160.кіренаїки 5ст до н.е. Північна Африка Арістіп,Енгемер, Гегесій,Аннікерід Визнання чуттєвого пізнання єдиною основою наших знань, загальні імена\поняття\-лише конвенції;ми знаємо лише наші відчуття але не їх причини;проповідь гедонізму.
161.мегарська школа 4ст.до н.е. Греція м.Мегара Евклід,Євбулід,Діодом Крон,Стілпон Буття властиве тільки ідеям, воно єдине і нерухоме,визнання існування тільки добра \Евклі котре незмінне і тотожне самому собі ; широке використання діалектики і софістики як методу філософування
162.атомісти 5-1 ст до н.е Греція,Італія Левкіп,Демокріт,Епіку, Лукрецій Атоми і порожнеча-дві першооснови світу; матеріалізм,заперечення богів;питання етики і способу та мети життя /особливо в Епікура/.
163.софісти 5-4 ст до н.е. Греція, Протагор,Гордий,Продик, Антисфен,Критій Релятивізм як спільна риса всіх софістів; невизнання об”активної істини,відносність добра і зла протиставлення проти сталості природи і мінливості людських законів, розробка проблем логіки і граматики,широке використання софізмів як способу аргументації.
164.академія Платона 4ст. До н.е. Греція,Афіни Платон/засновник/, Аркесілай,Севсіп,Карнеад, Ксенократ,Кратет Вчення про ідеї як вічні і незмінні першооснови речей;про безсмертя і переселення душ;культ геометрії як основи пізнання;боротьба з матеріалістичною філософією.
165.перипатетики 4ст.до н.е. Греція,Афіни. Аристотель/засновник/ Теофраст,Стратон,арі стон,Діодор Основою проблематики перипатеків було вчення Аристотеля:про матерію як субстрат речей,про єдність матерії і форми, про чотири причини існуючого:формальну,матеріальну, Діючу і цільову;про активність форми і пасивність матерії ,про можливість і дійсність,про Теоса як форму всіх форм і вічне нерухоме і незмінне ідеальне першоначало світу.
166.стоїки 3ст.до н.е. Греція,Афіни Зенон із Кітіона/засновник/Хрисіп, Посидоній,Епіктет,Аврелій Етика,натурфілософія,логвка,вчення про пасивне начало-речовину й активне начало-всепроникаючий логос,або бог;про чотири першоелементи світу-землю,воду, повітря і вогонь;про мету життя як життя узгоді з природою;про логос як закон світу і долю людини,яку не можна змінити,а слід приймати покірно і безприсно як необхідність.
167.неоплатоніки Ідеалізм 3ст н.е Італія Плотін,Порфирій,Ямвліх, Амелій,прокл Єдине в усій повноті його буття,світ-еманація/випромінюваня/ Єдиного,внаслідок чого послідовно виникають розум/світ ідей світова душа і природа/чуттєвий матеріальний світ/;мета життя як звільнення від усього тілесного; визнання найвищого буття як творчого начала.
168.Александрійська школа Ідеалізм 1ст.до н.е.-6ст.н.е Єгипет,м Александрія Оріген,Климент,Філон,Аммоній Синтез ілінської культури і християнськоі віри;теорія трьох смислів Біблії:тілесний/буквальний/ Душевний/моральний/і духовний/філософсько-містичний/; проблема боголюдини.
169.номіналісти Ідеалізм 12ст н.е Франія Англія Росцелін,Дуно Скот,Оккам Визнання одиничного як реально існуючого і проголошення універсалій/загальних понять/як таких,що не мають реального буття, а є лише номенами /назвами/класів однорідних предметів.
170.реалісти ідеалізм 11-13ст Англія,Італія, Франція Ансельм Кентерберійський, гіль ом із шампо,Фома Акві нський,Ерігуена Проголошення/вслід за Платоном/ загальних понять/універсалій/як існуючих ркально і до речей.
171.Києво-Могилянська акдемія.ідеалізм.пантеїзм /Сковорода/ 1632р. Україна Київ Гізель Козачинський,могила, Прокопович,Сковорода Натурфілософська проблематика природа людини,мета і сенс життя, риторика,логіка,метафізика,вчення про державу та її роль у суспільстві.
172.Львівсько –Варшавська школа.неопозитивізм,логічний позитивізм 20-ті роки Україна Польща Твардовський/засновник/, Лукасевич,Котарбінський, Лиснєвський,Тарський Утвердження раціоналізму за допомогою апарату математичної логіки,заперечення ірраціоналізму, Дослідження логіки наукового міркування, ґрунтовна розробка проблем математики, логіки, методології, дедуктивних наук, логічної семантики.
173.Віденський гурток.Неопозитивізм. логічний позитивізм 20-ті роки 20ст. Австрія, Відень Шлік,Гьодель,Карнап,Нейрат, Фейгль,Франк Намагання побудувати філософію на строго логічній і науковій основі;принцип верифікації як засіб відокремлення наукових висловлювань від ненаукових.
174.німецька класична філософія.Ідеалізм.Матеріалізм 18-19ст Німеччина Кант,Фіхте,Шеллінг,Гегель, Фейєрбах. Проблеми гносеології,активна роль суб'акта в пізнанні,категоричний імператив;діалектика як всезагальний метод пізнання і принцип розвитку;людина як основний предмет філософії,спроба створити нову релігію як мораль нового суспільства.
175.франкфуртська школа 30-40р 20ст Німеччина Хоркхаймер,Адорно,Маркізе, Фромм,Хбермас “критична теорія суспільства”поєднання критики Маркса бурж.культури згегельянством і фрейдизмом,ґрунтовна розробка проблеми відчуження,проблеми масової культури” і “масового суспільства”;формування принципів “заперечної діалектики”.
176.школа психоаналізу .філософський психологізм Кінець19-поч.20ст Австрія Фрейд,/засновник/Юнг Проблема безсвідомого;Я,Воно, Над-я; “комплекс Едіпа”,лібідо виявлення основ людського буття і психіки.
177.Герменевтика 19ст. Німеччина Шлейєрмахер/засновник/ Дільтей,Гайдеггер,Гадамер Вживання в текст,щоб його зрозуміти так,як розумів сам автор; реконструкція Духа минулих епох /Дільтей/;герменевтика як функція онтології, проблема розуміння /Гадамер/.
179.український романтизм . ідеалізм 19с. Україна Котляревський,Максимович, Шашкевич,Гоголь. “народна душа”. Внутрішнє значення і єдність предмета,зведення знання до загального начала і розвиток їх у структурну систему/Максимович/. Мова як найважливіший елемент національної свідомості і самобутності,ідеальний та ірраціональний характер творчості /Шашкевич/. Очищення і піднесення людської душі до добра,зло і брехня притаманні самому життю,тому соціальні зміни їх не змінять до того часу,коли не зміниться сама душа людини/Гоголь/.
180.неопозитивізм.Суб”активний ідеалізм. 20р.20ст. Австрія Шлік,Карнап,Нейрат,Рейхенбах Айдукевич,Бриджмен, Аналіз і структура мови,логічний синтаксис,формалізація мови,логічна семантика;лінгвістична філософія,аналітична філософія.
Тест №7 “хто є хто”(перша версія) 181.Фалес 6ст.дон.е Греція матеріалізм Проголосивши воду першоначалом всього існуючого,зробив рішучий крок до демофілогізації світу,до замінимі фа філософським мисленням шляхом виділення всезагального.Тим самим природа,а ен надприродне розглядялося,як першопричина всього сущого.
182.Анаксімандр 6ст до н.е. Греція матеріалізм Увів поняття першоначала всього сущого- “архе”(начало,першооснова,принцип) і вважав таким першоначалом айперон.В айпероні бортьба гарячого і холодного породжує космос висловив здогади про збереження матерії та еволюційний розвиток живого.
183.Анаксімен 6ст до н.е. Греція Матеріалізм За першооснову світу вважав повітря, Яке є нескінченне,вічне рухоме.З нього,як з першоматерії проходить все суще і знову до нього повертається.
184.Боецій 5-поч6ст Італія, Рим неоплатонізм Головний внесок у філ.перекладання творів Аристотеля лат.мовою і їх глибоке коментування;вироблення лат. Філ.термінології: сворені ним терміни згодом стали основою загальноєвропейської і міжнародної філ.термінології.
185.Берклі Дж. 1685- 1793 Англія Суб”активний ідеалізм Захист капіталістичних,а не феодальних цінностей. Твердження ,що джерелом всього багацтва світу є праця.Постановка проблеми про сутність матерії і природу зорового сприйняття,як аспекту процесу пізнання,питання ролі абстракцій і загальних імен.
186.Вольтер 18ст. Франція деїзм Критика дуалізму,відкидання уявлення про душу як особливого роду субстанції.Критика вчення Декарта про вроджені ідеї,вимога наукового дослідження природи,пропаганда сенсуалізму Локка.Утвердження тези:завдання науки-дослідження об”активної причинності.Боротьба за рівність всіх перед законом,утвердження приватної власності і неминучість поділу суспільства на багатих і бідних. Увів до вжитку термін “філософія історії”.відстоювання тези про прогрес суспільства незалежний від волі Бога.
187.М.Вебер 1864- 1920 Німеччина Неокантіанство, Близьке до позитивізму Зробив значний внесок у соціологію,філ.,історію. Розробляв проблеми соціологічної теорії і методології соц.пізнання,теорії капіталізму й економ.історії, релігієзнавство і політико-юридичних наук.Лейтмотив його дослідження тема раціональності як історичної долі західного суспільства і організуючого принципу пізнання. Розробив концепцію “ідеальних типів” і типології соціальних дій.
188.Геракліт 6-5ст до н.е. Греція Матеріаліст- діалектик Першоосновою сіту вважав вогонь.бо він найбільше здатний до змін і руху. З вогню все виникає закономірно і закономірно зникає. Життя природи- неперервний процес змін і розвитку де протилежності переходять одна в одну .цим процесом керує природна необхідність -логос.боротьба протилежностей-“батько всього і цар всього” “все тече все змінюється, в одну і ту ж річку не можна увійти двічі.”
189.Т.Гоббс 1588- 1679 Англія матеріалізм Створення цілісної світопояснюючої системи в основі якої лежать три поняття:Людина,Тіло, Громадянин. Розуміння,міркування як числення. Заперечення душ як особливих субстанцій.визнання єдиними субстанціями матеріальні тіла відокремлення філ.від теології. Проголошення людини частиною природи. Проголошення виникнення держави внаслідок суспільного договору.
190.М.Драгоманов
191.Епікур 8-3ст.до. н.еелінізм Греція матеріалізм Визнавав вічність матерії,як наділену здатність до саморуху. На відміну від демокріта поруч з необхідністю визнавав існування випадковості. Сенсуаліст. Дав наївно- матеріалістичне пояснення процесу пізнання,розглядаючи відчуття як невидимі форми речей, що діють на органи чуття. Пізнання має своїм завданням звільнити людину від невігластва і страху перед богами і смертю,без чого щастя людини не можливе. Людина повинна обходитися найнеобхіднішим,тоді вона буде вільною і ні від кого незалежною,а це і є щастя людини і мета її життя. Основа життєуникнення страждань,радість і насолода, безтурботний стан душі, веселість Духа (йдеться не про грубу тілесні насолоди,а про насолоду свободою.
192.М.Кузанський 15ст Німеччина, м.Куза Ідеаліст, богослов Основний внесок у філософію- учення про збіг протилежностей, яке містило у собі плідні діалектичні ідеї. Плідною є також його критика обмеженості роз судкових протиставлень;висвітлив методологічні ставлення математичних понять для пізнання природи; наблизився до відкриття нескінченно малих величин; поставив питання про межі застосування закону несубкречності в математичному пізнанні.
193.Конфуций 5-4 ст. До н.е Китай Ідеалізм(релігійно Забарвлений) Розробка етичних принципів іправил поведінки в найрізноманітніших ситуаціях(церемонія)основний етичний принцип “не роби іншому того,чого не хочеш, щоб робили тобі.”
194.Огюст Конт 1798- 1857 Франція позитивізм Засновник позитивізму. На основі данних природознавства проголошував вічність і нескінченність матерії, яке розвивається учасі і просторі. Обґрунтував невичерпність якісних властивостей природи і невичерпність пізнавальних здібностей людини. Створив свою науку “соціологію”, систему законів і принципів соціології; на місце революційної теорії поставив еволюційний принцип в соц.розвитку Висунув концепцію зміни любові до Бога,любові до людства, а догматами цієї релігії мають виступати позитивна філ.і наука.
195.Мартін Лютер Кінець15- друга половина 16. Німеччина Християнський ідеалізм Провідний діяч Рефрпмації, засновник протестантизму. Зробив великий вплив на всі сфери духовного життя Німеччини. Здійснив переклад Біблії національною мовою, чим сприяв формуванню загальнонаціональної німецької мови. Сформулював основні положення протестантської етики,які закликали старанно ставитись до своїх обов”язків, докорінно змінити ставлення до мирської діяльності, спияв піднесенню праці і розглядав її як покликання людини. Ці етичні принципи стимулювали виникнення нової культури- культури вільного підприємництва. Виступив як реформатор мови,освіти, музики.
196.Макіавеллі 1469-1527 Італія Ідеалізм Обґрунтував розвиток суспільства за природними причинами, а не за волею Бога. Висунув тезу про те, що в основі розвитку історії лежать матеріальний інтерес і сила. Заслуга Макіавеллі насамперед полягає в тому, що він вперще в історії вчень про суспільство, політику і державу відокремим політику від моралі, а закони держави виводив з розуму і досвіду, а не з теології.
197.В. Липинський 1882-1931 Україна,поляк,який пришов на бік українців. Соціальн-політичний консерватизм. Проголошення українців як не державної нації. На противагу соціалістам, які ототожнювали націю з пролетаріатом, та українському націоналізму, що ототожнював націю з мовою, вірою,племенем, розглядав націю як єдність всіх громадян данної держави . Теоретично розробив концепцію майбутньої укр.. держ. , яка має бути монархією на чолі з гетьманом . Вважав, що існують тільки три політичні ідеї, три методи організації суспільства: охлократія з диктатурою, демократія з республікою; класократія (союз усіх класів) з правовою –законом обмеженою і законом обмежуючою- монархією.
198.Ніцше 1844-1900 Німиччина Філософія життя Заклав фундамент нового напряму у філ. – “філософії життя”створення вчення про “над людину “і “вічне повернення” про “переоцінку всі цінностей”.Головне позитивне завдання своєї філософії вбачав в утвердженні верховної цінності культурного удосконалення людини, в результаті якого мае з”явитися людина, яка перевершує сучасних людей своїми морально – інтелектуальними якостями над людина. Проголошення фізичного начала в людині як вищого від духовного, яке є лише надбудовою над життям тіла. Проголошення інстинкту як виразника і керівника всіх потреб людського тіла. Це твердження Ніцше послужило дляпобудовибіологічного напряму у філ. Антропології.
199.Піфагор 6 ст. До н. Е. Греція Ідеалізм Першоначалом світу вважав число. Числові співвідношення складають сутність світу, тому пізнання світу можливе тільки через число,бо “число є всім”. Для вчення Піфагора характерні символізм і містика чисел. Піфагор і його школа зробили великий внесок у розвиток математики і астрономії.
200.Платон Античність 427-347до н.е греція Ідеалізм (об”єктивний) Розробив вчення про ідеї як справжнє,істинне буття. Хоча матерія,за Платоном,не має дійсного буття,а породжується світом вічних і незмінних ідей,вона є джерелом одиничності і мінливості,смертності і народжуваності,вона, як і ідеї, є вічною. Пізнання розглядав як анамнез(пригадування). Розробив концепцію ідеальної держави,на чолі якої повинні стояти філософи.
201.Поппер 1902- 1992 Австрія,Англія Позитивізм, “критичний раціоналізм” Проголошення головної мети філ.- зростання наукового знання. Розробив принцип фальсифікації (принципового спростування) будь- якого твердження. На противагу принципові верифікації. Обґрунтував органічну єдність емпіричного і теоретичного рівнів пізнання; проголошення гіпотетичного характеру будь- якої науки і її схильності до помилок (принцип фалібілізму)проблема “демаркації”- відокремлення наукового знання від ненаукового, науки від метафізики; критика історицизму.
202.Сократ 469-3999 до н.е. Греція Ідеалізм Основою пізнання може бути тільки самопізнання бо природу пізнати неможливо. Шляхом самопізнання людина доходить висновку, що бути добродійним ліпше,ніж робити зло. Великою заслугою Сократа було те, що він здійснив поворот від матеріалістичного натуралізму до проблем етики, а також те, що він визначення понять вважав визначенням сутності досліджування предмета. Для цього він розробив концепцію дій шляхом зіткнення протилежних суджень,в результаті чого народжувалась істина.
203.Ж.-П.Сартр 1905-1980 Франція екзистенціалізм Виявлення сфери “абсолютної свідомості як “трансцендентальну сферу свободи” й основу екзистенції. Здійснення феноменологічного опису уяви і емоцій як іниенціонально-організованих поведінок свідомості у світі. Здатність свідомості автономно проектувати “ неіснуюче” і в відповідності зі своїм “проектом” втілювати в існуюче,вписувати його в дійсність, в конкретну “ситуацію”. Дослідження буття світу і людини проголошення свободи внутрішньою структурою буття людини.проблема вибору і відповідальності за свій вибір.
204.Фіхте 1762- 1814 Німеччина Німецький класичний ідеалізм(суб”активний) Розвиток категорій буття і пізнання розробка “антитетичного методу” в якому містилися ісотні елементи діалектики,значення Фіхте в ісорії філософії визначення його внеском у розвиток критичної філ.після Канта яка поставила своїм завданням вивчення фундаментальних основ значний вплив на Шеллінга і почасти –на Гегеля.
205.З. Фрейд 1856- 1939 Австрія психоаналіз Ґрунтовне дослідження сфери безсвідомого. Визначення ролібідо в житті людини розробив концепцію (психоаналітичну)структури особистості і її захісних механізмів, виділивши такі її компоненти,як Я(Його),Воно,Над-Я, сформулював гіпотезу “Комплекс ,Едіта”. Дав панораму(психоаналітичну)минулого, сучасного і майбутнього релігії. Праці Фрейда справили величезний вплив на радикальні зміни існуючих і формування принципово нових уявлень про людину і світ.
206.Шопенгауер 1788- 1860 Німеччина Ідеалізм (волюнтаристського твердження ірраціонального спрямування) Дослідження проблем волі,свободи. Висунув тезу про життя людини як неперервне страждання.трактування світу як нерозумної сліпої волі. Заперечення історичного прогресу. Сутність речей ірраціональна і можливість пізнаватися лише ірраціональною інтуїцією. Зробив помітний внесок у розробку питань естетики. Філ.Шоенгауера справила значний вплив на формування філ.життя, ставши одним із джерел поглядів Ніцше,Гартмана та інших.
207.Шеллінг 1775- 1854 Німеччина Німецький класичний ідеалізм Вчення про розвиток через суперечності;питання філ.природи. розробив систему трансцендентального ідеалізму,а згодом філ.тотожності, в якій мислення і буття розглядаються як абсолютно тотожні,зробив сильний вплив на Гегеля ,на багатьох природознавців на філ.інших країн, зокрема Росії.
208.Д.Юм 1711- 1776 Англія Суб”активний ідеалізм Ствердження соціальності людини на основі своєї власної природи,її поступової еволюції. Приватна власність і справедливість зовсім не означають соціальну рівність. Повна рівність принципово не можлива. Неможливість раціонально збагнути релігійні постулати,у них можна тільки вірити. Заперечення традиційної релігії і протиставлення їй “природної релігії”,як результату психологічної потреби почуттям.
209.І. Франко Суч. ф-я Україна Матеріалізм Ідеал – сепаратизм. Формуванняраціоналізму. Розвиває Поняття аморальності. Потреба вольової особи для розвитку.
210. Соловйов Суч. ф-я Росія Об'єкт. ідеалізм Царство вічних ідей, природа породження “світової душі”, Результат гріхопадіння, відхід від Бога. Людина пов'язана з Двома світами: природним і божественим.
