним матеріалом і вміння надати відповідь комплексно, залучаючи інформацію з інших тем курсу і навіть з інших дисциплін.
Для оцінювання рівня відповіді використовуються такі критерії:
відмінний рівень (10 балів): всебічне системне і глибоке знання програмного матеріалу; засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту; виявлення творчих здібностей у розумінні, викладі та використанні навчально-програмного матеріалу як щодо сформульованого питання, так і щодо суміжних блоків курсу (теми, розділи) та споріднених дисциплін;
задовільний рівень (5 балів): посереднє знання основного програмного матеріалу; засвоєння інформації переважно з лекційного курсу або з лише одного підручника; володіння лише окремими методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових проблем операційного менеджменту, допускаючись певних помилок;
незадовільний рівень (0 балів): значні прогалини у знанні основного програмного матеріалу; фрагментарне володіння базовими поняттями, методиками та інструментами, допускаючись при їх використанні принципових помилок.
У відповіді на теоретичне запитання проблемного характеру студент повинен визначити загальні та специфічні риси тих чи тих методів, способів, інструментів управління операціями, або ж визначити сфери їх доцільного застосування, або ж сфери, де їх застосування є обмеженим чи цілком неможливим тощо. Підготовка відповіді на це запитання вимагає від студента: високого рівня самостійності; не тільки володіння нормативним матеріалом курсу, а й знання сучасних поглядів на проблеми операційного менеджменту та споріднених із ним сфер управлінської діяльності; всебічного, систематизованого та глибокого знання програмного матеріалу, засвоєного як по основній, так і по додатковій навчальній, науковій, монографічній, періодичній літературі; здатностей здійснювати як аналіз, так і синтез усієї сукупності надбаних знань задля підготовки гідної, розгорнутої, зваженої та обґрунтованої відповіді на поставлене проблемне запитання.
Основна мета, що переслідується при перевірці відповіді, — оцінити рівень самостійності студента стосовно формулювання власного погляду на запропоновану проблему та визначити, чи є студент здатним застосовувати інноваційний, творчий підхід для розв’язання поставленої перед ним проблеми. Отже, основна мета, що її має досягти студент, виконуючи завдання, — продемонструвати свою спроможність самостійно, творчо, а можливо, і з елементами певної новизни, формулювати власний погляд.
Для оцінювання рівня відповіді використовуються такі критерії:
відмінний рівень (10 балів): всебічне, системне і глибоке знання програмного матеріалу курсу «Операційний менеджмент» та споріднених дисциплін; засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння здійснювати як аналіз, так і синтез базових положень усього комплексу економічних та управлінських дисциплін, що вивчалися; виявлення творчих здібностей у розумінні та викладі матеріалу щодо сформульованого питання;
задовільний рівень (5 балів): посереднє знання основного програмного матеріалу; викладення у відповіді виключно нормативного матеріалу дисципліни, механічно засвоєного з лекційного курсу або ж з підручників без проявів самостійності щодо його опрацювання; відсутність творчого підходу до розуміння та викладення матеріалу;
незадовільний рівень (0 балів): неспроможність студента до творчого опрацювання запропонованої проблеми теоретичного характеру.
Виконуючи аналітико-розрахункове завдання, студент повинен: проаналізувати вихідні умови запропонованої йому типової задачі та визначити, чи є наданий обсяг інформації достатнім для її розв’язання; розв’язати задачу; викласти порядок розв’язання та чітко сформулювати відповідь і висновки. Якщо, на думку студента, наданої у вихідних умовах задачі інформації для її розв’язання недостатньо, він має звернутися до екзаменатора за додатковими даними (як необхідні додаткові дані можуть виступати: певні значення з таблиць випадкових чисел, нормативні значення окремих показників, календар на конкретний рік, інформація про режим роботи підприємства тощо).
Основна мета, що переслідується при перевірці розв’язання задачі, — оцінити рівень володіння студентом нормативним матеріалом курсу та здатність до його використання в типових практичних ситуаціях, а також оцінити рівень умінь і навиків студента здійснювати техніко-економічні розрахунки щодо обґрунтування вибору рішень, які мають прийматися в типових для сфери управління операційною діяльністю ситуаціях.
Для оцінювання рівня виконання розрахунково-аналітичних завдань застосовуються такі критерії:
відмінний рівень (10 балів): правильне розв’язання задачі з повним викладенням порядку її розв’язання та глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків;
задовільний рівень (5 балів): а) правильне розв’язання задачі з неповним викладенням порядку її розв’язання або недостатньо глибокою обґрунтованістю відповіді за результатами розрахунків; б) розв’язання задачі з допущенням арифметичної помилки, але з правильним викладенням порядку її розв’язання;
незадовільний рівень (0 балів): неправильне розв’язання задачі з неправильним викладенням міркувань щодо порядку її розв’язання.
Графоаналітичне завдання, запропоноване студенту, являє собою певну графічну ілюстрацію (графік, схему тощо) та сформульовані запитання до неї (або ілюстрацію з проставленими пронумерованими знаками питання). Студент повинен, проаналізувавши надану інформацію, дати стислі, змістовні відповіді на поставлені запитання (по знаках питання).
Основна мета, що її має досягти студент при виконанні цих завдань, — продемонструвати свої аналітичні здібності та спроможність застосувати набуті знання в типових ситуаціях.
Для оцінювання рівня відповідей на запитання, що супроводжують графоаналітичні завдання, використовуються такі критерії:
відмінний рівень (10 балів): 80—100 % усіх відповідей студента є правильними;
задовільний рівень (5 балів): 50—70 % усіх відповідей студента є правильними;
незадовільний рівень (0 балів): 0—40 % усіх відповідей студента є правильними;
Тестове завдання може бути у вигляді:
тесту одиничного вибору — з множини відповідей, запропонованих до кожного питання, слід вибрати єдину правильну;
тесту множинного вибору — з множини відповідей, запропонованих до кожного питання, слід вибрати усі (тобто кілька) правильні;
відкритого тесту — тесту, що включає набір пунктів, кожен з яких являє собою розпочату, але не закінчену фразу. Завдання студента полягає в тому, щоб правильно закінчивши пропоноване твердження, надати стислу, але змістовну відповідь на фактично поставлене, але не сформульоване у запитальній формі питання.
Основна мета, що переслідується при перевірці відповідей по пунктах цього завдання — оцінити конкретний рівень володіння студентом нормативним матеріалом курсу «Операційний менеджмент».
Для оцінювання рівня відповідей застосовуються такі критерії:
відмінний рівень (10 балів) — правильними є 80—100 % усіх відповідей студента;
задовільний рівень (5 балів) — правильними є 50—70 % усіх відповідей студента;
незадовільний рівень (0 балів) — правильними є 0—40 % усіх відповідей студента.
Підсумкове оцінювання знань студентів з дисципліни
Загальна підсумкова оцінка знань з дисципліни складається із суми балів за результатами поточного контролю знань (за умови, що студент набрав 20 балів і більше) та балів за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і більше); до залікової екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати у балах поточного контролю та іспиту (загальна підсумкова оцінка).
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну здійснюється в такому порядку:
оцінка «незадовільно» — менше 50 балів;
оцінка «задовільно» — 50, 55, 60 балів;
оцінка «добре» — 65, 70, 75, 80 балів;
оцінка «відмінно» — 85, 90, 95, 100 балів.
Оцінка за 4-бальною шкалою оцінювання виставляється в заліково-екзаменаційну відомість поряд із загальною підсумковою оцінкою за 100-бальною шкалою.