Лекції 8, 9 еп Тема 8. Фінансовий механізм природокористування План Платежі (збори) за порушення природного середовища. 2. Збори за забруднення атмосфери. 3. Збори за забруднення водних об’єктів. 4. Збори за розміщення відходів. 5. Збори за завдання шкоди рослинам та тваринам. 6. Збори за використання природних ресурсів. Література: [11, Пост. 303]. 1. Система зборів за порушення ПС має такі основні елементи: порядок вилучення коштів в економічних суб’єктів; ставки платежів, які встановлюють величину збору за одиницю шкідливого впливу на ПС; допустимі межі порушення середовища, в межах встановлених лімітів, та з віднесенням платежів на витрати підприємства. За понадлімітне порушення ПС, платежі стягуються за п’ятикратною ставкою та сплачуються за рахунок прибутку підприємства. - порядок розподілу зібраних коштів. В Україні збори стягуються за такі види порушення ПС: - забруднення атмосфери стаціонарними та пересувними джерелами; - забруднення водних об’єктів; - розміщення відходів; - спричинення збитку рослинам і тваринам. Порядок сплати зборів за першими трьома видами порушення ПС затверджені Постановою КМ України від 01.03.99 р. № 303. В подальшому нормативи корегувалися Постановою КМ України № 402 від 28.03.2003 р. та № 626 від 21.07.2005 р. (збільшені у 2,373 рази відносно тих, що діяли у 2004 р.). Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення НС України затверджена 24.05.93 р. Міністерством НПС України. Збори розраховуються підприємствами самостійно на підставі отриманих лімітів та затверджених нормативів і сплачуються щоквартально за наростаючими з початку року показниками. Екологічні платежі розподіляються таким чином: - 10 % - на окремі рахунки фондів охорони НПС сільських, селищних, міських бюджетів; - 25 % - на окремі рахунки фондів охорони НПС обласних бюджетів; - 65 % - на окремий рахунок фонду охорони НПС Державного бюджету. 2. Збори за забруднення атмосфери. Стаціонарні джерела забруднення. Пас = ?(Млі + Мпі х Кн) х Нбі х Кнас х Кф, де: Пас – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, грн.; Млі – річний обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Мпі – річний обсяг понадлімітного викиду і-ої забруднюючої речовини (фактичний викид мінус ліміт), т; Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні викиди (5); Нбі – норматив збору за викид 1 т забруднюючої речовини в атмосферу в межах ліміту, грн./т. Для основних, забруднюючих атмосферу речовин, нормативи встановлені КМ України (додаток 1). Для неосновних, забруднюючих атмосферу речовин, нормативи встановлюються в залежності від класу небезпеки (І – 1357; ІІ – 311; ІІІ – 46; ІУ – 11 грн. /т). Для неосновних, забруднюючих атмосферу речовин, для яких не встановлені класи небезпеки, нормативи встановлюються в залежності від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу (менше 0,0001 мг/куб. м – 57137; 0,0001–0,001 (включно) – 4895; 0,001–0,01 (включно) – 676; 0,01–0,1 (включно) – 190; 0,1-10 і більше – 7 грн. /т). Для тих речовин, для яких не встановлені ні класи небезпеки, ні орієнтовно безпечні рівні впливу, норматив установлюється як для І класу небезпеки. Кнас – коригуючий коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (до 100 тис. – 1; 100,1 – 250 – 1,2; 250,1 – 500 – 1,35; 500,1 – 1000 – 1,55; понад 1000 – 1,80). Кф – коригуючий коеф., що враховує народногосподарське значення населеного пункту (села і міста районного значення – 1, обласні центри і міста обласного значення – 1,25, курортні місця – 1,65); Пересувні джерела забруднення. Пап = ?Мі х Нбі х Кнас х Кф, де: Пап – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами, грн.; Мі – кількість використаного пального і-го виду, т; Нбі – норматив збору за 1 т використаного і-го пального, грн. (для автомобільного транспорту (дизельне паливо – 11, бензин етиловий – 14, бензин не етиловий – 11, зріджений нафтовий газ – 14, стиснений природний газ – 7); для морського і річного транспорту (дизельне паливо – 14, бензин – 21, мазут – 11); для залізничного транспорту (дизельне паливо – 11 грн. /т).
3. Забруднення водних об’єктів.
Пв = ?(Млі + Мпі х Кн) Нбі х Крб., де: Пв – сума зборів за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, грн.; Млі – річний обсяг скиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Мпі – річний обсяг понадлімітного скиду і-ої забруднюючої речовини (фактичний скид мінус ліміт), т; Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди (5); Нбі – норматив збору за скид 1 т забруднюючої речовини в атмосферу в межах ліміту, грн./т. Для основних, забруднюючих водні об’єкти речовин, нормативи встановлені КМ України (додаток 2). Для неосновних, забруднюючих водні об’єкти речовин, нормативи встановлюються в залежності від гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин (у воді рибогосподарських водойм – до 0,001 мг/л – 9796 грн. /т; 0,001-0,090 – 7102; 0,1-1,0 (включно) – 1224; 1-10 – 125; понад – 10 – 25 грн. /т). Для скидання забруднюючих речовин у озера і ставки нормативи збільшуються у 1,5 рази; у підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод – 10 раз. Для забруднення територіальних і внутрішніх морських вод України із суден встановлені спеціальні нормативи (додаток 3). Крб – регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт (для басейнів Азовського і Чорного морів – 2, Дунаю, Дніпра (від Каховського гідровузла до Чорного моря), Сіверського Донця, Міуса, Кальміуса – 2,2; Дніпра (від кордону до Києва, Західного Бугу, Вісли, Десни – 2,5; Дністра, рік Криму – 2,8; Тиси, Пруту – 3,0). 4. Розміщення відходів. Прв = ?(Млі + Мпі х Кн) Нбі х Км х Ко, де: Млі – обсяг розміщення шкідливих відходів і-го виду в межах ліміту, т; Мпі – обсяг розміщення понадлімітних шкідливих відходів і-го виду (фактичні обсяги розміщення шкідливих речовин за мінусом лімітів), т; Нбі – норматив збору за розміщення 1 т відходів і-го виду в межах ліміту, в залежності від класу небезпеки відходів, грн./т. (І – надзвичайно небезпечні відходи – 196, ІІ – високо небезпечні – 7, ІІІ – помірно небезпечні – 2, ІУ – мало небезпечні – 1); Км – коригуючий коефіцієнт, що враховує розташування місця розміщення відходів (у межах населених пунктів чи на відстані менше 3 км від них – 3; за межами населених пунктів, не менше 3 км – 1); Ко – коригуючий коефіцієнт, що враховує обладнання місця розміщення відходів (спеціально обладнані полігони, що цілком забезпечують охорону атмосфери, води і землі від забруднення – 1; смітники, що не забезпечують повного захисту середовища – 3). Норматив збору для: обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням – 83 грн. /одиницю; люмінесцентних ламп – 1,5 грн. /одиницю. 5. Завдання шкоди рослинам і тваринам. За заподіяння шкоди рослинам і тваринам діють такі види зборів: штрафи за незаконний промисел диких звірів і птахів, не занесених у Червону книгу України – від 5 до 110 мінімумів зарплати (наказ Мін лісгоспу і Мінекобезпеки від 12.03.96 р. № 24/32); штрафи за незаконний видобуток цінних видів риб, водних тварин і рослин (Постанова КМ України від 28.01.94 р. № 41); штрафи за збиток, нанесений лісовому господарству, ушкодженням дерев, чагарників, саджанців і ін. (Постанова КМ України від 26.06.96 р. № 676); штрафи за ушкодження дерев і газонів у населених пунктах (Постанова КМ України від 26.06.96 р. № 676); штрафи за збиток тваринам і рослинам, занесеним у Червону книгу України (Постанова КМ України від 01.06.93 р. № 399); Шкода, заподіяна порушенням законодавства про природно-заповідний фонд (Постанова КМ України від 03.04.95 р. № 239). Спричинення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення екологічного законодавства (аварійні випадки забруднення довкілля): водним ресурсам; атмосферному повітрю; земельним ресурсам. 6. Збори за використання ПР формуються на основі таких елементів: - ліцензій на споживання ПР; - нормативів використання ПР; - порядку стягнення зборів за використання ПР; - ставок зборів за використання ПР; - системи розподілу коштів зібраних за використання ПР між різними рівнями господарювання. 6.1. Плата (збори) за землю. 1. За використання земель сільськогосподарського призначення. Річна ставка земельного податку встановлюється від вартості 1 га сільськогосподарських угідь для ріллі, косовиць, і пасовищ – 0,1; для багаторічних насаджень – 0,03. 2. За використання земель населених пунктів. Річна ставка земельного податку встановлюється в розмірі 1 % від її грошової оцінки. Ставки земельного податку для населених пунктів, де не встановлена плата за землю (табл. 1): Таблиця 1 Ставки земельного податку, для населених пунктів де не проведена оцінка землі Розмір населеного пункту, тис. чол. Середня ставка податку, коп../кв.м Коефіцієнт для міст обласного підпорядкування
20-50 50-100 100-250 250-500 500-1000 1000 і вище 7,5 9,0 10,5 12,0 15,0 21,0 1,2 1,4 1,6 2,0 2,5 3,0
Додаткові коефіцієнти для курортних населених пунктів: Південний берег Криму 3,0; Південно-Східне узбережжя Криму – 2,5; Західне узбережжя Криму – 2,2; Чорноморське узбережжя Миколаївської, Одеської, Херсонської областей – 2,0; гірські райони і передгір’я Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей – 2,3; узбережжя Азовського моря – 1,5. За нецільове та понад відведені норми використання земель збори справляються у 5-кратному розмірі. 3. Плата (збори) за вилучення угідь під непрофільне використання (сільськогосподарських угідь під промисловість, дороги, зв’язок, оборону, оздоровлення, історико-культурні цілі та за землі лісового і водного фондів за межами населених пунктів) справляється в розмірі 5 % від грошової оцінки ріллі по області. Для залізничного транспорту і військових з’єднань – 0,02 % грошової оцінки ріллі по області. За тимчасове вилучення земель природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного призначення – 50 % грошової оцінки ріллі по області. За вилучення лісових угідь – 0,3 % грошової оцінки ріллі по області. Земельний податок за ділянки водного фонду - 0,3 % грошової оцінки ріллі по області. 6.2. Платежі (збори) за використання надр. 1. Збір за видачу ліцензій юридичним особам встановлений Постановою КМ України від 31.08.95 р. № 709 (Додаток 4). Для фізичних осіб збір за видачу ліцензій зменшується на 50 %, для іноземних юридичних та фізичних осіб – збільшується в 2 рази. 2. Плата за користування надрами справляється за нормативами використання одиниці природного ресурсу (Додаток 5). Базові нормативи за використання надр для видобутку затверджені Постановою КМ України № 1014 від 12.09.97 р., скореговані Постановою КМ України № 957 від 08.08.01 р. (набрали чинності з 01.01.02 р.). Згідно Постанови КМ України № 1735 від 06.11.03 р. з 1 січня 04 р. щорічно наростаючим підсумком проводиться індексація нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів, збору за використання водних ресурсів для потреб гідроенергетики і водного транспорту, нормативів плати за користування надрами, крім затверджених у відсотках до вартості корисних копалин та нормативів плати за видобування вугілля, на індекс інфляції цін промисловості у попередньому праці. 3. Відрахування за геологорозвідувальні роботи, що виконуються за рахунок державного бюджету (додаток 6). 4. Плата за використання підземного простору (Постанова КМ України від 08.11.2000 р. № 1682): - за зберігання природного газу і газо продуктів – 0,05 грн./тис. куб. м; - за зберігання нафти і нафтопродуктів - 0,05 грн./куб. м; - за зберігання винопродуктів - 0,14 грн./куб. м; - за вирощування грибів, овочів, квітів та ін. рослин – 0,08 грн./кв. м. - за зберігання харчових продуктів, промислових та ін. товарів, матеріалів і речовин - 0,06 грн./кв. м. - за провадження іншої господарської діяльності - 0,20 грн./кв. м. 6.3. Плата за використання водних ресурсів. Повна ставка плати (збору) за використання водних ресурсів є сумою двох ставок (Встановлені Водним кодексом у 1995 р., та неодноразово корегувалися): за використання води як природного ресурсу у системі водопостачання; за забір води, її очищення і розподіл між водокористувачами в системі водопостачання. Нормативи плати за спеціальне використання прісних вод затверджені Постановою КМ України від 08.02.97 р. № 164 (Додаток 7 – із поверхневих водних об’єктів, Додаток 8 – підземних вод). Нормативи плати (збору): за використання водних ресурсів для потреб гідроелектроенергетики – 0,7 грн./100 куб. м.; за використання водних ресурсів: = вантажним транспортом – 1,25 коп. за 1 тонно-добу експлуатації флоту; = пасажирським флотом – 0,14 коп. за 1 місце-добу експлуатації флоту. 6.4. Плата (збори) за спеціальне використання лісових ресурсів регулюється таксами (ставками) затвердженими Постановою КМ України від 20.01.97 р. № 44. Такси передбачають плату за кожний пень (зрізане дерево). При таксації ліси України поділяються на два лісотаксові пояси: перший – всі ліси, крім тих, які зазначені в п. 2; другий – ліси Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та гірської частини Львівської області. Тут ставки в середньому на 15 % нижчі ніж для першого поясу. В залежності від відстані лісосіки до пункту вивозу ліси поділяються на 5 розрядів: 1-й – до 10 км; 2-й - 10,1 – 25 км; 3-й – 25,1- 40 км; 4-й – 40,1 – 60 км; 5-й – 60,1 км і більше. Зазначені відстані корегуються на – 1,10 (для лісів з рівнинним рельєфом); 1,25 (для лісів з горбистим рельєфом та площі яких понад 50 % зайняті болотами); 1,5 (для лісів з гірським рельєфом). Такси встановлюються по кожній лісовій породі в залежності від розміру деревини. За розміром деревина поділяється на 3 групи: велика – відрізки стовбура діаметром від 25 см у верхньому перерізі без кори; середня – діаметром від 13 см до 24 см; дрібна від 3 до 12 см. Для некондиційної, „дров’яної” деревини такси складають 25 % від такс дрібної ділової деревини. У додатку 9 наведені такси для двох характерних порід: сосни (представник основних порід), самшит (представник неосновних порід). 6.5. Плата (збір) за спеціальне використання об’єктів тваринного світу. Мисливське господарство (Положення про мисливське господарство затверджене Постановою КМ України від 20.07.1996 р. № 780). Обов’язковою умовою полювання є наявність ліцензії. Для дрібних тварин (заєць, птахи) – це спеціальні картки, за якими можна відстрілювати встановлену кількість особин в день (заєць – 1 особина в день – 10 грн.). Для великих тварин плата стягується у два етапи: на першому купується ліцензія на відстріл 1 особини (лось – 2,5 неоподаткованих місячних зарплат, олень благородний – 2, олень плямистий – 1,5, лань – 1, козуля – 0,5, кабан – 1,2, ведмідь – 60. Для іноземних громадян вартість ліцензій збільшена у 6-7 разів. - на другому етапі мисливець повинен заплатити державі за вбитого звіра за діючими на момент полювання цінами зі знижкою 30 %. Вилов диких тварин (нормативи плати за вилов встановлені у доларах США Постановою КМ України від 25.01.96 р. № 123). У цій Постанові понад 100 найменувань. Окремі нормативи, дол./ одиницю : їжак – 5, білка – 10, ховрашок – 2, хом’як – 1, яструб – 100, сова – 40, лелека – 60, жайворонок – 5, ластівка – 7, синиця – 10. Використання риб та інших водних живих ресурсів. Нормативи затверджені Постановою КМ України від 05.09.96 р. № 1073 в доларах США за 1 тону водних продуктів (всього понад 60 видів не занесених до Червоної книги). Окремі нормативи, дол./ т : для внутрішніх водойм: карась – 17,7, лящ – 40,7, окунь – 31,4, щука – 62,4; для Чорного і Азовського морів: камбала – 66,9, акула – 183,8, кілька – 18,1, осетер – 384,5, оселедець дунайський – 115,3, оселедець керченський – 98,3, скумбрія – 94,0, ставрида – 68,0, хамса – 39,8, судак – 68.6. Платежі за використання радіочастотного ресурсу України встановлені Постановою КМ України від 14.02.01 р. № 140, грн./ МГц : за радіорелейний зв’язок радіослужби – 85; стільниковий радіозв’язок, діапазон 300-470 МГц (для Києва – 255000, для інших регіонів – 85000 – 170000); стільниковий радіозв’язок, діапазон 890-960 МГц (для Києва – 1350000, для інших регіонів – 170000-680000); передача та ретрансляція телезображень, звуку і цифрової інформації, діапазон 250-40 МГЦ (для Києва – 1700, інших регіонів – 680 – 1360); передача телезображень, діапазон 30-300 МГц, потужністю 1-10 Вт – для всіх регіонів – 170; - те саме, потужністю від 20,1 кВт і вище – 13600. Розподіл зборів за використання природних ресурсів між державним та обласними і місцевим бюджетами (табл. 2): Таблиця 2 Структура розподілу зібраних екологічних коштів, % Збори У держбюджет В обласні, місцеві бюджети
За землю За надра За водуЗа лісові ресурси За рибні та інші водні живі ресурси 30 40 80 80 100 70 60 20 20 -
Питання гарантованого рівня знань 1. Основні елементи системи зборів за порушення ПС. 2. Порядок розподілу зібраних коштів за забруднення ПС. 3. Розрахунок зборів за забруднення атмосфери стаціонарними джере-лами. 4. Розрахунок зборів за забруднення атмосфери пересувними джерелами. 5. Розрахунок зборів за забруднення водних об’єктів. 6. Розрахунок зборів за забруднення ПС розміщенням відходів. 7. Розрахунок зборів за заподіяння шкоди рослинам і тваринам. 8. Плата за землю. 9. Плата за використання надр. 10. Плата за використання водних ресурсів. 11. Плата за використання лісових ресурсів. 12. Плата за використання тваринного світу. 13. Платежі за використання радіочастотного ресурсу. 14. Структура розподілу зібраних екологічних ресурсів. Додаток 1 Нормативи зборів за викиди основних забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення Назва забруднюючої речовини Норматив збору, грн./т Назва забруднюючої речовини Норматив збору, грн./т
Азоту окисли Аміак Ангідрид сірчистий Бенз(о)пірне Водень хлористий Вуглецю окис Вуглеводи Газоподібні фтористі сполуки Тверді речовини Формальдегід 190 36 190 241588 7 7 11 470 7 470 Марганець і його сполуки Нікель і його сполуки Озон Ртуть і її сполуки Свинець і його сполуки Сірководень Сірковуглець Стирол Фенол Хром і його сполуки 1502 7653 190 8044 8044 610 396 1386 861 5095
Додаток 2 Нормативи збору, який стягується за скидання основних забруднюючих речовин у водні об’єкти, у тому числі, морські води Назва забруднюючої речовини Норматив Збору, грн./т Назва забрудню-ючої речовини Норматив збору, грн./т
Азот амонійний Органічні речовини (за показниками БСК 5) Завислі речовини Нафтопродукти 125 50 4 733 Нітрати Нітрити Сульфати Фосфати Хлориди 11 612 4 100 4
Додаток 3 Такси для оцінки величини компенсації збитку внаслідок забруднення із суден у територіальних і внутрішніх морських водах України (затверджені Постановою КМ України від 03.07.95 р. № 484) Забруднюючі речовини Одиниця виміру Величина компенсації збитку за одиницю виміру (дол. США)
Солі важких металів Нафта і нафтопродукти Органічні речовини Завислі речовини Пестициди Детергенти Шкідливі речовини відповідно до категорії токсичності (за міжнародною Конвенцією запобігання забруднення із суден 1973 р. з виправленнями 1978 р. СМАRРО – 73/78) A B C і D Господарсько-фекальні стоки Сміття Кг-екв Кг Кг Кг Кг Кг Кг Кг Кг Куб.м Куб.м 12936 329 270 132 430 381 1522 286 54 140 100
Додаток 4 Збір за видачу ліцензій на користування надрами, в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян Вид ліцензії Розмір збору
Геологічне вивчення надр (крім робіт, що виконуються за рахунок бюджетного фінансування) Розробка родовищ корисних копалин (крім родовищ підземних вод і торфу): діючими підприємствами підприємствами, будівництво яких розпочинається Розробка родовищ підземних вод і торфу Користування відходами гірничодобувних і пов’язаних з ними переробних виробництв: розробка техногенних родовищ розробка накопичень відходів, запаси яких не оцінені Користування надрами в цілях, не пов’язаних з розробкою родовищ (за винятком підземних сховищ для зберігання нафти, газу, радіоактивних речовин; розміщення лікувальних, рекреаційних і культурно-освітніх закладів) Розміщення підземних сховищ для зберігання нафти, газу, радіоактивних і токсичних речовин
20 60 80 20 40 30 80 100
Додаток 5 Базові нормативи плати за використання надр для видобутку окремих корисних копалин (змінити) Корисні копалини Плата за одиницю погашених запасів, грн./т
Залізна руда для збагачення Залізна руда збагачена Марганцева руда Бентонітова глина Глина вогнетривка Каолін вторинний Доломіт Флюсовий вапняк Кварцит і пісок кварцовий для металургії Пісок формувальний Кварцит для виробництва 0,07 0,10 0,17 0,08 0,06 0,06 0,05 0,03 0,05 0,04 0,07
Додаток 6 Оцінка частки відрахувань за геологорозвідувальні роботи (ГРР) у вартості мінеральної продукції Вид корисних копалин Вид товарної продукції Оди-ниця виміру Частка відрахувань за ГРР у вартості товарної продукції, %
Нафта Газ природний Вугілля кам’яне Вугілля буре Залізна руда незбагачена Залізна руда збагачена Марганцева руда Титанова руда Титано-цирконієва руда Вапняки флюсові Сірчана руда Калієво-магнієва сіль Гіпс Цегельно-черевична сировина Камінь будівельний Нафта Газ природний Вугілля кам’яне Вугілля буре Концентрат Мартенівська руда Концентрат Ільменітів концентрат Ільменітів, рутиловий, цирконієвий концентрати Щебінь фракціонований Сірка гранульована Калімагнезія Гіпс Цегла Щебінь т тис.куб.м т т т т т т т т т т т т тис. шт. ум. цегли куб. м 8,5 6,0 0,7-0,8 0,4-0,5 1,5-1,6 до 1,8 2,4 0,7-0,8 1,3-1,4 0,5-0,8 1,25 1,2 3,5 0,3 0,25 0,5
Додаток 7 Нормативи плати (зборів) за спеціальне використання водних ресурсів із поверхневих водних об’єктів Басейни рік, включаючи притоки Нормативи плати, коп./ куб. м
Дніпра, на північ від Києва (включаючи Київ), Прип’яті і Десни Дніпра, південніше Києва Інгульця Сіверського Дінця Південного Бугу Інгулу Дністра, Вісли і Західного Бугу Прута, Серету і Тиси Дунаю Рік Криму Рік Приазов’я Інших рік
Додаток 8 Нормативи плати за спеціальне використання підземних вод Найменування регіону (області) Норматив плати, коп./ куб. м Найменування регіону (області) Норматив плати, коп./ куб. м
